Литвин – третя сила із золотою акцією?

Четвер, 13 жовтня 2005, 11:39

Спікер Володимир Литвин доволі швидко наближається до омріяного місця не першого, але й не другого гравця в цій державі. За останні місяці міжусобиці Ющенка-Тимошенко Литвин зумів стати лідером народної довіри і спробував ототожнити себе з славнозвісною "третьою силою", якої так не вистачає Україні.

Коли в президента Ющенка ще була надія на коаліцію НСНУ-БЮТ-НПУ, Володимир Литвин, толерантно натякнув, що не збирається бути ні в кого на "підтанцьовках" і розгорнув масову розкрутку своєї Народної партії.

Вона стартувала набагато раніше від передбачених законом про вибори 120 днів виборчої кампанії.

"Чого я прагну? Продовження революції? Реваншу опозиції? Порозуміння, злагоди, добробуту для всіх?" – цей рекламний ролик, здається, набив оскомину багатьом, з'являючись на екрані по двічі в одному рекламному блоці.

Окрім цього, на вулицях з'явилися білборди аналогічного змісту, а також хлопчики та дівчатка, які роздають партійні газети і календарики з портретом Литвина.

"Народна партія – це партія діалогу, посередництва між владою й народом", "партія середнього класу", "не лівіше серця, не правіше здорового глузду" – так виглядали заголовки-лозунги НПУ.

З політичних важковаговиків "народники" Литвина включилися в рекламну кампанію найпершими, пам’ятаючи давній спортивний принцип: той, хто біжить по першій доріжці, має найкращу позицію.

Між тим, незважаючи на таку рекламну активність, рейтинг Народної партії широко дисонує з рейтингом її партійного лідера. Як свідчить останнє дослідження "Українського барометру", з ім'ям Литвина у назві партія отримує зараз 5.1%, але з прізвищами Ващук, Зарубінський, Єремеєв в списку - тільки 0.2%. Тоді, як рейтинг особистої довіри Литвину становить 39%.

Саме низький рейтинг НПУ може завадити Литвину штурмувати посаду спікера в наступному парламенті.

Поставивши на бренд "третьої сили", народники в своїх партійних постулатах майже нічим не відрізняються від інших партій. І саме тому партія зараз позиціонується не стільки як Народна, скільки як партія Литвина - політика, що асоціюється з консенсусом і діалогом в українському політикумі.

"Отже, пригадаймо історію. Колишній працівник ЦК КПУ, колишній вчений-історик, доктор наук тощо в 1994 став не останньою фігурою в команді Леоніда Кучми. Спочатку Володимир Литвин був мозком президентської кампанії Кучми, далі – першим помічником президента, а з 1999 – керівником адміністрації президента.

Спокійний і не публічний, Литвин був людиною, з якою неможливо не рахуватися. Більшість політичних процесів у 1999-2000, як вважають, відбулися саме завдяки розробкам Литвина. Його вплив на главу держави був по суті необмеженим. Приміром, йому приписували послаблення позицій Олександра Волкова й оточення Кучми і розкол СДПУ(о).....

В ході помаранчевої революції Литвин через давні конфлікти з Медведчуком і Януковичем дистанціювався від табору влади і став нібито стороннім спостерігачем за процесом. Він утримався від відкритої конфронтації з президентом (хоча їх стосунки протягом останнього року правління Кучми були прохолодними)... Литвин розумів, що навряд чи Янукович може розраховувати на перемогу: у тій ситуації саме Київ вирішив долю виборів, а він був на боці Ющенка. Таким чином, сформувався союз Ющенка Литвина. Союз тактичний і необхідний у той період для двох політиків.. Варто нагадати, що тоді Литвин був лідером Аграрної партії, а згодом Народної, яку вже багато людей стали ототожнювати з партією "третього шляху".

Це лише десята частина того позитивного месиджу, який тисячі киян витягли з поштових скриньок чи отримали на вулиці разом з "Народною газетою" партії Володимира Литвина.

