Заснована Георгієм Гонгадзе у 2000 році

Файли Кузьміна. Що чекає Тимошенко в суді по вбивству Щербаня

Мустафа Найєм, Сергій Лещенко, УП _ Вівторок, 22 січня 2013, 16:16
Версія для друку Коментарі241

Генеральна прокуратура розкрила карти. Повідомлення про підозру, яке минулого тижня було вручено Юлії Тимошенко, розриває зміст нових обвинувачень, висунутих проти екс-прем'єра.

У розпорядження "Української правди" потрапив цей документ. Крім того, ми мали можливість ознайомитися зі свідченнями, які 2011 року дав один з ключових свідків - Петро Кириченко, який давно натуралізувався у Америці, але погодився на контакт з Генпрокуратурою після арешту своєї дружини в Києві.

Обвинувачення починається з далекого 1995 року – часів президентства Юлії Тимошенко у корпорації "Єдині енергетичні системи".

Згідно з версією слідчих, наприкінці 1995 року, майже 18 років тому, Юлія Тимошенко вирішила використати службові та владні повноваження першого віце-прем’єра Павла Лазаренка, аби включити корпорацію ЄЕСУ у схему бартерних розрахунків за постачання російського газу. З цією метою Тимошенко "при невстановлених слідством обставинах передала Лазаренку документ без дати під назвою "Постановочные вопросы", де й виклала стратегію введення ЄЕСУ на газовий ринок.

Як довідалася "Українська правда", Генпрокуратура провела експертизу почерку, де було встановлено, що Тимошенко вносила правки в документи, які готувалися від імені Лазаренка, коли він працював в уряді. Минулого року свідчення на цю тему також дав колишній радник Лазаренка, а потім головний свідок проти нього в американському суді Петро Кириченко. Він заявив, що Тимошенко могла підписати у Лазаренка будь-який документ, що вона потребувала.

У 1996 році під час переговорів у Москві Юлії Тимошенко вдається включити в угоду з "Газпромом" свою британську компанію "United Energy International Limited" як корпоративного члена ЄЕСУ. Саме через цю компанію Тимошенко акумулювала валютні кошти за межами України від операцій між ЄЕСУ та Газпромом. При цьому Лазаренко підписував гарантійні листи за ЄЕСУ, а за його дорученням державний міністр Анатолій Мінченко видав гарантію уряду України.

При цьому на допиті минулого року Кириченко розповів, що після призначення Лазаренка в уряд почав отримувати на свої рахунки "десятки мільйонів доларів", які потім мав переказувати на кодовані рахунки Лазаренка. Протягом однієї зустрічі втрьох, стверджує Кириченко, він запитав Лазаренка, чи не виявиться він крайнім у цій історії, тому що був особистим розпорядником рахунків. На що Тимошенко, стверджує Кириченко, відповіла - є гарантія уряду, якщо ЄЕСУ не розрахується, то заплатить держава Україна.

Врешті решт, ЄЕСУ не виконала свої зобов’язання перед російською стороною, а через 16 років Міністерство оборони Росії звернулося до суду з вимогою стягнути з бюджету України 3,2 мільярди гривень як розрахунок державних гарантій по боргах ЄЕСУ. Суд, який діє в руслі політики Банкової, зобов’язав український уряд сплатити росіянам 3,1 мільярди. За версією слідства, це і становить майнову шкоду в особливо великих розмірах, яку було завдано бюджету України Юлією Тимошенко та Павлом Лазаренком.

ЧИТАЙТЕ ПОВНИЙ ТЕКСТ ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПІДОЗРУ, ВРУЧЕНОГО ТИМОШЕНКО ПО СПРАВІ ЩЕРБАНЯ

Прокуратура стверджує, що Павло Лазаренко допомагав корпорації ЄЕСУ та Юлії Тимошенко не безкоштовно. "За надання протекції на державному рівні, лобіювання інтересів "ЄЕСУ" та усунення перешкод в роботі підприємства, Юлія Тимошенко систематично перераховувала на вказані Павлом Лазаренком рахунки в банківських установах грошові кошти у сумі 50% від усіх прибутків, отриманих компанією від здійснення комерційної діяльності", - сказано в повідомленні про підозру.

Саме в цьому фрагменті слідчі вважали за потрібне вказати, що "окрім цього, Лазаренко підтримував близькі особисті стосунки з Тимошенко, перебуваючи з нею в інтимному зв’язку".

