Закон как дышло – куда повернешь, туда и вышло, или Когда нет приоритетов в стратегии охраны здоровья

Як автор програми відшкодування вартості лікарських засобів "Доступні ліки" дозволю собі прокоментувати останні події в цій політиці. 

Наша команда створювала програму "Доступні ліки" послідовно і комплексно, в кореляції із політиками державних фінансових гарантій лікування громадян в Україні, поєднуючи процеси реімбурсації та реферування цін. Це була абсолютно нова політика МОЗ.

Спробую пояснити це доступніше.

На що найчастіше хворіють українці, від яких недуг найчастіше помирають? 

Відомо, що номер один серед таких захворювань – це серцево-судинні хвороби. Таких хворих сьогодні реально в Україні біля 10 мільйонів осіб. Тому ми включили в державну програму реімбурсації ліки (маю на увазі діючі речовини, тобто МНН, міжнародні непатентовані назви) саме від цих недуг. 

Далі. Сьогодні в Україні понад 1 мільйон хворих на діабет. Причому динаміка збільшення кількості таких хворих прогресує, як і в цілому світі. Саме тому увага до таких хворих є також пріоритетом для профілактики, діагностики та лікування. 

Отже, коли тим чи іншим захворюванням охоплено велику частину населення, і від цих захворювань найчастіше втрачають працездатність та й взагалі найбільше помирають, для охорони здоров'я це і має бути державним пріоритетом. 

Є ще ціла низка чинників, які впливають на якість та тривалість нашого життя, але на них детально зупинятись зараз не буду. 

Читайте також:

Українській фармі хочуть дозволити виробляти ліки, які нібито лікують COVID-19

Розповім про цікаві події, що відбуваються навколо формування державної фармполітики забезпечення населення лікарськими засобами протягом останніх кількох днів. Це історія про те, як порушуються всі без винятку логічні правила реімбурсації та реферування цін в Україні. Іншими словами, такого ви точно не побачите в жодній програмі відшкодування у світі. 

Мова йтиме про ліки компанії Санофі. 

Спочатку з'явилось повідомлення про 2000 уп. і 15000 уп. лікарських засобів, які передано МОЗ для лікування коронавірусної інфекції (які, до речі, так незрозуміло куди і поділись, бо публічного звіту ніхто не побачив). 

Натомість з вуст високопосадовців МОЗ вся Україна почула про чудодійну силу "нових-старих" ліків.

Логічно, що після таких заяв препарат зникає з продажу в аптеках, стає неймовірним дефіцитом. Хоча ціна на нього була відверто немаленька (в межах 600 грн).

Після цього ухвалюють постанову КМУ, в якій діюча речовина єдиного представленого в Україні препарату з'являється в програмі "Доступні ліки". І це попри те, що доказова база в застосуванні цих ліків для лікування COVID-19 поки що відсутня.

Взагалі-то препарат компанії Санофі, про який йде мова, призначений для лікування ревматоїдного артриту. У нашій країні він продається, мабуть, не більше 10 000 уп. на рік. 

Та маючи в кишені державні гарантії (у вигляді присутності в урядовій програмі реімбурсації), спробувати "зіграти в рулетку" варто, допоки розберуться з тим страшним вірусом та доказовою базою.

Робиться це під благим наміром боротьби із дефіцитом ліків, який так "раптом" виник для хворих із ревматоїдним артритом після публічних заяв чиновників МОЗ.

Тільки й тут не обійшлося без казусу. Виявляється, держава за ці ліки відшкодовуватиме хворому 0 грн. Так-так, саме 0 грн, тобто за ваші кошти будь-яка примха. 

До речі, зазначу, що саме таких хворих, офіційно зареєстровано в Україні тільки біля 8 тисяч. Це ще один аргумент щодо "важливості" державних пріоритетів.

І ще один суттєвий аспект. Реферування цін взагалі не розповсюджується на цей препарат компанії Санофі. Бо якщо би, згідно засадничих правил "Доступних ліків", реферування було застосоване, то максимальна ціна цього препарату в Україні була б близько 250 грн, так, як це є у референтних країнах. А наразі він коштує близько 600 грн, і це, зауважу, тільки поки що. 

Конкуренції немає і скоро не буде, бо наголошую: препарат цієї групи – єдиний готовий лікарський засіб, що офіційно зареєстрований в країні. За це все буде платити тільки пацієнт. 

Реферування буцімто не застосовується, бо держава наче нічого не витрачає з бюджету. Але ж держава бере "під крило" своєї флагманської програми конкретну торгівельну назву, змушуючи пацієнта платити вдвічі більше, ніж в референтних країнах. 

Ну, скажіть, що ж там за хитрун таке придумав і чого очікувати від таких новел?

1. Збільшення дефіциту цього препарату.
2. Доступність його буде обмеженою.
3. Незважаючи на останні гучні політичні заяви, порушено всі можливі норми Закону "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення", а також всі засадничо сформовані правила реімбурсації.
4. Пацієнт платитиме з власної кишені за таку "реімбурсацію", та й ще без застосування реферування щонайменше вдвічі більше.

Агов, КМУ, МОЗ, оговтайтесь! Це вже не жарти. 

Комусь – пріоритети, стратегії, закони, правила, а комусь – зручні оборудки.

Виходить, що закон як дишло – куди повернеш, туди і вийшло?

Роман Ілик, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.