Окрім образу вічного розрулювача владних криз, Литвину також намагаються додати й інших рис позитивного іміджу.

Так, Народна партія, яка досі не виявляла жодної матеріальної зацікавленості в діяльності уряду, розродилася минулого тижня заявою про те, що не буде голосувати за бюджет 2006 року у варіанті, поданому урядом до парламенту.

"Сьогодні ми відповідально заявляємо, що не можемо й не будемо голосувати за бюджет 2006 року, оскільки він повністю повторює помилки попередніх років", - заявив лідер фракції Ігор Єремєєв. За його словами, як і раніше, даний документ є "жертвою соціального популізму".

Єремєєв також попередив, що якщо Кабмін не врахує пропозицій по проекту бюджету, то Верховна Рада "буде змушена сформувати свій проект бюджету".

Все б нічого, якщо не згадати, що в лідера НПУ були можливості повернути бюджет, розроблений урядом Тимошенко, на поправки уряду Єханурова. Але Литвин доклав зусиль для його ухвалення в першому читанні.

Наразі його фракція має всі можливості, щоб вносити правки до бюджету перед його другим читанням і без гучних заяв. Але, здається, НПУ вирішила зробити з Литвина не лише спасителя миру в країні, але й спасителя бюджету.

Крім того, схоже з біографії Литвина намагаються вивести темну пляму, яка з'явилась в ній завдяки плівкам Мельниченка.

Подібно до того, як Ганна Герман виводила плями з судимої біографії Віктора Януковича напередодні виборів 2004, партійна "Народна газета" почала видаляти мельниченківську пляму з портрету Литвина, перевівши стрілки обвинувачень у причетності до смерті Гонгадзе на "організаторів касетного скандалу" - соціалістів.

Перша спроба відбілення виявилась не дуже вдалою і вилилась у дводенну словесну перепалку між спікером і соціалістом Миколою Рудьковським із взаємними погрозами подати до суду, А ось друга, схоже, обіцяє стати більш успішною.

На фоні завершення роботи комісії у справі Гонгадзе "пшиком" і невеликого зацікавлення темою замовників у Генпрокуратурі, у парламенті минулого тижня створено комісію, яка збирається встановити природу касетного скандалу і загрозу нацбезпеці від записів Миколи Мельниченка.

Слід зауважити, що комісія створена за ініціативи фракції "Вперед, Україно!" (в яку входить зять Леоніда Кучми Віктор Пінчук), та фракції Народної партії, лідером якої є Володимир Литвин. Так само цікавим є той факт, що очолив комісію Віктор Драчевський, який у 2002 році виграв вибори (не без звинувачень в адмінресурсі) у тодішнього голови комісії у справі Гонгадзе Олександра Жира.

Комісія обіцяє звітувати кожного місяця і не виключено, що вже 6 жовтня ми почуємо багато новин по відбіленню Литвина і навіть Кучми, що неважко буде зробити при мертвому Юрієві Кравченку і невловимому Мельниченку.

Враховуючи природну неконфліктність і звичку плисти за водою, Литвин має шанси вийти з виборчої кампанії без скандалів, звинувачень й темних плям, і заразом витягти за собою кілька десятків "голодних ротів".

Литвин і його партія вже стали свого роду Ноєвим ковчегом для багатьох кучмістів, які ризикували опинитися за бортом. Але, не вмістивши всіх охочих на рівні партії, Литвину запропонували розширюватися до рівня блоку. Хто увійде до його складу, стане відомо під час з'їзду Народної партії, який заплановано на 22 жовтня.

У вівторок зі слів самого Литвина стало відомо, що до блоку увійдуть партії "Вперед, Україно", Республіканська партія (екс-керівника "Нафтогазу" Юрія Бойка) та Партія Справедливості Івана Чижа. Однак уже у середу лідер "Вперед, Україно" Віктор Мусіяка відмовився від членства в блоці партій, де всі намагаються в'їхати в парламент на імені одного політика.

