Ненависть по отношению к россиянам – это ненависть к тому, что тебя хотят убить

Среда, 21 февраля 2024, 08:00

Однією з важливих причин, які призвели до повномасштабного вторгнення росії, є нереалістична оцінка дійсності українцями та рештою світу. Так сталося, бо:  

1. Українці надто мало знають самі про себе. Про історію своєї вулиці, містечка чи села. Ми не звикли дізнаватися більше про нас самих, коли наші території були упосліджені кривавими пам'ятниками та топонімами росіян. 

2. Українці взагалі забули, хто такі росіяни, і міряли їх за власними лекалами. Звідси ці вирази: "яка війна в 21 столітті?!", "нападати росіянам не вигідно", "як тільки ми покажемо їм правду про звірства в Бучі, вони вийдуть на протест" тощо. Впізнали себе? 

Реклама:

Вибачте, але робити висновки щодо росіян такими категоріями, це як рахувати кількість сторінок у книзі в проміле . 

Лише коли ми побачили, що росіяни почали красти пральні машинки та шуби з розгромлених територій, та ще й часто спалювали трупи власних солдатів, щоб у машинах було більше місця для награбованого, багатьом стало зрозуміло, що щось з картиною світу в їхній голові не так.

Проте цього поки не достатньо. Ця ілюзія коштувала нам надто дорого і її ціна ще досі не окуплена. 

Автоматично, щоб позбутися ілюзій, треба вивчати історію і правильно трактувати сьогодення, щоб позбавитися нереалістичних думок. 

Однак пелена помилкових ілюзій притаманна не лише українцям, а й, здавалося б, добре проінформованим європейцям, які давали прогнози, що нас захоплять за 3 дні. Тут інша причина, суто прагматична: дешеві російські вуглеводні та "культура", які росія продавлювала на експорт, щоб  побудувати рентабельність європейської економіки під себе.  

Найгірше для нас те, що ті ж самі люди продовжують ухвалювати рішення на основі власних хибних уявлень, коли намагаються затягнути нас у виснавжливу оборонну та позиційну війну, спорадично виділяючи таку необхідну військову підтримку. 

Тому для нас сьогодні дуже важливо, щоб якомога швидше ті українці, які "топлять" за мир та "втомились від війни", і ті іноземці, які мають "рубильник" військової допомоги у власних руках, пошвидше зрозуміли істину: кінець цієї війни можливий за однієї умови – розпад російської імперії розміром ⅛ суші та 9 часових поясів. 

Іншого шляху не дано. 

Що таке росія? 

Росії як країни не існує.

Це штучне утворення, яке може існувати лише під впливом імперських уявлень про себе і шляхом гібридного впливу на інші країни.

Як тільки росія розпадеться на інші утворення, міжусобиці будуть спрямовані всередину, а не назовні. Як цього досягти? Лише розгромом росії на полі бою в Україні.

Чому росія – штучна країна, яка в теперішньому вигляді направлена лише на війну?

Дослідіть її соціально-економічний устрій, і все стане зрозуміло.

Російська імперія – це суперцентралізована система управління (все вирішує Кремль) та сировинна експортна економіка, яка живе з ренти. Тобто всі перерозподіли бюджету робить Кремль на власний розсуд. А це завжди досягнення геополітичних цілей (війна, Олімпіада, міст на Крим, знову війна), а не добробут росіян.

Більше як 60% росіян мешкають у так званій серединній росії, де немає жодних конкурентних переваг. Вони так і залишились жити в 90-х, з майже відсутніми інвестиціями в інфраструктуру. Тому для них потрапляння в Бучу чи Ірпінь було стрибком завдовжки 30 років в майбутнє. 

Понад половину податків до федерального бюджету сплачує всього 3,5 суб'єктів федерації (з 83, здається). Вершки збирають Москва-столиця, Тюмень та Сахалін – нафтові столиці. Там живе лише 11% росіян. Кожен 5 рубль інвестицій іде в Москву, а звідти – на війну в Україні. Через це з 2008 року і по сьогодні рівень доходів більшості росіян у всій росії фактично не змінився.

Вони звикли виживати, а не жити. Тому для них ціна людського життя нижча за пралку, яка значно покращує рівень життя на землі, штучно заселеній, виходячи з імперських інтересів. Саме тому вони виселяли і виселяють досі працелюбних українців на освоєння земель, бо самі з цим не справляються.

Росіяни – це окремий соціально-економічний конструкт, з яким в нас спільного – лише дві ноги та дві руки. Думати, що саме ви з ними домовитесь – повне незнання предмета. Припиніть це.

І якщо переговори з росією можливі, то лише після її розпаду як російської імперії. DIXI (у перекладі з латинської – "я все сказав").

Уроки історії, які нічому не вчать

Насправді все, що ми переживаємо сьогодні, вже було. Це триває з далекого 1169 року, коли Боголюбський не зайняв трон Київського князя, і з того часу почалась їхня маніакальна боротьба, щоб вкрасти спадок Київської Русі. 

Далі численні війни між московитами та Гетьманщиною. Згадайте лише різанину в Батурині, де у 1708 році вирізали всіх українців (майже 15 тисяч), незалежно від віку та статі.

