Как избавиться от коррупции в хозяйственных судах за несколько месяцев

1658 просмотров
Четверг, 18 июля 2019, 16:00
Тарас Шепель
глава Третейской палаты Украины, заместитель председателя Третейского суда при Торгово-промышленной палате Украины, член правления Фонда DEJURE

Вже за кілька днів відбудуться вибори до Верховної Ради. Перед наступним, 9-им, складом парламенту стоятиме непросте, але пріоритетне, завдання – внормувати низку напрямків у рамках проведення реальної судової реформи.

Зокрема, ідеться про створення змішаного суду для вирішення комерційних спорів, у якому більшість становитимуть незалежні фахові арбітри, делеговані бізнес-спільнотою.

Ці питання було включено до порядку денного, який було запропоновано провідними антикорупційними громадськими організаціями і підтримано політичними партіями, які мають високі шанси скласти більшість у майбутньому парламенті – це зокрема "Слуга народу", "Голос", "Батьківщина", "Самопоміч", "Громадянська позиція".

Судова корупція і час

Судова корупція залишається однією з основних перепон для інвестування в Україну і відповідно зростання економіки. Судова реформа, метою якої є позбавлення судів корупції, навіть якщо її проводити належним чином, може дати результати за кілька років

Навіть сформувавши якісні органи добору суддів, потрібен час, щоб заповнити кілька тисяч існуючих вакансій у судах та належним чином перевірити тисячі діючих суддів. Також потрібен ще час, щоб все це запрацювало, і як прості люди, так і інвестори побачили якісно нову роботу судів, перш ніж почнуть їм довіряти.

Цього часу країна не має, з огляду на необхідність вливання коштів в інфраструктуру і економіку вже зараз, через залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій, орієнтуючись на міжнародні ринки.

Тому вкрай важливо терміново запровадити в країні належні юрисдикційні механізми вирішення комерційних спорів, для чого слід використати як можливості модернізації існуючих, так і розвитку нових інструментів, орієнтуючись на моделі, що успішно діють в економічно розвинених країнах.

Судова реформа допоки лише незначною мірою покращила стан захисту бізнесу в судах.

Плюсом є те, що завдяки змінам процесуального законодавства господарські спори тепер вирішуються в спеціалізованих господарських судах, тоді як раніше існували механізми легко переводити їх до районних судів. Хоча і зараз час від часу доводиться спостерігати "витівки" районного правосуддя, як у випадку відомого Баришівського суду.

Утворення нового Верховного Суду також не вирішило проблеми, оскільки він сформований значною мірою зі старих суддів, в тому числі і одіозних, та й доступ до нього є ускладненим в силу різних причин.

Здається, швидкого вирішення проблеми немає. Проте чи насправді такий страшний чорт як його малюють?

Уникнути корупційних ризиків

Адже в Україні є мінімум кілька десятків фахівців, які здобули досвід роботи в міжнародних арбітражах, представництва в іноземних судах, добре обізнані не тільки з тонкощами українського законодавства, але й із роботою міжнародних та іноземних судів поза корупційними впливами, та не є толерантними до корупції.

Саме таких фахівців хотілося б бачити в українських судах, як мінімум Верховному Суді, але лише одиниці з них обирають суддівську кар'єру.

Причина – не тільки недовіра до чесності процедур добору, але й небажання залишати комфортну арбітражну і судову практику, в тому числі в іноземних та міжнародних арбітражних інституціях, та збереження певного ступеня особистої і професійної свободи і гідного заробітку.

Проте Україна не є унікальною в необхідності вирішення цих завдань. Проблема наявності корупційних ризиків при вирішенні значних комерційних спорів не суто українська, люди всюди однакові і подекуди слабкі, коли мова заходить про великі гроші. Державний суддя, дохід якого обмежений зарплатою, завжди стоїть перед спокусою заробити більше, "підігравши" одній зі сторін спору. 

В арбітражі запобіжником цього є колегіальність складу суду і принцип формування його сторонами. Виборність арбітражу обумовлює необхідність як арбітражної інституції, так і кожного арбітра дбати про свою добру репутацію, втрата якої означає втрату роботи.

Тому в багатьох країнах у державних судах в економічно значних спорах практикується застосування змішаних складів судів, які складаються з одного державного судді і двох комерційних суддів або засідателів, делегованих діловою спільнотою. 

Моделі делегування комерційних суддів є різні – наприклад, у Франції всі судді комерційних судів, які є професійними, обираються підприємцями, в Німеччині комерційні судді призначаються торговими палатами.

В Україні також можливо використати аналогічний механізм застосування змішаних складів судів для вирішення значних комерційних спорів. І утворювати для цього якийсь окремий суд не потрібно.

Концепція змішаного складу суду для вирішення великих господарських спорів народжувалася і обговорювалася в юридичних і бізнесових колах на базі провідних підприємницьких асоціацій і активно готувалася до впровадження в 2014 -2016 роках. Проте далі внесення змін до закону про судоустрій на термінологічному рівні реалізована не була.

