Ющенко не зрозумів ввічливих турків
Понеділок, 13 червня 2005, 18:25
Державний візит президента України Віктора Ющенка до Туреччини журналісти офіційного пулу висвітлили в кращих традиціях паркетного інформування. Приїхав, зустрівся, підписав, заявив, поїхав. Всім спасибі – всі вільні.
Можливо, лише тема зустрічі Ющенка з уселенським патріархом Варфоломієм першим трохи пожвавила турецькі репортажі. Бо, ймовірно, саме від константинопольського очільника православних залежить поява незалежної української церкви…
Головний турецький месидж Ющенко отримав від тамтешніх кримських татар. Ця тема настигала президента протягом трьох днів. Очевидно, що в українського керманича навіть з'явився умовний рефлекс протягом двох діб, бо в останній день - у Стамбулі на зустрічі із діловими колами - Ющенко сам порушив кримськотатарське питання…
На жаль, за три дні візиту не було жодної прес-конференції, або підходу до журналістів. Тому всі деталі закулісних розмов сторони залишили при собі. Подейкують, що в промові турецького президента Сезера за зачиненими дверима була присутня дипломатично вивірена фраза, що розвиток україно-турецьких взаємин залежатиме від гармонійного вирішення проблем кримських татар.
Слід зауважити, що турецькій стороні зовсім не хотілося б говорити на неприємні теми. Лише збожеволівши, можна уявити, що Туреччині, яка скута кіпрською, курдською та вірменською темами, для повного щастя не вистачає публічного захисту кримських татар. Але політики в Чанкає (урядовий район в Анкарі) не можуть відмахнутися від кримськотатарської діаспори.
За найскромнішими підрахунками там мешкають 2-3 мільйони кримських татар (діаспора стверджує, що не менше 5 мільйонів). Це мінімум 5% голосів на виборах. Додавши, що кримські татари живуть в найрозвинутішій частині Туреччини - між двома столицями, вартість цих голосів збільшується в кілька разів. А звідси і впевненість діаспори.
Маленький приклад: кримськотатарські об'єднання на своїх приміщеннях вільно вивішують поруч із червоним турецьким прапором, блакитний прапор кримських ханів.
Як би це дозволили собі якісь інші меншини, очевидно, що всі активісти опинилися б за ґратами, бо за турецькими законами громадські організації не мають права на публічний прапор. Але кримських татар не чіпають. Надто міцний вплив вони мають на внутрішню турецьку політику.
Без усіляких квот кримські татари опиняються в будь-якому складі турецького парламенту або уряду. В Кабінеті Реджепа Ердогана міністр фінансів та голова комісії державного майна - кримські татари. Вихідці із Криму завжди контролюють мерію міста Ескішехір і дуже міцно представлені в регіональній владі Стамбула, Бурси та Конії.
Не слід думати, що турецькі кримські татари весь цей час жили як сир в маслі. Навіть в Туреччині досі мало хто відрізняє кримських татар від волзьких. А для більшості населення анатолійського півострова татари – це монголоїдні племена, які все знищують на своєму шляху, майже точне кліше зображення кримських татар з фільму Гофмана "Вогнем і мечем".
Зараз діаспора міцніє. І все більше кримських татар Туреччини починають публічно визнавати своє коріння. Турецький аналог Порошенка – шоколадний король Туреччини Сабрі Улькер родом з кримського села Корбек (нині Ізобільної біля Алушти), кримською татаркою є Айдан Шенер, яка відома радянському глядачу по головній ролі у фільмі "Корольок, пташка співоча".
Цей перелік зараз складається із сотень імен політиків, артистів і спортсменів… Анкара, навіть бажаючи, не може не озиратися на ці голоси…
Схоже на те, що Ющенко не зрозумів ввічливих запитань. Просто в тюркському світі запитання не ставляться в лоба. Вони обережні, довгі, з багатьма вибаченнями, але дуже зрозумілі для того, хто хоче розуміти.
Ющенко ж, так саме як і Кучма, поки не вбачає політичних проблем в Криму. Для нього кримські татари – лише вибагливі репатріанти, які встали в чергу за землею.
