Заснована Георгієм Гонгадзе у 2000 році

Перший крок до зриву виборів

Олесь Городецький, для УП _ Понеділок, 09 квітня 2012, 18:42
Версія для друку Коментарі66

4 квітня Конституційний суд прийняв рішення, яким спровокував політичні дискусії в країні, а також миттєву й, практично, одностайну реакціюгромадян України, що проживають або тимчасово перебувають закордоном.

Варто зазначити, що мова йде про виборчі права найбільших інвесторів в українську економіку, котрі, на відміну від переважної більшості народних обранців, не виводять капітали в офшори, а стабільно наповнюють український ринок тяжко заробленими євро та доларами.

Власне, перекази цих виборців утримують на плаву українську гривню й відтерміновують у часі соціальні бунти, до яких невпинно веде політика влади.

Вважаємо за доцільне оприлюднити бачення закордонних українців стосовно "конституційності" цього рішення КС, а також підняти інші питання, що їх пов'язано з голосуванням закордоном.

Спочатку, звернемось до Основного закону.

Стаття 21: "Усі люди є вільні й рівні у своїй гідності та правах. Права й свободи людини є невідчужуваними та непорушними".

Стаття 22: "Конституційні права й свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод".

Стаття 24: "Громадяни мають рівні конституційні права й свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками".

Стаття 38: "Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати й бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування".

Стаття 70: "Право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років. Не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними".

Як бачимо, Конституція гарантує всім виборцям рівне виборче право й не допускає будь-якої дискримінації.

Аналізуючи виборче законодавство в сучасних реаліях, коли значна частина виборців – за найскромнішими підрахунками близько 3 мільйонів – проживає закордоном, стає очевидним, що законодавець не подбав про забезпечення для цієї категорії виборців конституційного права обирати та бути обраним.

Існуючий закон, у певній мірі формально, гарантував активне виборче право, а саме: закордонні виборці могли голосувати за кандидатів по багатомандатному округу, тобто за партійними списками, і по одномандатному – за кандидата-мажоритарника в місті Київ.

Одномандатні округи столиці України були обрані цілком логічно, оскільки там знаходиться МЗС, яке забезпечує технічну процедуру голосування й може оперативно подавати дані про результати голосування закордоном до територіальних виборчих комісій.

Недоліками цієї норми була незрозумілість принципу утворення округів із віднесенням до них окремих закордонних дільниць та відсутність принципу реальної репрезентації, оскільки кандидати по київських округах не обов'язково матимуть відношення до проблем закордонних українців. Але положеннями статті 22 була збережена конституційна норма рівного виборчого права. Принаймні формально.

4 квітня 2012 року КС прийняв рішення у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів щодо конституційності положень частини другої статті 22 закону "Про вибори" стосовно рівномірного віднесення закордонних виборчих дільниць до всіх одномандатних виборчих округів, які утворюються на території Києва.

Резолютивна частина цього рішення говорить наступне:

1. Визнати такими, що не відповідають Конституції, положення "з рівномірним віднесенням до всіх одномандатних округів, які утворюються на території столиці України – міста Києва" частини другої статті 22 закону "Про вибори" № 4061-VI.

2. Положення частини другої статті 22 закону "Про вибори", визнані неконституційними, втрачають чинність із дня ухвалення КСУ цього рішення.

3. Рішення Конституційного суду є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Таким чином, закордонні виборці є позбавленими можливості голосувати за кандидатів-мажоритарників, маючи можливість голосувати лише за партійними списками, на відміну від виборців в Україні. Внаслідок цього рішення має місце дискримінація виборців за ознакою їхнього місця проживання.

Що заборонено Конституцією.

Цікаво, що в мотивувальній частині свого рішення КС говорить: "Суть однієї зі складових активного виборчого права полягає в тому, що кожен виборець на виборах має однакову кількість голосів", – натомість своїм рішенням сам позбавляє закордонних виборців такого права, роблячи їх напів-виборцями.

