"Спасибі Ахметову та Кучмі, що вони обрали одіозний персонаж, який підняв з колін націю" - керівник проекту "Веселі яйця"

30 переглядів
Громадьске радіо
Четвер, 16 грудня 2004, 12:47
Оксана Калитюк: Ви слухаєте вечірню інформаційну програму "Громадського радіо". Сьогодні ми поговоримо про політичну сатиру, про те як виборчі перегони сприяли появі нової хвилі анекдотів, гуморесок та сатиричних вистав.

І наш гість - радіоведучий, президент "Дорослого радіо" Дмитро Чекалкін. Пане Дмитре, що вас найбільше розсмішило у президентській кампанії 2004?

Дмитро Чекалкін:
Головна подія була пов'язане з тим, що у нас виявилось яйце з таким бронебійним ефектом. Якщо гуси врятували Рим, то кури врятують Україну. І саме тому ми використали цей привід, щоб допомогти суспільству позбутися комплексів та жахів, які в нього були, які й досі існують. Тому ми використали цей історичний анекдот, щоб запустити проект "Веселі яйця".

Оксана Калитюк: Пане Дмитре, чому саме ця виборча кампанія дала нам таку велику кількість анекдотів. Адже з часів Горбачова ніхто не заслуговував на подібну увагу народу?

Дмитро Чекалкін:
Треба подякувати пану Ахметову, пану Кучмі за те, що вони обрали такий одіозний персонаж, який підняв з колін націю, сколихнув свідомість населення, котрий зробив нарешті український народ народом.

Ілля Калюкін: А чи вплинув гумор на результат виборів?

Дмитро Чекалкін:
Для нас було принциповим допомогти людям позбутися апатії. Адже коли ми, як і всі, бачили ті соціологічні дані: 60 відсотків потенційних виборців готові були голосувати за Ющенка і лише 30 відсотків вірили в його перемогу, цей психологічний комплекс треба було якось подолати. І ми бачили своє скромне завдання, щоб саме сміхом трошки допомогти народу. Як відомо, людство позбувається своїх недоліків сміючись.

Ілля Калюкін: Чи можна назвати гумор певним елементом політичної технології? Хтось спеціально вигадував сатиричні сюжети, які могли змінити хід кампанії?

Дмитро Чекалкін:
Ми взагалі мало що робимо на замовлення. В мене принцип у компанії, яка виготовляє все, пов'язане з "Веселими яйцями" – коли людина приходить влаштовуватись на роботу, я її питаю: "Що вам за ваш творчий шлях надало максимальне задоволення?".

Те, що ми робили, це в першу чергу було цікаво робити. Те, що нас хтось попросив чи заплатив нам за це... Мені певною мірою пощастило, бо дійсно потрібні були якісь фінанси. Ми запустили перший мультфільм, це був кінець вересня чи початок жовтня. Ми із моїм товаришем у помаранчевих хустиночках сиділи в ресторані "Липський особняк " і раптом з'явився мій колишній співкурсник.

Ми закінчили з ним Московський інститут, а потім він залишився у Москві. Він приїхав взяти участь у передвиборчих подіях і просто як киянин, як людина, котрій не байдуже майбутнє цієї країни, каже: "Я бачив ваш мультфільм і хочу щось зробити".

Крім того, що робити мультфільми, треба було розміщувати на радіостанціях програми "Веселих яєць", пісні. Для цього необхідне було фінансування. Я його запитую: "Можеш допомогти? Будемо вдячні".

Наступного дня він присилає людину з Москви, яка в конверті приносить рівно втричі більше, ніж ми у нього просили. Це нам теж надало сили. Люди настільки зацікавлені нашою роботою.

Оксана Калитюк: А штаб Ющенка фінансово допомагав вашому проекту?

Дмитро Чекалкін:
В розміщенні програм на радіостанціях була співпраця. Але знову ж таки це не становило хоча б 30% від загального бюджету, пов'язаного зданою програмою.

