Україна-Вірменія: хто перший вступить до Євросоюзу? Відгадує комісар ЄС

П'ятниця, 2 грудня 2005, 12:31

З огляду на останні заяви чільних представників Європейського Союзу щодо України та цілком реальну перспективу членства у ЄС Туреччини – країни, яка географічно вельми сумнівно є європейською, - мимоволі доходиш до висновку, що змагання України з Вірменією чи, скажімо, Грузією за першість членства у ЄС є цілком реальним.

Коротка, але максимально висока євро-українська зустріч, що відбулася 1 грудня у Києві, завершилася для України успішно. Набуття статусу країни з ринковою економікою додасть обертів на шляху просування України до СОТ. А підписання з ЄС низки угод та меморандумів, можливо, дещо зблизить політичне керівництво Євросоюзу та України.

І от, хто вже, безсумнівно, порадіє за результати 9-го саміту Україна-ЄС, так це українці – нарешті розпочався такий довгоочікуваний переговорний процес щодо спрощення візових процедур з боку країн-членів ЄС для громадян України.

Утім, ключові параметри зустрічі на вищому рівні мають тільки гіпотетичну перспективу реалізації у найближчому майбутньому. Для СОТ є важливими - окрім статусу України як країни з ринковою економікою - власні процедурні критерії, про які днями песимістично висловився міністр економіки Арсеній Яценюк.

Повернувшись з Женеви, де були підписані пртоколи про взаємний доступ на ринки товарів та послуг з трьома країнами, він пояснив, що досі не завершені переговори і відповідно не підписані протоколи з такими членами СОТ як США, Австралія та Китай. А вони, як відомо, члени капризні.

Щодо спрощення візового режиму, то умови його реалізації пояснила "Німецькій хвилі" комісар Європейського Союзу з питань зовнішніх відносин та європейської політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер:

"Ви знаєте, наскільки делікатним є сьогодні в Європі питання імміграції, передусім нелегальної імміграції. Тому дуже важливо вжити належних заходів, щоб не сприяти діяльності банд перемитників та проникненню до Європи нелегалів. Тут ми дотримуємося чіткої політики. З одного боку, полегшення візового режиму для певних груп населення – студентів, підприємців, для тих, кому справді часто доводиться подорожувати, і про кого ми знаємо, що на них можна певною мірою покластися, з іншого - треба підписати угоду про реадмісію, навколо якої ведуться переговори. Ця угода передбачає, що Україна прийматиме назад нелегалів з третіх країн".

Отже, результат переговорів України з ЄС щодо полегшення візового режиму пов'язаний з угодою про реадмісію. Коли Україна погодиться на неї, поки що не наважується прогнозувати жоден політик.

"Українській правді" Ферреро-Вальднер пояснила, що укладення так званої поглибленої угоди між Україною та ЄС, що повинна змінити нинішню (яка минає на початку 2008 року), вимагатиме істотних зусиль з боку Києва:

"Відносно недавно ми започаткували нову політику щодо країн–сусідів Євросоюзу. У Європейській Комісії я відповідаю за неї. І багато чого залежить від того, що ми у розширеному ЄС працюватимемо більш тісно у всіх тих сферах, в яких ми бачимо можливість співробітництва, і щодо яких країни самі хочуть здійснювати таке співробітництво. Це й обумовило підписання "Плану дій Україна-Європейський Союз".

Коли Україна набуде членства у СОТ, ми почнемо працювати над додатковою угодою щодо зони вільної торгівлі. Ми висловили готовність, говорити про більш глибоку угоду з Україною тільки у тому випадку, коли весь "План дій Україна-ЄС" буде повністю реалізований. А роботи нині ще багато, наприклад у питаннях приватизації чи вживання антикорупційних заходів. Нова поглиблена угода стане реальністю за умови членства України у СОТ та участі у зоні вільної торгівлі. Отже, як бачите розвиток відносин відбувається поступово, крок за кроком".

