Війна з(а) НАБУ, або Кишеньковий аудитор Банкової

19019 переглядів
Роман РоманюкRoman Romaniuk
П'ятниця, 17 березня 2017, 14:00

Історія з аудитом НАБУ має всі шанси стати одним з головних скандалів останнього часу.

Після кількох гротескних засідань антикорупційного комітету Ради владі таки вдалось протиснути свого кандидата Найджела Брауна в список претендентів.

У четвер проект рішення з прізвищем цього "аудитора", який вигулькнув нізвідки, навіть потрапив у сесійну залу парламенту. Але голосів для його призначення несподівано не вистачило.

Головний результат цих маніпуляцій – тепер у владної коаліції є можливість поставити питання про голосування за "кишенькового" аудитора. А скористатися нею вона зможе в будь-який зручний момент.

Однак що ж завадило БПП протиснути свого кандидата уже зараз, та чому ручний аудитор НАБУ такий важливий для президента, розбиралась "Українська правда".

Один з трьох

Важливість того, що відбувається цими днями навколо аудитора НАБУ, пов'язана з тим, що саме ця людина буде визначати ефективність роботи Бюро.

У законі про НАБУ прописана складна процедура звільнення директора цього органу, з метою убезпечення його від політичного впливу. Щоб відправити Артема Ситника у відставку, є всього одна формальна можливість – незадовільний висновок незалежних аудиторів.

Аудит НАБУ має проводити група із трьох людей, до якої своїх представників делегують президент, кабмін і Верховна Рада.

 
Найджел Браун

Найджел Браун, навколо якого і спалахнув скандал, може представляти саме парламент.

Громадські активісти і частина депутатів переконують, що це – пряма креатура Порошенка.

Натиск, з яким команда президента у парламенті намагалась протиснути свого кандидата, пояснюється ще й тим, що його "цінність" зараз дуже велика.

Якщо за свою квоту Порошенко може "ручатись", то за кандидата від уряду – навряд. Останнім часом між президентом і прем'єром склалися доволі специфічні стосунки, в яких конфлікти виникають майже з кожного питання.

Тож лояльний АП делегат від Ради значно збільшив би шанси президента контролювати процес аудиту НАБУ, давши Порошенкові нарешті реальний важіль впливу на неконтрольоване Бюро.

Сам же "кандидат" за весь цей час не зумів пояснити, ані звідки дізнався про цей конкурс, ані хто його запросив в Україну. Хоча вже зумів ще до призначення "розібратись", що НАБУ працює неефективно.

 
Роберт Сторч

Конкурентом Брауна є Роберт Сторч з американського Департаменту юстиції, у послужному списку якого присутні, скажімо, аудити ФБР.

Американець виграв конкурс, що його проводив антикорупційний комітет, і саме Сторча представляв у парламентській залі Єгор Соболєв 23 лютого – коли несподівано глава фракції БПП Ігор Гринів вніс кандидатуру Брауна. Того дня жоден з кандидатів підтримки в Раді не здобув, рішення повернули в комітет.

Відтоді в комітеті почалася справжня міжнародна війна.

Спершу 14 березня БПП завів в комітет Соболєва ще трьох своїх представників, що, фактично, дало змогу владі отримати там більшість. І вже наступного дня комітет почав розгляд питання аудитора НАБУ.

Правда, жодного рішення провести не вдалось. Можливо, нерішучість провладних депутатів була спровокована тим, що подивитись на це дійство приїхали майже всі посли "великої сімки" і ЄС.

Проте вже в четвер баталії розгорілися з новою силою.

Самі собі комітет

Спочатку члени комітету від коаліції, разом із депутатами від ОБ і "Відродження" прислали Соболєву вимогу зібрати комітет в четвер перед ранковим засіданням Ради. Голова комітету погодився, але вирішив "діяти у відповідності до закону", де на це дається 24 години – і призначив засідання на п'ятницю, 17 березня.

Позаяк п'ятниця у більшості депутатів "частково робочий" день, а рішення "треба приймати", то ініціатори збору комітету вирішили провести засідання і без волі голови комітету, і без самого Соболєва.

 

13 депутатів зібрались у залі для засідань, обрали собі головуючого – і спритно "рекомендували" парламенту розглянути кандидатів в аудитори НАБУ. Щоб рішення не виглядало аж так брутально, в нього вписали і Сторча, і Брауна: мовляв, Рада сама визначиться.

