"А на вибори всі вони підуть різними колонами"
Тимошенко пішла, але нікому навіть і на думку не спало, що вона вирішить розплести косу і зажити звичайним мирським життям. Більше того, навіть взята нею пауза, щоб "попросити допомоги радників" чи "зробити дзвінок другові" перед виступом на "Інтері", була добре продуманим піар-ходом. Як мінімум, щоб посилити інтригу.
Активність Тимошенко свідчить про те, що вона від "третьої зради" відійшла швидко, знову щось задумала і зараз вперто реалізує свій план "Тимошенко в екзилі". Пунктом першим якого, вочевидь, є перегрупуватися в позицію "на старт". І – зібрати всі свої сили.
Оскільки сама Тимошенко вже не є ані вищим держпосадовцем, ані депутатом, то впливати на ситуацію в країні вона може хіба лише опосередковано. Тобто через своїх однопартійців у парламенті. Чисельність фракції "Батьківщини" за період прем'єрства Тимошенко збільшилась. Однак не виключено, що це явище тимчасове.
Наразі парламент – чи не єдина зброя Тимошенко за владу. Не секрет, що з парламентом екс-прем'єр працює значно краще, ніж чинний президент. То чи не призведе це до нової парламентської кризи?
Політичний шантаж президента
Тимошенко заявила, що в опозицію вона не піде. Але й у виборах братиме участь самостійно. Схоже на те, що, послухавши своїх радників, вона вирішила вчинити щось середнє.
"Сьогоднішні численні обговорення того, чи піде Юля в опозицію, дуже нагадують політичний шантаж президента. Я думаю, Тимошенко вистачить розуму не йти в опозицію, бо тоді це буде навіть не проблема ідеології чи особистих стосунків. Це буде політичним шантажем людей, яких відірвали від влади. Але я знаю, що її до цього вже другу добу штовхають її радники", - розповів "Українській правді" політолог Віктор Небоженко.
Політолог пояснив, що "коли всі шишки летять на твого клієнта, то дуже вигідно політконсультантам радити іти в опозицію. Якщо вона це зробить, то це буде її колосальна помилка. Тоді зникне її зв'язок з помаранчевою революцією, тому що головним для неї стане влада".
Тимошенко таки стала в опозицію до оточення президента і обличчям до самого Ющенка. "Ми з президентом разом були командою. І саме головне, що у нас було – єдність. Вона зруйнована оточенням президента", - розповіла Тимошенко телеглядачам. А сам Ющенко таки боїться опозиційності лідерки "Майдану": "Моя порада Юлії Володимирівні – якщо на першому місці стоять чесноти, про які ми говорили на Майдані – то це в будь-якому вигляді краще, ніж просто робити грубий опозиційний підхід".
Небоженко вважає, що найсильнішим ходом Тимошенко в даній ситуації є створення "протимошенківського" блоку в парламенті: "Вони можуть просто голосувати по тих питаннях, які будуть створювати проблеми Ющенку і його оточенню. Оце був би справді сильний хід. Значно кращий, ніж спроба піти в опозицію".
При цьому, впливати на події в парламенті Тимошенко буде дуже важко, перебуваючи поза стінами Верховної Ради. "Одна справа бути радикалом, володіти колосальними адміністративними можливостями тощо, а зовсім інша справа – умовляти політиків ризикувати. Це вкрай важко. І я не знаю, чи зможе Тимошенко це робити. Особливо перед виборами. Вони ж прекрасно розуміють, що політичний результат отримає вона, а не вони. А на вибори всі вони підуть різними колонами", - додає Небоженко.
Інший політолог, Дмитро Видрін теж не вірить в те, що у Тимошенко зараз є бажання блокувати рішення президента: "Я не думаю, що (принаймні на сьогоднішній день) у Тимошенко є мета блокувати будь-які рішення президента. Це було б безглуздо. Треба блокувати рішення не по тому, від кого вони надходять, а по тому, чи відповідають вони світогляду і баченню та історичному розвитку суспільства. Я сумніваюсь, що у Тимошенко є сценарій "насолити президенту".
Видрін скептично ставиться до ймовірності створення протимошенківської більшості в нинішньому парламенті: "Цілком ймовірно, що їй вдасться сформувати більшість в майбутньому парламенті. Але я не впевнений, що вона буде ставити мету і встигне сформувати більшість у цьому парламенті. А створення більшості – це є довготривалий проект, про який зазвичай думають вже не в парламенті, а до парламенту, в період виборів".