Тут слідчі також, очевидно, мають на увазі минулорічні свідчення Кириченка. За інформацією "Української правди", він розповів про стосунки Лазаренка та Тимошенко - зокрема, як він надавав для їх послуг номер у готелі "Київ", а також орендував трикімнатний люкс у Карлових Варах, де мешкав разом з Лазаренком, поки не приїжджала Тимошенко, заради якої він виселявся з апартаментів. За словами Кириченка, Лазаренко сам ділився з ним подробицями інтимних стосунків з Тимошенко.

Слідчі стверджують, що наприкінці 1995-го Лазаренко забезпечив корпорації ЄЕСУ статус найбільшого оптового постачальника російського газу споживачам України. Зокрема, в документі наводиться постанова Кабінету Міністрів від 22 грудня 1995 року, згідно з якою всі без винятку споживачі блакитного палива у Дніпропетровській та Донецькій області зобов’язані були купувати газ у корпорації Юлії Тимошенко.

Саме це, за думкою слідчих, і призвело до конфлікту інтересів Юлії Тимошенко та впливового донецького бізнесмена та політика Євгена Щербаня.

СПРАВА ЩЕРБАНЯ

Народний депутат Щербань публічно виступав проти експансії у Донецьку область представників дніпропетровського регіону. І тому, як стверджують слідчі, в лютому 1996 року нібито ініціював розпорядження губернатора Донецької області, першим пунктом якого встановлювалось, що єдиним посередником між оптовими імпортерами природного газу та підприємствами Донецької області є корпорація "Індустріальний Союз Донбасу".

"Таким чином, вказаним розпорядженням, ініційованим Євгеном Щербанем, ЄЕСУ позбавлялось можливості безпосередньо укладати контракти з підприємствами – споживачами природного газу на вигідних для себе умовах. А це, у свою чергу, призводило до зменшення доходів ЄЕСУ від господарської діяльності у Донецькому регіоні і, як наслідок, до зменшення особистих доходів Юлії Тимошенко та Павла Лазаренка".

За версією слідства, головним мотивом Тимошенко були гроші, а Лазаренка – ще й політичні амбіції, адже він "бачив у Євгенові Щербані можливого конкурента в політичній діяльності і в боротьбі за реальний політичний вплив в Україні".

"У зв’язку з тим, що домовитися з Щербанем не вдалося, особисто Тимошенко та Лазаренко, приблизно на початку 1996 року спільно прийняли рішення про вбивство Щербаня, що давало змогу усунути його у такий спосіб як конкурента в бізнесі для Тимошенко і Лазаренко, та в політичній сфері для Лазаренко. Оскільки безпосередньо Тимошенко та Лазаренко не могли вчинити вбивство Щербаня, вони вирішили замовити його вчинення іншим особам, тобто організувати вбивство", - ідеться у Повідомленні про підозру.

СЛІДЧА СЕНСАЦІЯ № 1: Тимошенко особисто знайома з вбивцями Щербаня

Слідчі вважають, що у зловмисників був спільний план, згідно з яким, Лазаренко мав підшукати безпосередніх учасників вбивства, а оплату за вчинення злочину Тимошенко та Лазаренко мали здійснити разом.

Згідно з цим планом, приблизно на початку 1996 року Лазаренко нібито повідомляє свого радника на прізвище Кириченко про наявність "смертельної загрози" Юлії Тимошенко від представників донецької еліти на чолі з Євгеном Щербанєм. За словами Лазаренка, Тимошенко "замовили", і вона потребує дієвого захисту з боку впливових кримінальних авторитетів.

При цьому, за інформацією "Української правди", під час допиту в листопаді 2011 року Кириченко не згадував, що небезпека Тимошенко виходила від Щербаня. Екс-радник Лазаренка тільки стверджував, що прем'єр наказав йому переказати кошти кримінальному авторитету Олександру Мільченку на прізвисько "Матрос".

"У зв'язку з тим, що коли ЄЕСУ зайшло на газовий ринок Донецької області, у неї виникли проблеми, і їй потрібна була допомога кримінального авторитету", - пояснював Кириченко в ході того допиту.