Loading...

Змішані суди і європейський досвід

З європейського досвіду запозичується принцип формування змішаного складу, а саме, ініціювати вирішення справи змішаним складом може будь-яка зі сторін справи, лише заплативши збільшену на гонорар арбітрів ставку судового збору.

Арбітрами, яких слід залучати до змішаних складів судів, мають бути юристи, що мають не менш ніж десятирічний стаж роботи, в тому числі досвід роботи в міжнародних арбітражах та третейських судах, є авторитетними, мають бездоганну репутацію, та делеговані провідними організаціями бізнесу, які об'єднують як іноземних інвесторів, так і вітчизняний бізнес. 

Пропонується перевірка кандидатів Громадською радою міжнародних експертів, яка успішно себе зарекомендувала в процесі добору суддів антикорупційного суду.

Список арбітрів має бути загальнонаціональним, він не має бути великим, з огляду на вимоги якості, і первісно складатися з 20-ти осіб, з можливістю збільшення залежно від навантаження. 

Формування змішаного складу суду для вирішення конкретної справи має здійснюватися за допомогою автоматизованої системи. Гонорари арбітрів будуть включатися до складу судового збору та дорівнювати мінімальному розміру винагороди арбітрів в міжнародних арбітражах.

З огляду на статистику розгляду господарських справ, є сенс запроваджувати вирішення справ змішаним складом на етапі апеляційного перегляду. 

Потенційно, попит на вирішення справ таким змішаним складом суду може виникнути в тих із них, які після апеляції оскаржуються до Верховного Суду, а це за статистикою 2018 року менше 10 000 справ. 

Враховуючи, що переглядати змішаним складом суду можна буде лише справи зі значним майновим інтересом, де ціна позову перевищує орієнтовно 5 мільйонів гривень, потенційне максимальне навантаження на змішаний склад суду може коливатися в межах до 500 справ на рік. 

Можливий також розгляд змішаним складом суду справ з немайновими вимогами чи вимогами на менші суми, в разі сплати судового збору зазначеного мінімального розміру.

Рішення змішаного складу суду може бути оскаржене в касаційному порядку за підставами, аналогічними для оскарження рішень міжнародних арбітражів і третейських судів. Отже, змішаний склад суду зможе за потреби відступати від практики Верховного Суду, що є притаманним для арбітражних судів у всьому світі, які самостійно формують правові позиції.

Застосування такого механізму дозволить позбавити корупційної складової вирішення справ як в апеляційній, так і касаційній інстанціях. 

Також зросте довіра до рішень господарських судів першої інстанції, та зменшиться кількість їх оскаржень, обумовлених бажанням вчинити корупційний вплив у вищих інстанціях.

Впровадження в життя змін щодо вирішення значних господарських спорів змішаним складом суду є досить простим, не потребує значних організаційних та фінансових зусиль, зокрема видатків з бюджету. 

Позбавитися від корупції в господарських судах дійсно можливо в дуже короткий термін, що відповідає суспільній потребі швидкого економічного зростання за рахунок збільшення належно захищених внутрішніх і зовнішніх інвестицій.

Тарас Шепель, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua
Что нам стоит перенять у кинотеатров Польши
Ноу-хау, это возможность смотреть фильмы людям с инвалидностью – помимо помостов для коляске, которые есть на каждом шагу, в кинозале предусмотрены специальные места для таких зрителей. (укр.)
Реформа спорта: кому нужны изменения и кто их боится
Мы, как прогрессивное общество, должны определить, что для нас первично: медали, массовость или безопасность государства? (укр.)
Планирование перед арестом: место совпадения интересов АРМА и бизнеса
От планирования перед арестом выиграют все: прокуроры, суды, АРМА, госбюджет, владельцы арестованных активов и новые управляющие. (укр.)
Украинский парад в столице России
Бытует мнение, что в нашей истории мало светлых страниц и побед. Грандиозный украинский военный парад в столице России: как это было? (укр.)
Советы для чайников. К чему надо быть готовыми новым чиновникам
С какими реалиями придется столкнуться новым чиновникам и как по дороге не потерять желание изменить страну – рассказывает бывшая заместитель министра здравоохранения Украины по вопросам евроинтеграции. (укр.)
Прививка от схем на таможне: как победить прерванный транзит и почтовую контрабанду
Убытки госбюджета от контрабанды достигают невероятных размеров. Нужны радикальные изменения, прежде всего — законодательные. (укр.)
Ложь Нетаньяху, но не "зрада" Украины: Киев не будет открывать посольство в Иерусалиме
Ложь израильского премьера не снизила важность его первого за 20 лет визита в Украину, но должна стать важным маркером для тех, кто доверяет действующему руководителю Израиля. (укр.)