Белые начинают, жертвуют и... выигрывают
Ситуація, що склалася після першого туру президентських виборів досить драматична для України. Обидва кандидати, хто з більшою, хто з меншою вірогідністю можуть розраховувати на перемогу.
Не можна стверджувати, що ця перемога в обох випадках буде "пірровою", але проблем не поменшає, напруга протистояння навряд чи спаде і майбутньому президенту дістанеться все така ж " розколота" країна.
Цей розкол зовсім не географічний, як декому здається, а, швидше, морально-етичний і тому такий болісний та майже нездоланний.
Над цією природною "ущелиною" необхідно просто звести широкі надійні мости, котрі б забезпечували нормальне співіснування та ефективну співпрацю всіх громадян в їхній спільній державі.
Звичайно ж, і Тимошенко, і Янукович, в разі обрання, будуть щиро намагатися стати такими "мостами", але велика інерція в настроях суспільства не дасть їм здійснити ці наміри швидко та ефективно.
На думку автора, все ж є вже сьогодні дещо несподіваний, але дуже красивий та ефективний шлях вирішення згаданої вище проблеми.
Чому б , наприклад, Тимошенко, ще раз погодивши свої, дуже подібні, програми з Тигіпком, не зняти свою кандидатуру перед другим туром на користь останнього?
При аргументованому роз'ясненні цього кроку та активній виборчій кампанії в тижні, що залишилися, Тигіпко легко виграє у Януковича.
Таким чином, в умовах існуючої парламентсько-президентської форми державного правління буде вирішено більшість сьогоднішніх проблем і фактично отримана повна перемога здорового глузду та державницької мудрості, а також досягнуті всі цілі президентської компанії, з точки зору суспільства:
Усунення неадекватного діючого президента (уже фактично зроблено).
Уникнення президентства Януковича.
Поява в Україні розумного, поміркованого президента, котрий однаково позитивно сприймається на всій території держави та адекватного Головнокомандувача збройних сил.
Отримання Тимошенко поста прем'єр-міністра, реальної виконавчої влади, а також сприяння з боку президента та парламенту в реалізації спільних програм та намічених реформ.
Окрім того, такий результат виборів буде мати і багато інших позитивних наслідків, котрі кожен читач, очевидно, вже бачить сам.
Такий державницький крок дозволить вирішити стратегічну задачу політичної стабілізації ситуації в Україні та розв'язати багато тугих вузлів в українській політиці (звичайно ж, якщо Тігіпко реально виявиться таким, як себе презентує).
Олександр Гнєдаш, аналітик, для УП