Тогочасні газети так описували події в Батурині: "Страшна різанина", "Вся Україна в крові", "Жінки і діти на вістрях шабель". З такими назвами виходили провідні газети Франції: "Gazette de France", "Paris Gazette", "Lettres Historiques", "Mercure historique", "Clef du Cabinet". Вони писали, що "страшний цар жадібний до крові в Україні… Всі мешканці Батурина, незважаючи на вік і стать, вирізані, як наказують нелюдські звичаї московитів"; "Вся Україна купається в крові"

А знищення Січі? А винищення української інтелігенції за радянських часів?

Чи пробувала Україна домовитись з нелюдами московитами? Так, згадайте Хмельниччину. І що? Нагадаю, що ще в 2021 році було уявлення, що там є з ким говорити.

Зрештою, якби більша кількість українців не піддалась на пропаганду росії про видатних українських націоналістів, то ми б неочікувано для себе відкрили, що все давно ними описано. Зокрема у видатній книзі "Перспективи української революції" та в рукописі "Підготовка до війни" Степана Бандери. Ще в 1940-х – 1950-х роках вони в контексті Холодної війни писали, що військове зіткнення між тоді ще СРСР та країнами Заходу, а відповідно активізація національно-визвольної боротьби в Україні, є неминучою. 

Також ними описано і те, як складно консолідувати міжнародну підтримку, і чітко вказано, що вона – лише "допоміжний чинник", а "з українських політичних планів мусять бути викреслені всякі […] спекуляції на зовнішню допомогу як одинокий засіб рятування народу перед знищенням". 

"Такі спекулятивні розрахунки послаблюють волю народів, демобілізують його та видають безборонними в руки ворога. Тому такі спроби мусять бути безоглядно здолані, звідки вони не виходили б. Єдине, що гарантує збереження народу і його фізичної та духової субстанції – це революційно-визвольна боротьба проти московсько-большевицького імперіялізму аж до повного знищення та розвалу СССР і відбудови незалежної української держави". 

Робімо висновки. 

Російської опозиції не існує

Говорити про російську опозицію, це як заводити про існування НЛО, хоча в друге я вірю більше.

Російської опозиції не існує.

Це частинка пристосуванців, які хочуть відмежуватися від убивць-співвітчизників, мати гранти в Європі, де їх шкодують і де вони живуть краще, ніж у Москві. А ще вони хочуть посісти чільне місце на росії, коли ми зробимо їхню роботу зі змін державного устрою ціною наших життів.

І яка б ліберальна та мирна ця російська "опозиція" не була, вона однаково проімперська. Вони – великі, а ми – малі: малороси. Згадайте Навального, Крим та бутерброд. 

З ними можна говорити, лише коли російська імперія розпадеться. Бо ж у їхній інтересах, щоб вона існувала в цьому вигляді й надалі. 

Ось уявіть. Україна в один день випускає сотні ракет… по Молдові. Молдавська ДРЕС, яка виробляє до 85% потреб електроенергії країни, всього за кілька кілометрів від кордону України через Кучурганський Лиман та менше ніж за 100 кілометрів від Одеси. 

Чи важко було б захопити країну в 18 разів меншу за нашу, коли ми вже 10 років стримуємо навалу "другої армії світу"? Спитайте себе чесно: які ваші дії? 

Думаю, українці вже б за день зібралися в Києві, щоб припинити це. Це викликало б шквал нерозуміння, сорому, жалю та обурення. Це не питання сили – це питання людяності. 

Звісно, це не стосується росіян, мета яких – ненависть до українців, як і до інших, кавказьких поневолених народів, які вони вважають прислугою та привласнюють собі всі їхні культурні прояви.  

Бунт на росії неможливий

Короткий офтоп – на росії майже неможливий бунт через значну атомізацію населення.

Якщо там люди не можуть об'єднатися, щоб вичистити власні фекалії з дворів, ви впевнені, що вони організовано подолають тисячі кілометрів до столиці, щоб скинути путіна, коли в них труп леніна досі на красній площі?

Дуже смішно.

Чому ненавидіти росіян – нормально

Часто ми чуємо, що бажати росіянам смерті – порочно і це уподібнює нас до них. Моя думка: щоб уподібнитися росіянину, треба народитися й вирости в їхніх умовах. Це як сказати: уподібнитись німцю чи поляку. Це нереально. 

Ми народжені на своїй землі, виховані за своїми звичаями, ми обороняємось. Щоб уподібнитись росіянину, треба ґвалтувати і вбивати невинних, на чужих землях, як росіяни. Нам це не загрожує. 

А ненависть до ворога часом недостатня, як ми бачимо, через нашу простодушність. Доказ цьому – подальше споживання російськомовного контенту.

Ненависть до росіян – це ненависть до того, що тебе хочуть вбити. Часом це запорука виживання в конфлікті.

Ольга Євстігнєєва

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования

Можно ли кого-то не пускать в укрытие? Юридическая оценка ситуации с Radisson Blu

Скоростной режим в городе на уровне 80 км/ч – почему бы и нет! Но есть нюанс

Суд отдал в использование России 100 АЗС в Украине. Как это возможно во время войны?

Координировать периметр Сил обороны

Закупки ВСУ: когда качество важнее цены

Заработал Реестр ущерба, нанесенного россией. Бизнес должен немного подождать