Але ж, скажімо, Молдова, Вірменія, Грузія вже є членами СОТ. Чи означає це, що ЄС вже зараз може реалізувати щодо цих країн більш активну політику, ніж щодо України? І з Албанією ЄС планує вже у 2006 році підписати угоду про асоційоване членство. Виходить, що на шляху політичних та економічних реформ ця країна склала іспити успішніше, ніж Україна?

"З державами регіону Кавказу ми обов'язково будемо співпрацювати. Ми щойно розпочали розробляти плани дій, які з часом повинні бути проголосовані як у Раді міністрів ЄС, так і урядом відповідної країни. Ми, звичайно, звертатимемо більш прискіпливу увагу на зони так званих заморожених конфліктів з метою допомогти їх розв'язати. Йдеться, наприклад, про відкриття прикордонної Місії ЄС на україно-молдовському кордоні з метою його моніторингу та посиленню боротьби з контрабандою та торгівлею наркотиками".

Стосовно Албанії комісар ЄС пояснила, що для балканських країн європейська перспектива передбачена в принципі і політика добросусідства та план дій, які не передбачають членства, їх не стосується. Це дві абсолютно різні теми.

Чому ж тоді таке "в принципі" не може бути застосоване до України? Адже минув той час, коли можна було казати, що до зближення з ЄС не готовий український народ.

Політичні події кінця 2004 року чітко засвідчили, якими цінностями керується в Україні громадськість. Тим більше, що європейські політики з ностальгією згадують про те, як мерзли на помаранчевому Майдані і вперше в житті святкували Різдво не з сім'ями. Можливо, є сенс висунути політичному керівництву України якісь чіткі умови на кшталт ультиматуму?

"Ми не маємо наміру ставити будь-які політичні ультиматуми. Було досягнуто великого прогресу. Але водночас у багатьох сферах треба ще багато чого зробити: очевидно, що український парламент повинен побачити переваги членства України у СОТ, що надасть Україні додаткових можливостей для експорту та для інвестицій. І мені здається, що сторони самі повинні це чітко усвідомити".

Втім, чи не стане на заваді зближення ЄС з Україною, власне, внутрішньополітична ситуація у європейському об'єднанні? Провал Конституції ЄС, проблеми з мусульманським населенням у Франції та інших країнах Євросоюзу – як це може вплинути на відносини з Україною?

"Я можу вас заспокоїти. Ті кризи, що у них перебував Євросоюз, є цілком внутрішніми проблемами, що виникли через збільшення ЄС. Європейський Союз є дуже привабливим, він притягує до себе як магніт. Ми маємо стосунки з усім світом: чи це Україна, чи Китай, Росія або США. Ми той партнер, на якого попит постійно зростає. І навіть якщо ми не маємо нової Конституції, то ми маємо "стару" – Ніццький договір, на основі якого можемо дуже добре функціонувати. Звичайно, ми могли б працювати більш зв'язано, але ми намагаємось усувати ці маленькі дефіцити через добру роботу всередині наших інституцій.

Тоді ж хто першим потрапить до ЄС: Вірменія чи Україна?

"Щодо цього я не можу нічого сказати, оскільки це залежить не від нас, а від самих країн-претендентів. Ті країни, які насправді здійснюють реформи, можуть розраховувати на те, що вони отримають право зробити наспупний крок і вступити до ЄС. Але для цього вони повинні задовольняти критеріям ЄС. Стосовно актуальної ситуації мусимо константувати, що ми щойно завершили складний процес масштабного розширення ЄС. Тепер країни-кандидати мають дуже ретельно та прискіпливо працювати над виконанням всіх необхідних для вступу передумов, а, з іншого боку, Євросоюз має виявити волю для подальшого розширення", - сказала Беніта Ферреро-Вальднер, комісар ЄС з питань зовнішніх відносин та європейської політики сусідства.

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама:
Головне на Українській правді