Мажоритарка не виновата

В Україні відбулись позачергові парламентські вибори. І якщо результати голосування за партійними списками додають оптимізму, то по мажоритарних округах у парламент повертаються ті, хто голосував за закони 16 січня, ті, хто причетний до фінансування війни та сепаратизму.

Обранці від проукраїнських сил поспішно списують такий результат на недолугість виборчої системи.

Кажуть, що саме мажоритарні округи – це породження зла та фальсифікацій. Запевняють, що пропорційна система – тобто за партійними списками – панацея для чесних виборів. Але типів виборчих систем чимало, і жоден із них не знайшов абсолютної більшості прихильників серед демократичних держав.

У країнах, у яких панує верховенство права, добре себе зарекомендували й пропорційна, і мажоритарна, і змішана системи. У західному світі, на який ми рівняємось, проводяться вибори як за відкритими партійними списками, так і за закритими.

Абсолютно кожна з виборчих систем має свої переваги й свої недоліки.

Дійсно, підкупити виборців та членів виборчих комісій простіше при мажоритарній системі – але пропорційна, тобто партійна, система у великій країні з регіональними особливостями не забезпечує представлення місцевих інтересів виборців. Крім того, позапартійні громадяни будуть позбавлені при такій системі можливості бути депутатами.

А в умовах відсутності демократичного устрою самих партій, пропорційна система взагалі грає на руку вузькій партійній верхівці. Саме через це в Італії на всенародному референдумі в 1993 році громадяни висловились проти пропорційної виборчої системи. Натомість, у Новій Зеландії – навпаки, народ проголосував за перехід до мажоритарної системи.

Тож ідеальної виборчої системи не існує.

Особи, які голосували за антидемократичні закони 16 січня, які фінансують війну в Україні та вчиняють інші злочини проти нашої держави, потрапили в новий парламент не через вади виборчої системи – а через те, що не були вчасно притягнуті до кримінальної відповідальності.

Саме безкарність дала їм можливість використати давно відпрацьовані брудні виборчі технології.

Немає значення, яка діє виборча система.

Адже за умов тотальної корупції та безкарності будь-яка система буде давати хибний результат.

Для того щоб вибори відбувались прозоро та без порушень, потрібно всього три речі: виборче законодавство без лазівок, не корумповані суди й правоохоронні органи та політична культура партій, кандидатів і виборців.

Анна Маляр, спеціально для УП