Партнерский сбор УП. Задонать на дроны и РЭБы

Как граждане пользуются электронными петициями во время военного положения

Среда, 03 августа 2022, 17:25

Чи подають громадяни електронні петиції до місцевої влади під час війни? Як воєнний стан вплинув на теми петицій? 

Внаслідок повномасштабного вторгнення усі сфери життя українців зазнали трансформації. Електронна демократія не стала винятком. Найбільше, на жаль, постраждав Громадський бюджет – інструмент, за допомогою якого українці могли отримувати кошти на реалізацію суспільно корисних проєктів. Адже зараз усі ці кошти спрямовані на військові потреби. 

Та попри все – мешканці не припинили звертатись до місцевої влади, зокрема і через інструменти електронної демократії.

Найзатребуванішим інструментом виявились місцеві електронні петиції, за якими можна відслідкувати локальні настрої та потреби суспільства. 

Які теми хвилюють українців 

Загалом усі петиції можна поділити на сім основних тем:

  • Дерусифікація – все, що стосується позбавлення радянської та російської спадщини. Це перейменування вулиць, демонтаж пам’ятників і закриття церков.
  • Патріотична тематика – фокусом є вшанування України та українців. Тут не йдеться про ліквідацію, заборону, скасування – це про творення нового, нашого. 
  • Продаж алкоголю – умови воєнного часу спричинили запровадження повного або часткового так званого "сухого закону". Як наслідок – тема доволі жваво обговорюється в громадах. Запити громадян діаметрально протилежні: хтось подає петиції щодо цілковитого обмеження алкоголю, а хтось – щодо остаточного зняття всіх лімітів.
  • Благоустрій – усе, що стосується ремонтів, реставрацій, організації міського простору тощо.
  • Транспорт – про міські маршрути, розклад руху.
  • Освіта – про роботу і статус навчальних закладів.
  • Інше – це петиції, які не належать до жодної з перерахованих тематик.
 

Найпопулярнішими є петиції, що стосуються позбавлення від усього російського та радянського.

Наразі люди як ніколи раніше не хочуть жити на вулиці Горького, ходити до церкви з московським патріархатом, дивитись на пам’ятники Пушкіну. Тому місцева влада ініціює публічні обговорення на цю тему.

На сервісі "Електронні консультації з громадськістю" з'явилися численні опитування щодо перейменування вулиць. До прикладу, Коростенська територіальна громада тільки у травні запустила 74 опитування з цього приводу. 

На другому місці – тема благоустрою. Серед звичайних петицій щодо облаштування і ремонтів є також запити, спричинені воєнним станом:

Третє місце посідає тема транспорту. Як і благоустрій, ця тема була доволі розповсюдженою і до 24 лютого. Такою вона лишилась і зараз. Особливо ця тема популярна у Луцьку, де третина всіх петицій міста стосується міського транспорту.

На четвертому місці – петиції у категорії "Інші". Тут – найбільша частка відхилених петицій. Це пов’язано насамперед із тим, що вони не містять жодного запиту, пропозиції, скарги або ж дублюють уже подані петиції. Тому не не доходять до етапу збору підписів.

На п’ятому місці – патріотична тематика. Вона щільно пов'язана з категорією дерусифікації. Особливо це простежується серед петицій у місті Тернополі. Тернопіль став першим містом, у якому демонтували пам’ятник Пушкіну. Після цього на сторінці міста було подано п'ять петицій із пропозиціями та ідеями щодо нових пам’ятників замість Пушкіна. 

Реклама:

Шосте і сьоме місце ділять між собою категорії "Освіта" і "Продаж алкоголю у воєнний час". І якщо петиції стосовно освітніх закладів були завжди, то питання продажу алкоголя стало актуальним саме в період воєнного стану. Адже з початком повномасштабного вторгнення більшість регіонів повністю або частково запровадили "сухий закон". Автори поділились на рівні два табори: сім петицій було подано за заборону, сім – проти або з частковим послабленням. Найбільш успішні петиції:

Обидві петиції набрали необхідну кількість підписів у своїх містах та очікують на початок розгляду.

Найбільше петицій за час воєнного стану подавали у Вінниці, Луцьку та Сумах. Найменше – у Кропивницькому, Хмельницькому та Чернігові.

 

Якщо порівнювати з аналогічним періодом до 24 лютого, виходить, що активність авторів зменшилась на 40-60% у таких містах: Вінниця, Дніпро, Кропивницький, Львів, Чернівці, Чернігів. Знизилась несуттєво у Сумах – і зовсім не знизилась у Хмельницькому.

Натомість у Луцьку і Тернополі на тлі воєнного стану петиції почали подавати вдвічі активніше. І якщо у Тернополі найбільший відсоток становлять петиції на патріотичну тематику (а саме – пропозиції, який пам’ятник Пушкіну краще поставити), то в Луцьку більше подавали петиції, присвячені транспорту та освіті.

Реклама:

….

Воєнний час по-різному вплинув на процес подання петицій в українських регіонах. Попри загальне зниження активності, деякі міста – навпаки – почали активніше використовувати інструмент петицій як спосіб волевиявлення та комунікації з владою. 

Ситуація в країні призвела до появи нових тем петицій: таких як "Продаж алкоголю", трансформації старих – тема декомунізації перетворилася на дерусифікацію – та популяризації вже наявних: наприклад, патріотична тематика. Про певний культурний перелом свідчить і поява тема дерусифікації у східних регіонах. Адже саме там вплив російської та радянської культури був найбільшим. 

Українці розуміють, що культурна боротьба за власну ідентичність має бути пріоритетом. Хоча декомунізація триває вже сім років, лише зараз цей процес набув справді загальнонаціонального масштабу.

Олександра Піденко

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования

Требования к кандидатам растут, но не зарплаты: легко ли нанимать айтшников в 2024 году

Первые санкции против властей Грузии: удастся ли остановить пророссийский дрейф Тбилиси

Почему Счетная палата отказывается проверять, как Украина потратила средства на оружие?

Наблюдательный совет как инструмент прозрачности публичных закупок

Как в борьбе с врагом не уничтожить собственную экономику

Что ждет Украину и можем ли мы изменять сценарии собственного будущего?