Оксана Калитюк: Повертаючись до політтехнологій. Ще до першого туру виборів соратник Віктора Януковича - Степан Гавриш демонстрував колажі зі "Шреком", як приклад втручання аморальних політичних технологій в кампанію. Як ви до цього ставитеся?

Дмитро Чекалкін:
Ми живемо в маленькому світі й все, що колись було використано і мало ефект, абсолютно має право на існування в іншій країні. Взагалі наш принцип: адаптація всього цікавого, а не аморального, що існує в радійному чи телевізійному просторі, до наших умов.

І як колись казав, якщо не помиляюсь, Гете, що іноді автори схожі на ведмедів, які смокчуть власну лапу все життя. А ми намагаємось все ж таки, як підкреслювали колись марксисти, "обогатить свою память знанием всех тех богатств, которые выработало человечество".

Ілля Калюкін: А чому анекдоти здебільшого спрямовані тільки проти одного кандидата?

Дмитро Чекалкін:
Я був свідком того, як люди зі штабу Януковича намагалися перекрутити анекдоти, що з'являлися в Інтернеті. Тему Януковича, його кампанію пробували перегорнути так, наче люди розповідають анекдоти про Ющенка.

Це був Віталій... Християнська партія… Відомий вітчизняний політик, якась у нього посада у Міністерстві освіти. І він при мені розповідав анекдот: "Їде "Мерседес", в'їжджає у калюжу, заляпав якусь бабусю, вона злякалася і впала у цю калюжу. Тут виходить Ющенко, простягає їй руку, піднімає і запитує: "Бабусю, ви будете за мене голосувати?", а вона йому й каже: "Я ж на сраку впала, синку, а не на голову".

Я був присутній при тому, що він розповідав цей анекдот. Хоча я його вже 20 разів чув відносно Януковича. Але його перекрутили, щоб використати відносно Ющенка. Я чув на власні вуха, як в Одесі Кужель розповідала наші ж байки, припустимо: "Обрані президенти обміну і поверненню не підлягають" і використовували це в агітації проти Ющенка. Застосувати тут якісь бар'єри важко.

Оксана Калитюк: Як експерт щодо гумору, скажіть, чи випереджають політичні анекдоти всі інші анекдоти, скажімо, про тещ, зраду і т.п.?

Дмитро Чекалкін:
Напевно. Зараз немає актуальнішої теми. Один із прикладів: "То любила Кравчука, то любила Марчука, видно доля вже така – від ЦК і до ЧК". Сьогодні саме з 5-ти розиграшів, що лунали в ефірі, 3 так чи інакше були пов'язані з передвиборчою кампанією.

Ілля Калюкін: А як ви оцінюєте здатність українців сміятися над тим, над чим інші плачуть?

Дмитро Чекалкін:
Я взагалі за фахом сходознавець. І я багато вивчав східні іноземні мови і гумор у тому числі. І я не можу сказати, що є принципові відмінності нашого гумору від гумору інших країн. Взагалі багато в чому нас поєднує, ніж роз'єднує.

Я б взагалі не казав, що у нас особливі властивості українського гумору. Абсолютно аналогічні анекдоти, просто зі своєю специфікою, зі своєю так званою екстралінгвістичною колористикою можуть бути присутні і в іншому мовному середовищі. Але фабула, загальна філософська думка одна.

Ілля Калюкін: Ви казали, що спілкуєтесь зі своїми колегами з Росії. Чи популярна там також українська політика в анекдотах?

Дмитро Чекалкін:
Немцов днями навів приклад, що за соціологічними опитуваннями 95% росіян навіть не здогадуються, що Янукович мав судимості, якісь проблеми із законом. Тому те, що ми тут знімаємо в наших серіалах, припустимо, "Операція "Проффесор", схоже на одкровення. Росіянам треба пояснювати, про що йдеться і давати коментарі до кожної серії, щоб зрозуміли, про що йдеться.

Оксана Калитюк: Тобто росіяни не сміються з наших політичних анекдотів?