Соболєв і "єврооптимістичне" крило цього комітету оголосило рішення нелегітимним. Натомість уже за дві години воно було в сесійній залі.

Здавалося, доля аудитора і врешті й НАБУ – уже вирішена.

Однак щось пішло не так.

"Рука допомоги"

Перед тим, як перейти до голосування за аудиторів, спікер Ради Андрій Парубій на вимогу двох фракцій оголосив півгодинну перерву. І вона мала ключове значення.

Звичайно, вплив на депутатів справила не промова Єгора Соболєва, де він намагався усовістити колег. Слова, які загальмували "антикорупційну контрреволюцію", у цей час лунали в іншому місці.

Як розповів УП один із членів антикорупційного комітету, у середу посол США провела зустріч з лідером НФ Арсенієм Яценюком і заступником глави АП Костянтином Єлісєєвим, який відповідає у Порошенка за міжнародну політику.

Начебто, в ході цієї зустрічі Марі Йованович недвозначно натякнула, що американські платники податків не для того давали гроші на створення НАБУ, щоб зараз АП його так показово поставила під контроль.

Втім, подальші події четверга показали, що зустріч, здається, не справила потрібного враження. І, як переконують співрозмовники УП у фракціях коаліції – посол США вирішила ще раз "допомогти" коаліції не зробити дурницю.

Тож цього разу в ході згаданої перерви в засіданні, начебто, відбулась розмова Йованович уже зі спікером Ради Андрієм Парубієм.

Останнього в президентській команді дещо недолюблюють за незгоду грати нахабно. Вмовити Парубія, скажімо, поставити щось на голосування без рішення комітету – задача не з легких. Особливо, коли мова про якісь дражливі теми, як-от аудит НАБУ.

Спікер сприймає усі провали Ради доволі особисто, тому поводиться завжди вкрай акуратно.

Але 16 березня рішення комітету у Парубія було. І він поставив на голосування про включення цього питання до поряду денного.

І голосування провалилося.

Попри те, що у Раді були і зовсім нечасті гості типу депутата Фурсіна, за розгляд аудиторів НАБУ знайшлось всього 207 голосів. А Парубій не став повторно вносити це питання.

І це був сюрприз. У першу чергу для БПП.

Адже голосування засвідчило, що ультиматум "Опоблоку" щодо відмови від голосувань, допоки не розглянуть "їх" законопроекти, виявився не лише формальністю – а без своїх "союзників" з ОБ навіть у принципових питаннях у коаліції може не вистачити голосів.

Як прокоментував ситуацію УП один із лідерів ОБ – "Влада хоче свого кандидата, Америка – свого, а ми тут до чого?"

Однак найбільш цікавим моментом стало те, що фактично голоси у коаліції були.

Якщо порахувати депутатів у двох фракціях БПП і НФ, які "утримались" або просто вийняли свої картки, – то цифра виходить навіть більша за потрібні 226.

У самій партії Яценюка за це рішення не додали 10 голосів. "А що? Так, ми обіцяли Кононенку підтримати їхнього Брауна, але голосувати за включення цього питання у порядок денний мови не було. От ми й не голосували", – заявив УП один зі співрозмовників у НФ.

Лідер же "радикалів" запевнив УП, що це голосування було тактичним ходом Парубія.

"Це кадрове рішення – його не треба включати в порядок денний. Парубій просто глянув, чи вистачить голосів, а то б зайшли в обговорення, оганьбилися б, а голосів не зібрали", – вважає Ляшко.

Головних же підсумків у подій четверга кілька.

По-перше, влада показала, що тепер вона має фактичний контроль над "незручним" антикорупційним комітетом Соболєва, і буде проводити ті рішення, які вважатиме за потрібні.

Крім того, у стосунках з НАБУ до остаточної крапки ще дуже далеко.

І хай у четвер цього голосування не відбулося – але маючи рішення комітету, його можуть провести у будь-який інший зручний день.

Роман Романюк, УП

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
Справи Майдану. Розслідувати не можна закрити
Чотири роки після Євромайдану: як змінилося бачення ЄС українськими аналітиками
Протекціонізм або імпорт: як Україні не потрапити в пастку
Як волонтери посилили державу після Євромайдану, але водночас і послабили її
Усі публікації