У тій же мотивувальній частині, КС стверджує, що "Конституційний принцип рівного виборчого права зобов'язує державу створити рівні умови для реалізації активного та пасивного виборчого права на всіх стадіях виборчого процесу, а також рівні можливості для їх захисту в порядку, передбаченому законом. Таку ж правову позицію, згідно з якою "всім виборцям і всім кандидатам у народні депутати Конституція надає і гарантує рівні правові можливості для реалізації своїх виборчих прав", висловив КС у рішенні від 26 лютого 1998 року № 1-рп/98".

А в резолютивній частині стає на бік, начебто, виборців міста Києва, грубо дискримінуючи закордонних виборців.

Підсумовуючи вище сказане, варто зазначити, що при відсутності на загал державного підходу щодо гарантування активного й пасивного виборчого права для закордонних виборців, КС своїм рішенням позбавив цих виборців навіть того формального й недосконалого права участі в голосуванні, котре їм гарантувала 22-га стаття закону про вибори народних депутатів, створюючи небезпечний прецедент.

Адже де гарантія, що завтра не буде дискримінації за мовною чи расовою ознакою?

Чи є вихід?

Які можливі розв'язки цієї ганебної й штучно створеної проблеми?

Найпростішим виходом могло б бути залишення статус-кво. Навіть, якщо при цьому й не будуть враховані всі потреби емігрантів – їх, принаймні формально, не позбавлятимуть конституційного права голосу.

Іншим виходом із цієї ситуації та для гарантування "забезпечення необхідного зв'язку між народним депутатом та виборцями його округу, і як наслідок, створення умов для ефективного представництва виборців", на що посилаються автори подання до КС, було б створення 3-х чи 4 закордонних округів за територіальним принципом: наприклад, Європейського, Американського та Російсько-Азійського, для включення до них відповідних виборчих дільниць із можливістю балотування на них представників закордонних українців.

Тобто так, як це має місце в країнах, де велика частина громадян перебуває закордоном – Італія, Португалія та інші.

Юридичним розв'язанням проблеми балотування на таких округах представників діаспори – громадян України, було б внесення до 9-ї статті закону про вибори, в частині уточнення поняття "проживання на території України", доповнення, "а також особи, що перебувають на навчанні, лікуванні чи працюють за контрактом за кордоном, але зберегли постійне місце проживання (ПМП) в Україні та не мають подвійного громадянства."

У цьому випадку, представників українців закордоном змогли б включати у виборчі списки також політичні партії України.

Тепер декілька слів про саму організацію виборчого процесу за межами України.

Хто зможе проголосувати?

Незважаючи на те що Конституція та закон про вибори гарантує право вибору всім без винятку громадянам України, котрі досягли 18-річного віку, і не допускає дискримінації за жодною ознакою, у тому числі за місцем проживання –2-га стаття закону говорить, що реалізація цього права відбувається через включення до списків виборців.

Щоб бути внесеним до списків виборців, потрібно бути включеним до єдиного реєстру виборців.

Закордонних виборців до реєстру включає МЗС, на підставі даних консульського обліку та розгляду особистих заяв про включення до реєстру. Громадяни України, котрі не будуть включені до списків виборців, не зможуть проголосувати.

Заборонене включення громадян до списку виборців у день голосування.

Особиста подача заяви про включення до реєстру виборців у консульстві чи постановка на консульський облік передбачає значні фінансові видатки. Адже якщо громадянин проживає в місті, де немає консульства – а таких більшість – його щире бажання проголосувати обійдеться йому в кругленьку суму. Якщо врахувати вартість подвійної подорожі, втрати робочого дня – у вихідні дні консульства не працюють, – то за право проголосувати доведеться викласти, як мінімум, 200 євро.

На консульський облік, який дає право на включення до реєстру, не мають права ставати громадяни, що перебувають за кордоном нелегально.

Не до кінця зрозуміло, чи зможуть вони потрапити до реєстру згідно заяви про включення до реєстру виборців, адже в останній момент орган реєстру може запросити документи, що підтверджують сам факт проживання за кордоном.

