Перлини на шістьох не вистачить
Понеділок, 28 березня 2005, 12:17
Одеса залишається найбільш специфічним містом країни навіть у такій справі, як призначення мера. Ситуація в мегаполісі біля моря за останній місяць загострилася до межі. З одного боку, нинішній міський голова Руслан Боделан уже нікого не влаштовує. З іншого боку - багато хто не згодний з лобійованою Петром Порошенком кандидатурою Едуарда Гурвіца. У такому випадку все більше шансів очолити міськадміністрацію одержує третя сила, яка може бути представлена цілою низкою прізвищ - Гріневецький, Козаченко, Крук, Костусєв.
Ситуація з обранням нового мера Одеси вже встигла стати найбільш резонансною зміною керівника місцевого рангу в країні. Справа в тому, що Одеса - не тільки столиця гумору, але й морського транзиту України. Це місто, у якому обсяг грошових потоків стоїть на третьому після Києва й Донецька місці. Один із доказів привабливості регіону - заява Євгена Червоненка, якому тільки за призначення на посаду начальника Одеського морського порту пропонували три мільйони доларів відступних. Звідси зрозуміла увага перших осіб держави до призначення мера Одеси.
У той же час, якщо об'єктивно проаналізувати бекграунд нинішнього голови Одеської мерії Руслана Боделана і ймовірного кандидата Едуарда Гурвіца, то стає очевидним, що обоє вони навряд чи можуть претендувати на цей пост. І це залишає надію як мінімум для чотирьох інших учасників боротьби за крісло першої особи найбільш секулярного міста країни.
Руслан Боделан
Нинішній мер Одеси Руслан Боделан - не влаштовує істеблішмент насамперед через свою політичну ангажованість і активну підтримку екс-кандидата в президенти Віктора Януковича.
Боделан - типовий партійний функціонер, який проробив довгі роки в різних органах влади, починаючи від секретаря Балтського промислового комітету комсомолу в 1964, до голови одеської обласної ради народних депутатів в 1998. З 1998 року Боделан - мер Одеси.
Руслан Борисович у свій час зробив свій політичний вибір, і на 5-му з'їзді Партії регіонів України, увійшов у політраду цього об'єднання.
20 травня 2002 року Приморський суд Одеси відхилив позов головного конкурента Боделана на виборах - депутата-"нашоукраїнця" Едуарда Гурвіца. Втім, 16 березня 2005 року цей же суд прийняв повторний позов Едуарда Йосиповича й знову почав його слухання. У зв'язку із цим Боделан закликав Гурвіца "зробити так, щоб у залі суду була рівна кількість наших прихильників, а міліція нехай займається своїми обов'язками: бореться зі злочинністю".
За час своєї роботи на посаді Руслан Боделан встиг показати себе як суперечливий мер.
З одного боку, на його рахунку більше десятка протекціоністських рішень на користь бізнесменів від партії влади. Так, Боделан передав цілісний майновий комплекс комунального підприємства "Одесаводоканал" компанії "Інфокс", яка належить депутатам від СДПУ(о) Лисіну й Злочевському.
Едуард Гурвіц переконаний, що одеська міська влада безвідповідально ставиться до своїх обов'язків. "Влада в Одесі знову довела, що вона зовсім не займається міським господарством. Майже зруйнована більшість міських автодоріг. Немає світла на більшій частині вулиць міста ввечері й уночі, коли до Одеси прийшов холод, жителі міста позбавлені тепла", - обвинувачує Гурвіц.
За словами депутата Юрія Кармазіна, основна політична претензія до Руслана Боделана - це його заклик під час помаранчевої революції до реанімації на півдні України так званого "Новоросійського краю". Із цього приводу Генпрокуратура навіть допитала мера Одеси.
З іншого боку, Боделан, на думку опитаних представників місцевого бізнесу, показав себе як "людина, яка здатна до сприйняття", вислуховувати аргументи сторін і йти назустріч навіть дрібним і середнім підприємцям. І, безумовно, виявив себе менш одіозною особистістю й більш компетентним в економіці менеджером, ніж Гурвіц.
