"Клуб любителів України" на державній службі

Четвер, 16 листопада 2006, 10:02

Початок "холодної" війни між президентом та урядом супроводжується цілою низкою гучних акцій, організованих і проведених відповідно до кращих світових зразків політичного піару.

Модне нині звернення до тексту Універсалу засвідчило – опонуючі сторони перейшли до відвертого протистояння.

Якщо президент у своїй діяльності не виходить за рамки його контрольних і наглядових повноважень, то очільник партії одного регіону разом із своєю компанією вдається до послуг неоднозначних персонажів сучасної історії України та сусідніх держав, слава про яких випереджає їхню появу.

При цьому дивує, що провідні діячі Партії регіонів не соромляться підкреслювати свої зв'язки з, м'яко кажучи, неоднозначними особами.

В останній частині трилогії Толкієна "Володар перснів" один із головних героїв казкової епопеї Арагорн залучає до боротьби проти темних сил військо мертвих, яке завинило перед людьми одним давнім вчинком. Винагородою за спокуту є прощення небіжчиків та свобода їхнім душам.

Щось подібне відбувається і в Україні – головні персонажі вітчизняної політики намагаються перетягти на свій бік примар української політичної історії, аби з їхньою допомогою перемогти у тотальній війні за повноваження та вплив на країну.

Лише за останні два тижні на телеекранах і в пресі після майже дворічної перерви знову промайнули прізвища Засухи, Щербаня та Різака.

Схоже, що існує намагання внести нову лінію конфлікту у відносинах з президентом, і цією лінією виступають саме "нев'їзні" і "невиїзні" персони, кожна з яких має свою трагічну історію відносин із "помаранчевою" владою.

"Невиїзні"

Першою ластівкою в серії повернень з політичного небуття стала заява екс-губернатора Закарпаття Івана Різака про політичні переслідування.

У своєму останньому інтерв'ю Різак прямим текстом каже про те, що знайшов порозуміння та підтримку у депутатів-регіоналів. Для нього навіть була організована зустріч із прем'єром Януковичем, чим, напевно, і пояснюється досить жвава увага провідних вітчизняних ЗМІ до його скромної персони.

Наступний сюжет пов'язаний із менш відомою особою, але від того не менш "достойною" уваги Партії регіонів.

Мова йде про депутата кримського парламенту Олександра Мельника, який підозрюється в бандитизмі. Нагадаємо, що три тижні тому слідча група МВС і Генпрокуратури відправила Мельника, затриманого в АРК, до слідчого ізолятора в Одесі, де останній провів кілька годин.

За цей короткий проміжок часу народні депутати від Партії регіонів підготували лист на ім'я заступника генпрокурора України Рената Кузьміна (виходець із Донецької області), який підписали нардепи Пригодський, Мироненко, Синиця, Заблоцький, Ковалевська, Нетецька і Бурлаков.

За Мельника клопоталися також керівники автономії. Один із депутатів парламенту автономії, за чутками, запропонував мільйон гривень для внесення застави. У пресі гуляють чутки й про особисту участь у розв'язанні ситуації Віктора Януковича.

Кузьмін виявив свою повагу до наполегливих прохань не останніх людей у країні і відкликав подання до суду про арешт Мельника за недостатністю доказів.

Цієї недостатності, втім, виявилося замало і для самого пана Мельника, який вирішив не випробовувати долю і поїхав до Білокам'яної переймати досвід своїх попередників – Бакая, Боделана та Білоконя.

Картина буде неповною, якщо не згадати прізвище ще одного постраждалого від "політичних репресій" 2005 – 2006 років.

Володимир Щербань повернувся наприкінці жовтня дуже несподівано, що додало ефектності його поверненню. Розшукуваний по лінії Інтерполу екс-губернатор Сумщини Щербань буквально "поклав на лопатки" всю систему правосуддя в Україні.

Спочатку слідчий з особливо важливих справ Генпрокуратури прийняв рішення про припинення розшуку Щербаня по лінії Інтерполу, 3 листопада три народні депутати від... тієї ж Партії регіонів – Табачник, Геллер і Мироненко надсилають письмове клопотання про взяття Щербаня на поруки.

І в той же день старший прокурор відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими Генпрокуратури Брезицький скасував постанову прокуратури Сумської області від 4 травня 2005 року про притягнення Щербаня в якості обвинувачуваного по низці статей Кримінального кодексу.

А вже 4 листопада Щербаня переводять з категорії обвинувачений у підозрюваний і сміливо відпускають на поруки нардепів.

Так вийшло, що протягом усієї незалежності прокуратура була політичним органом.