Президент, правда, сказав, що розуміє ці почуття. Але Ющенко так і не дав відповіді на те, чи повертатиме Україна в Криму історичні назви міст та сіл, чи ухвалюватиме забутий законопроект Безсмертного про статус кримськотатарського народу, чи легалізуватиме врешті-решт Курултай та Меджліс, що демократизувало б як ці органи, так і весь кримськотатарських політичний рух, який перебуває за межами правового поля України.
Можливо, президент не знає, що не встиг він в ефірі пінчуківських телеканалів некоректно порадити кримським татарам відмовитися від декларації про національний суверенітет (цей документ Курултая був першою жорсткою відповіддю кримських татар проросійським сепаратистам мешковців), як турецькі кримці вже наступного дня знали про цю пораду українського глави держави.
Імовірно, тепер Києву вже не потрібна підтримка тої невеликої етнічної групи, яку 15 років називали єдиними українцями на кримському півострові. Можливо, більше ніколи кортеж Ющенка не зупинятимуть хулігани на підпитку з іншого політичного табору, а кримським татарам не прийдеться той кортеж звільняти, псуючи стосунки з російськомовним населенням.
Певна річ, що ніхто не ідеалізує кримськотатарські сили. Меджліс і його керівництво не є янголами. До них в останні роки виникало багато питань як фінансового, так і, м'яко кажучи, юридичного характеру.
Але від Ющенка хочуть не гарантій включення кількох політиків у виборчих список партії влади, і не права замість 4 міністрів мати в кримському уряді п'ять.
Мова насамперед про те, якою буде нова стратегія Києва стосовно ПОВНОГО ПОЛІТИЧНОГО, ЕКОНОМІЧНОГО і КУЛЬТУРНОГО відновлення прав кримських татар. А для цього потрібно зробити кілька кроків:
1. Кримськотатарська мова має отримати статус обов'язкової для вивчення і знання державними службовцями і представниками органів місцевого самоврядування.
2. Містам і селам Криму мають бути повернуті історичні назви ( в тому числі грецькі, німецькі і вірменські).
3. У Криму має буде створена система регіональних політичних сил, що дозволить кримським татарам формувати партії і конкурувати не лише з іншими силами в Криму, а й поміж собою для демократизації внутрішньо національного політичного життя.
4. Курултай має бути легалізований законом, а вибори до нього мають проводитися на вільній основі, в тому числі контролюватися з боку держави. Фальсифікація виборів Курултая і Меджлісу має мати ті ж наслідки, що фальсифікація місцевих і загальнонаціональних виборів.
5. Кримським татарам має відкритися шлях до місць історичного проживання. Насамперед на Південне Узбережжя Криму. До війни кримські татари складали дві третини мешканців південного берегу, зараз - ледь один відсоток.
6. Кримські татари в жодному районі півострова не складають понад половини населення, тому на півострові може діяти ліванський принцип, коли перші посади в республіці і в регіонах квотуються за етнічним принципом.
Це основний і далеко не повний перелік питань, на які нова влада не дала відповіді.
Якщо ж прислухатися до слів секретаря РНБО Петра Порошенка, то мова може йти лише про питання облаштування депортованих. Разом із тезою про його запровадження мораторію на виділення землі, який для кримських татар триває 61 рік, зрозуміло одне – поки що за виключенням кольорів влади, нічого не змінилося.
P.S. Президент Віктор Ющенко заявляє, що з огляду на обмежені фінансові можливості України та існуючу кількість проблем, пов'язаних з облаштуванням депортованих народів та забезпеченням їх потреб, Україна у цій справі потребує значної допомоги світового співтовариства.
Як повідомляє прес-служба президента, про це Ющенко сказав під час зустрічі з Верховним комісаром ОБСЄ у справах нацменшин Рольфом Екеусом.
На думку президента України, допомога світового співтовариства дозволила б прискорити реалізацію найбільш важливих проектів – йдеться, зокрема, про розбудову національних шкіл, будівництво об'єктів газо- та водопостачання, доріг у місцях компактного проживання нацменшин.
Ющенко зазначив, що фінансова допомога з боку світової спільноти також забезпечила б підтримку представникам нацменшин, які займаються в Україні малим та середнім бізнесом. "У цьому контексті Україна розраховує на підтримку міжнародної спільноти", – сказав президент.
В контексті обговорення теми облаштування та інтеграції в українське суспільство представників депортованих народів, Ющенко, зокрема підкреслив, що в Україні приділяється значна увага правам депортованих народів, як наприклад, кримськотатарському населенню. "Я як президент і мій уряд приділяємо велику увагу реалізації прав національних меншин в Україні", – наголосив Ющенко.