Дмитро Чекалкін:
Коли вони дізнаються всі деталі, починають сміятися. Але, на жаль, вони знаходилися в інформаційному вакуумі й зараз на прикладі ситуації в Україні ми бачимо, наскільки шкідлива для російської громади і для російського соціуму та система контролю, яка є. Коли переважна більшість ЗМІ керується з Кремля.

Оксана Калитюк: А може це добре, що один політик стає національним улюбленцем, чи навпаки?

Дмитро Чекалкін:
Я почав з того, що нам треба дякувати Ахметову і Кучмі, що вони не знайшли більш одіозного персонажу, ніж пан Янукович.

Оксана Калитюк: А найближчим часом що планують робити "Веселі яйця", чим потішать глядачів, слухачів?

Дмитро Чекалкін:
На жаль, зараз лежить практично наш Інтернет-сайт, бо коли з'являється чергова серія, дуже багато відвідувачів. Хвилин 20 тому з'явилася дев'ята серія "Операції "Проффесор", і мені вже дзвонили 10 людей. Вони запитували, що робити? Ніхто не може закачати, бо кількість становить вдень більше 200 тисяч відвідувачів із різних Інтернет-ресурсів. Стільки потрапляють на цю сторінку.

Ілля Калюкін: Ви можете нагадати Інтернет-адресу?

Дмитро Чекалкін:
Легше англійською: www.eggs.net.ua. Але краще через будь-який пошуковий сайт. На першому місці серед усіх розважальних сайтів в Україні на сьогодні – проект "Веселі яйця".

Ілля Калюкін: А чи можна говорити про те, що проект "Веселі яйця" припинить свою діяльність після виборів?

Дмитро Чекалкін:
Ви знаєте, цей проект насправді існував під іншою назвою. Був наш птах щастя "Синій горобець", який співав у нашому ефірі близько 9 років. Тобто ми принципово його перейменували після того, як відбулися ці події славетні в Івано-Франківську. Але концепція гумористичного висвітлення тих чи інших подій, це здебільшого пов'язане з життям шоу-бізнесу.

Наприклад, "Хіба ревуть воли, як Михайло Поплавський", "Як умру, то поховайте біля мене Орбакайте", тобто це переспіви пісень були в основному або коментарі до подій вітчизняного чи російського шоу-бізнесу. Тобто цей проект на Муз-ТВ виходить уже третій рік, знайшли нове продовження цього серіалу. Як за формулою Мікеланджело: "Предмет не падає, поки не втрачає швидкості польоту". Треба завжди наповнювати новими образами, новими тенденціями, новими назвами.

Оксана Калитюк: Пане Дмитре, а ніхто вам чи вашим колегам не погрожував, не траплялися такі ситуації?

Дмитро Чекалкін:
Дзвонили і залишали повідомлення у нас на сайті. Є у нас такий депутат Хомутинник, він навіть особисто погрожував мені. Казав: ми прийдемо до влади і з тобою розберемося. Ми з ним зустрілися в аеропорту, десь це було напередодні першого туру виборів. Я летів тоді в Одесу.

Ілля Калюкін: Чи є якийсь свіжий анекдот від Дмитра Чекалкіна? Політичний.

Дмитро Чекалкін:
Останній політичний анекдот, який ми використали в одній із програм: "Лужков заявив, що хоче бути схожим на Януковича. Для цього згоден зняти кепку. Насправді, щоб бути схожим на Януковича, треба зняти шапку, гаманець, "цепочку" та годинник".

Ілля Калюкін: Дякуємо, пане Дмитре. Гостем нашої програми був Дмитро Чекалкін. Він є президентом "Дорослого радіо", а також гумористом і ведучим радіопрограм.


powered by lun.ua
Виступ Порошенка і реакція опонентів. Головне
Кривавий елеватор. Що відбувається із захопленим рейдерами підприємством на Харківщині
100 тисяч вірних Угорщині: історія та приховані деталі паспортного скандалу на Закарпатті
Послання Президента України Порошенка до Верховної Ради України
Усі публікації