Виражалося це, насамперед, у тому, що переважна більшість генпрокурорів переймалися своїм політичним рейтингом не менше, ніж питаннями законності й захисту прав людини. А нині дві людини з донецькою біографією і зв'язками на чолі генпрокуратури, плюс Корнякова, намагаються з усіх сил довести криштальну чесність нової гвардії регіонів.

Є серйозні підстави прогнозувати, що люди з біографією Щербаня і надалі будуть потрібні певним політичним силам, а їхня завидна фаховість у вузько-галузевих питаннях державного будівництва й фандрейзингу буде оцінена ще неодноразово.

"Нев'їзні"

Інша категорія діячів, у чиїх послугах нині зацікавлена антикризова коаліція та її провідний член – персони нон-грата.

За останні півроку українською стороною були оголошені персонами нон-грата директор Інституту країн СНД Костянтин Затулін, депутат Держдуми Росії Володимир Жириновський, російський політолог Кирило Фролов, тележурналіст Михайло Лєонтьєв, Геннадій Бодров, політтехнолог Глеб Павловський, голова націонал-більшовістської партії Лимонов.

Активність цих панів в Україні й навколо неї є загальновідомою. Наведемо тільки найбільш показові "аспекти" їхньої діяльності.

Геннадій Бодров, активіст Євразійського союзу молоді, був одним із ініціаторів референдуму з розмежування Західної і Східної України. СБУ в червні заборонила йому в'їзд до України строком на п'ять років.

Однак, тоді ще просто лідер Партії регіонів, Янукович не поділяв занадто категоричних поглядів вітчизняної контррозвідки і випромінював повне розуміння позиції Бодрова.

"Ідею про розмежування України Янукович прийняв до уваги, сказав, що у нього є аналітичний відділ, який думатиме над цим, будуть проведені потрібні зустрічі, буде підготовлена база для проведення референдуму, що все це не за горами", – стверджує Бодров.

Цікаво, а що може поєднувати прем'єр-міністра України з людиною, яка висловлює подібні ідеї?..

Висловлювання та дії (зокрема, в Криму) панів Леонтьєва і Жириновського взагалі стали притчею во язицех і гідні цілої публікації.

Ще 9 червня 2006 року фракція Партії регіонів розповсюдила заяву, в якій вимагала від Служби безпеки України скасувати рішення про оголошення персоною нон-грата депутата Державної думи Росії Костянтина Затуліна.

Партія також вимагала притягнути до відповідальності осіб, що "порушили закон відносно прав і свобод Костянтина Затуліна як людини і громадянина".

А 14 серпня 2006 року, вже в статусі прем'єр-міністра, Янукович у Криму пообіцяв реабілітувати російських персон нон грата в Україні, чим займається і до цього часу, хоча росіяни вже програли два суди в Україні з вимогою дозволити їм в'їзд.

Більше того – проблемою візиту Затуліна до України особисто опікувались ті ж таки депутати з Партії регіонів.

Наведені факти однозначно свідчать про те, що регіонали зараз вдаються до послуг всіх, хто вміє воювати, а тим більше – хто має рильце в пушку.

Проходить тотальна мобілізація загартованих бійців на бік уряду, в ході якої погляди, висловлювання й позиція мобілізованих не має значення.

Цікава паралель – у 1953 році благими намірами під виглядом боротьби з незаконно ув'язненими було реабілітовано та звільнено з ГУЛАГу тисячі кримінальних елементів.

Виникає одне запитання: якщо Віктор Федорович серйозно переймається своїм рейтингом, навіщо ж такі підстави?

Навіщо політико-кримінальною (даруйте за неологізм) реабілітацією займається особисто прем'єр?

Регіонали не впевнені, що своїми "конструктивними" діями зможуть втримати значну електоральну підтримку, тому змушені підбирати використаний матеріал і спрямовувати його дію проти команди президента.

Партія регіонів не налаштована на компроміс і прагне отримати всю повноту влади будь-якими методами, і найвидатніші сини нашого північного сусіда тут завжди стануть їм у пригоді.

P.S. Ще один "ефективний менеджер" сучасності – Анатолій Засуха, повернення якого було анонсоване кілька тижнів тому – передумав повертатися на Батьківщину.

Напевно, ті вісім років його губернаторства на Київщині створюють певні труднощі для потенційних друзів стосовно його реабілітації в очах громадськості.

Але, варто припустити, сентиментальний і справедливий Віктор Федорович знайде спосіб повернути і цього корисного "кадра" для боротьби з командою президента.

Микола Кравченко, для УП



powered by lun.ua
Головне на Українській правді