Партнерский сбор УП. Задонать на дроны и РЭБы

Защита от пиратства – это об инвестиционной привлекательности государства

Пятница, 07 июня 2024, 19:00

Цифрове піратство – глобальна проблема, притаманна як країнам з розвиненою економікою та високим рівнем ВВП, так і тим, що лише прокладають свій шлях до процвітання. Піратство та економіка нерозривно пов’язані, причому крадіжка контенту та програмного забезпечення створює значні проблеми для фінансового здоров’я та стабільності різних секторів. У цій колонці хочу поговорити про те, чому до боротьби з піратством важливо докладати максимальних зусиль.

Цифри, що вражають

Нещодавній звіт EUIPO (Відомства з інтелектуальної власності ЄС) щодо порушення авторських прав в Інтернеті свідчить про те, що, хоча загальний рівень споживання нелегального контенту у 2022 році впав на 40% проти 2017 року, проте загальна тенденція не є незмінно низхідною – позаяк в кінці 2022 року резиденти ЄС зверталися до піратського контенту частіше, ніж на початку 2021-го. Своєю чергою, згідно з дослідженням, проведеним Глобальним центром інноваційної політики для Торгової палати США, онлайн-піратство щороку завдає економіці США від $29,2 до 71 млрд збитків. Якщо додати до цього зниження ВВП США на суму від $47,5 до 115,3 млрд на рік та втрату від 230 000 до 560 000 робочих місць, то можна отримати разючі результати – і це в країні, що з року в рік домінує на ринку захисту від цифрового піратства.

Наразі складно говорити про конкретні цифри стосовно України: частково це пов'язано з відсутністю внутрішньої традиції оцінювання подібних збитків, частково – з ускладненим через повномасштабну війну доступом до даних. Також раніше можна було орієнтуватися на Special 301 Report від Офісу торговельного представника США (USTR). Водночас під час війни огляд ситуації в нашій державі в межах цієї ініціативи було призупинено, що цілком логічно. Однак навіть попри складні обставини американські фахівці відзначають прогрес України у налагодженні міжнародної співпраці заради вирішення найбільших порушень у сфері IP захисту. І це – важлива ремарка, позаяк так було далеко не завжди. Зокрема у тому ж звіті 2013 року Україну було визнано країною з найгіршим рівнем захисту інтелектуальної власності. Доволі очікувано, якщо взяти до уваги хоча б той факт, що одними з основних  користувачів  неавторизованого програмного забезпечення на той момент були органи публічної влади та державний сектор.

Реклама:

Піратство vs креативність та інноваційність

З того часу і політичний, і законодавчий, і ціннісний ландшафт нашої країни зазнав суттєвих змін. Сьогодні як влада, так і соціум приходять до все більшого усвідомлення важливості боротьби з цифровим піратством. Адже підвищення репутації України як держави, де захист прав інтелектуальної власності є однією з основних складових політичної системи, насамперед відповідає нашому євроінтеграційному та міжнародному треку. Щобільше, це питання інвестиційної привабливості: як для зовнішнього, так і для внутрішнього інвестора рівень дотримання IP прав виступає значним фактором при виборі об'єкта для капіталовкладення. Іншими словами, надійний захист інтелектуальної власності водночас є своєрідним магнітом для інвестицій та стимулом для розвитку креативних індустрій та інноваційного середовища. Тож як цю тезу можна проілюструвати на прикладі боротьби з цифровим піратством?

Якщо фокусуватися на креативних індустріях, то варто зважати на те, що навіть поза загрозою крадіжки контенту вони є доволі ризикованими для інвесторів. У цьому секторі дуже складно як передбачити смаки та побажання споживачів, так і чітко сформулювати матеріальну цінність тієї чи іншої культурної продукції. Онлайн-піратство ще більше погіршує ситуацію: креатори страждають від недобросовісної конкуренції та втрачають значну частину прибутків, а разом з ними й ресурси та стимули до створення нових проєктів. І якщо в короткостроковій перспективі піратство може здатися чи не єдиним способом, що дозволяє малозабезпеченим групам населення познайомитися з окремими творами та підвищити свій культурний рівень, то зі стратегічного погляду це ведмежа послуга. Адже чим менше прибутків та інвестицій внаслідок споживання вкраденого контенту – тим менше якісного та оригінального контенту виробляється.