УНІАН
Можливо, лише тема зустрічі Ющенка з уселенським патріархом Варфоломієм першим трохи пожвавила турецькі репортажі. Бо, ймовірно, саме від константинопольського очільника православних залежить поява незалежної української церкви…
Головний турецький месидж Ющенко отримав від тамтешніх кримських татар. Ця тема настигала президента протягом трьох днів. Очевидно, що в українського керманича навіть з'явився умовний рефлекс протягом двох діб, бо в останній день - у Стамбулі на зустрічі із діловими колами - Ющенко сам порушив кримськотатарське питання…
На жаль, за три дні візиту не було жодної прес-конференції, або підходу до журналістів. Тому всі деталі закулісних розмов сторони залишили при собі. Подейкують, що в промові турецького президента Сезера за зачиненими дверима була присутня дипломатично вивірена фраза, що розвиток україно-турецьких взаємин залежатиме від гармонійного вирішення проблем кримських татар.
Слід зауважити, що турецькій стороні зовсім не хотілося б говорити на неприємні теми. Лише збожеволівши, можна уявити, що Туреччині, яка скута кіпрською, курдською та вірменською темами, для повного щастя не вистачає публічного захисту кримських татар. Але політики в Чанкає (урядовий район в Анкарі) не можуть відмахнутися від кримськотатарської діаспори.
За найскромнішими підрахунками там мешкають 2-3 мільйони кримських татар (діаспора стверджує, що не менше 5 мільйонів). Це мінімум 5% голосів на виборах. Додавши, що кримські татари живуть в найрозвинутішій частині Туреччини - між двома столицями, вартість цих голосів збільшується в кілька разів. А звідси і впевненість діаспори.
Маленький приклад: кримськотатарські об'єднання на своїх приміщеннях вільно вивішують поруч із червоним турецьким прапором, блакитний прапор кримських ханів.
Як би це дозволили собі якісь інші меншини, очевидно, що всі активісти опинилися б за ґратами, бо за турецькими законами громадські організації не мають права на публічний прапор. Але кримських татар не чіпають. Надто міцний вплив вони мають на внутрішню турецьку політику.
Без усіляких квот кримські татари опиняються в будь-якому складі турецького парламенту або уряду. В Кабінеті Реджепа Ердогана міністр фінансів та голова комісії державного майна - кримські татари. Вихідці із Криму завжди контролюють мерію міста Ескішехір і дуже міцно представлені в регіональній владі Стамбула, Бурси та Конії.
Не слід думати, що турецькі кримські татари весь цей час жили як сир в маслі. Навіть в Туреччині досі мало хто відрізняє кримських татар від волзьких. А для більшості населення анатолійського півострова татари – це монголоїдні племена, які все знищують на своєму шляху, майже точне кліше зображення кримських татар з фільму Гофмана "Вогнем і мечем".
Зараз діаспора міцніє. І все більше кримських татар Туреччини починають публічно визнавати своє коріння. Турецький аналог Порошенка – шоколадний король Туреччини Сабрі Улькер родом з кримського села Корбек (нині Ізобільної біля Алушти), кримською татаркою є Айдан Шенер, яка відома радянському глядачу по головній ролі у фільмі "Корольок, пташка співоча".
Цей перелік зараз складається із сотень імен політиків, артистів і спортсменів… Анкара, навіть бажаючи, не може не озиратися на ці голоси…
Схоже на те, що Ющенко не зрозумів ввічливих запитань. Просто в тюркському світі запитання не ставляться в лоба. Вони обережні, довгі, з багатьма вибаченнями, але дуже зрозумілі для того, хто хоче розуміти.
Ющенко ж, так саме як і Кучма, поки не вбачає політичних проблем в Криму. Для нього кримські татари – лише вибагливі репатріанти, які встали в чергу за землею.
Президент, правда, сказав, що розуміє ці почуття. Але Ющенко так і не дав відповіді на те, чи повертатиме Україна в Криму історичні назви міст та сіл, чи ухвалюватиме забутий законопроект Безсмертного про статус кримськотатарського народу, чи легалізуватиме врешті-решт Курултай та Меджліс, що демократизувало б як ці органи, так і весь кримськотатарських політичний рух, який перебуває за межами правового поля України.