"У Тимошенко виникли труднощі, була небезпека її життю, і їй знадобився кримінальний дах. Лазаренко сказав, а Мільченко підтвердив, що "вона сидить на курку", - сказав Кириченко. Водночас протягом того допиту він ніде не стверджує, що для розв'язання цієї ситуації Тимошенко та Лазаренко замовили Щербаня.

Петро Кириченко (праворуч) з подільником-ворогом Лазаренком

У Повідомленні про підозру, підготовленому Генпрокуратурою, стверджується, що Кириченко не знав і не здогадувався про плани Лазаренка та його партнерки. За словами Кириченка, у першій половині 1996 року він привіз Мільченка на дачу до Лазаренка в будинку відпочинку "Пуща-Водиця".

У подальшому сторони зустрічаються ще декілька разів, після чого в документі з’являється перша за останні десять років сенсація у справі вбивства Щербаня. Слідчі стверджують, що з організаторами вбивства був знайомий не тільки Лазаренко, але й й Тимошенко. Більше того, згідно з документом, Тимошенко з Матросом знайомить особисто Павло Лазаренко.

Це - сенсація, яка суперечить вироку Луганського суду убивцям Щербаня від 2003 року. У ході розслідування тієї справи, що відбувалося на особистому контролі президента Кучми, жодного разу не стверджувалося, що Тимошенко була знайома з Мільченком, а тим більше замовляла йому "зачистку" Щербаня. Про знайомство Тимошенко з Матросом нічого не казав і Кириченко на допиті в 2011 році.

Водночас у нинішньому Повідомленні про підозру сказано: "Під час однієї із зустрічей, яка відбулась у першій половині 1996 року, Юлія Тимошенко та Павло Лазаренко, діючи за попередньою домовленістю між собою, замовили Матросу вбивство Євгена Щербаня, гарантувавши йому за це виплату винагороди у сумі 3 мільйонів доларів та, на прохання Матроса, сприяння у приватизації Царичанського заводу мінеральних вод".

(Як вказано в документі, Павло Лазаренко стримав слово і у 1996-1997 роках, перебуваючи на посаді прем’єр-міністра, сприяв Мільченку в приватизації "Царичанського заводу мінеральних вод").

Для виконання замовлення Матрос звертається до керівників "банди Кушніра", прізвища яких неважко розшифрувати – це сам Євген Кушнір та два його партнери – Анатолій Рябін та Магомет Алієв.

Пізніше, стверджує прокуратура, керівник уряду Лазаренко декілька раз особисто зустрічається з трьома ватажками і окрім грошової нагороди обіцяє їм сприяти у призначенні керівництва Азовського морського пароплавства, виділенні технічного кредиту об'єднанню "Ровеньки-Антрацит" і закупівлі вугілля за державним замовленням.

Далі у документі вдруге згадується особисте спілкування Юлії Тимошенко з виконавцями вбивства. На цей раз – більш детально. "Для обговорення умов виплати винагороди за вчинення вбивства Щербаня, у першій половині 1996 року, Юлія Тимошенко особисто зустрічалась з Олександром Мільченком та одним з керівників банди – Євгеном Кушніром у готелі "Національний", розташованому у будинку № 5 по вулиці Липській у місті Києві, де постійно проживала. Під час вказаної зустрічі Кушнір домовився з Тимошенко про те, що він та його з Рябіним злочинне угруповання буде виконувати її з Лазаренком замовлення на вчинення злочинів, за що останні мають віддавати їм частину прибутків від своєї підприємницької діяльності".

Досі про цю зустріч Тимошенко з Мільченком та Кушніром не згадувалося у жодних свідченнях, отриманих протягом розслідування справи про убивство Щербаня, що завершилося судом в 2003 році. Нічого про це не казав і Кириченко у ході допиту 2011 року.

Хто міг дати такі свідчення - загадка, адже Мільченко та Кушнір є мертвими вже півтора десятиліття, а залишки їх банди, що вижили, були ретельно допитані понад десять років тому - і про Тимошенко у їх свідченнях ніколи не йшлося.

Більше того, за словами Кириченка, Кушнір вийшов на сцену тільки після смерті Матроса. До того все вирішувалося через Мільченка. Як розповів Кириченко на допиті 2011 року, уже після загибелі Матроса восени 1997 року йому зателефонувала дружина Мільченка Наталія Снітко, яка сказала, що відтепер замість Мільченка газовий бізнес буде кришувати Кушнір, з яким Кириченко зустрівся в Угорщині та Баден-Бадені.

