Представниця інтересів Мирослави Гонгадзе Валентина Теличенко: Я буду носити Миколі передачі

– Чи правда, що ви особисто долучились до повернення Мельниченка в Україну?

- Повернутися в Україну Микола вирішив особисто. Але я справді тісно контактувала з ним незадовго до його першої появи в Києві.

Микола Мельниченко є надзвичайно важливим свідком, і ми з Мирославою дуже хвилювалися про його безпеку. Я рекомендувала йому дати свої свідчення слідчим ГПУ поза межами України – хвилювалася про його безпеку, тим не менше Микола вирішив приїжджати.

Безпосередньо перед приїздом Миколи, я звернулась із клопотанням до Генпрокуратури забезпечити йому охорону на час перебування в Україні. Завдяки цьому, коли Мельниченко 30 листопада минулого року прилетів в Київ його вже чекала охорона від спецпідрозділу СБУ "Альфа".

– Чи задоволені ви рівнем співпраці із слідством, який продемонстрував Мельниченко?

- Про залучення Мельниченка як свідка клопотала потерпіла сторона в особі Мирослави Гонгадзе. Тому я, як представниця її інтересів, була особисто присутня на всіх допитах Миколи.

Ми покладали надії, що повернувшись в Україну Мельниченко істотно допоможе слідству у справі Гонгадзе. Тим не менш – про це вже можна казати відверто – наші сподівання до сьогодні не виправдалися.

- Складне запитання. На сьогоднішній день охорона Мельниченка вже коштувала близько 250 тисяч гривень.. Зауважу, що це були гроші українських платників податків.

За час свого перебування в Україні Микола, на жаль, не зарекомендував себе цінним свідком у справі Гонгадзе. Тому мені важко далі переконувати Генпрокуратуру у збереженні за Миколою охорони.

– Мельниченко стверджує, що його свідченнями у справі Гонгадзе цілком задоволена сторона потерпілої Лесі Гонгадзе. При цьому він посилається на представника її інтересів, Андрія Федура.

- Мені не зрозуміло, чим саме задоволений адвокат Федур, якщо на сьогодні слідство не може приєднати записи Мельниченка до справи у якості доказів саме через те, що приєднувати нічого.

– Згідно Конституції України та діючому законодавству, докази, які здобуто незаконним чином, взагалі не можуть використовуватись в Суді…

- Я переконана в тому, що так звані записи майора Мельниченка повинні фігурувати в справі як докази. Але для цього необхідно задовольнити кілька умов, що визначають допустимість доказів та їхню достовірність.

По-перше, необхідно довести, що фактичні дані (наразі - записи) одержані з відомого, перевіреного та не забороненого законом джерела.

Микола стверджує, що робив свої записи, зважаючи на крайню необхідність. Я переконана, що це можна довести в судовому порядку, оскільки на записах Мельниченка зафіксовано факти зловживання владою, економічні злочини та злочини проти життя та здоров’я окремих осіб. Це може виправдати дії Миколи. Наявність крайньої необхідності виправдовує порушення закону, зокрема й при одержанні доказу, яким могли б стати записи розмов Кучми.

По-друге, потрібно показати, що джерело інформації є достовірним, а сама інформація відповідає фактичним даним.

Достовірність записів можна довести лише детально виписавши історію їх походження: як, де вони були зроблені, яким обладнанням, на які носії. Для цього необхідно мати покази Миколи Мельниченка, обладнання, яким він користувався, та первісні носії. Тоді експертиза зможе підтвердити чи спростувати правдивість показів Миколи.

– Про необхідність експертизи записів Мельниченка говорять вже більш ніж п’ять років. Ви справді вірите в можливість розставити крапки у цьому питанні?

- Мельниченко раніше говорив, що не довіряє Генпрокуратурі і може пред’явити свої записи лише для міжнародної групи експертів.

У нас існує принципова домовленість із відповідними державними структурами США (цьому сприяла Мирослава), про можливість проведення там фоноскопічної експертизи. Для цього ми пропонуємо створити міжнародну експертну групу за участю українських та закордонних фахівців.

Генпрокуратура відноситься до цих планів позитивно. Слідчі у справі Гонгадзе лише повинні сформулювати завдання для експертної групи та оформити належним чином факт передачі речових доказів. Але для цього необхідно попередньо отримати детальні свідчення Мельниченка. Він має офіційно пояснити, що саме передається на експертизу, і як він це використовував.

Тобто питання проведення експертизи впирається у необхідність отримати свідчення Мельниченка.

– А якщо Мельниченко і надалі саботуватиме слідство?

- Це істотно ускладнить слідство у справі Гонгадзе, але, на мою думку, не зупинить розслідування. Мельниченко надзвичайно важливий свідок для нас. Але він не єдиний, хто може говорити про те, що це був замовлений злочин.

– Зараз знову говорять про можливість відновлення кримінальної справи проти Мельниченка, порушеної свого часу у зв’язку з незаконним підслуховуванням Кучми. Як ви на це дивитесь?

- Микола затіяв складну і небезпечну гру. Він вийде з неї переможцем лише тоді, коли матиме на руках виправдальний вирок суду. У свою чергу, коли б такий вирок був – проблема допустимості та достовірності записів як доказу у справі Гонгадзе була б вирішена.

– Що ви будете робити, якщо Мельниченка візьмуть під варту?

- Якщо це станеться - носитиму йому передачі…

- Ви, мабуть, читали на нашому сайті плівки Мельниченко, де він розповідає про Мороза та Марчука? Мороз вже заявив, що це - замовлена стаття напередодні виборів. Марчук, як завжди, проігнорував, сподіваючись, що всі забудуть. Генпрокуратура мовчить. Що вам відомо про цей запис?

- Я можу підтвердити, що фрагменти, які ви оприлюднили, справді уривки з розповіді Миколи Мельниченка. Обставини здійснення записів, про які ви пишете, теж відповідають дійсності. Цю публікацію я з виборами не пов’язую - не треба доводити до абсурду ситуацію.

- А щодо так званого "листа Пукача"?

-Фальшивка, не варта уваги. Якщо мета її оприлюднення – вибори, то автори прорахувалися, вона не спрацює.

Але є інший бік – політика знову впливає негативно на судовий процес по обвинуваченню трьох осіб у вбивстві Георгія Гонгадзе. Поява цього листа – один із засобів тиску на суд. Мені це дуже прикро...