Громадянський егоїзм

7 переглядів
88
Четвер, 22 квітня 2010, 11:32
Остап Кривдик
політолог, активіст

Найбільший ресурс, який вимагає громадська активність - це час, котрий ми повинні забрати у наших дітей і близьких.

Нам хотілося б писати статті, пісні і комп'ютерні програми, продавати товари і надавати послуги, спокійно ростити своїх дітей і проводити час в колі друзів за рибалкою чи шашликами. Але що поробиш - люди, професія котрих - захищати наші інтереси повний робочий день, отримуючи за це гроші - виявилися некомпетентними, корумпованими, самозакоханими, і вкотре профукали все.

Російський флот в Севастополі - це якір Росії в Україні, це - неперерізана пуповина незалежної держави України, породженої вмираючим СРСР.

З ним Україна не стане частиною успішного світу, приречена на таку ж, як і в Росії, кримінальну владу, відсутність права, недовласність і бєспрєдєл, суперрозкоші сотні вибраних і убогість десятків мільйонів, а на додаток - "білорусизацію" культурного простору, візове відмурування, периферійне щодо Європи і Азії становище.

Смерть таксиста через президентський кортеж на Бориспільській трасі, недопуск преси на прес-конференцію Януковича і Путіна, продовження присутності ЧФ в Україні - ланки одного ланцюга, котрі дають чітку картину України по кремлівському зразку.

В 2042 році мені буде 63. За сьогоднішнього сценарію в такій державі пройде все моє життя.

Мене це не влаштовує - а вас?

Стратегія

Події "чорної середи" української історії вкотре ставлять питання наших стратегічних цілей. Основою для дії повинні бути такі пріоритети:

1. Збереження української держави - єдність і суверенність, територіальна цілісність і непорушність кордонів, громадський порядок і правопорядок.


2. Збереження українського народу - самобутності українського етносу і розвиток його культури, мирного співжиття різних національностей.

3. Запобігання насильству, котре руйнує довіру, провокує помсту, творячи тяжкозагойні рани і не даючи можливості діалогу.

Загрози

Забезпечення стратегічний пріоритетів України можливе тільки в єдності з європейським цивілізаційним простором.

Теперішні лідери ЄС, за окремими винятками, будують ефективну спільну економіку. Все інше для них - вторинне. Нас в цій економіці вони не бачать. Росія пропонує зручні економічні умови - і ЄС успішно зраджує свої гуманітарні пріоритети.

В додаток до цього геополітична сліпота Обами і нейтральність інших гравців створює унікальне вікно можливостей для Росії.

Наші вороги, в першу чергу - Кремль - зацікавлені в тому, щоб Україна не була суб'єктом, гравцем з власними інтересами. Тоді вони позбуваються небезпечного конкурента, потужного регіонального гравця на межі Європи і Азії.

Ми заважаємо на збройовому, зерновому, металургійному, авіаційному глобальному ринку. План-максимум - рейдерське поглинання нашої держави з збереженням вивіски, але підміною суті.

Очевидно, що найлегший варіант розібратися з нами - зіштовхнути лобами дві частини України, котрі мали б взаємно зруйнувати одна одну, а тоді інші зайшли б сюди ззовні і встановили б протекторат того чи іншого формату. І це питання до нас - чи допустимо ми це.

Тактично ефективна, бо цілісна, влада Януковича, в поєднанні з її стратегічною сліпотою, є прекрасним каналом для реалізації такого сценарію. Убога "опозиція", захоплена борнею за первородство, може допомогти їй в цьому - якщо не зміниться.

Формати і дії

Тільки парламентські партії здатні діяти на законодавчому рівні. Тому від них ми очікуємо чітких і злагоджених дій щодо недопущення ратифікації зрадницьких угод, згортання українського суверенітету, повного попрання Конституції.

Саме "опозиційні" партії повинні стати організаційним кістяком майбутніх протестів, надати їм організаційну і медійну основу. Інших партій і політиків на даний момент ми не маємо. Вони очолять ці протести, вони дадуть на це свої ресурси, адже на кону їхнє існування в політиці.

Ефективна кампанія на місцевих виборах, котра має стати основою для виграшу парламентських виборів-2012, повинна формувати їхню тактику.

Огида до теперішньої "опозиції", котра своєю пересвареністю і спробами загравати з Кремлем довела до сьогоднішнього стану, змушує нас створити сильний інструмент контролю за цією братією.

Такою силою може стати "громадянська оборона" - неієрархічна мережева спільнота, завданням якої є дотримання основних трьох пріоритетів. Така сила мала б об'єднати звичайних людей незалежно від їхньої партійності, і саме вона повинна була б підганяти партії.

Важливо не допустити приватизації такої сили партіями - водночас вона могла б дати партіям кадрову базу, виступити майданчиком для дискусії, для "обкатки" програм, і для початку ефективно спрацювати на місцевих виборах, гарантуючи їх чесність і демократичність.

Однією з матриць для такої "оборони" могла б стати система, аналогічна до естонського Кайтселійту, глибоко вкоріненої в місцеве життя, але з розумінням ролі маленької активної групи для цілої держави.

Громадянський егоїзм - розуміння того, що ефективна реалізація мене особисто можлива тільки в ефективній державі - мав би стати основою для об'єднання людей. Діяти можна дешево і сердито: 10 листівок друкуються на ксероксі за ціну пляшки пива, 1000 - на різографі за ціну 10 пляшок.

Контроль політиків - це пам'ять про їхні помилки і злодіяння, це вимога покаяння за набір негідних людей (поіменно!) в свої ряди, це чітке формулювання своїх вимог, це - організація якісної конкуренції між політиками за право реалізовувати ці вимоги.

