Партнерский сбор УП. Задонать на дроны и РЭБы

Почему образование и наука являются залогом успешного будущего Украины

Суббота, 15 июля 2023, 16:15

Спецпроєкт Аспен Інституту Київ "Лідерство та війна"

Відставання України за роки незалежності напряму пов'язане з недостатнім розвитком освіти та науки. Але зараз Україна має історичний шанс – післявоєнне відновлення стосуватиметься, зокрема, саме цих галузей. Потрібно створити нову систему фінансування, щоб залучати найкращих науковців і кадри для розвитку освіти в Україні. Зокрема, треба максимально використати міжнародну співпрацю.

Про відродження української освіти, перші дні повномасштабної війни та міжнародну підтримку вітчизняних освітян розповіла Наталія Шульга, науковиця та керівниця напрямку "Глобальна наука" у програмі "Наука та суспільство" Аспен Інституту (США), в інтервʼю програмному директору Аспен Інституту Київ Денису Полтавцю у рамках проєкту "Лідерство та війна."

Усе своє життя я присвятила фундаментальним дослідженням, працюючи в Україні та за кордоном. Після повернення до України у 2005 році для мене стало очевидно, що перешкоди на шляху розвитку науки та освіти лежать в законодавстві, яке дісталось у спадщину від радянського союзу та інерції застарілої системи організації освітнього та дослідницького процесів. Тож, я вирішила зайнятися реформою нормативної бази системи освіти та науки, популяризацією досліджень та досягнень української наукової сфери у світі.

Ми змогли покласти компромісний, але все ж передовий фундамент для змін в освіті на всіх рівнях, повернути суспільству розуміння цінності наукових досліджень під час отримання вищої освіти, внесли у законодавство інноваційні речі для розвитку освіти, науки та технологій. Навіть поняття "інновації", яке раніше було не зовсім зрозумілим в Україні, почало активно обговорюватись, вивчатись та впроваджуватись. Але швидких змін не відбувалося.

Після початку війни в 2014 році, відкрилося нове вікно можливостей, і тоді стало зрозуміло, що освітньо-наукова реформа стала максимально необхідною. Прийняття базових законів було першою справжньою зміною, яка мала зміст та здобула підтримку на рівні всієї країни. 

Росія обрала шлях руйнування, а не створення

Те, що зараз вчиняє Росія, суперечить усій історії двадцятого та двадцять першого століть; забулись всі знання, уроки глобальних війн.

Більшість розуміє, що війна в Україні – це не локальний конфлікт, а справжня смерть, руйнування, окупація та зупинка розвитку. Фактично, ця війна має на меті знищення цілої країни, цілого народу. Це справжній геноцид. Однак для керівників та лідерів України, війна стала сигналом консолідації, пошуку рішень та мобілізації усіх зусиль

Цей рік не пройшов тільки в болю, переживаннях та негативних емоціях. У людей, з якими ми маємо спільні цілі і прагнення, виникло бажання створити спільноту, в якій ми могли б щось зробити для майбутнього України.

Намалювати плакат та вийти на протест скрізь по світу – це мінімальний внесок, але його значимість виявляється у тому, що ці дії привертають увагу світової спільноти до війни в Україні.

Проте, як професіонал, ти можеш зробити набагато більше для України. Ми з моїми колегами створили неформальну групу під крилом національних академій Сполучених Штатів Америки, що представляють тріаду науки, інженерії та медицини.

Ми працювали, щоб запропонувати уряду Сполучених Штатів та міжнародній спільноті шляхи допомоги українським вченим та відновлення освіти і науки після закінчення війни. Наші пропозиції були вже опубліковані, зокрема, на сайті Національної академії наук, інженерії та медицини. Ці пропозиції стосуються, зокрема, підтримки наукових стартапів, фандрейзингу для розвитку закладів науки і освіти, міжнародної співпраці та обміну досвідом.

Реклама:
Мої переконання базуються на світовому досвіді, який чітко демонструє: країни, що роблять освіту та науку своїми пріоритетами і інвестують у них, здатні побудувати розвинену економіку, грунтовану на знаннях, нових технологіях, інфраструктурі та логістиці. Існує багато успішних прикладів, починаючи з Німеччини та Японії, що були зруйновані після Другої світової. Сучасні приклади Південної Кореї, Сінгапуру та Тайваню також підтверджують цю тезу.