Так, саме при Боделані були виплачені з бюджету Одеси 48 млн. гривень іноземним кредиторам по муніципальній позиці, проведеній Гурвіцем ще в 1996 році.
Одним словом, Руслан Боделан справляє враження хоч трохи здатного до сприйняття керівника, який опинився в непотрібний час у непотрібному місці. І тому просто зобов'язаного звільнити займану посаду.
Едуард Гурвіц
Перелік усіх скандалів, у яких був замішаний Едуард Йосипович, зайняв би кілька сторінок тексту. Назвемо лише найбільш резонансні з них.
У свій час журналіст Олег Єльцов обвинувачував Гурвіца в тому, що він "на багнетах чеченських бандформувань намагався захопити термінал у Південному". Насправді йшлося про конфлікт за сфери впливу на перевалочні нафтотермінали в Одесі, яких було два - безпосередньо в місті і в розташованому поруч порту Південному.
Термінал у самій Одесі на той час контролював Олександр Жуков, один із власників одеського "Мортрансбанку", а також хазяїн декількох комерційних фірм, зокрема холдінгу "Синтез". Жуков займався масштабними експортно-імпортними операціями з нафтопродуктами й портовою перевалкою вантажів. Пізніше його ім'я випливло у зв'язку з інформацією про нелегальну поставку зброї в Хорватію.
Жуков був особисто знайомий із президентом Кучмою, як доказ тому - плівки Мельниченка.
Що змусило Жукова, арештованого в Італії 8 квітня 2001 року за підозрою в нелегальній поставці зброї, виступити проти Едуарда Йосиповича, незрозуміло. Сам Гурвіц пояснює це тим, що він хотів закрити Одеську нафтогавань і перевести перевалку вуглеводнів у порт "Південний".
У той же час, Руслан Боделан стверджує, що Гурвіц лобіював інтереси чеченського злочинного угрупування Одеси в "Південному", для якого навіть розпорядився побудувати мечеть в Одесі, пізніше перероблену в Арабський культурний центр.
Гурвіц описує своє знайомство із чеченською діаспорою більш прозаїчно: "моя взаємодія із чеченськими керівниками відбулися лише для того, щоб звільнити наших заручників у Чечні".
"Якось представник чеченської діаспори в Одесі, точніше ціла група чеченців, попросили мене посприяти проведенню в Одесі конгресу вайнахів. Вони збиралися запросити чеченців із усього світу. А саме в цей час приїхали люди з Кіровограду клопотати, щоб відпустили їхніх родичів, які працювали в Чечні й опинилися там у заручниках. Вони просили в чеченів і прийшли в мерію. Я передав їхнє прохання чеченцям. [...] У результаті ми приїхали в село й зустрілися з Яндарбієвим. Він зняв прапор зі стіни й подарував мені. Співав чеченський співак Імам, якого потім убили в Одесі", - розповів Едуард Йосипович.
Ще одна версія Боделана, розвіяна Гурвіцем, - про дружбу останнього із кримінальним авторитетом на прізвисько Ангел. "Я точно знаю, що це Боделан, Жуков, Григоренко (голова УМВС в ОД) і Ангел - одна компанія. Вони бували в Італії, жили там на віллах разом. Всі бюджетні гроші міста перевели в "Мортрансбанк" - стверджує екс-мер Одеси.
Одним словом, навіть якщо прийняти на віру все, що говорить Едуард Йосипович, картина вимальовується нерадісна - часи правління Гурвіца характеризувалися в Одесі регулярними кримінальними війнами й безліччю скандалів. Тому Петру Порошенку, який активно виступає за відновлення екс-мера на своєму посту, потрібно ще раз обміркувати необхідність підтримки своєї креатури.
Сергій Гріневецький
Ще один претендент на пост мера - екс-губернатор області Сергій Гріневецький - був недавно обраний на посаду голови обласної ради. Таке рішення депутати прийняли в ході таємного голосування на сесії Одеської облради. "За" кандидатуру Сергія Гріневецького проголосували 88 депутатів, "проти" - 7 з 96, які голосували.
Але не всі хотіли б бачити Гріневецького на цьому посту. Категорично проти його кандидатури виступало місцеве відділення "Батьківщини".