Можливо, президент не знає, що не встиг він в ефірі пінчуківських телеканалів некоректно порадити кримським татарам відмовитися від декларації про національний суверенітет (цей документ Курултая був першою жорсткою відповіддю кримських татар проросійським сепаратистам мешковців), як турецькі кримці вже наступного дня знали про цю пораду українського глави держави.
Імовірно, тепер Києву вже не потрібна підтримка тої невеликої етнічної групи, яку 15 років називали єдиними українцями на кримському півострові. Можливо, більше ніколи кортеж Ющенка не зупинятимуть хулігани на підпитку з іншого політичного табору, а кримським татарам не прийдеться той кортеж звільняти, псуючи стосунки з російськомовним населенням.
Певна річ, що ніхто не ідеалізує кримськотатарські сили. Меджліс і його керівництво не є янголами. До них в останні роки виникало багато питань як фінансового, так і, м'яко кажучи, юридичного характеру.
Але від Ющенка хочуть не гарантій включення кількох політиків у виборчих список партії влади, і не права замість 4 міністрів мати в кримському уряді п'ять.
Мова насамперед про те, якою буде нова стратегія Києва стосовно ПОВНОГО ПОЛІТИЧНОГО, ЕКОНОМІЧНОГО і КУЛЬТУРНОГО відновлення прав кримських татар. А для цього потрібно зробити кілька кроків:
1. Кримськотатарська мова має отримати статус обов'язкової для вивчення і знання державними службовцями і представниками органів місцевого самоврядування.
2. Містам і селам Криму мають бути повернуті історичні назви ( в тому числі грецькі, німецькі і вірменські).
3. У Криму має буде створена система регіональних політичних сил, що дозволить кримським татарам формувати партії і конкурувати не лише з іншими силами в Криму, а й поміж собою для демократизації внутрішньо національного політичного життя.
4. Курултай має бути легалізований законом, а вибори до нього мають проводитися на вільній основі, в тому числі контролюватися з боку держави. Фальсифікація виборів Курултая і Меджлісу має мати ті ж наслідки, що фальсифікація місцевих і загальнонаціональних виборів.
5. Кримським татарам має відкритися шлях до місць історичного проживання. Насамперед на Південне Узбережжя Криму. До війни кримські татари складали дві третини мешканців південного берегу, зараз - ледь один відсоток.
6. Кримські татари в жодному районі півострова не складають понад половини населення, тому на півострові може діяти ліванський принцип, коли перші посади в республіці і в регіонах квотуються за етнічним принципом.
Це основний і далеко не повний перелік питань, на які нова влада не дала відповіді.
Якщо ж прислухатися до слів секретаря РНБО Петра Порошенка, то мова може йти лише про питання облаштування депортованих. Разом із тезою про його запровадження мораторію на виділення землі, який для кримських татар триває 61 рік, зрозуміло одне – поки що за виключенням кольорів влади, нічого не змінилося.
P.S. Президент Віктор Ющенко заявляє, що з огляду на обмежені фінансові можливості України та існуючу кількість проблем, пов'язаних з облаштуванням депортованих народів та забезпеченням їх потреб, Україна у цій справі потребує значної допомоги світового співтовариства.
Як повідомляє прес-служба президента, про це Ющенко сказав під час зустрічі з Верховним комісаром ОБСЄ у справах нацменшин Рольфом Екеусом.
На думку президента України, допомога світового співтовариства дозволила б прискорити реалізацію найбільш важливих проектів – йдеться, зокрема, про розбудову національних шкіл, будівництво об'єктів газо- та водопостачання, доріг у місцях компактного проживання нацменшин.
Ющенко зазначив, що фінансова допомога з боку світової спільноти також забезпечила б підтримку представникам нацменшин, які займаються в Україні малим та середнім бізнесом. "У цьому контексті Україна розраховує на підтримку міжнародної спільноти", – сказав президент.
В контексті обговорення теми облаштування та інтеграції в українське суспільство представників депортованих народів, Ющенко, зокрема підкреслив, що в Україні приділяється значна увага правам депортованих народів, як наприклад, кримськотатарському населенню. "Я як президент і мій уряд приділяємо велику увагу реалізації прав національних меншин в Україні", – наголосив Ющенко.
УНІАН