У парламенті Тимошенко, за словами політолога, може розраховувати як мінімум на 269 нардепів: "Можна зрозуміти, як сприйняв парламент відставку Порошенка (269 осіб проголосувало за те, щоб Порошенко не повернувся у парламент). Не було голосування, по якому можна було б зрозуміти настрої парламенту до відставки Тимошенко. Але я можу припустити, що ці люди (269 нардепів) підтримують Тимошенко. Тому що ситуація так склалась, що або ти підтримуєш Порошенка, або ти підтримуєш Тимошенко". При цьому зі збільшенням її популярності зростатиме й кількість тих, хто її підтримує у парламенті.
Водночас президент фонду "Співдружність" Сергій Телешун вважає, що "протимошенківська" більшість таки може утворитись: "Я не виключаю, що вона буде. І ведуться переговори. По-перше, ведуться переговори з можливими політичними партнерами і сателітами. І не тільки з колишнього провладного табору. І я вважаю, що Юлії Тимошенко доцільно їх вести".
"Я не виключаю ситуацію, що ведуть переговори частково через окремих посередників з блоком Юлії Тимошенко представники "Регіонів" (керівництво, можливо, і не знає). Тактично, може, хочуть використати цей блок навіть соціал-демократи об'єднані. А насамперед "політичне болото" шукає, на кого поставити. Більшість впевнена, що перспектива є сьогодні неформально у Тимошенко".
Членами цього блоку, на думку Телешуна, можуть бути і представники нинішньої влади і опозиції: "По-перше, це партнери по блоку "НУ". Я маю на увазі групу Костенка, групу Тарасюка, "Реформи і порядок", які так чи інакше вже провели переговори з Блоком Тимошенко, але ще не закінчили вести переговори з НСНУ, яка частково зараз послабилась і сьогодні більш зговірлива на ті умови, які колись поставили партнери по коаліції.
По-друге, я не виключаю, що ведуться переговори з партією Володимира Литвина. Тут є елементи конкурентної боротьби, тому що як не дивно, відставка Юлії Тимошенко підштовхнула її більше до "третьої сили", яку намагається відстоювати Володимир Литвин.
По-третє, часткова зацікавленість "Регіонів". А особливо частково – бізнес-груп, які так відреагували на відставку прем'єра, бо вже були певні політико-економічні домовленості, і вони не чекали, що ця відставка буде. А все інше – це тактичні союзи".
Характер цього блоку залежатиме від того, "кого у її блоці буде більше: яструбів чи голубів. А в неї в оточенні дві групи. Як не дивно, бізнес-групи нині роздратовані. І вважають, що потрібно піти в жорстку опозицію з президентом. Не чіпаючи самого президента, критикувати його оточення. Але поки не чіпаючи президента. Декларуючи, що вони президента підтримують. Інші пропонують піти в більш жорстку опозицію. І в тій опозиції стати тією групою, яка може домінувати.
Є ще та група, яка вважає, що не потрібно розривати стосунки з президентом, і потрібно Юлію Володимирівну залишити одним з керівників передвиборчого блоку "Юлія Тимошенко-Наша Україна".
Сам політолог радить Тимошенко "Зціпити зуби і не відкидати тандем з діючою владою. Але вести переговори з іншими політичними силами, партіями, посилюючи при цьому свою вагу у переговорному процесі. Але я не виключаю, що в оточенні її сателітів буде жорстка критика дій президента, хоча сама напряму вона цього робити не буде".
Дрібне питання
"Існує закон, і він діє в переважній більшості випадків: чим дрібніше питання, яке обговорюється в парламенті, тим легше воно проходить. Цей закон був сформульований в англійському парламенті, коли одного дня обговорювали питання виділення грошей з бюджету Англії на фінансування флоту. В цей же день обговорювалось питання про виділення коштів для безкоштовної кави для депутатів в буфеті парламенту Англії.
Перше питання не пройшло, а друге – пройшло "на ура". Тому в Англії продемонстрували, що маленькі питання проходять значно легше, ніж великі. І маленькі особистості проходять значно легше, ніж великі. Тому є велика ймовірність, що пан Єхануров пройде парламент без затримки", - вважає Видрін.
Політолог уточнив, що має на увазі "соціальний рейтинг і політичний масштаб". "Його особистість може бути неймовірною за своєю різносторонністю, а от політичний масштаб (якщо без компліментів) досить таки невеликий". І "якщо Тимошенко йшла під лозунгом "Я буду заважати всім", то Єхануров, вочевидь, буде йти під лозунгом "Я не буду нікому заважати".