Це - можливість висловлювати політикам недовіру.

Кожен з нас особисто повинен задуматися щодо того, скільки часу і зусиль він готовий потратити на захист незалежності України, на захист демократії і Конституції.

Ситуація схожа на 1990-й рік, коли історія може змінюватися в обидва боки, і тому треба мати терпіння і бути готовим до тривалої дії.

Конкретні дії підказує нам час.

Одна справа - коли ратифікація договору щодо ЧФ відбувається за відсутності громадської дії, інша - коли під Радою стоїть сотня тисяч людей.

Ми повинні там бути - не заради БЮТу чи якихось інших політиків, а заради нас самих. І ми там справді повинні бути в день ратифікації - настільки, наскільки зможемо, так, щоб навіть Литвин зрозумів неможливість гратися регламентом і порядком денним.

Насамкінець

Темп, з яким Янукович взявся за діло, провокує питання: а чи не закінчить він, як Аслан Абашидзе, посадкою в аеропорту Шереметьєво і почесною пенсією на Рубльовці? Ламання України через коліно - погана політика, і вина на ескалації ситуації повністю лежатиме на ньому.

Хотілося б вийти за рамки "помаранчево-білоголубого" протистояння. Мова йде про Конституцію, цілі абзаци якої викидають з неї, про торгівлю ресурсами майбутніх поколінь, про мир на нашій землі.

Криза є шансом народити нову еліту, можливістю на повний перезапуск держави, її правової і партійної системи, створити державний і громадянський егоїзм, котрий не мінятиме Україну на газ.

Остап Кривдик, політолог, активіст

powered by lun.ua
Авторизуйтесь щоб писати коментарі
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення
IP: 195.72.145.---Івасик23.04.2010 19:43
Івасик:
От так між іншим. Слідкую пильно за діяльністю Президента і уряду. Згадую, як три тиждні тому перший віце-прем"єр пан Клюєв оголосив на всю країну, що домовився про зниження цін на бензин на 5 % протягом тиждня, тоді ціна була за А-95 8 грн 20 коп. Кожен день дивлюсь на ціну коли заправляюсь і от вже 8 грн 25 коп, ну тоді як можна довіряти, а ти кажеш працюють !!!! Надійся ...
IP: 195.72.145.---Івасик23.04.2010 19:32
Ренегат:
А я і не хвилююсь за тебе, бо переконаний, що в тебе все ок. Радий, що ти працюєш у промисловості. Просто мене дивує от та твоя рабська натура, я на відміну від тебе не створюю собі кумира з Ющенко, Тимошенко чи Януковича, бо переконаний, що не за ними майбутнє. І ті кроки які робить сучасний президент це не кроки для стабілізації. Втім час розсудить. Щасти тобі.
IP: 195.72.145.---Івасик23.04.2010 18:25
Відповідь Ренегату.
Твої слова є провокативні. Цікаво, що ти розумієш під кров"ю. Ти говориш про бідність, ти що голодуєш, чи в Україні є така біда. Тоді ставай і працюй, важко працюй, як ті людина заводах, які працюють на тих хто продає суверенітет України. Мабуть я б не писав чогось такого як би був переконаний, що дійсно мова йде про розвиток. До того, що є сьогодні в Україні довів і сьогоднішній президент з своїм оточенням, коли був при владі і в опозиції. До такого стану довела і Ю.Тимошенко і В.Ющенко з своїм оточенням. Але тих кого я назвав останніми не продавали держ. суверенітет. А чому В.Федерович і М.Азаров не працювали на вихід з кризи коли були в опозиції, а все робили, щоб тільки її поглибити і довести людей до бідності. Ти віриш що В.Федорович працює для Людей, я в це не вірю і не повірю.
IP: 195.72.145.---Івасик23.04.2010 14:57
ну що ж беремо це як методичні поради для відповідних дій, а влада нехай чекає дуже серйозного спротиву
IP: 195.72.145.---Івасик23.04.2010 14:42
Можливо ще гірше закінче, як гетьман Іван Брюховецький
Усі коментарі
Синдром НКВС у Харкові, або Назад у 30-ті роки терору
Коли Андрій Садовий і Олег Березюк прибули до Харкова, влада зустріла їх створенням на базі обласної СБУ управління з мінімізації наслідків візиту. Це був абсурд.
Де фінполіція?
Уряду варто бути послідовним та нарешті зробити другий крок: створити фінансову поліцію та ліквідувати економічні підрозділи прокуратури, нацполіції, податкову міліцію та оперативні "економічні" підрозділи СБУ.
Кінець ери тютюну: як світ перемагає залежність
Наукова спільнота вважає, що потрібно чітко розмежовувати залежність і так звану "здорову пристрасть". Однак ніхто не має сумнівів, що "класичні" залежності є сучасним бічем суспільства.
Дізнатися правду про безпеку в країні. Наскільки це можливо?
Рівень злочинності та якість роботи поліції повинні оцінюватися за допомогою опитувань громадської думки. Однак тоді результати не можна буде змінити або прикрасити. (рос.)
Блогерство судді вирішує системні проблеми
Служителі Феміди сьогодні не вірять, що можуть якимось чином результативно достукатися до медійників. Однак досвід судді Олександри Жуковської – яскравий приклад того, що це не так. (рос.)
"Єдине вікно": технологія проти бюрократії
У 2016 році стався позитивний зсув у динаміці реформ: на митниці запустили систему "Єдине вікно". Чому вона не запрацювала повноцінно?