"Основна причина небажання нашої організації бачити на цьому посту Сергія Гріневецького полягає в тому, що ця людина у свій час активно підтримувала Леоніда Кучму. А Кучма - це злочинець. Тому така людина як Сергій Гріневецький взагалі не повинна займати керівні пости. Тим більше, пост голови облради" - сказав керівник одеської організації "Батьківщина" Анатолій Цибульчик.
Депутат Одеської міської ради Георгій Селянин стверджує, що хоча обрання Сергія Гріневецького на пост голови облради пройшло досить спокійно, він передбачає протистояння між новим і старим керівництвом області. "Тому що політика тих, хто раніше стояв біля влади, сильно відрізняється від політики нової влади. Це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці", - стверджує Селянин.
Безумовно, головний мінус Гріневецького - його ангажованість і відданість попередній владі. Крім того, голову Одеської облради обвинувачували в підтримці сепаратистських настроїв. З таким багажем зайняти пост мера надзвичайно складно.
Олексій Козаченко
Мабуть, у депутата від "Нашої України" Олексія Козаченка більше шансів стати мером Одеси, ніж у Гріневецького.
Будучи депутатом, Козаченко побував у 4-х ідеологічно різних фракціях - від "Єдиної України" й "Народовладдя", до групи "Центр" і зрештою - "Нашої України". На момент виборів перебував в Аграрній партії. Власник "Центроліта", "Будгідравліки" і низки інших заводів. Його вважають політиком, близьким до Гріневецького, до інциденту з убивством був маловідомий в Одесі.
У нього і без цього вистачало проблем, які можуть перешкодити зайняти заповітне місце. Наприклад, Боделан обвинувачує Козаченка в наявності сумнівного бізнесу. І якщо ця теза не має достатніх підтверджень, то мутна історія про те, як Олексій Козаченко вбив людину, висить над ним "дамокловим мечем".
Нагадаємо суть того, що сталося. Рік тому два кримінальники, один із яких був озброєний пістолетом ТТ, пізно ввечері зустріли Олексія Олексійовича в його під'їзді, напали на нього й почали бити. Козаченко нібито вибив у бандита пістолет і, захищаючи своє життя, вистрілив. Поранення виявилося смертельним. Бандит відбіг на сотню метрів і помер. Їм був якийсь Жеребко, кримінальник з досить багатою злочинами біографією.
Другий бандит, забравши мобільний телефон поплічника, зник. Одеські правоохоронці угледіли у нападі на депутата хуліганство й обвинуватили його у володінні незареєстрованною зброєю.
У той же час місцеві телеканали розповіли про трохи іншу версію. Нібито, двоє цілком добропорядних громадян підійшли до Олексія Олексійовича, попросили закурити, а той у відповідь почав палити зі свого незареєстрованного пістолета.
Одним словом, Козаченко - учасник неоднозначної історії, у якій йому випала роль убивці. Що може вплинути на його шанси стати першою особою в Одесі. А може й ні - адже ця подія ніяк не вплинула на те, що через півроку після інциденту Козаченко був призначений головою одеського виборчого штабу Ющенка.
В'ячеслав Крук
Лідер одеських "зелених" (стверджують, що він її просто купив), перший заступник міністра екології В'ячеслав Крук, у 2002-2004 роках обіймав посаду віце-мера Одеси.
36-літній власник медичної страхової компанії "Інто-Сана", співвласник концерну "Сана", радіо "Сана", частки в телеканалах,"Інтобуду", ресторанів і клубів домігся визнання не в останню чергу завдяки протекції власного батька - відомого моряка-адмірала, депутата Юрія Крука.
Юрій Крук, який входив останнім часом до складу фракції НДП, і, як стверджують, у найближчому майбутньому збирається перейти в "Батьківщину", де вже дали згоду на його прийом. Юрій Крук відомий тим, що разом із Сергієм Ківаловим входив в Українську морську партію. Економічні інтереси голови сімейства зосереджені на морегосподарському комплексі і Дунайських портах, зокрема, Ренійському порту і СЕЗ "Рені".
Сам В'ячеслав Крук намагається демонструвати нейтральну позицію як до колишньої влади, так і до нинішньої.
