Услышали ли? Можем?

50 просмотров
Среда, 28 ноября 2012, 12:03
Александр Гнедаш
кандидат технических наук, аналитик, для УП

У своєму "останньому слові" на засіданні Апеляційного суду по другій справі Юрій Луценко, зокрема, сказав:

"Україномисляча еліта має сформувати проект нової України, ІІІ-ої Української республіки для всіх, а не для кількох.

На мою думку, це має бути держава, яка рішуче порве з колоніальним і тоталітарним минулим, де влада сприятиме декомунізації свідомості, зміни життєвих цінностей українців та будівництву української ідентичності, як основи сучасного культурного капіталу багатоетнічної української Нації.

Це має бути нова система державного управління з ідеологією "малої держави", де правила встановлює не чиновник, а конкуренція та незалежний суд.

Має бути перевернута, нарешті, природним чином піраміда влади з голови на ноги, щоб основою, в тому числі у фінансовому плані, стало самоврядування, а Уряд став радше диригентом, ніж барабанщиком, скрипалем і піаністом в одній особі.

Це має бути проект, в якому має бути закладена системна неможливість гангстерської ренти і олігархічної монополії в економіці.

Має бути запропонований новий суспільний договір для бізнесу: замість "вкради, але ділись з владою" – "багатій, але плати всі податки" тут, в Україні.

Відкриті реєстри власності, кадастри – основи "сервісної" держави та правової культури.

Це має бути проект люстрації суддів, правоохоронців, чиновників на підставі правових доказів їх порушень прав людини та невідповідних доходу статків. Об'єктивний суд на ґрунті твердих законів – основа основ нової країни.

Я закликаю українських інтелектуалів зробити цю роботу зараз, у підготовчий період перед президентською кампанією 2015 року.

Якщо ми вивчили причину невдачі української Помаранчевої революції і причину успіху грузинської Революції троянд, то маємо зробити висновок: для радикальної зміни країни потрібно починати не з пошуку Лідера, який збере команду і після перемоги, можливо, сформує мету.

Для українського успіху ми маємо змінити правила вітчизняної політики рівно навпаки: спочатку – спільна мета, яка потім стає поштовхом до самоорганізації більшості демократичних виборців, котрі свідомо наймуть для виконання плану євроремонту відповідного Лідера з командою однодумців.

Я вірю, що ми зможемо пройти цей шлях. Я відчуваю, що на це є суспільний запит".

Так, це думки людини, котра дійсно знає ціну кожному слову. Навряд чи хто з раціонально мислячих людей наважиться заперечувати їх за допомогою звичних для нашого часу наукоподібних словесних конструкцій.

На наш погляд, тут можливі лише два варіанти прямої, чесної відповіді: можемо зробити те, до чого закликає промовець, або не можемо.

Бо тут йдеться не про якісь загальні міркування, не про гіпотетічні візії, стандартно-банальні "програми", парадигми чи смислові платформи. Мова йде про конкретний проект, який треба розробити на підставі чітко визначеного "технічного завдання", яке значною мірою вже сформульовано в промові Луценка.

У контексті зазначеного завдання, візії і парадигми потрібні також, але лише як інструменти для мотивації та орієнтації у допроектний період та особливо після – на етапі втілення проекту в життя, коли закладені в проекті ідеї мають "оволодівати умами мас".

Натомість сам проект треба виконувати строго у відповідності з усталеною технологією проектування, поетапно, професійно.

Наразі нам не відомо, щоб хтось колись займався реальним проектуванням повномасштабної державної системи і тут Луценко правий, очікуючи закидів в "самашедшості".

Проте ми чітко усвідомлюємо, що для нас, україномислячих інтелектуалів, нині існує лише цей "самашедший", але вивірений логікою системного аналізу і синтезом творчого мислення шлях.

Бачимо цей шлях у конкретних інженерно-економічних категоріях і параметрах. А тому вважаємо, що наразі слід починати не з розробки власне проекту, а з визначення грамотного, фахового, технологічного процесу системного проектування, як поля для узгодження різних позицій та потужного об’єднуючого фактору.

Адже процес проектування, як і будь-яка інша спільна робота на спільний результат зі спільним авторством, є саме таким об’єднуючим чинником. Більше того, така гласна та грамотно "пропіарена" робота може стати також досить ефективним організаційно-масовим і агітаційно-пропагандистським засобом мобілізації потенційних виборців.

Ми – а це кілька небайдужих, професійних людей маємо ефективну технологію та певні реальні напрацювання саме з такого проектування, але не маємо достатніх ресурсів для розгортання та повномасштабного виконання такої роботи і, перш за все, як не дивно – ресурсів людських.

Мається на увазі, що для проектування ефективної системи "Держава Україна" в інтересах народу, нам потрібні не так звані "генератори ідей", на кшталт, "як нам обустроїть Україну", а фахівці з різних галузей, здатні до копіткої творчої роботи.

Часу для виконання цієї роботи залишилося небагато, тим паче, що негативні процеси і антиукраїнські тенденції набирають обертів.

А тому головною метою цієї публікації є пошук та запрошення до співпраці саме таких фахових та небайдужих людей. Окрім того, хотілось би знайти структури та осіб, котрі виявлять зацікавленість в такій реальній роботі та можуть сприяти її ефективному виконанню.

Також дуже важливо з’ясувати питання: наскільки суспільство та окремі його представники готові "поділитися" власними ресурсами для виконання роботи.

Це дасть остаточну відповідь: наскільки така робота, взагалі, потрібна цьому суспільству і чи не підводять відчуття Юрія Віталійовича, що "на це є суспільний запит"?

Олександр Гнєдаш. Соавтори Євген Ґолибард, Святослав Стеценко, Олександр Лотош, Марія Пелех та інші, група "Аналітичний Центр", спеціально для УП

powered by lun.ua
Капитолий. Начало реванша Трампа
Дональд Трамп не сдастся сейчас, поскольку намерен баллотироваться на следующих президентских выборах. (укр.)
Заработать на смертях: как нас лишили мировой вакцины в 5 раз дешевле
Три доллара заплатила Всемирная организация здравоохранения за вакцину, закупку которой в ручном режиме сорвал министр здравоохранения Максим Степанов. (укр.)
Настоящая цена меха норок: история одного расследователя
В конце сентября 2020 польский Сейм (нижняя палата парламента) провел историческое совещание по вопросам правовой защиты животных в Польше. (укр.)
Изменил ли Национальный банк свою политику на валютном рынке
По какому принципу НБУ будет выходить на рынок с валютными интервенциями и как будет влиять на курс. Что изменилось в новой стратегии? (укр.)
Торговый фокус с лесом: друзьям — все, а обществу — ничего?
Почему торговля необработанной древесиной происходит на закрытых "аукционах" и без конкуренции. (укр.)
Дело генерала Назарова - сигнал, который нельзя игнорировать
Дело Назарова как потенциальный прецедент для военного судопроизводства Украины и свидетельство неурегулированности ключевых вопросов военной юстиции. (укр.)
Демократия и некомпетентность
Почему Аристотель не доверял демократии как форме правления, в чем заключаются недостатки последней и что это значит для современной Украины. (укр.)