"Кушнір розповідав, що може допомогти, що в нього є бригада, що Тимошенко може не боятися. Дуже чітко сказав, він сам з Донецька, усі проблеми, які можуть виникнути в Тимошенко, він зніме", - згадує Кириченко. З цих слів може скластися враження, що Кушнір обіцяв убити Щербаня. Але насправді ця розмова відбувалася... уже після смерті депутата.

СЛІДЧА СЕНСАЦІЯ № 2: Перший транш виконавцям передали готівкою в день вбивства

Як відомо, Євгена Щербаня було вбито 3 листопада 1996 року. Останні сімнадцять років слідчі та журналісти були впевнені, що з вбивцями розрахувались лише через декілька місяців, закордоном і безготівковими переказами. Зокрема, про це сказано у вироку кіллерам Луганського суду.

Але зовсім інша інформація міститься у Повідомленні про підозру. У цьому документі вказується, що перші гроші за вбивство Павло Лазаренко передав виконавцям... ввечері того ж дня – особисто, в Україні і готівкою.

"Ввечері 3 листопада 1996 року Павло Лазаренко, знаходячись у себе вдома на території будинку відпочинку "Пуща-Водиця", передав своєму раднику Петру Кириченку 500 тисяч доларів США готівкою, як частину оплати за вчинене вбивство Щербаня, та наказав віддати їх Олександру Мільченку. Кириченко, усвідомивши у той момент, що вказані кошти є оплатою Мільченка за вбивство Щербаня, і 4 листопада 1996 року у вечірній час біля під’їзду будинку № 84а, що по проспекту Гагаріна в м. Дніпропетровську, передав їх Мільченку, від якого він дізнався, що це лише частина оплати за вчинене вбивство Щербаня".

Це - друга велика нестиковка з вироком Луганського суду та словами самого Кириченка на допиті восени 2011 року. Ніде раніше не було жодного слова про те, що гроші за вбивство Щербаня були заплачені готівкою. Досі всі згадки про розрахунок за злочин обмежувалися історією про безготівкові перекази Матросу, його дружині та Кушніру з острова Антигуа.

Сам Кириченко не згадував про цей епізод передачі 500 тисяч ні протягом допиту в 2001 році, який ліг у основу звинувачення банді Кушніра на Луганському судовому процесі, ані під час допиту восени 2011 року. Тоді Кириченко сказав, що "про вбивство Щербаня взагалі дізнався по телевізору та з газет".

Зараз же, за версією слідства, заплативши Мільченку півмільйона доларів готівкою, Тимошенко та Лазаренко почали уникати спілкування з ним та зволікали з виплатою іншої частини обіцяної винагороди. "У зв’язку з цим помічник Лазаренка – К., на прохання Матроса зустрівся з Тимошенко та повідомив про невдоволення Матроса зволіканням з виплатою іншої частини грошей за виконане вбивство Щербаня, на що Тимошенко сказала, що заплатить".

Далі слідчі наводять схему виплат за вбивство Євгена Щербаня, про яку ми детально вже писали. Гроші, які прокуратура інтерпретує як платіж кіллерам, були перераховані з транзитного рахунку Кириченка Orphin у їх спільному з Лазаренком антигуанському EuroFed Bank. Сам цей рахунок наповнювався в тому числі завдяки транзакціям компанії Юлії Тимошенко "Somolli Enterprises".

Як вважає слідство, був виконаний план злочину, згідно з яким вбивство мали оплатити обидва замовника.

Однак, як уже писала "Українська правда", інсує невідповідність із датами: перші кошти безпосередньо від Тимошенко надійшли на Orphin уже після першого безготівкового траншу звідти Матросу.

Загалом же платежі на ім’я Мільченка на Антигуа були здійснені більше ніж через півроку після вбивства Євгена Щербаня. Останній транш - аж через 15 місяців після скоєння злочину. Гроші були переведені уже на рахунок дружини Мільченка, оскільки сам Матрос на той момент помер. Всього за версією слідства Тимошенко та Лазаренко сплатили за виконання вбивства Щербаня 2 мільйони 829 тисяч доларів.

