Звіт парламентської комісії по справі Гонгадзе

Вівторок, 20 вересня 2005, 18:26

11 липня 2002 року Верховною Радою була створена ця слідча комісія в складі 12 депутатів. За час роботи тимчасової слідчої комісії відпрацювали всі матеріали, інформацію, яка надходила до комісії по вбивству Гонгадзе та інших резонансних злочинах.

За дорученням ТСК у серпні 2002 року, відповідно до чинного законодавства України та США, я отримав офіційні свідчення Миколи Мельниченка про обставини зроблених аудіозаписів розмов у кабінеті президента і конкретно, що стосувалося Георгія Гонгадзе.

Перед дачею свідчень Мельниченко був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів і відмову давати свідчення, і підписав відповідну присягу, яка передбачена регламентом Верховної Ради України говорити лише правду при дачі свідчень.

Нами були допитані цілий ряд осіб, в тому числі і депутати Верховної Ради – Іван Драч, Борис Олійник, Тарас Чорновіл, Олександр Турчинов - які, прослухавши аудіозаписи Миколи Мельниченка своїх розмов в стінах АП, однозначно підтвердили і сказали, що це їх голоси, їх розмови і ті обставини, які вони розповідають у розмові.

Нами були допитані свідки, мова про злочини проти яких іде на аудіоплівках. Вони підтвердили обставини вчинення злочинів і так далі.

Зазначу ще одну обставину, Микола Мельниченко пройшов психологічну експертизу в США, був допитаний на детекторі брехні, йому було поставлено 14 питань і експерти-психологи відповіли однозначно, що Мельниченко говорить правду.

Наступне. За дорученням ТСК як попереднього скликання, так і нинішнього, було проведено ряд криміналістичних експертиз в США та інших країнах, які однозначно підтвердили, що аудіозаписи, зроблені Миколою Мельниченком в фрагменті, що стосується Гонгадзе, не є монтованими, тобто є автентичними.

Остання заява з цього приводу екс-голови СБУ Турчинова, що за дорученням Генпрокуратури експерти СБУ провели експертизу розмов щодо Георгія Гонгадзе і підтвердили автентичність і ідентифікували голоси осіб, які розмовляли. Вони довели, що монтажу нема. Це заявив Олександр Турчинов.

Шановні колеги, зазначу одну річ – розглядати, вирвавши з контексту, злочин, вчинений щодо Георгія Гонгадзе – це допустити методологічну помилку.

Колишній президент України Кучма разом зі своїм оточенням, керівниками силових міністерств і відомств, покійним міністром внутрішніх справ Кравченком, колишнім керівником СБУ Деркачем, колишнім главою ДПА Миколою Азаровим та іншими високопосадовими особами зробили в Україні тотальну систему слідкування за опозиційними діячами, прослуховування телефонних розмов, вчинення різноманітних провокацій відносно цих осіб. А щодо осіб, які брали активну участь у протистоянні цьому режиму, навіть йшли на вчинення тяжких кримінальних злочинів.

Все це доведено зібраними доказами, які направлені за рішенням тимчасової слідчої комісії до Генпрокуратури України, зокрема генпрокурору Піскуну, коли він був прокурором перший раз, прокурору Васильєву і Піскуну, коли другий раз став генпрокурором.

Шановні колеги, було розроблено багатоходовий план про знищення в Україні демократичних інституцій, опозиційних ЗМІ, аж до фізичного знищення найбільш активних противників чинного режиму. Ви пам'ятаєте, що було з "Сільськими вістями", "Гранями", "Товаришем", "Інформативним бюлетенем" тощо, якого вони зазнавали переслідування й тиску.

Мельниченко дав свідчення, в якому заявив, що з початку весни, травня місяця, колишній голова АП, нині голова Верховної Ради систематично клав на стіл президента і доповідав йому про матеріали, надруковані Гонгадзе, і своїми словами настроював президента Кучму проти Гонгадзе.

Ключовою стала розмова між Кучмою і Литвином, коли після чергової публікації президент запропонував порушити справу проти Георгія Гонгадзе, як йому порадили адвокати. На що Литвин заявив президенту Кучмі "ні , цього не треба робити, хай до мене зайде Кравченко".

Після цієї розмови Кучма викликав до себе Юрія Кравченка і віддав відповідні накази, ви все читали, повторювати не буду.

Майже щодня Кравченко доповідав, що робиться проти Георгія Гонгадзе, опозиційних журналістів, опозиційних видань. Якби десятки разів ви прослухали розмови Кравченка і Кучми, ви б побачили, що він спочатку не хотів йти на насильницькі дії проти Гонгадзе.

