Прощавай, поганий рік!
Рік, який почався з двократного підвищення цін на російський газ і підписання посередницької угоди на його поставку з маловідомою фірмою кількох незрозумілих засновників.
Рік, який закріпив розкол України не тільки на помаранчевих і голубих, але ще і роздробив українські партії по всім кольорам політичного спектру.
Рік ганебних розчарувань українських соціалістів, які втратили і свою партію, і свого лідера, що пішов на угоду з тими, хто роками був для них уособленням кучмівського режиму.
Рік, який зневірив президента у силі домовленостей за круглим столом, а його народ у тому, що президент здатний на щось впливати.
Рік, який приніс три-чотирикратне підвищення цін на комунальні послуги, причому найбільше для східняків, які забезпечили перемогу нової влади.
2006 рік втрачених ілюзій, повільно хрипить і конає в передсмертній агонії і за кілька годин о 12 ночі все ж таки здохне, відійшовши у минуле назавжди.
Кажуть, у Новому році все змінюється на краще. І хоч це правило одного разу вже не спрацювало 365 днів тому, ми знову віримо, що все погане минає, як тільки ми обірвемо останній лист старого календаря.
Втім, що краще для нашої стомленої країни, і чого ми очікуємо у новому році?
В безумовному виграші опиняться підприємці, близькі до уряду – ті, хто візьме участь у анонсованій приватизації останніх 600 підприємств. Насамперед тому, що на закуску залишилися справжні вершки вітчизняної індустрії.
Теперішня приватизація є ніщо інше, як дешевий розпродаж того, що стараннями лівих з минулих парламентів від приватизації вберегли. Тепер хоч зрозуміло для кого – для тих, хто підтримує уряд антикризової коаліції, утворений комуністами, соціалістами і партією регіонів. Виходить, 15 років берегли для самих себе?
Вражаючою є і ціна, яку ФДМ хоче виручити в результаті приватизації, ще учора так не любої члену СПУ Валентині Семенюк. А якщо план у 10 мільярдів гривень закладених до бюджету, як і в 2006 році буде невиконаним (тобто, якщо продадуть ще дешевше), то країна позбудеться своєї власності практично за безцінь. Тим часом тільки продаж "Укртелекому" може принести половину обіцяної бюджету суми.
Особливо задоволеним старим роком має бути мер Києва Черновецький. Ще б пак, не зважаючи на максимальний рівень невдоволення своєю роботою серед киян, попри завивання сирен і виключене світло в сесійній залі, Київрада затято голосувала за розподіл дорогих земельних ділянок між різноманітних товариств з обмеженою відповідальністю. Якби ж із такою впертістю та завзяттям вони перевіряли справедливість підвищення цін на комунальні послуги – та де там.
2006 рік втішив "стражденну душу" Миколи Азарова, який чи не найбільше побивався за великий бізнес, якого так "перевантажив" податками уряд Юлії Тимошенко. Тепер податковий тиск буде перерозподілено шляхом введення більше десятка нових податків та зборів. Вже можна впевнено прогнозувати, що посередники, через які український метал потрапляє на зовнішні ринки, різко зменшать легальний прибуток металургійних гігантів, відтак упадуть і надходження від податку на прибуток. В кінцевому рахунку більше грошей отримають власники підприємств.
Можливо, найбільше задоволення від старого року отримає Володимир Путін, бо має для цього одразу декілька поважних причин.
По-перше Україна заплатить нову підвищену ціну за російський газ, не піднімаючи суттєво вартості свої послуг за транзит російського палива.
По-друге, щоб там не казав "прозахідний" президент, нова українська влада в особі Януковича буде йти у фарватері російської політики, бо це останнє, що може допомогти задурити голову російськомовним виборцям, які так і не побачили обіцяного від час виборів "покращення життя вже сьогодні".
По-третє своїми незграбними діями, що призвели до підвищення вартості комунальних послуг по всій країні, "регіональна влада" компрометує себе, відтак потребуватиме нової підтримки Москви, що зробить її ще більш слухняною.
Не виключено, що у певному сенсі від старого року залишиться задоволеним навіть президент України – адже виборці Януковича отримали те, що хотіли, і побачили, що Партія регіонів не змогла виконати свої передвиборчі обіцянки навіть повністю прийшовши до влади. Реванш Януковича не приніс кращий рівень життя маленькому українцю. На майбутніх виборах буде чим переконувати Схід і Південь у неспроможності "голубих".
От тільки чи плата цілого народу за таку науку не є аж надто жорстокою? Невже замість цинічного політичного розрахунку президенту не краще б було скористатись юридичними підставами і розпустити парламент, а не підписувати ні до чого не зобов’язуючий Універсал?
Але чи отримали від старого року задоволення прості українці?
Хіба тільки від того, що маски зірвано. Приховані зрадники перестали вагатися і таки зрадили своїх виборців. Латентні злодюги, припинили прикриватися високопарними промовами на захист російської мови і таки показали своє справжнє лице.
Було б не забути цього до наступних виборів. Не купитися на чергові технологічні трюки і солодкі обіцянки, проголосувати за таких політиків, щоб 2006 рік став останнім поганим роком в нашій історії.
Щоб більше не повторювати в переддень Різдва – Господи, який поганий рік нас минає...