ЗАГАДКОВА ЛАНКА

Перш за все, в око впадає швидкість, з якою Юлія Тимошенко та Павло Лазаренко прийняли рішення про вбивство Євгена Щербаня. Якщо вірити слідчим, з дня появи корпорації ЄЕСУ (листопад 1995 року) і до моменту виникнення плану вбивства Щербаня (початок 1996 року) минуло лише два-три місяці. За цей час в ЄЕСУ підписали лише одну угоду з росіянами і навіть не встигли побудувати повну схему бартерних розрахунків.

У Повідомленні про підозру є докладний опис зустрічей Павла Лазаренка та Юлії Тимошенко з виконавцями вбивства, під час яких обговорювався план злочину та розміри винагороди. Таку інформацію могли повідомити лише учасники цих зустрічей. Мільченко та Кушнір давно померли. Тимошенко свою провину не визнає. Ті члени банди Кушніра, хто вижили, дали всю інформацію на Луганському процесі ще десять років том.

Петро Кириченко у своїх свідченнях до листопада 2011 року взагалі не згадував про убивство Щербаня. Тож хто тоді цей обізнаний свідок?

Або у прокуратури є новий фігурант, якого вони виявили через 17 років після злочину. Або Кириченко був допитаний ще один раз, у 2012 році, і він "пригадав" нарешті подробиці. Або новий ключовий свідок - це... сам Лазаренко. Він досі не має визначеності щодо права перебувати у Америці, але водночас шукає способи зберегти залишки бізнесу в Україні.

Для влади цей судовий процес над Тимошенко - це початок нового політичного циклу, який має завершитися виборами 2015 року. Справа Щербаня, за сценарієм Банкової, має остаточно зруйнувати її репутацію та зняти претензії Заходу щодо переслідування опозиції.

Прокуратура починає зараз, щоб отримати вирок ще до старту президентських перегонів - щоб не псувати собі порядок денний виборів і не проводити кампанію під супровід судового процесу. Адже зрозуміло - в разі провалу, процес над Тимошенко може перетворитися на політичний трибунал щодо самого Януковича.

powered by lun.ua
IP: 176.37.100.---
volond _ 11.02.2013 22:41
Статья Нормальная! Незаангажированная,делайте выводы сами. Ждём комментарии судебного процесса.
IP: 176.108.101.---
Tejon _ 08.02.2013 09:18
Хочу віддати належне Мустафі і Сергію, молодці!!! Та робота яку вони проробили є колосальною. Цим хлопцям не бракує відважності. Народ України вартий знати об'єктивну правду про криваві злочини 90-х. хто б не стояв за ними. Зараз в Україні відбувається черговий переділ сфер впливу кримінальних угрупувань на народне майно яке вони будуть ділити ще не один десяток років. Наївний той хто вірить в криштальну прозорість Тимошенко. В тім болоті нереально було залишитися чистим. Щоправда теперішні "ПРавителі" котрі "судять" "папєрєднікав" нічим не кращі за них. "Судять" в лапках бо це не суди, це "разборки". А судити їх буде Господь.
IP: 93.75.167.---
Юрій Дзядик _ 07.02.2013 23:37
Схоже, ГП переходить на продукування детективних романів. Вочевидь, отримає від замовників за свою працю гонорар не менше за той, який отримав Янукович за свої (ще ненаписані) книги. Що там якась Агата Крісті ... Але якщо від такого вигаданого роману потерпає реальна особа, горе-романісти самі сідають до в'язниці.
IP: 176.104.184.---
Spuner _ 02.02.2013 00:03
Не вдалося з ЄЕСУ - знайшли Щербаня.
Виходить, що і тут не вдасться.
Шукають Шепелєва.
Що далі?
IP: 80.239.243.---
Nester Ivanovich _ 27.01.2013 23:46
writer 1326:
мда... крепко юля влипла... як сорочка в ср*ку...
По собі судиш? Досвід великий? Тільки, здається мені, запихають ту сорочку великим прутнем!
Мої співчуття...
ВИБІР РЕДАКЦІЇ
Мустафа Найем, УП

Халатність ціною в життя39

Тисячі людей добровільно покинули свої будинки, професію, затишок. І левова частка цих тисяч - це успішні люди, яких складно дорікнути у наївності, але які готові жертвувати собою. (рос)

Мустафа Найем, УП

Слов'янськ. Звільнення52

Реклама:

АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь.
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter   Вконтакте