Можливо, це було не останньою причиною, чому його кандидатуру на посаду мера підтримав голова СБУ Олександр Турчинов. Імовірно також, що симпатії Олександра Валентиновича пояснюються духовною близькістю. Крук і Турчинов - обоє баптисти.
Проте, навіть при настільки вагомій протекції у Крука є недоліки, які ускладнять йому шлях до крісла голови міста. Насамперед - це наявність власного бізнесу, робота в мерії при Руслані Боделані, сумнівні досягнення на посаді заступника міністра екології.
Олексій Костусєв
Голова антимонопольного комітету Олексій Костусєв балотувався на посаду мера Одеси разом з Боделаном і Гурвіцем. У 1994 році Олексій Олексійович став депутатом Одеської міської ради, до січня 1998 працював президентом благодійного фонду ім. Бориса Дерев'янка (місто Одеса). У парламенті Костусєв входив у фракцію "Трудова Україна". За неофіційними даними, Костусев має стосунок до власності двох телеканалів в Одесі й однієї газети.
Голова АМКУ досить непогано розбирається в економіці. Це - його плюс. Але близькість до опального олігарха Віктора Пінчука і його споконвічний конфлікт із Едуардом Гурвіцем (читай з Петром Порошенком), швидше за все, не дозволять голові антимонопольного відомства зайняти місце мера Одеси.
В Одесі навіть існує жарт, що подібно до того, як щороку приходить весна і прилітають птахи, кожні чотири роки Олексій Костусєв балотується в мери і ...програє.
Можливо, цього разу Костусєв порушить установлену ним традицію. Оскільки дуже хоче стати депутатом. Зараз по телеканалах Пінчука, а також із застосуванням сили Антимонопольного комітету, йде масована піар-атака на українського глядача, слухача й читача. Українцям пропонують новий вигляд політика а-ля Костусєв - російськомовний, весь у турботах про платників податків. Що черговий раз дивує спостерігачів - Пінчук продовжує витрачати гроші на неспроможні проекти.
***
Отже, поки явних фаворитів на посаду мера не спостерігається, і тому не виключені різнопланові несподіванки. От чому аналітики й політологи вважають, що мером Одеси зовсім зненацька може стати кандидатура, яка не увійшла в даний список можливих кандидатів.
Одне радує - хто б не прийшов на цю посаду, навряд чи цей кандидат погіршить сьогоднішній стан справ у місті. Швидше навпаки.
Ситуація з обранням нового мера Одеси вже встигла стати найбільш резонансною зміною керівника місцевого рангу в країні. Справа в тому, що Одеса - не тільки столиця гумору, але й морського транзиту України. Це місто, у якому обсяг грошових потоків стоїть на третьому після Києва й Донецька місці. Один із доказів привабливості регіону - заява Євгена Червоненка, якому тільки за призначення на посаду начальника Одеського морського порту пропонували три мільйони доларів відступних. Звідси зрозуміла увага перших осіб держави до призначення мера Одеси.
У той же час, якщо об'єктивно проаналізувати бекграунд нинішнього голови Одеської мерії Руслана Боделана і ймовірного кандидата Едуарда Гурвіца, то стає очевидним, що обоє вони навряд чи можуть претендувати на цей пост. І це залишає надію як мінімум для чотирьох інших учасників боротьби за крісло першої особи найбільш секулярного міста країни.
 |
Нинішній мер Одеси Руслан Боделан - не влаштовує істеблішмент насамперед через свою політичну ангажованість і активну підтримку екс-кандидата в президенти Віктора Януковича.
Боделан - типовий партійний функціонер, який проробив довгі роки в різних органах влади, починаючи від секретаря Балтського промислового комітету комсомолу в 1964, до голови одеської обласної ради народних депутатів в 1998. З 1998 року Боделан - мер Одеси.
Руслан Борисович у свій час зробив свій політичний вибір, і на 5-му з'їзді Партії регіонів України, увійшов у політраду цього об'єднання.
