Пробуждение или летаргический сон?
Від реакції на арешт Тимошенко сьогодні залежить не так її визволення, як майбутнє кожного з нас.
У ці дні немає жодного значення наше особисте ставлення до екс-прем’єра – любите ви її чи зневажаєте, довіряєте чи ігноруєте. Це втрачає будь-який сенс, адже на карту поставлена доля країни.
Цей арешт – показовий для влади. Вони уважно слідкують за реакцією суспільства, розуміючи, що від вияву солідарності з лідером опозиції залежить пробудження від летаргічного сну усіх українців.
То чи відбудеться цей "поцілунок", чи ми вкотре впадемо у столітню сплячку, здатну ізолювати цілу країну від цивілізованого світу?
Хтось каже – Тимошенко не безгрішна. Та ніхто і не претендує на досконалість. Живемо ми не в казці, ідеальних героїв нема, чудесних принців не залишилось, а наша доля лише в наших руках.
Незмінними тільки залишається боротьба добра і зла, цінність власної свободи.
Сьогодні Тимошенко, хочете ви цього чи ні, є втіленням і вашої особистої перспективи жити у демократичній країні. Дозволите владі перейти цю межу, завтра прийдуть і за вами.
Маєте гарантію, що ні? А може ви впевнені у тому, що опозиція без Тимошенко залишиться такою ж гострою? Такою, яку так панічно боїться сьогодні влада і мріє позбутися за будь-яку ціну?
Напевно, не треба бути психологом, аби зрозуміти першопричини суспільної апатії.
Невиправдані сподівання, зрада тих, кому довіряли, постійна невпевненість та тривога про завтрашній день, і, як наслідок, зневіра і повна байдужість…
Але, як кажуть психологи, апатія є дуже небезпечною, бо під удаваною маскою байдужості може ховатися нестримна агресивність, для прояву якої іноді достатньо і незначного подразника.
Чи приведе апатія до глибокої депресії, чи стане поштовхом до нового революційного вибуху, спрогнозувати не може ніхто. Єдине, що зрозуміло усім – ми проходимо шлях неповернення.
Арешт Тимошенко – апогей сумної історії останніх двох років.
Яке буде її завершення, залежить від кожного з нас. Зрештою, найважливіший висновок, який маємо усвідомити, – історію творить кожен з нас!!!
Ми вибираємо владу, ми захищаємо опозицію, ми своєю діяльністю чи бездіяльністю творимо свою ж долю і несемо відповідальність за майбутнє своїх дітей.
І тільки ми сьогодні (поки ще!) в силі протистояти встановленню в країні, на жаль, цілком можливої і такої омріяної Януковичем диктатури!
Не дайте себе приспати, бо завтра можете прокинутися у країні, яку не впізнаєте!!!
Роман Ілик, лідер Львівської "Батьківщини", для УП