Подати такі документи для нелегала є практично неможливим.

Оскільки, консульський облік – це тимчасова дія, обмежена часом, а саме терміном дії закордонних документів, і не відновлюється автоматично при відновленні останніх – на кожних виборах складається ситуація, коли не можуть проголосувати виборці, котрі не поновили свого перебування на консульському обліку, адже не були повідомленні про завершення терміну його дії.

Сам консульський облік не відображає реальної кількості виборців.

Якщо в Італії, за достовірними, але неофіційними даними, на обліку в 3 консульствах перебуває близько 4.500 виборців, то Італійський інститут статистики подає кількість громадян України, що офіційно проживали в Італії станом на 1 січня 2011 року – 200.730. А враховуючи нелегалів, кількість як мінімум подвоюється.

До речі, на наш запит про офіційну кількість громадян України, що включені до реєстру виборців у країнах компактного проживання великих українських громад, ЦВК відповіло відмовою в наданні цієї інформації.

Де голосувати?

Як правило, виборчі дільниці відкриваються лише на базі закордонних дипломатичних представництв. Така ситуація планується й на наступних виборах.

Тобто в Італії буде відкрито 3 дільниці, у Португалії 2, в Іспанії – 3. Для прикладу, під час останніх президентських виборів у Румунії в Італії було відкрито 55 (!) виборчих дільниць, росіяни могли голосувати в Італії за свого президента на 4 дільницях у консульствах та в 8 містах, куди члени комісій виїжджали з виїзною урною.

Така мізерна кількість українських виборчих дільниць закордоном є причиною як низької явки на виборах, так і практичної відсутності зацікавленості політичних партій у прихильності закордонного виборця.

Як покращити ситуацію?

В понеділок 9 квітня Центральна виборча комісія встановила кількість одномандатних округів в кожному регіоні.

Однак, при бажанні, ситуацію можна змінити на краще. Такими кроками могли б бути:

1. Включення до виборчих списків у день голосування на основі паспорта для виїзду за кордон. І це, наприклад, чудово працює в Росії, Польщі та інших країнах.

2. Відкриття додаткових дільниць і/або використання пересувних виборчих скриньок. Відкриття виборчих дільниць на базі почесних консульств та із залученням можливостей громадських організацій .Тут також є великий міжнародний досвід.

3. Завчасна інформаційна кампанія про вибори та можливість взяти в них участь.

4. Запровадження поштового чи електронного голосування.

У березні цього року про ці та інші проблеми еміграції говорили в Києві. Круглий стіл організувала комісія УГКЦ у справах мігрантів. Туди були запрошені всі інституції, які в той чи інший спосіб стикаються, чи працюють з українцями за кордоном: науковці, представники церков та громадських організацій, самих емігрантів і, звичайно, представники української влади.

Останні, практично в повному складі, проігнорували це зібрання. То ж, як зауважив голова комісії Григорій Селещук, виступаючі звертались до "порожніх крісел".

Особливістю цього круглого столу було те, що поряд із теоретичним обговоренням міграційної тематики, було запропоновано багато практичних способів покращення ситуації.

На жаль, це владу абсолютно не цікавило.

У коментарі одному з українських телеканалів, на запитання щодо проблем із голосуванням, які піднімали учасники круглого столу, голова фракції ПР у Верховній Раді, пан Єфремов сказав, що владою створені всі умови для голосування за кордоном і всі бажаючі зможуть проголосувати.

Як показують події останніх днів, Конституційний суд знайшов можливість, на прохання депутатів від ПР, ще більше "покращити" ці умови.

По суті, вкрадено 50% і без того нечисельних голосів закордоном...

За допомогу в підготовці статті, висловлюється подяка комісії в справах мігрантів УГКЦ – голова Григорій Селещук, та комісії з питань трудової еміграції УВКР – голова Павло Садова.