20 травня 2002 року Приморський суд Одеси відхилив позов головного конкурента Боделана на виборах - депутата-"нашоукраїнця" Едуарда Гурвіца. Втім, 16 березня 2005 року цей же суд прийняв повторний позов Едуарда Йосиповича й знову почав його слухання. У зв'язку із цим Боделан закликав Гурвіца "зробити так, щоб у залі суду була рівна кількість наших прихильників, а міліція нехай займається своїми обов'язками: бореться зі злочинністю".
За час своєї роботи на посаді Руслан Боделан встиг показати себе як суперечливий мер.
З одного боку, на його рахунку більше десятка протекціоністських рішень на користь бізнесменів від партії влади. Так, Боделан передав цілісний майновий комплекс комунального підприємства "Одесаводоканал" компанії "Інфокс", яка належить депутатам від СДПУ(о) Лисіну й Злочевському.
Едуард Гурвіц переконаний, що одеська міська влада безвідповідально ставиться до своїх обов'язків. "Влада в Одесі знову довела, що вона зовсім не займається міським господарством. Майже зруйнована більшість міських автодоріг. Немає світла на більшій частині вулиць міста ввечері й уночі, коли до Одеси прийшов холод, жителі міста позбавлені тепла", - обвинувачує Гурвіц.
За словами депутата Юрія Кармазіна, основна політична претензія до Руслана Боделана - це його заклик під час помаранчевої революції до реанімації на півдні України так званого "Новоросійського краю". Із цього приводу Генпрокуратура навіть допитала мера Одеси.
З іншого боку, Боделан, на думку опитаних представників місцевого бізнесу, показав себе як "людина, яка здатна до сприйняття", вислуховувати аргументи сторін і йти назустріч навіть дрібним і середнім підприємцям. І, безумовно, виявив себе менш одіозною особистістю й більш компетентним в економіці менеджером, ніж Гурвіц.
Так, саме при Боделані були виплачені з бюджету Одеси 48 млн. гривень іноземним кредиторам по муніципальній позиці, проведеній Гурвіцем ще в 1996 році.
Одним словом, Руслан Боделан справляє враження хоч трохи здатного до сприйняття керівника, який опинився в непотрібний час у непотрібному місці. І тому просто зобов'язаного звільнити займану посаду.
 |
Перелік усіх скандалів, у яких був замішаний Едуард Йосипович, зайняв би кілька сторінок тексту. Назвемо лише найбільш резонансні з них.
У свій час журналіст Олег Єльцов обвинувачував Гурвіца в тому, що він "на багнетах чеченських бандформувань намагався захопити термінал у Південному". Насправді йшлося про конфлікт за сфери впливу на перевалочні нафтотермінали в Одесі, яких було два - безпосередньо в місті і в розташованому поруч порту Південному.
Термінал у самій Одесі на той час контролював Олександр Жуков, один із власників одеського "Мортрансбанку", а також хазяїн декількох комерційних фірм, зокрема холдінгу "Синтез". Жуков займався масштабними експортно-імпортними операціями з нафтопродуктами й портовою перевалкою вантажів. Пізніше його ім'я випливло у зв'язку з інформацією про нелегальну поставку зброї в Хорватію.
Жуков був особисто знайомий із президентом Кучмою, як доказ тому - плівки Мельниченка.
Що змусило Жукова, арештованого в Італії 8 квітня 2001 року за підозрою в нелегальній поставці зброї, виступити проти Едуарда Йосиповича, незрозуміло. Сам Гурвіц пояснює це тим, що він хотів закрити Одеську нафтогавань і перевести перевалку вуглеводнів у порт "Південний".
У той же час, Руслан Боделан стверджує, що Гурвіц лобіював інтереси чеченського злочинного угрупування Одеси в "Південному", для якого навіть розпорядився побудувати мечеть в Одесі, пізніше перероблену в Арабський культурний центр.
Гурвіц описує своє знайомство із чеченською діаспорою більш прозаїчно: "моя взаємодія із чеченськими керівниками відбулися лише для того, щоб звільнити наших заручників у Чечні".
