Газорозподільчу систему роздадуть вроздріб

Середа, 18 грудня 2002, 15:56
У НАК "Нафтогаз України" можуть відняти контроль над розподілом газових ресурсів

Фонд державного майна має намір розірвати з 1 січня 2003 року угоду з НАК "Нафтогаз України" щодо передачі останньому функцій оперативного керування українськими розподільчими газопроводами. На тлі перипетій навколо створення російсько-українського газотранспортного консорціуму, незважаючи на серйозність цього питання, воно залишилося непоміченим.

Проте вибір майбутнього власника, керуючого газорозподільною інфраструктурою може серйозно вплинути на те, хто отримає контроль над процесом постачання газових ресурсів на підприємства-споживачі. Експерти вважають, що ситуація свідчить лише про незавершеність чергового етапу переділу власності.


Ще не припинились суперечки про доцільність створення міжнародного консорціуму щодо експлуатації українських магістральних трубопроводів, а змінити власника може система розподільчих газопроводів країни. Так, 28 листопада Фонд державного майна України відправив НАК "Нафтогаз України" лист №10-16-14641, яким повідомив НАК про свій намір в односторонньому порядку з 1 січня 2003 року розірвати угоду №76 від 4 лютого 1999 року. Цей документ регламентував передачу НАКу функцій оперативного управління державним майном, зокрема - розподільних газонафтопроводів і споруджень на них.

Нагадаємо, угода між ФДМ та "Нафтогазом України" про використання держмайна була укладена відповідно до постанови Кабміну №747 "Про створення Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 25 травня 1998 року. Раніше це майно знаходилося в управлінні регіональних підрозділів "Укргазу" - підприємств по газопостачанню і газифікації (облгазів). Але при переході майна облгазів у статутний фонд НАК останньому дісталися далеко не усі міські- і облгази, що входять у газорозподільчу систему, оскількі більшість облгазів (або міськгазів) перейшло на той час у приватну власність.

Таким чином, як відзначили "Контексту" у НАК, на сьогодні управління газорозподільчими мережами залишається єдиною можливістю для "Нафтогазу України" контролювати процес постачання газових ресурсів, впливати на рівень і своєчасність розрахунків за "блакитне паливо" з боку його приватизованих контрагентів.

У Фонді держмайна намір розірвати угоду з "Нафтогазом" пояснюють необхідністю "створення умов для більш ефективного використання державного майна, що не приватизується, і збільшення надходжень у державний бюджет". Недостатня ефективність використання трубопровідної системи, про яку говорить ФДМ, пов'язана з тим, що "Нафтогаз України" за умовами угоди не сплачує орендну плату за користування мережами.

Окрім того, як відзначили "Контексту" у прес-службі Фонду, згідно з п. 5 діючого декрету Кабінету Міністрів № 8-92 від 15 грудня 1992 року "Про управління майном, що знаходиться в державній власності", передача в безоплатне користування держмайна заборонена. Виходячи з цього, заступник голови ФДМ Сергій Глушко відзначає необхідність введення орендної плати за використання "Нафтогазом" газорозподільних мереж. За розрахунками Фонду, ця плата може скласти до 50 млн. грн. у рік.

Проте у "Нафтогазі України" приводять свої контраргументи щодо форми використання державної власності. Як відзначили "Контексту" у "Нафтогазі України", при складанні угоди із ФДМ компанія "Нафтогаз України" не брала на себе забов’язань сплачувати арендну плату за експлуатацію системи розподільчих газопроводів, але взяла на себе зобов'язання щодо підтримки системи у працездатному стані, її технічному обслуговуванні і реконструкції.

Відповідно до умов угоди, компанією "Газ України" (ДП НАК "Нафтогаз України") на 2002 рік розроблена програма, виконання якої цього року дозволить замінити близько 100 км аварійних і аварійно-небезпечних газопроводів. За 9 місяців поточного року на вирішення цього завдання компанією витрачено 26,9 млн. грн. Окрім того, підкреслюють у НАК, у нинішній ситуації єдиним діючим для "Нафтогазу України" механізмом впливу на облгази (в тому числі і приватизовані), що можуть спробувати не платити НАКу, є надання (чи ненадання) облгазам функції керування мережами.

Щодо передачі газотранспортної інфраструктури в оренду, вважають аналітики, то цей процес може бути ускладнений низькими тарифами на транспортування газу. Зокрема, директор енергетичних програм Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова Володимир Саприкін прогнозує: якщо ФДМ і запропонує "приватникам" взяти в оренду газорозподільчі мережі, то нові топ-менеджери зажадають підвищення тарифів на транспортування ресурсів.

З іншого боку, відзначив експерт, в Україні знайдеться чимало бажаючих "покерувати" газопроводами за мінімальну орендну оплату з метою перерозподілу потоків газу і надання тиску на окремі підприємства-споживачі.

Аналізуючи світовий досвід, пан Саприкін відзначає, що найбільш ефективним власником за кордоном практично завжди є приватна компанія. Багато країн-кандидатів на вступ до ЄС вже приватизували свої розподільчі газові мережі, отримавши від цього сотні мільйонів доларів. Проте в Україні на сьогодні газопроводи приватизації не підлягають. "Можливо, у перспективі уряду варто врахувати світовий досвід і розглянути можливість їхнього продажу", - вважає Володимир Саприкін. Проте, зробив застереження експерт, це може відбутися тільки після ухвалення відповідної законодавчої бази.

Щодо логіки дій органів влади в нафтогазовій галузі, то, як вважає більшість спостерігачів, ця логіка ледве проглядається. За словами пана Саприкіна, у нафтогазовому комплексі України сьогодні відбуваються різні хаотичні процеси. Прикладами такої непослідовної політики експерт вважає спробу створення вертикально-інтегрованої компанії на базі "Укрнафти", створення газотранспортного консорціуму. Все це, на думку пана Саприкіна, свідчить не стільки про відсутність системного підходу до реформування галузі і припинення приватизації в ПЕК, скільки про те, що продовжується черговий етап боротьби за контроль над держвласністю.



powered by lun.ua
Головне на Українській правді