Сергій Кошарук, міський голова Ковеля (Волинська область), для УП
Ми вже говорили про те, які жахливі наслідки для самоврядування має що пропорційна система виборів до місцевих органів влади.
Найгірше, що владна верхівка не зацікавлена у зрушеннях, а тому сумніваюся у зміні виборчого законодавства ближчим часом.
Саме тому виголошую заклик до розхитування пропорційної системи в рамках чинного законодавства.
А зараз вважаю за доцільне зосередитися детальніше на двох найбільш дискусійних моментах: як саме чинне виборче законодавство плодить корупцію, безвідповідальність та непрофесіоналізм у радах, а також, у який спосіб ефективно реалізувати злам "пропорційки" в умовах чинного закону.
Я свідомий, що жодних сакральних таємниць не відкрию коли скажу, що формуючи місцеві партійні списки у "закритий" спосіб, регіональні партійні боси є володарями ситуації.
Переважно партійні збори з висунення кандидатів перетворюються на профанацію. Загальний "одобрямс" забезпечує місцевий партактив, який формується за кумівсько-сватівським принципом.
Подекуди місцеві партійні осередки взагалі є "пустишками", членство у яких існує лише на папері. Шляхом нескладних маніпуляцій умільці формують зручний список кандидатів. Інколи до них потрапляють за особисту відданість, а інколи за родинні зв’язки.
Саме таким чином у радах оселяється непрофесіоналізм, бо професіональні якості кандидата відіграють не першочергове значення. Частенько місце у раді отримують за матеріальну лояльність або ж іншу винагороду. Таким чином у ради вже потрапляє корупція.
А тепер давайте замислимося, чи є у таких депутатів необхідність бути відповідальними перед місцевою громадою?
Такої особистої потреби у кожного з них немає, бо одні вислужуються і родичаються з місцевим партійним лідером, і цього достатньо, щоб гарантувати собі депутатство. Інші ж банально орендували депутатське крісло на конкретних умовах. За таким принципом ради часто перетворюються на зібрання безвідповідальних осіб.
Щоб покінчити з корупцією, непрофесіоналізмом та безвідповідальністю, необхідно мінімізувати роль партійних босів у "призначенні" депутатів та передати цю поважну місію громаді.
Як реалізувати цей задум в сьогоднішніх умовах?
Крок перший. Пропонуємо згуртувати у вашому місті чи районі команду досвідчених і знаних професіоналів, які завоювали прихильність городян непорушністю свого слова.
Вони мають бути згодні піти на цей важливий крок і виставити свою кандидатуру на відкрите громадське обговорення та поставити своє майбутнє депутатство у залежність від вибору громадян.
Крок другий. За бажання ви можете провести одне або кілька соціологічних опитувань, щоб зрозуміти, наскільки користуються популярністю серед мешканців міста або району представники цієї команди. Чи готова громадськість підтримати ідею створення виборчого блоку такою командою.
Крок третій. Презентуйте краянам ідею майбутнього блоку та проведіть роз’яснювальну роботу: в чому ж криється суть цієї ініціативи. Заявіть жителям, що вони мають можливість сформувати цей блок своїми руками та зможуть вплинути на розстановку кандидатів у списку.
Крок четвертий. Підпишіть добровільну політичну угоду з усіма претендентами у кандидати про те, що вони дотримуватимуться законодавства та норм моралі. Передбачте пункт, яким кожен кандидат обіцяє скласти повноваження, коли громадськість висловить йому недовіру.
Крок п’ятий. Згідно з вимогами чинного законодавства номінально сформуйте виборчий блок з місцевих осередків партій, які підтримують демократичну ініціативу та не претендують на квоти для своїх партійців. Таким чином ми пропагуємо принцип добровільного партнерства у стосунках партій та громад.
Крок шостий. Після публічного обговорення кандидатів, проведіть фінальне публічне громадське голосування, на якому кожен кандидат, відповідно до кількості відданих за нього голосів, отримує порядковий номер у виборчому списку блоку.
Запорукою прозорості і чесності голосування є кінцевий результат громадського голосування. Якщо громадяни побачать, що порядковий номер кандидата не співпадає з рівнем його популярності у місті, вони просто не підтримають цю політичну команду на виборах.
Ви самі маєте бути зацікавлені, щоб максимально убезпечити процедуру громадського голосування від фальсифікацій. Інакше вам не повірять.
Крок сьомий. Подайте згідно з прописаними у законі термінами всю необхідну документацію до виборчої комісії.
Крок восьмий. Висуньте на посаду міського голови кандидата від цього ж блоку. Якщо громадськість повірить вашій команді, то неодмінно включиться у процес та підтримає виборчий список кандидатів та претендента на посаду міського голови.
Крок дев’ятий. Перемігши на виборах закріпіть обраних депутатів за умовними округами, щоб вони мали свою ділянку відповідальності за конкретний район.
Сформована у такий спосіб місцева команда стане партнером громадськості. Така команда не будуватиметься за принципом "лідер та інші". Ті кого оберуть виборці, передусім нестимуть відповідальність перед ними.
Усвідомлюю, що будуть скептики і віднайдуть в наведеній інструкції умови, які можна обійти або проігнорувати. Однак, я розумію і те, що всі позитивні зрушення мають ініціюватися з чистими намірами.
Так, можна обійти і закон, не те що політичні домовленості. Моя пропозиція стосується лише тих громадських діячів, мірилом для яких є не юридична, а політична відповідальність. Якщо хочете, це можна назвати давно забутим принципом "чесного слова", яке затоптали, забули і втопили у цинізмі політики.
До реалізації будь-яких суспільних змін можна приступати лише через глибинне усвідомлення їх необхідності. Розумію, що це стосується далеко не всіх і геть не усім потрібні позитивні зрушення у цій державі. Втім, це не біда, бо справжні зміни будуються не на кількості, а на якості.
Більш ніж упевнений, що при широкому застосуванні пропонованого механізму "відкритих дверей" для самоврядування на місцях, значна частина сформованих таким чином блоків переможе. Це означатиме: зрушення почались і громади отримали можливість впливати.
Сергій Кошарук, міський голова Ковеля (Волинська область), для УП