"Якось представник чеченської діаспори в Одесі, точніше ціла група чеченців, попросили мене посприяти проведенню в Одесі конгресу вайнахів. Вони збиралися запросити чеченців із усього світу. А саме в цей час приїхали люди з Кіровограду клопотати, щоб відпустили їхніх родичів, які працювали в Чечні й опинилися там у заручниках. Вони просили в чеченів і прийшли в мерію. Я передав їхнє прохання чеченцям. [...] У результаті ми приїхали в село й зустрілися з Яндарбієвим. Він зняв прапор зі стіни й подарував мені. Співав чеченський співак Імам, якого потім убили в Одесі", - розповів Едуард Йосипович.
Ще одна версія Боделана, розвіяна Гурвіцем, - про дружбу останнього із кримінальним авторитетом на прізвисько Ангел. "Я точно знаю, що це Боделан, Жуков, Григоренко (голова УМВС в ОД) і Ангел - одна компанія. Вони бували в Італії, жили там на віллах разом. Всі бюджетні гроші міста перевели в "Мортрансбанк" - стверджує екс-мер Одеси.
Одним словом, навіть якщо прийняти на віру все, що говорить Едуард Йосипович, картина вимальовується нерадісна - часи правління Гурвіца характеризувалися в Одесі регулярними кримінальними війнами й безліччю скандалів. Тому Петру Порошенку, який активно виступає за відновлення екс-мера на своєму посту, потрібно ще раз обміркувати необхідність підтримки своєї креатури.
 |
Ще один претендент на пост мера - екс-губернатор області Сергій Гріневецький - був недавно обраний на посаду голови обласної ради. Таке рішення депутати прийняли в ході таємного голосування на сесії Одеської облради. "За" кандидатуру Сергія Гріневецького проголосували 88 депутатів, "проти" - 7 з 96, які голосували.
Але не всі хотіли б бачити Гріневецького на цьому посту. Категорично проти його кандидатури виступало місцеве відділення "Батьківщини".
"Основна причина небажання нашої організації бачити на цьому посту Сергія Гріневецького полягає в тому, що ця людина у свій час активно підтримувала Леоніда Кучму. А Кучма - це злочинець. Тому така людина як Сергій Гріневецький взагалі не повинна займати керівні пости. Тим більше, пост голови облради" - сказав керівник одеської організації "Батьківщина" Анатолій Цибульчик.
Депутат Одеської міської ради Георгій Селянин стверджує, що хоча обрання Сергія Гріневецького на пост голови облради пройшло досить спокійно, він передбачає протистояння між новим і старим керівництвом області. "Тому що політика тих, хто раніше стояв біля влади, сильно відрізняється від політики нової влади. Це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці", - стверджує Селянин.
Безумовно, головний мінус Гріневецького - його ангажованість і відданість попередній владі. Крім того, голову Одеської облради обвинувачували в підтримці сепаратистських настроїв. З таким багажем зайняти пост мера надзвичайно складно.
 |
Мабуть, у депутата від "Нашої України" Олексія Козаченка більше шансів стати мером Одеси, ніж у Гріневецького.
Будучи депутатом, Козаченко побував у 4-х ідеологічно різних фракціях - від "Єдиної України" й "Народовладдя", до групи "Центр" і зрештою - "Нашої України". На момент виборів перебував в Аграрній партії. Власник "Центроліта", "Будгідравліки" і низки інших заводів. Його вважають політиком, близьким до Гріневецького, до інциденту з убивством був маловідомий в Одесі.
У нього і без цього вистачало проблем, які можуть перешкодити зайняти заповітне місце. Наприклад, Боделан обвинувачує Козаченка в наявності сумнівного бізнесу. І якщо ця теза не має достатніх підтверджень, то мутна історія про те, як Олексій Козаченко вбив людину, висить над ним "дамокловим мечем".
Нагадаємо суть того, що сталося. Рік тому два кримінальники, один із яких був озброєний пістолетом ТТ, пізно ввечері зустріли Олексія Олексійовича в його під'їзді, напали на нього й почали бити. Козаченко нібито вибив у бандита пістолет і, захищаючи своє життя, вистрілив. Поранення виявилося смертельним. Бандит відбіг на сотню метрів і помер. Їм був якийсь Жеребко, кримінальник з досить багатою злочинами біографією.