Своєю чергою, ці твердження стосуються й сфери програмного забезпечення – додам лише кілька ремарок. З одного боку, ця галузь традиційно більш приваблива для охочих вкласти капітал (що не скасовує умови щодо захисту IP прав). З іншого – піратські версії програм дуже часто містять віруси та становлять значну загрозу цифровій безпеці користувачів. В умовах російсько-української війни ця загроза загострюється: зокрема існують докази, що афілійовані з ГРУ хакерські групи намагалися викрасти інформацію українського уряду через заражені троянським вірусом файли ISO, які маскувалися під інсталятори операційної системи Windows 10 та поширювалися через українські та російські торрент-файлообмінники. Тут я згадала лише про один із низки подібних випадків – однак вони настільки численні, що це явище отримало назву "Перша світова кібервійна".

Вживаємо заходів на (між)державному рівні

Таким чином, в сучасних українських реаліях питання захисту від піратства набуває актуальності не лише в контексті інвестиційної привабливості, а й з погляду національної безпеки. Тож заходи, що забезпечують захист від піратства, відіграють важливу роль вже зараз та ще принесуть значні дивіденди у майбутньому, під час нашої повоєнної відбудови та подальшого розвитку. Адже коли автори та інвестори знають, що інтелектуальний продукт буде захищено, вони набагато більше схильні вкладати час та ресурси в його створення та підтримку. І саме це драйвить економіку – зокрема тим, що впливає на зростання кількості робочих місць (для безпосередніх виробників інтелектуального продукту та допоміжних фахівців зі сфер продакшену, маркетингу і продажів) та сплачених податків. Ще один позитивний наслідок полягає в появі інноваційного середовища з багатим спектром цифрових продуктів і онлайн-контенту. Відповідно, маємо взаємозалежність між рівнем дотримання IP прав, кібербезпекою, а також економічним та культурним розвитком. Й IP офіс робить все для того, щоб ці складники посилювали один одного.

Згідно з цим напрямком діяльності нещодавно в межах IP Week 2024 пройшов форум на тему "Від моніторингу до захисту: інструменти права інтелектуальної власності", перша сесія якого була присвячена боротьбі з піратством і контрафактом. Модераторкою сесії виступила Олександра Косенко, очільниця Центру спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності – підрозділу IP офісу, який серед іншого було створено з метою дослідження та розробки інструментарію для розв'язання проблем онлайн-піратства.

Важливою є й міжнародна співпраця, адже цифрове піратство не знає кордонів, а боротьба з ним ускладнена через необхідність пошуку точок дотику між законодавствами різних країн. Та існують ініціативи, що об'єднують заради боротьби з онлайн-піратством десятки світових держав, зокрема й Україну. До прикладу, нещодавно ми долучилися до низки Уповноважених країн-членів WIPO, що наповнюють WIPO ALERT – онлайн платформу з детальною інформацією про вебсайти та мобільні додатки, які обґрунтовано підозрюються в порушенні прав інтелектуальної власності. В межах реалізації цього зобов'язання Мінекономіки України прийняло порядок, а IP офіс розробив рекомендації щодо процедури внесення до WIPO ALERT вебресурсів, які викликають занепокоєння стосовно дотримання IP прав. Все це – для того, щоб позбавити піратські майданчики основного джерела прибутку шляхом запобігання їх співпраці з рекламодавцями, які дбають про свою професійну репутацію.

Нарешті, варто згадати й про закон №2803-IX "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо відповідальності за порушення авторського права і (або) суміжних прав", що передбачає посилення відповідальності за умисну крадіжку інтелектуальної власності – включно з такими мірами покарання, як виправні роботи чи позбавлення волі (за умови завдання матеріальної шкоди у значному розмірі). Зазначу, що для боротьби з піратством необхідно тримати руку на пульсі інновацій та постійно переглядати комплекс впроваджених заходів, позаяк крадії контенту активно користуються останніми технологічними здобутками.

Отже, ефективне використання інформаційних та технологічних ресурсів, а також прийняття відповідного законодавства дозволить Україні вивести захист від піратства на якісно новий рівень. Водночас налагоджена регуляторна система стане базисом для перезавантаження іміджу нашої країни як такої, в яку вигідно та безпечно інвестувати. Тому – об'єднуємо зусилля, залучаємо досвід міжнародних партнерів та працюємо заради підвищення інвестиційної привабливості України.

Олена Орлюк

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования

Дисконт с сомнительным эффектом

Как и зачем я перестала есть сладкое

Саморегуляция. Как нам всем не захлебнуться продуктами своей же жизнедеятельности?

Финансирование агрессии: Доходы России от нефти и газа превышают 680 миллиардов евро

Как уменьшить давление на бизнес без законодательных изменений

Как привлечь громады и бизнес к повторному использованию отходов?