Газорозподільник

Понеділок, 9 жовтня 2006, 11:41

Вчергове чи не найважливіша для України подія, що мала привернути до себе всю увагу, пройшла майже непомітно.

6 жовтня міністр палива і енергетики Бойко підтвердив журналістам, що у 2007 році в газовому балансі України не буде російського газу. Трохи раніше він сповістив, що законтрактував у Туркменістані, Казахстані та Узбекистані в сумі близько 40 млрд. кубометрів палива.

Деталі так і залишилися за кадром, включно з тим, звідки візьметься решта газу. Але сказано, що Росія тепер виступатиме стратегічним партнером у безперебійному транспортуванні його до України.

Зрозуміло, що фантастичне повідомлення про звільнення України від російської газової кабали потребує докладних пояснень та коментарів фахівців, починаючи від самого міністра та прем'єра, який на тлі таких сенсацій чомусь пророкує песимістичну ціну на газ після 2007 року аж до 210 доларів.

Можливо, це станеться, якщо пані Тимошенко після перлів не розіграє спектакль з якимись діамантами?

Наразі ж зовсім не зрозуміло, чому перемогу пана Бойка над російським газовим монстром не піднімає на щит Партія регіонів.

Можливо, повідомлення від пана Бойка надто попередні, і, скажімо, контракт з Туркменістаном не є аж таким захищеним від впливу "Газпрому", навіть якщо його оператором залишається "РосУкрЕнерго"? Адже і на 2006 рік в України був контракт з Туркменією, але газу не стало одразу 1 січня – Росія його не пропустила...

А може, і взагалі вся модель постачання має таку "ціну" в Росії, що про неї не треба говорити вголос? Принаймні до того часу, як уряд Януковича розв'яже всі свої проблеми всередині України, включно з коаліцією, від якої, нарешті, "відпала" "Наша Україна"?

Але в цьому разі повідомлення Бойка доводиться розглядати лише як політичну приманку для "Нашої України": мовляв, нащо сваритися, якщо можна у спільному уряді й коаліції разом поділити цей великий успіх...

При цьому успіх дійсно "спільний", оскільки сам президент Ющенко спочатку зустрічається з паном Фрідманом із "Альфа-груп" для обговорення мистецьких проектів, а потім "Альфа-банк" надає кредит на закупівлю імпортного газу вже не НАК "Нафтогаз", а "Укргазенерго". Ну й паралельно на користь "Альфа-груп" вирішується питання про "Київстар"...

Як це сказав лідер опозиційного руху в "Нашій Україні" пан Катеринчук? Партія регіонів "корпоратизує" президента Ющенка?

Дуже схоже на це. Хоча питання, хто кого корпоратизує, ПР Ющенка чи навпаки, насправді залишається певною мірою відкритим.

Адже спрямована саме проти президента Ющенка парламентська слідча комісія так і не назвала жодного цікавого імені, залишивши "найсмачніше" на Новий рік. А президент Ющенко, менше з тим, своє пряме втручання в газові справи, і вже без Івченка чи інших виконавців, зовсім не облишив.

Чи не тому пан Балога погодився з тим, що Ющенко може й покинути НСНУ як її почесний голова?

Отже, президент або не остерігається жодних справжніх звинувачень проти себе, або знає, як, спільно з паном Бойком, Януковичем та РУЕ, ліквідувати ці загрози.

Які, якщо вже зовсім відверто, виходили, в основному, від соціалістів, чиїм представником у слідчій комісії був донедавна її голова пан Деркач.

Але тільки донедавна. Тепер виходить, що сам пан Деркач вже свою справу зробив. Натяки й наголоси щодо провини виключно "помаранчевих" урядів у зростанні газових цін – розставив. На розрахунок "зниження" ціни українського газу та, відповідно, участь комуністів у голосуванні за скасування мораторію на тарифи – вплинув.

І винагороду отримав. У вигляді посади президента НАЕК "Енергоатом" та права, як зазначив міністр Бойко, брати дешеві кредити під розвиток атомної енергетики.

А одночасно - якщо власні дешеві кредити не потребуватимуть надмірної уваги, аби ніхто не звинуватив у зловживаннях, – отримав завдання шукати зловживання попереднього керівництва і щодо сховищ відпрацьованого палива, і щодо експериментів з американським пальним тощо...

Отже, можна вважати, соціалісти витиснули все можливе зі слідчої комісії по газу.

Принаймні, тепер їх хоч тут усунули від торгів з президентом. А ще і від спроб зазіхати на контроль діяльності в газовій галузі самого теперішнього уряду. Бо така спроба була.

Натомість, тепер соціалістів самих "взяли під контроль" комуністи. Знову-таки, через Юліні перли мало хто помітив, як фракція КПУ 6 жовтня "завалила" в парламенті голосування коаліції щодо надання чергової земельної ділянки для видобувних робіт компанії "Укрнафта", яку чомусь дуже активно лобіювали соціалісти...

Схоже, ці дві "золоті акції" – КПУ й СПУ - у певних питаннях займатимуться одне одним.

Тоді як віце-прем'єр з ПЕК пан Клюєв очолив урядову комісію, що ділитиме дари українських надр між державою та приватними підприємствами. Може, як завжди останнім часом, він і помирить комуністів та соціалістів.

Але, принаймні, це залишить їм ще менше можливостей, ніж раніше, контролювати діяльність Ющенка, Януковича та Бойка в глобальних газових справах.

І вже зовсім мало надії залишиться на контроль президента й уряду з боку опозиції, зокрема, пані Тимошенко, якщо головою наглядової ради НАК "Нафтогаз", як і обіцяно, стане пан Чупрун. Себто сам він, мабуть, щось і контролюватиме безпосередньо в НАКу, але чи це не означатиме одночасну "корпоратизацію" самої пані Юлі у владні розклади?

Якщо вона, звісно, не зречеться колишнього помічника в туркменських газових контактах...

Утім, сама пані Юля, попри всю яскравість її масованих виступів минулого тижня, вже почала діяти дуже вибірково.

Зокрема, замість прийти на звіт слідчої комісії Деркача й просто викласти альтернативні розрахунки щодо ціни газу, вимагаючи закласти їх одразу в проект постанови ВР для виконання урядом, - вона зробила це через ЗМІ.

І то – виклала не розрахунки, на які громадяни могли би спиратися, сперечаючись з завищеними тарифами, а одну лише цифру собівартості газу, як вона її собі бачить.

Не виконала пані Тимошенко і погрозу заважати спікеру Морозу здійснити голосування за постанову про скасування мораторію на тарифи. Відклала справу для Конституційного Суду.

Можливо, вивчення КС питання про відміну 226 голосами рішень, ухвалених конституційною більшістю, стане в пригоді для інших справ. Але тему мораторію, який мав би, за словами Тимошенко, врятувати маленьких українців, вона відверто "здала".

Натомість пані Юля запропонувала уряду кілька рецептів, як врятувати б від штучних банкрутств через кризу неплатежів цілі комплекси – ЖКГ, облгази та всю українську газо-транспортну систему – звісно, від "РосУкрЕнерго".

І поради ці дуже цікаві: субсидій на компенсацію тарифів людям не давати, а спрямувати бюджетний резерв прямо в НАК "Нафтогаз", аби той розплатився з РУЕ за борги. Окрім того, заборонити місцевим радам встановлювати тарифи, плюс заборонити оренду облгазів...

Цілий комплекс законодавчих ініціатив – але без самих ініціатив, які б міг схвалити парламент. Ну й без жодної згадки, що ж таки робити платникам...

Тим часом обіцяної урядом постанови про зниження вже підвищених тарифів, яку віце-прем'єр Клюєв обіцяв вже за три-чотири дні по скасуванню мораторію, досі нема. І чи з'явиться – невідомо. Бо – навіщо?

Але тоді загроза кризи неплатежів стане ще більшою реальністю. І поради пані Тимошенко, які, власне, зовсім не стосуються громадян, а навіть навпаки – також.

Тим часом уряд вже готує чергову редакцію Житлового кодексу з правом конфіскації житла за комунальні борги. Там, наразі, як каже віце-прем'єр з будівництва пан Рибак, передбачаються диференційовані підходи до бідних і багатих.

Але річ в тім, що, принаймні в Києві, вже давно не вистачає житла для багатих і землі для забудови. Тож очевидно: і криза неплатежів, і новий Житловий кодекс стануть в пригоді для вирішення цього питання.

Водночас нова хвиля бомжів добре знатиме, проти кого і за кого голосувати на наступних виборах. Адже головного товару – права голосу – їх ніхто не позбавить!

На цьому тлі нова, опозиційна "Наша Україна" могла б сказати й своє слово.

Але, по-перше, вона займається лише собою, Універсалом та формальними ознаками повноважень президента.

По-друге, в її лавах також чимало зацікавлених саме в означеному розвитку подій в усіх галузях енергетики, ринку житла та землі.

Тому, з широкою коаліцією чи з антикризовою, з об'єднаною опозицією чи без, і навіть, здається, незалежно від того, чи буде в українському газовому балансі російська складова, процес стрімко рухається в одному-єдиному "газорозподільчому" напрямку.

Саме цей процес категорично заперечує і можливість дострокових парламентських виборів, себто право громадян виправити свої помилки на попередніх виборах.

От коли газовий розподіл завершиться... Але коли це станеться?

Ірина Погорєлова, "Політичні хроніки", спеціально для "УП"

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама:
Головне на Українській правді