США идут по украинскому сценарию Евромайдана?
Через вбивство афроамериканця Джорджа Флойда США охопили масові протести. З кожним днем ситуація лише гіршає, влада почала застосовувати силові методи боротьби з обуреним натовпом.
І в здебільшого проросійських ЗМІ почали з'являтися тези, що нібито США очікує український сценарій Євромайдану 2014 року. Але я бачу іншу сторону медалі — імовірніше, в американських протестах більше подібності до подій Помаранчевої революції. Тому дуже сумніваюся, що ці мітинги зможуть спровокувати державний переворот та кінець влади Трампа, як це було з Януковичем.
Причин для цього декілька.
1. Ідейний контекст
Перші обурення американців почалися саме через расове питання. Смерть Джорджа Флойда спровокувала хвилю протестів, основною причиною яких були несправедливі дії поліції щодо темношкірого населення.
Читайте також: Що треба знати про протести в США?
Дійсно, заперечувати той факт, що США — це поліцейська держава — безглуздо. Й історичне минуле цієї країни вплинуло на формування характеру майбутніх поколінь американців. На жаль, багаторічне рабство темношкірих ніколи не забудеться і завжди матиме відгомони у звичайних життєвих ситуаціях.
Темношкірі американці століттями мали гірші умови, ніж білі в Америці. Вони зазнавали голод, знущання, тяжку працю та брак того елементарного комфорту, який був доступний іншим.
І вже навіть після скасування рабства, голод та брак соціального захисту змушували темношкірих добувати гроші незаконними методами — крадіжками або проституцією.
Уже в епоху 60-70-х темношкірі стали займатися продажем наркотиків як найдоступнішим способом заробітку, розуміючи, що їм все одно недоступні привілеї звичайної білої людини. До престижних професій — в медичну, юридичну та наукову галузь — здебільшого залучені білі американці.
І навіть зараз, у 21 сторіччі, на жаль, склалося так, що в цих галузях успіху досягають переважно білі. Багатовіковий брак змоги отримати адекватну освіту та тяжка фізична праця залишили у свідомості темношкірих упередження в дусі "немає сенсу досягати успіху – або фізично працюй у поті чола, або шукай легкого заробітку".
І, на жаль, багато афроамериканців користуються цим принципом й досі. А білі часто піддаються своїм упередженням та бачать у темношкірих крадіїв, вбивць, сутенерів або продавців наркотиків.
"Ні расизму" – основний ідейний контекст протестів в США.
І тепер ви розумієте, чому ці протести не мають нічого спільного з подіями 2014 року в Україні? Наші люди протестували проти олігархічної влади в надії, що владний переворот зможе змінити проросійський курс держави на проєвропейський. Що, власне, і відбулося.
2. Сила проти мародерів
Паралельно в ЗМІ часто порівнюють силовий метод розгону натовпу, до якого вдався Трамп, з методом, за допомогою якого беркутовці протидіяли майданівцям.
Але ж треба розуміти і бачити чітку різницю. У США мітинги переросли в агресивне мародерство, якому немає жодного виправдання. Люди втратили первісну ідею "ні насиллю і расизму" та почали нападати та бити один одного. Темношкірі розбивали вітрини збройних магазинів у бажанні вкрасти небезпечну зброю, яка, звичайно, буде використовуватися проти поліції. Натомість продавці та власники магазинів намагалися обороняти свою власність від крадіжок.
Агресія не щадить нікого. Розлючені мітингувальники били навіть ні в чому невинних жінок, які лише захищали свої магазини.
Тобто, очевидно, що ситуація вийшла з-під контролю. Іншими методами, ніж силовими, неможливо вгамувати агресію.
[BANNER1]І зауважте, вогнепальну зброю проти людей американські військові не застосовували, хоча всі бачили, що під час протестів також літали коктейлі Молотова.
На Євромайдані ж ситуація була більш несправедливою щодо натовпу. І журналісти, і медпрацівники були справжніми "мішенями" для снайперів, які часом не розуміли по кому стріляли. Тому порівнювати силові методи Трампа і Януковича немає сенсу взагалі.
3. Вдар по рейтингу, але не революція
Очевидно, що ці протести суттєво вдарять по рейтингу Трампа напередодні виборів. Але спровокувати владний переворот вони не в змозі, як це було в нашому випадку.
Якщо спочатку протести в США були суто ідейними, то наразі простежується, що ідейність може перерости в політичний підтекст.
Головний опонент Трампа — Байден — зацікавлений в тому, щоби ці протести якомога довше не припинялися та охопили безліч міст США. Вдар по рейтингу Трампа для нього відіграє важливу роль.
Власне, саме це і відбувалося під час Помаранчевої революції напередодні виборів. Коли опозиційні політсили не були згодні з результатами президентських виборів, вимагаючи проведення другого туру.
Звичайно, Байден не буде напряму підігрівати агресивні настрої в суспільстві, налаштовуючи натовп проти чинної влади. Але завуальована гра в "сірого кардинала" — цілком у дусі демократів.
Ми мусимо чудово розуміти, що так чи інакше, влада США завжди мала вплив на акції протестів в інших країнах. Тому не дивно, що саме зараз демократи використовують такі ж методи в своїй країні. Тим більше вже не перше десятиліття в афроамериканців дуже великий рейтинг довіри до демократів. Байден цим обов’язково скористається. Можливо, навіть в передвиборчу кампанію внесе пропозиції по боротьбі з расизмом або зробить певні привілеї расовій меншості США.
Як бачимо, на жаль, ідейні протести в США переросли в агресивне шоу, де мітингувальники нападають на цивільних, а поліцейські схиляють коліна в знак поваги до темношкірих. Якщо Трамп не візьме ситуацію в руки та буде піддаватися на провокації, мітинги охоплять всю країну та можуть заразити європейських сусідів, наприклад, Францію, де високий процент темношкірих серед громадян.
Олег Петровець, для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.