Олесь Городецький, голова Християнського товариства українців в Італії, спеціально для УП


powered by lun.ua
IP: 46.200.198.---
СКостів _ 13.04.2012 11:15
Німці на нашу білу зависть дуже відповідальні. Патріотизм у них закладений у ментальності. До виборів вони ставляться як до значної державної справи, а тому участь у роботі виборчої комісії у них є громадянським обов’язком, за який не платять. Відмовитися від участі у роботі виборчої комісії можна за дуже серйозної причини.

Так само відповідально німці ставляться до формування партійних виборчих списків, які у них також закриті. Але списки ці формуються таємним голосуванням у межах регіональних партійних організацій, що, звичайно, відрізняється від „нашої закритості”. Особи, які подають при висуванні на реєстрацію партійні списки, присягаються, що списки сформовані таємним голосуванням і несуть за свою клятву відповідальність за кримінальним кодексом.

Як у нас – відомо...

Дякую за спілкування.
IP: 2.196.47.---
kjoigjgtfrdghy _ 12.04.2012 22:04
http://bit.ly/IgPrfv
http://bit.ly/IgPrfv
Срочно требуетса помошник руководителя
Зарплта от 45000руб
IP: 178.151.113.---
Tornado2 _ 12.04.2012 20:48
СКостів:
Tornado2:
Розбіжності з Вами не бачу. Повертаємося знову до теми достеменного представництва та голосування поштою. Перше, на мій погляд, не може бути вирішеним, доки законодавці не придумають представництва депутатом у Верховній Раді українських громадян за кордоном. Друге питання вирішити легше. Просто списати процедуру чи то у німців, чи то у поляків. Те, що німці обмежують участь у виборах для незареєстрованих своїх земляків за кордоном, цілком логічно. Порядок і дисципліна.
Розбіжностей небагато. Я теж за порядок і дисципліну. Але якщо автор у статті зазначає, що за кордоном проживає більше 3 000 000 громадян України не озвучивши звідки цифри - це безлад.
IP: 178.151.113.---
Tornado2 _ 12.04.2012 20:45
СКостів:
Між іншим, ще у 2004 році у Швейцарії на федеральному рівні пройшли вибори, на яких близько 20% виборців скористалися дистанційним способом подачі свого голосу. Серйозну роботу щодо голосування виборцями з віддалених районів та за кордоном ведуться в Росії. Електронним способом можна було проголосувати на виборах Мосгордуми у 2009 році. Звичайно, до масового голосування ще далеко – там чимало проблем. Але саме із зарубіжними виборцями у нас – це цілком могло би бути реально.

Звичайно, на все це потрібні кошти та зусилля. Але ж справа того варта.
Грошей у цьому випадку необхідно менше ніж зараз витрачається на організацію виборів за кордоном. Я рахував.
IP: 178.151.113.---
Tornado2 _ 12.04.2012 20:43
СКостів:
До речі, цілком можливим виглядає голосування українськими громадянами за кордоном електронним шляхом на спеціальному пристрої, влаштованому в консульстві. Зы збереженням, звичайно, норм выльного голосування.

Більш того, логічно надати можливість закордонному виборцю віддати свій голос за будь-кого, внесеного в бюлетень на будь-якому виборчому одномандатному окрузі в Україні. Електронним способом це здійснити нескладно. І тоді кожен матиме можливість проголосувати за свого земляка або за іншого кандидата в депутати, достойного на погляд виборця.

І не треба буде ніяких прив’язок до якихось округів за пропозицією МЗС. А відхилення у 12% можна допустити для участі закордонних виборців. Ото й уся морока.
Можна і так. Але майбутнє за дистанційним голосуванням за допомогою мобільного. Тоді можна обійтись без ивборчих комісій які і є на сьогодні найслабішою ланкою. Доречі у Німеччині члени виборчкомів працюють безкоштовно. Це почесний обов'язок
ВИБІР РЕДАКЦІЇ
Роман Романюк, УП

Округ для Ківалова9

З 18 членів ОВК, яка рахуватиме голоси за Ківалова, 10, тобто більшість, мають пряму залежність чи зв’язки із Ківаловим. Це легко перевірити, зайшовши на сайт керованої ним Юракадемії.

Реклама:

АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter