"День Сьомий" - Україна знову довела, що не пасе задніх

8 переглядів
Альона Вірьовка, для УП
П'ятниця, 14 квітня 2006, 21:24

Відгули голоси майданів,
прапори та палатки складені десь по кутах, "воїни політичних фронтів" - хто зализує рани,
а хто святкує перемоги.
Історія тече далі

Яким є наше ставлення до історії, а головне - до своєї пам'яті? Восени 2004 року в Україні відбулися найгостріші в історії президентські вибори. Боротьба розгорнулася між чинним прем'єр-міністром Віктором Януковичем та лідером опозиції Віктором Ющенком.

Щоб забезпечити перемогу Януковича, влада вдалася до масштабних фальсифікацій. І мільйони громадян України повстали проти несправедливості. 22 листопада 2004 року, після другого туру виборів люди вийшли на центральну площу Києва - Майдан Незалежності протестувати проти фальсифікацій.

Так почалася Помаранчева революція.

Україна знову довела, що не пасе задніх, а часто йде попереду "братів старших", як у реальному житті, так і в мистецтві, що його зображує. Помаранчева революція підняла на поверхню масове бажання митців залишити свій відбиток в історії.

З початку 2005 року ми постійно чули про створення все нових і нових творів за мотивами революційних подій: хроніки, спогади, художні фільми, документальні стрічки. Але чи багато з почутого та побаченого лишилося в нашій свідомості як приклад національного історичного надбання?

Словник "Вікіпедія"

В Україні документальне кіно почало відроджуватися у 2001 році документальним фільмом Олеся Саніна "Гріх", який отримав срібну медаль братів Люм'єрів у Москві.

У 2005 році продюсерський центр "Закрита зона" заявив, що має намір відроджувати якісну українську документалістику і за рік були створені дві документальні повнометражні стрічки - "Остання зміна" та "День сьомий".

Автори фільму "День Сьомий" поставили за мету знайти справжній момент, коли стався злам у протистоянні влади і опозиції восени 2004-го. Протягом першого тижня помаранчевої революції над Майданом висіла загроза знищення.

Чим більше людей прибувало на Майдан, тим більш очевидним ставало роздратування тодішньої влади, на чолі з президентом Леонідом Кучмою і прем'єр-міністром Віктором Януковичем. В їхніх руках були всі важелі, щоб застосувати війська і розігнати Майдан.

Найгострішим виявився сьомий день - 28 листопада, коли внутрішні війська у повній боєготовності вирушили на Майдан. Представники влади називали це "зачисткою", насправді ж це могло скінчитися величезними жертвами і навіть громадянською війною. Але врешті-решт Майдан переміг.

Цей фільм про велику самопожертву людей заради співвітчизників, про героїзм і мудрість українців - від простого громадянина до відомого політика, від солдата до генерала. Цей фільм про незламну віру і унікальне єднання нації перед загрозою війни.

Фільм "День Сьомий" побудований на ексклюзивних інтерв'ю: Віктора Ющенка, Володимира Литвина, Юлії Тимошенко, Нестора Шуфрича, Юрія Луценка, Олександра Зінченка, Ігоря Смішка, Джона Гербста, Івана Плюща та інших, які розповідають про невідомі, часто сенсаційні факти переговорів влади і опозиції – переговорів, які відбувалися без зайвих свідків, але від яких залежала доля цілої країни.

Героями фільму також виступили відставні і чинні найвищі представники силових структур України - армії, внутрішніх військ, служби безпеки. Вони розповідають про той момент, який насправді повернув ситуацію на користь Майдану та аналізують причини непокори силовиків.

Серед них: командувач внутрішніми військами МВС України Олександр Кіхтенко, командувач сухопутними військами збройних сил Микола Петрук, керівник воєнної контррозвідки СБУ Віталій Романченко, заступник начальника воєнної розвідки міністерства оборони України Микола Мельник.

Але особливо хвилюючими і емоційно насиченими є історії простих солдатів і їхніх матерів, які у той час і в більшості випадків не за своєї волі, опинилися по різні сторони барикад.

