Очередной локдаун: зачем Кабмину консультироваться с гражданами?

Среда, 10 марта 2021, 18:00

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль оголосив про можливість чергового локдауну через зростання кількості хворих на COVID-19. За останній рік уряд на власний розсуд запроваджував низку карантинних обмежень.

Обмеження вводили без консультацій з тими, на кого вони впливають. Черговий локдаун має всі шанси розпочатися так само — громадян і бізнес не питають.

Які результати має така політика виконавчої влади? 

Необґрунтований "локдаун вихідного дня" став для всіх несподіванкою. Це був удар по малому та середньому бізнесу, який живить місцеві бюджети.

Тоді кафе та ресторани безкоштовно пакували людям їжу з собою, аби вона не зіпсувалася за вихідні. Цього можна було б уникнути, якби уряд провів консультації із зацікавленими сторонами.

До прикладу, в Канаді зі стартом епідемії уряд відкрив гарячу лінію для бізнесу, щоб розуміти, які проблеми є, а також щоб спільно шукати їх рішення. Через неспроможність підприємців платити за оренду уряд розробив програму компенсацій.

Проте після консультацій із бізнесом схему виплати компенсацій кардинально змінили: якщо до консультацій вважали, що доцільніше компенсовувати кошти орендарям, то після — що кошти від держави повинні отримати власники приміщень.

А в Україні лише наприкінці минулого року парламентарі зобов’язали уряд за тиждень попереджати бізнес і населення про введення карантину. І це сталося лише після того, як карантин вихідного дня викликав шквал критики.

Читайте також: Шмигаль: В Україні почалась третя хвиля епідемії, можливий локдаун

У Києві різко зросла кількість хворих на COVID

Калькулятор черги на вакцинацію. Що це і для чого він потрібен

Цих медійних ризиків і удару по економіці можна було б уникнути, якби уряд України наслідував кращі практики публічних консультацій, які вже є в інших країнах.

А скільки консультацій із громадськістю провели в уряді, наприклад, щодо вакцинації? Згідно з сайтом МОЗ — жодної. Хоча питань для обговорення чимало.

Обмеженість комунікації щодо цих питань може призвести до спекуляцій у суспільстві, маніпуляцій фактами та формування у громадян думки, до прикладу, що дефіцитний на світовому ринку "Пфайзер" дістанеться лише "віпам".

Подібна ситуація — і з реєстром вакцинованих осіб. Дані про кількість вакцинованих, отримані з різних джерел, можуть мати суттєві розбіжності.

Залучення громадян до розроблення урядових політик стало особливо важливим в умовах пандемії, і МОЗ мало б бути одним із найактивніших міністерств, які використовують цей інструмент.

Але, на жаль, маємо український парадокс, коли Міністерство охорони здоров’я, яке відповідає за боротьбу з пандемією, за цим критерієм перебуває на одному з найнижчих місць. А це в умовах пандемії впливає негативно на імідж усього Кабміну.

Хоча в уряді є міністерства, що якісно залучають громадян до прийняття рішень.

 

То чому ж не провести відкриті громадські обговорення таких питань із зацікавленими сторонами? Адже важливо не просто легітимізувати рішення міністерства, а реально спільно зі стейкхолдерами напрацювати необхідну політику. 

Від громадських консультацій виграють усі. По-перше, бізнес, який живить економіку, зможе підготуватися до карантинних обмежень. По-друге, це значно підвищить якість урядових рішень та мінімізує впровадження необґрунтованих заходів.

По-третє, це підвищить рівень взаємної довіри між бізнесом і владою: для бізнесу дії міністерств і відомств стануть прозорими і прогнозованими, влада ж перестане наражатися на постійні репутаційні ризики та критику в ЗМІ.

Цікаво, що раніше МОЗ разом зі Світовим банком активно впроваджували пілотні практики консультацій щодо реформи первинної ланки. Тоді проводилися консультації і з пацієнтами, і з лікарями, і з представниками місцевого самоврядування.

Спільно напрацьовані рішення були прийняті усіма зацікавленими сторонами. 

Але тут питання є не лише до уряду, а й до громадського сектору, який працює у сферах вироблення політик. Здавалося б, бізнес-асоціації та громадські організації мали би проявити ініціативу, аби посилити свій вплив на ухвалення рішень.

Парадоксально, але за останні півтора року із понад 1700 консультацій, які провів уряд, лише близько 6% були ініційовані громадськістю.

І не лише через низький рівень довіри до державних інститутів, а ще й через відсутність зрозумілого механізму втілення таких ініціатив. Крім того, дуже мало прикладів, коли така взаємодія була вдалою.

Громадські консультації — це вимога урядової постанови № 996. Важливість громадських консультацій та зрозумілих для стейкхолдерів механізмів вже усвідомили і народні депутати

Саме тому в першому читанні парламентарії прийняли законопроєкт "Про публічні консультації". Прийняття такого закону вітають західні партнери України.

Але жоден закон не буде виконуватися, якщо немає політичної культури і розуміння, навіщо це потрібно.

Громадські консультації дають Кабміну можливість напрацювати рішення, які сприйматимуть громадяни, бізнес та інші стейкхолдери, і за таких умов рейтинг довіри до уряду лише зростатиме. 

Віта Думанська, для УП

Колонка — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua

Где будут "взлетать" Донеччина и Луганщина

Каков порядок исполнения наказаний

Женский труд: малооплачиваемый, невидимый, важный

Все, что стоит знать о вакцинации против COVID-19 в Украине

Для чего Украине закон об админпроцедуре: опыт Латвии

Зеленский 2.0 возможен