Другий бандит, забравши мобільний телефон поплічника, зник. Одеські правоохоронці угледіли у нападі на депутата хуліганство й обвинуватили його у володінні незареєстрованною зброєю.
У той же час місцеві телеканали розповіли про трохи іншу версію. Нібито, двоє цілком добропорядних громадян підійшли до Олексія Олексійовича, попросили закурити, а той у відповідь почав палити зі свого незареєстрованного пістолета.
Одним словом, Козаченко - учасник неоднозначної історії, у якій йому випала роль убивці. Що може вплинути на його шанси стати першою особою в Одесі. А може й ні - адже ця подія ніяк не вплинула на те, що через півроку після інциденту Козаченко був призначений головою одеського виборчого штабу Ющенка.
 |
Лідер одеських "зелених" (стверджують, що він її просто купив), перший заступник міністра екології В'ячеслав Крук, у 2002-2004 роках обіймав посаду віце-мера Одеси.
36-літній власник медичної страхової компанії "Інто-Сана", співвласник концерну "Сана", радіо "Сана", частки в телеканалах,"Інтобуду", ресторанів і клубів домігся визнання не в останню чергу завдяки протекції власного батька - відомого моряка-адмірала, депутата Юрія Крука.
Юрій Крук, який входив останнім часом до складу фракції НДП, і, як стверджують, у найближчому майбутньому збирається перейти в "Батьківщину", де вже дали згоду на його прийом. Юрій Крук відомий тим, що разом із Сергієм Ківаловим входив в Українську морську партію. Економічні інтереси голови сімейства зосереджені на морегосподарському комплексі і Дунайських портах, зокрема, Ренійському порту і СЕЗ "Рені".
Сам В'ячеслав Крук намагається демонструвати нейтральну позицію як до колишньої влади, так і до нинішньої.
Можливо, це було не останньою причиною, чому його кандидатуру на посаду мера підтримав голова СБУ Олександр Турчинов. Імовірно також, що симпатії Олександра Валентиновича пояснюються духовною близькістю. Крук і Турчинов - обоє баптисти.
Проте, навіть при настільки вагомій протекції у Крука є недоліки, які ускладнять йому шлях до крісла голови міста. Насамперед - це наявність власного бізнесу, робота в мерії при Руслані Боделані, сумнівні досягнення на посаді заступника міністра екології.
 |
Голова антимонопольного комітету Олексій Костусєв балотувався на посаду мера Одеси разом з Боделаном і Гурвіцем. У 1994 році Олексій Олексійович став депутатом Одеської міської ради, до січня 1998 працював президентом благодійного фонду ім. Бориса Дерев'янка (місто Одеса). У парламенті Костусєв входив у фракцію "Трудова Україна". За неофіційними даними, Костусев має стосунок до власності двох телеканалів в Одесі й однієї газети.
Голова АМКУ досить непогано розбирається в економіці. Це - його плюс. Але близькість до опального олігарха Віктора Пінчука і його споконвічний конфлікт із Едуардом Гурвіцем (читай з Петром Порошенком), швидше за все, не дозволять голові антимонопольного відомства зайняти місце мера Одеси.
В Одесі навіть існує жарт, що подібно до того, як щороку приходить весна і прилітають птахи, кожні чотири роки Олексій Костусєв балотується в мери і ...програє.
Можливо, цього разу Костусєв порушить установлену ним традицію. Оскільки дуже хоче стати депутатом. Зараз по телеканалах Пінчука, а також із застосуванням сили Антимонопольного комітету, йде масована піар-атака на українського глядача, слухача й читача. Українцям пропонують новий вигляд політика а-ля Костусєв - російськомовний, весь у турботах про платників податків. Що черговий раз дивує спостерігачів - Пінчук продовжує витрачати гроші на неспроможні проекти.
***
Отже, поки явних фаворитів на посаду мера не спостерігається, і тому не виключені різнопланові несподіванки. От чому аналітики й політологи вважають, що мером Одеси зовсім зненацька може стати кандидатура, яка не увійшла в даний список можливих кандидатів.
Одне радує - хто б не прийшов на цю посаду, навряд чи цей кандидат погіршить сьогоднішній стан справ у місті. Швидше навпаки.
