Время единого кандидата

Витримавши штурм – Майдан подолав психологічний бар'єр революції.

Після ночі 11 грудня вже не тільки для всього світу, а й нарешті для оточення Януковича стало зрозуміло, що Майдан – це революція, і що люди стоятимуть там до кінця. Поки яструби президента обдумують нові плани відповіді на єврореволюцію, за кулісами може відбутись серйозне переформатування.

От тільки чи відбудеться?

У перші дні після силового розгону 30 листопада в багатьох політиків було очікування, що влада розсиплеться. Очевидно, що саме такі очікування спровокували опозицію до поспішних дій із провальної відставки уряду.

Натомість влада продемонструвала несподівану монолітність, у тому числі й серед таких "флюгерів" як комуністи.

На перший погляд, це могло бути пов'язаним із невірою в успіх протесту. Але є й інше пояснення: з ким чи під що мали вести переговори перебіжчики?

Партія регіонів – це команда бізнес-прагматиків, які зовсім не готові стояти до кінця за Януковича. Логіка прагматизму в умовах невизначеного майбутнього вимагає як мінімум "розкладати яйця в різні кошики", як максимум перебігати під конкретні гарантії. Однак, у сучасній політичній ситуації, з одного боку, Янукович із силовими ресурсами, а з іншого – дуже багато кошиків і відсутність будь-яких гарантій.

Звісно, що за таких умов для більшості краще почекати, підтримавши чинну владу.

Відбитий штурм Майдану вчергове ставить питання власного майбутнього перед кожним регіоналом у владі, і сьогодні ступінь готовності до переходу значно вищий, ніж був після 30 листопада.

Окрім цього, зростає невдоволення серед силовиків, які під час штурму мали можливість на власні очі переконатись в якості й стійкості учасників революції. Командири внутрішніх військ неодноразово повідомляли в розмовах із мітингуючими, що не готові до силових дій, але побоюються за своє майбутнє та можливі репресії.

Нажаль, опозиція, як часто не узгоджена збірна конструкція, не може надати гарантій майбутнього перебіжчикам.

Однак – це може зробити єдиний кандидат.

Переможна динаміка єврореволюції, рейтинги, та позиція міжнародної спільноти можуть бути серйозними аргументами для потенційних перебіжчиків. А, як відомо, чим швидше розсиплеться монолітність влади, тим швидше Віктор Янукович прийме рішення про відставку, не виключено, шляхом втечі.

Окрім коливання перебіжчиків є чимало інших аргументів, чому саме сьогодні настав час єдиного кандидата.

За опитуванням Демініціатив тільки 4% протестувальників приєднались до єврореволюції на заклик опозиції. Це означає, що хоча опозиція й народ на Майдані діють спільно й скоординовано, вони далеко не є цілим.

У практичній площині, це означає, що в разі виборів, у тому числі дострокових, опозиція отримає підтримку людей, але не їхній захист. Люди вийшли на Майдан за цінності вільного й гідного життя. Але на сьогодні ці цінності вони не пов'язують із конкретним кандидатом.

Говорячи про відставку Януковича, ми не можемо не говорити про дострокові вибори. І на них інтереси та цінності Майдану мають отримати ім'я та прізвище. Без висунення єдиного кандидата існує ризик, що Майдан виграє битву, але не війну.

Єврореволюція стала серйозним випробування для українців, у якій народ і політики проявляють себе по новому.

Ще вчора пасивні й байдужі громадяни – сьогодні перетворились на справжню армію світла, яка демонструє небачену мирність, мужність і взаємопідтримку.

Ще вчора політики, схильні до комфорту та компромісу – сьогодні перетворились на справжніх польових командирів, які стоять, мерзнуть і борються разом зі своїми "солдатами".

Настав час, коли все міняється. Час змінити амбіції й об'єднати зусилля. Час висунути єдиного кандидата.

Зрештою, у всіх нас простий вибір: перемога або тюрма.

Віктор Андрусів, кандидат політичних наук, Демократичний Альянс, спеціально для УП