Литвин каже, що не виключає співпрацю з НСНУ і БЮТ як під час парламентської кампанії, так і після неї. Що досить мудро.

Як відомо, виходячи з нинішньої соціології, жодна з цих сил не зможе самотужки створити більшість і уряд, а вдвох вони знову ризикують вчепитися один одному в горло. І тоді Литвин має шанс виступити балансуючою силою із золотою акцією, яка не буде такою альтруїстичною, як досі. На шальках будуть щонайменше інтереси самого Литвина, щонайбільше - партії у цілому.

Буде це перший чи другий варіант, залежить від того, як попрацює Литвин і політтехнологи над партією.

Думка політологів

На думку керівника центру "Софія" Андрія Єрмолаєва, Блок Литвина варто розглядати не стільки як лаву союзників, що орієнтовані на Литвина, але радше як команду, що потім сформує велику Народну партію.

Фаворитом на виборах блок Литвина не буде, вважає він.

"В умовах кризового розвитку подій, а, на жаль, Віктор Андрійович і його радники роблять все можливе й неможливе, щоб був кризовий варіант розвитку подій, запит на таку помірковано-центристську політичну силу буде. Я оцінюю його шанси в межах 10%. Плюс додатковий виборець у випадку загострення кризи", - відзначив Єрмолаєв.

Однією з магістралей виборчої компанії Єрмолаєв називає, "війну канцлерів" – кандидатів на роль "народного прем'єра" (Тимошенко, Єхануров, Янукович), але відзначає, що "Литвин у цю гру грати не буде".

"Швидше за все, він буде відігравати роль політика, що претендує на роль лідера коаліційних переговорів, і в цьому змісті він буде боротися за роль парламентського лідера", - каже політолог.

"Чи буде це позиція парламентського лідера, чи він буде відстоювати знову роль керівника парламенту (а це, здається, в майбутньому парламенті будуть різні позиції) - це вибір Володимира Михайловича", - зазначає Єрмолаєв.

У боротьбі за роль модератора парламентських сил його конкурентом може стати Олександр Мороз. Саме в цьому політолог бачить одну з причин нинішнього скандалу між Литвином і Соцпартією.

Що ж стосується формату майбутньої більшості, то на думку політолога, з формату антипрезидентської коаліції (БЮТ, НПУ і Партії регіонів) і коаліції консенсусу еліт (НСНУ, НПУ і Партія регіонів) Литвин, швидше за все, буде тяжіти до останньої.

Керівник служби "Український барометр" Віктор Небоженко вважає, що "політичні перспективи Литвина як ніколи гарні, у нього дуже високий рівень довіри і тут він може змагатися з президентом".

"Але що стосується партійних перспектив, то йому треба виявляти підвищену енергійність, щоб рейтинг його партії мав якусь кореляцію до рейтингу Литвина як політичного діяча. Тут потрібна дуже серйозна робота. І, можливо, він уже навіть гає час. Замість того, щоб займатися зараз політичними пасьянсами, Литвину потрібно серйозно налагодити роботу у своїй партії", - відзначив Небоженко.

"Не можна сільськогосподарські білборди вішати в Києві, це трошки не по-столичному", - зазначив він.

"Чи пройде він у парламент? Звичайно, пройде! Мова йде про те, чи одержить він свої 5-7%, чи він буде працювати й одержить у два рази більше. Якщо він набере 5-7%, то навряд чи він залишиться спікером, це буде дуже складна схема, але в Литвина є можливість бути золотою акцією", - вважає Небоженко.

На його думку, дві великі партії, щоб вирішити свої проблеми з посадою прем'єр-міністра, цілком можливо візьмуть Литвина до себе в коаліцію. І він це прекрасно розуміє, і отоді, незважаючи на те, що він не набирає більше 10%, він може одержати посаду спікера", - наголошує політолог.



powered by lun.ua
Головне на Українській правді