Творча група фільму використала найцікавіші зйомки періоду помаранчевої революції, а також унікальні зйомки потенційних можливостей внутрішніх військ. Для стрічки були проведені постановки реконструкцій подій першого тижня помаранчевої революції, а також зроблено унікальний запис опери "Тарас Бульба" у виконанні солістів, хору та оркестру національної опери.

Першою масовою спробою зібрати до купи весь помаранчевий документальний доробок став кінопоказ документальних фільмів, відеосюжетів та телевізійних хронік в рамках медіа-фестивалю "Рік Свободи", який відбувся на першу річницю революції.

У програмі були представлені наступні стрічки: "Невсеремось! Або Люди з Майдану" (режисер Сергій Маслобойщиков), "Український вибір" (режисер Руслан Гончаров), "Українська революція: за півкроку до крові" (автор Святослав Цеголко, режисер Світлана Тарнасюк).

У рамках цього кінопоказу було презентовано уривки документальних фільмів режисера Олеся Саніна "День Сьомий", "Я хочу сказати ... Дякую" (автор Ольга Герасим'юк), "Жінки революції" (автор Наталя Федоренко), "В гостях у одного з українців" (автори Василь Клімчук, Маріанна Кузан), "Особливості національного вибору" (з циклу "Професія - репортер") (автори Вадим Такменьов, Ілля Зімін).

24 листопада 2005 року фільм "День Сьомий", єдиний з документальних фільмів про події Помаранчевої революції, вийшов на великий кіноекран і був показаний у кінотеатрах по всій території країни, чим створив прецендент в українському кінобізнесі.

Увага широкої публіки до кінодокументалістики почала стрімко зростати після фільмів "Боулінг для Колумбіни" (США, 2002 р.) та "Фаренгейт 9/11" (США, 2004 р) американського режисера Майкла Мура. Він став першим режисером-документалістом, чий "Фаренгейт 9/11" вийшов у широкий світовий кінопрокат.

Вирішальним кроком у відродженні та популяризації української документалістики став успішний вихід документального фільму "День Сьомий" на DVD. У квітні 2006 року Продюсерський центр "Закрита зона" спільно з компанією "НМК-Трейд" видали документальний фільм для домашнього перегляду.

Анна Константинова, керівник проекту "Відео" компаніі "НМК-Трейд", спочатку поставилася до виходу диску з певною долею скепсису: "Спершу, у нас, як компанії-дистрибютора, так і з боку торгівельних мереж було певне побоювання приймати таку незвичну продукцію. Були сумніви щодо того, чи потребують глядачі такого продукту. Зважаючи на таку невпевненість, ми взялися видати обмеженний тираж, а представники мереж брали спершу по одному екземпляру.

Але вже перший день продажу показав, що фільм купують з неймовірною для документального фільму швидкістю. На 4 день продажу реалізовано вже 50% тиражу. Найбільше купують в Одесі, Дніпропетровську, Харкові та Запоріжжі. Зважаючи на такий попит, ми вже зараз думаємо про повторний тираж "Дня Сьомого".

На другий український міжнародний кінофестиваль документального кіно "Контакт"із усієї маси творів на тему українських революційних подій відібрали лише два фільми "День Сьомий" режисера Олеся Саніна та "Невсеремось! (Люди з Майдану)" режисера Сергія Маслобойщикова.

На сьогодні можна стверджувати, що фільм "День Сьомий" пройшов важкий шлях, аби бути оціненим українським глядачем та проклав дорогу для послідовників.

А українська кінодокументалістика отримала приклад успішного кінопоказу, а також преценденту у попиті на якісну, актуальну документалістику в мережах продажу ліцензійної аудіо та відео продукції.

Можливо, у вітчизняного продукту з'явився шанс на відродження. Як, власне, і у країни.



powered by lun.ua
Справа Гандзюк: це тільки початок?
Українська сонячна енергетика: як не повторити долю Ікара
Як 3-річний Женя знову вчиться бути дитиною
Китай, а не Росія: приховані причини виходу США із ядерної угоди з Москвою
Усі публікації