Будь-які кроки для покращення освіти і науки матимуть сенс, якщо розглядати їх як не як витрати по залишковому принципу, а як інвестиції в людський капітал та науково-освітню інфраструктуру майбутнього, які принесуть результати для економіки.

Наше перше завдання полягає в порятунку потенціалу українських вчених за кордоном, і весь світ об'єднався для цього: були створені спеціальні платформи та програми, серед них #ScienceForUkraine, програма від німецько-української академічної спільноти й інші. Вони надали українським вченим різного рівня – від студентів до вже досвідчених професорів – можливості продовжити дослідження в різних галузях. Ця робота була зроблена, і вона продовжується з неймовірним успіхом.

Читайте також

Влад Троїцький: Треба, щоб глядачі за кордоном відчули, як ця війна впливає на конкретних людей

Пріоритетні кроки для відновлення освіти і науки в Україні

Тепер виникає питання: що робити після закінчення війни? Зокрема, з науковцями, які виїхали з України. Це величезний виклик, оскільки, якщо людина досягла успіху за кордоном, зокрема під час війни, важливо створити умови, щоб вона могла повернутися до нашої країни, не втративши свій успіх та потенціал розвитку.

Це питання тепер стоїть перед керівництвом країни. Потрібно визнати, що необхідно діяти і робити це якомога швидше. Держава має створити гідні умови праці для наукової еліти, щоби вона повернулася з-за кордону та продовжувала свою діяльність в Україні після закінчення війни. Втрата найрозумніших людей призведе до непоправних наслідків на багато років.

Одним із шляхів розв'язання проблеми є інвестування в молодь, яка готова реалізувати свій потенціал вже через кілька років. Водночас, ми повинні зберегти наших найкращих вчених, які можуть залишити країну, для майбутньої дослідницької екосистеми. Наприклад, шляхом створення спеціального департаменту при Міністерстві закордонних справ, який буде працювати з науковою діаспорою. Прикладом такої ініціативи є Іспанія, яка зуміла налагодити співпрацю з науковою діаспорою, тими, хто виїхав з країни під час фінансової кризи.

Також необхідно провести реформування інфраструктури дослідницької галузі. Існуючі інституції не є достатньо ефективними і не мають можливостей, необхідних для сучасної України. 

Україна не може дозволити собі втратити вчених світового рівня, які готові допомогти розвитку країни через свої наукові досягнення.

Реклама:

Війна не як стагнація, а поштовх до розвитку

У мені є сподівання, що потужне потрясіння війни, у якій ми неодмінно переможемо, змусить нас позбутися старих стереотипів. Я не маю жодних сумнівів у цьому. І світове товариство також не сумнівається, оскільки український народ продемонстрував надзвичайну міць і витривалість. А головне – щоденну боротьбу за свої цінності: свободу, гідність, рідну країну, коханих людей, родину, друзів, і все, що є для нас таким дорогим, і що наповнює наше життя сенсом. Ти або борешся за це і ризикуєш своїм життям, або ці цінності зникнуть. 

Ми лобіюємо і адвокуємо, щоб принаймні третина репарацій Росії була використана у сфері освіти та наукових досліджень. Якщо це вдасться, то повірте мені, буде достатньо коштів, щоб з нуля збудувати нові інституції, центри та університети. А також – підсилювати та оптимізувати заклади, що вже існують.

Український досвід має надзвичайну цінність, і тепер голос України став важливим рупором у питаннях, які потребують вирішення на глобальному рівні.

Слава Україні! Героям Слава!

В умовах повномасштабної російсько-української війни збільшилася відповідальність лідерів. А цінності, які лежать в основі їхніх дій, стали ще важливішими. Більшість членів Аспен-спільноти та випускників Аспен Інституту Київ долучилися до боротьби України за свободу. У проєкті "Лідерство та війна" члени виконавчої команди Інституту спілкуються з ними про їхній досвід проживання війни, прийняття рішень та бачення майбутнього. 

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования

Экономическое восстановление Украины: миссия возможна

Генетические ресурсы и традиционные знания, или как IP стоит на защите мирового разнообразия

Точно справятся лучше? 7 идеальных кандидатов на смену Саутгейту в сборной Англии

Приватизация госимущества со стартовой ценой одна гривня: почему это не "зрада"

Новый президент Ирана. Кто он, чего от него ждать миру, и особенно Украине

Кому из украинцев больше всего платят в Польше