Він весь час відтягував цей момент, доповідав, що прокололася наружка, там десь ще треба допрацювати. Але Кучма настирливо вимагав ужиття відповідних заходів проти Гонгадзе. Відомо вам, що 16 вересня Георгій Гонгадзе зник.

Зазначу, що після розмови голови СБУ Деркача і Кучми було заведено справу проти Гонгадзе під кодовою назвою "провокатор" і проти Гонгадзе почався повний комплекс заходів оперативних працівників СБУ. Цей факт установлено не лише слідчою комісією, але й на прохання комісії встановлено СБУ за керівництва Ігоря Смєшка, підтверджено розслідуванням кримінальної справи.

Таким чином, відносно Георгія Гонгадзе, як і інших опозиційних журналістів, працюють оперативні групи МВС та СБУ, які діяли антиконституційно й незаконно.

Ще одне - аналіз аудіозаписів показує, що це була система - тотальне стеження, тотальний збір інформації, інші речі - практично всіх депутатів, які були в опозиції, лідерів опозиційних партій і опозиційних ЗМІ.

Майже щодня чи то Кравченко, чи то Деркач доповідали президенту про хід стеження і так далі. Зокрема, встановлено і слідчою комісією, що проти Гонгадзе працювало понад 30 оперативних працівників МВС.

Шановні колеги, тимчасовою слідчою комісією було встановлено особи, які 16 вересня не лише стежили, а й викрали Гонгадзе за участю Пукача.

Мною і заступником голови комісії Юрієм Луценком було передано список осіб - 7 чи 9 чоловік - і було докладно розказано, як був викрадений Гонгадзе. Тому цих осіб, які арештовані, генпрокурор Піскун знав із вересня 2003 року. Знав ці особи й екс-генпрокурор Васильєв, про що його інформувала СБУ.

Зібравши всі докази, комісія дійшла однозначного висновку, за який проголосували всі члени комісії.

КПК має таких учасників злочину: підбурювач, посібник, організатор і виконавець.

Проаналізувавши дії кожного з осіб, про яких я говорив, і проаналізувавши зібрані докази, ТСК прийшла до висновку, що колишній глава АП Литвин є підбурювачем до вчинення злочину проти Георгія Гонгадзе, який вилився в організацію викрадення, що призвело до його смерті.

ТСК одноголосно кваліфікувала дії Литвина, які такі, що мають ознаки злочину, передбаченого ст. 27 та ч. 3. ст.146 ККУ, що означає підбурювання до організації викрадення журналіста Георгія Гонгадзе організованою групою осіб за попередньою змовою, що призвело до тяжких наслідків (смерті).

Дії президента Кучми ТСК одноголосно кваліфікувала як організатора викрадення. Організатором нижчого рівня, виконуючим накази Кучми, був покійний Кравченко.

ТСК прийшла до висновку, що екс-голова СБУ Деркач також причетний до злочину проти Георгія Гонгадзе, і кваліфікувала його дії як підбурювача, як і дії Литвина.

Комісія одноголосно рекомендувала генпрокурору порушити кримінальну справу проти цих осіб за ст. 27 і ч.3 ст. 146 ККУ, тобто організація та підбурення до викрадення Гонгадзе, вчиненого організованою групою осіб за попередньою змовою, що призвело до тяжких наслідків.

Всі рішення комісії, всі зібрані докази й матеріали були направлені у вересні 2002 року генпрокурору Піскуну. Такі ж висновки повторно направлені 3 березня 2003 колишньому генпрокурору Васильєву.

Кримінально-процесуальний кодекс передбачає, що коли направляються такі документи, відповідні органи зобов'язані в 10-денний строк або відмовити в порушенні справи через відсутність складу злочину, або винести постанову про порушення справи проти цих осіб.

Пройшло більше трьох років, до цього часу не винесена ця постанова.

Ще в 2002 році ТСК одноголосно прийняла ухвалу звільнити із займаної посади Володимира Литвина, почати імпічмент колишньому президенту Кучмі, звільнити із займаної посади генпрокурора Святослава Піскуна.

І останнє, ТСК встановила що організатором замаху на життя народного депутата були і є колишній президент Кучма і екс-голова СБУ Деркач. Окрім того, ТСК установила ряд важких і дуже важких злочинів за пособництва колишнього президента Кучми. Усі ці матеріали комісії направлені в ГПУ. Досі рішення, передбачені законом по цих заявах, не прийняті.

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама:
Головне на Українській правді