Первый аудит антикоррупционного органа НАПК состоялся – что дальше?

26 липня Кабінет Міністрів оприлюднив довгоочікуваний звіт зовнішнього незалежного оцінювання ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК). Що слід зробити далі, розбираємось нижче.

Transparency International Ukraine спостерігає за роботою НАЗК з моменту його офіційного запуску у 2016 році. Діяльність тодішнього складу Агентства викликала багато критики, тому частиною його реформи стало запровадження зовнішнього незалежного аудиту.

Після перезавантаження органу у 2020 році Національне агентство здавалося відкритим до нових пропозицій і декларувало прозорість і нову якість своєї роботи. Тому і ТІ Ukraine, разом з іншими колегами з громадського сектору, провела низку досліджень різних сфер роботи Агентства та презентувала рекомендації для покращення роботи органу. 

Ми сподівались, що зауваження громадянського суспільства будуть ретельно вивчені та враховані НАЗК, однак це не завжди відбувалось, що доводять наші аналітичні висновки.

І ось тепер нарешті завершився перший в історії незалежної України зовнішній аудит антикорупційного органу – НАЗК, за період 2020-2021 років. ТІ Ukraine була одним з тих респондентів, хто отримав та заповнив оцінювальну анкету від аудиторів. Зрештою, аудитори не визнали роботу Агентства неефективною. Утім й ефективною її теж не назвали. 

Коротко підсумую, що вказала комісія у звіті аудиту. Аудитори оцінили виконання 206 критеріїв, з них НАЗК виконало 148 (72%), а з рештою 58 критеріями Агентство не впоралося.

З головних недоліків у роботі НАЗК визначили: 

1. недостатній рівень прозорості роботи Агентства,
2. помилки у розробці нормативки, яка регулює роботу працівників,
3. недоліки в організаційній структурі та кадрових рішеннях,
4. недосконалості функціонування внутрішнього контролю.

Цікаво, що усі ці проблеми, які три з половиною роки відзначало громадянське суспільство у своїх закликах до НАЗК, знайшли своє відображення й у звіті аудиторської комісії. 

Тож аудит виявив, що наші застереження мали сенс. Можна привітати те, що НАЗК вже заявило про розробку найближчим часом Плану реалізації рекомендацій аудиту, які дозволять підвищити ефективність його діяльності. До слова, аудитори надали 120 рекомендацій: 46 високопріоритетних та 74 інших. 

Варто нагадати, що вже незабаром, за пів року спливає мандат повноважень чинного очільника НАЗК, який все ще може долучитись та організувати виконання рекомендацій у час, що залишився. Однак восени варто очікувати на новий конкурс на Голову НАЗК. Сподіваємось, що майбутня конкурсна комісія приділить увагу тому, як кандидати планують імплементувати кроки, підкреслені аудиторами у звіті.

Такі аудити дуже на часі, особливо для антикорупційних органів, попри російську агресію проти України. Але офіційний щорічний зовнішній аудит НАБУ, передбачений в законодавстві ще далекого 2014 року, так жодного разу і не провели. А подібні аудити САП та АРМА взагалі не передбачені законом. Необхідно провести незалежні, всеохопні аудити діяльності АРМА, НАБУ та САП, щоб визначити чіткий шлях на майбутнє і переконатися, що він повністю відповідає їхньому потенціалу. 

Водночас заради їхнього швидкого проведення варто зробити висновки та вивчити уроки з проведення аудиту НАЗК, і спростити методологію та критерії проведення таких аудитів. У тому числі й наступного аудиту НАЗК, який має початись вже у січні 2024 року. 

Чинна методологія, затверджена Кабінетом Міністрів, містить аж 237 нерівноцінних критеріїв. До прикладу, один комплексний критерій може охоплювати визнання і донорами, і громадськими, і міжнародними організаціями дієвості та неупередженості НАЗК в умовній сфері захисту викривачів. Тоді як інший, не такий всеосяжний критерій, містить тільки цифру плинності кадрів, яка не має перевищувати 20% від штату органу. При цьому ці обидва критерії мають однакове значення для формули визначення неефективності органу під час оцінки. Нині методологія не дозволяє комісії пріоритезувати ті чи інші важливі критерії.

Варто розглянути підхід, коли методологію та критерії, яких має бути суттєво менше, затверджуватиме сама аудиторська комісія. Так само формула визначення неефективності, тобто поріг невиконаних критеріїв, теж має бути переглянута у бік більшої реалістичності.

Окреме питання – відкритість самих органів до таких аудитів. У звіті аудиторської комісії можна прочитати, що НАЗК так і не надало низку документів для аналізу, попри численні запити аудиторів.

Також у звіті міститься речення про те, що з понад 130 опитувальних анкет, розісланих урядовим та неурядовим стейкхолдерам, комісія отримала 40 заповнених (тобто менше третини). У майбутньому держорганам та іншим організаціям варто відповідальніше ставитися до надання інформації аудиторам. Адже повнота даних від різних суб’єктів дозволить зробити оцінку ще якіснішою. Для цього наступній комісії необхідно буде передбачити достатній термін для надання відповідей на запитання анкет. А органу, щодо якого проводиться оцінка, – надавати всі документи аудиторам для вивчення.

Успішна антикорупційна реформа – це не тільки те, на що зважатимуть міжнародні партнери, а і те, що потрібно насамперед Україні. Для цього потрібно виявляти проблеми та виклики в функціонуванні антикорупційної екосистеми та виправляти їх за допомогою, зокрема і рекомендацій незалежних аудиторів.

Андрій Боровик