Справа Афанасьєва: кому потрібна брудна сварка довкола кримських в'язнів?

2407 переглядів
Середа, 06 вересня 2017, 11:40
Марія Томак
кампанія #LetMyPeopleGo, Медійна ініціатива за права людини

Не можу не відреагувати на ганебну "дискусію", яка більше нагадує брудну сварку з перетрушенням чужої білизни, довкола колонки Христини Бондаренко. І таке враження, що треба пройти по мінному полю.

Залишимо за дужками питання щодо підтримки родин політв'язнів. Це тема окремої розмови.

Сподіваюся, найближчим часом буде ухвалено відповідний закон – який, звісно, всіх проблем не вирішить, але принаймні якось сигналізуватиме про підтримку.

Правда, за поза увагою опиняться, наприклад, зниклі безвісти.

Як-от родина Тимура Шаймарданова, який, так само як Олег Сенцов, допомагав із евакуацією військових в умовах вже окупованого Криму. Він зник безвісти в травні – і потім так і не сплив у жодній із кримінальних справ ні в окупованому Криму, ні в РФ. По суті, повноцінне слідство в його справі в Україні тільки розпочалося, і його дитина також виховується без батьківської підтримки весь цей час.

А як з родинами військовополонених та цивільних заручників на сході? Хто їх підтримує?!..

Але це окрема тема й так. Україна системно цю проблему не вирішує, і навіть не намагається. Важливо про це нагадувати і тиснути.

Але хочу тут сказати про інше.

Скажімо так: до фільму Олександра Подрабінека в частині історії про Гену Афанасьєва в мене зауваження навіть суто з точки зору фактажу.

По-перше, автор не згадує того, що Афанасьєв відмовився від своїх показів у залі суду. Даруйте, але це взагалі центральний факт в його історії. І не згадати про нього – означає свідомо його замовчати.

По-друге, жодного зв'язку його зізнавальних показів із подальшим звільненням, на мою думку, немає. У фільмі ж це звучить як факт, а не версія автора.

Якби ці речі були пов'язані, звільнили б багатьох із тих, кого ми вважаємо політичними, – але не звільнили б, наприклад, Савченко, яка свою провину, як відомо, не визнала.

По-третє, якось покоробило від "бывший работник прокуратуры" (то й що? тут вмикається якась презумпція винуватості автоматично?) – і жодного слова про участь Афанасьєва в акціях на підтримку цілісності України весною 2014-го. Хоча саме на цій підставі він був затриманий ФСБ.

По-четверте, радянський дисидент Олександр Подрабінек, який дуже добре знається на радянській репресивній спадщині (час від часу стежу за його програмою на Радіо Свобода), – жодного слова не сказав про тортури, які були застосовані до Афанасьєва для вибивання з нього показів.

Чи Олександр ставить під сумнів цей факт?

Ми всі розуміємо, що людей, які можуть витримати тортури, до яких вдаються російські спецслужби, – одиниці. Тим більше, коли йдеться про справу "кримської четвірки", яка була абсолютно принциповою для ФСБ – причому не місцевих "перевертнів", а для керівництва ФСБ РФ, які, власне, фабрикуванням і займалися.

Росії потрібна була справа про страшних "правосєків" для "виправдання" в їх уяві анексії Криму.

Те, що Сенцова не вдалося зламати – робить його героєм. Думаю, ФСБ на таке не очікували.

Так само робить героєм Гену Афанасьєва те, що він знайшов у собі сили відмовитися від свідчень, які він дав під тиском на етапі досудового слідства – і про що, ще раз підкреслю, ні в фільмі не згадано, ні в колонці Христини Бондаренко.

Але не про героїзм мова. Я взагалі намагаюся уникати цих категорій, коли йдеться про політзеків: бо часто це історія зовсім не про героїзм – а про "не в той час не в тому місці".

Так, мене обурюють деякі пости Гени Афанасьєва. Мене обурює і дратує, коли він атакує "Громадське" та УП, їх журналістів та керівників. Я не розумію, навіщо він це робить. Вважаю, що це з його боку невдячна поведінка.

Але ще більшу огиду викликає публічне засудження людини – про кого б не йшлося! – за те, що вона дала свідчення, перебуваючи під контролем російських спецслужб та зазнаючи тортур.

Так, на мою думку, виглядає дно.

І я гадки не маю, які аргументи можна вибирати, дискутуючи з "людьми", які абсолютно спокійно звинувачують жертв тортур у їхніх словах в момент, коли до їх геніталій під'єднують клеми...

...До речі, а ексклюзивчику із застосуванням електронного струму не вдалося отримати? Тільки відео допиту? Шкода.

Та й відео не нове. Є в мережі матеріали, де зафіксовано ще більше показів Гени одразу після затримання – так що цим нікого здивувати не вдалося.

Насправді від цього конфлікту віє політичною війною.

І справа не в Гені, і навіть не в Олегові.

Чиїсь там психологічні травми, як і доля Сенцова, – боюся, в цій війні насправді всім байдужі.

Марія Томак, Facebook

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
powered by lun.ua
Три мільярди доларів "без особливих зусиль"
Нажаль, успішне розміщення єврооблігацій тільки збільшує ризик того, що реформи у нас якщо не згорнуться, то йтимуть ще повільніше. (рос).
ProZorro. Типові помилки замовників, про які варто знати
Будь-які публічні закупівлі починаються з підготовки тендерної документації. Саме від того, як сформована документація, залежать майбутні умови участі в тендерах.
Коли судді пропонують мені хабар – це не нормально
Вчорашня історія додала ще один аргумент до створення Антикорупційного суду з незалежним відкритим конкурсом з добору суддів, які не будуть намагатися "вирішити все по-нормальному".
"Мова ворожнечі" як тавро і цензура. Європейський контекст
При законодавчому закріпленні концепції "hate speech" (мова ворожнечі) суспільство може бути позбавлене можливості вільно засуджувати неприпустиму поведінку. У тому числі – політиків.
Корисний кейс для бізнесу : як перемогти ДФС
Методи тиску на бізнес не тільки продовжують жити, а й активно розвиваються. Наприклад, податківцями. Наприклад, коли вони блокують реєстрацію податкових накладних. Що робити?