Віктор Небоженко взагалі не рекомендує Ющенкові подавати кандидатуру Єханурова на затвердження парламенту. Нехай і надалі буде "в.о.": "Я б на місці президента не спішив виставляти кандидатуру Єханурова у парламенті. По-перше, Тимошенко пройшла з великим ефектом. І псувати все технічним проходженням Єханурова було б не правильно. Принаймні для політичного майбутнього президента. Всі будуть порівнювати те, як пройшла Тимошенко і як важко пройшов Єхануров.
По-друге, я думаю, президент даремно думає, що владна криза в президентській гілці влади розрядилась. Йому треба думати про маневри. Йому треба думати про прем'єр-міністра, який би міг набирати політичні бали нехай не так швидко, але був би енергійним, харизматичним, авторитетним. До того, як з першого січня почне діяти парламентська республіка.
Єхануров прекрасна людина, прекрасний технократ і, дуже ймовірно, буде чудовим кризовим менеджером, і, можливо, навіть зупинить сповзання України до економічної кризи. Цілком ймовірно, що це буде його історична роль.
Але ж мова йде про велику політику. У Ющенка є три місяці, щоб підготувати, підібрати і звернути увагу на якихось перспективних політиків, які могли б з ним разом вступати у вибори 2006 року. Ці аргументи говорять про те, що, можливо, йому зараз і не потрібно спішити з просуванням Єханурова у Верховній Раді".
Втім, якщо прем'єріада в парламенті розпочнеться (а вона, за словами самого в.о. прем'єра таки буде) то "Єхануров не пройде з таким результатом, як пройшла Тимошенко, і всі будуть порівнювати його з Тимошенко".
"І це може бути початком різного роду критики. Крім того, саме проходження Єханурова через парламент може бути пов'язане з різного роду переговорними процесами і компенсацією тих сил, які досвідчені в політичному шантажі. На кшталт "раз ви забрали в нас владу, ми будемо псувати вам життя кожного дня". Вони, цілком можливо, знову будуть тиснути на Ющенка. Ющенко це розуміє...
А, може, Верховна Рада у нас наскільки деградувала, що поява будь-якого прем'єр-міністра (навіть нас з вами), якого приведе Ющенко, означає шалений політичний успіх?.. Я не знаю".
Політичним шантажем у парламенті можуть, за словами Небоженка, займатися всі: "По-перше, класична опозиція, яка програла президентські вибори (есдеки, комуністи, Партія регіонів). І врешті-решт може (але мені б не хотілося думати, що вони можуть брати участь у шантажі) і енергійна фракція "Батьківщини".
Сергій Телешун теж вважає, що кандидатура Єханурова є прохідною: "Так. На сьогодні є кандидатура Єханурова, яка буде подаватись в парламент і яка є фактично прохідною. Інше питання, чи буде дисциплінована та провладна більшість і чи підтримає вона Єханурова. Чи буде створений новий Кабмін і чи приймуть політики цієї Верховної Ради участь у його створенні. Чи не зробить помилки сам кандидат за цей тиждень-півтора".
А заблокувати прийняття цієї кандидатури навряд чи вдасться парламентаріям. Простий розрахунок Телешуна: "Соціал-демократи: я впевнений, вони будуть ні за, ні проти. Регіони – 50 на 50. НУ – підтримає, якщо буде остаточне рішення президента. БЮТ буде визначатись протягом 3-4 днів. Соціалісти – якщо залишать 3 міністрів, то я думаю, що підтримають. Комуністи – можуть створити таку ситуацію, коли будуть заважати проходженню. Демініціативи – погодяться. Всі інші – зараз ведуться переговори".
Кандидатура Єханурова на прем'єрське крісло, на думку Небоженка, не дуже вдала. Але Ющенко сам себе обмежив у виборі претендентів. Його головна вимога – щоб він дуже добре знав призначувану людину.
"Лава запасних у цьому смислі у президента вкрай коротка. У нас же не Китайська сім'я, де можуть бути 300 прямих родичів, яких би вистачило на п'ять урядів. Я думаю, йому вже треба переходити на принцип пошуку нових еліт, які виросли і можуть виконувати завдання, які ставитиме перед ними президент", - розповів Небоженко.
Та й самому Єханурову зараз нелегко, думає політолог: "Після харизматичної Тимошенко, після того, що суспільство звикло, що спочатку йдуть слова, а вже потім іноді справи, йому важко буде підтримувати цей формат. Він виглядатиме значно сіріше, ніж яскрава, жива Тимошенко".
