Технічне вбивство Курочкіна – з технічного поверху?

Середа, 28 березня 2007, 00:36
Багато хто помиляється, думаючи, що вбивство Максима Курочкіна відбулося в стилі рекетирських розстрілів 1990-х років. Навпаки, важко пригадати подібні операції в недавній українській історії. Цей злочин швидше нагадує сценарій американських бойовиків. Тільки там ліквідовували у такий спосіб не конкурентів по бізнесу, а свідків.

Тому у випадку з Курочкіним, крім версії бізнес-війни, на рівних повинна існувати інша – перебуваючи під слідством, росіянин міг почати давати непотрібні свідчення. Чим наблизив своє знищення.

Коли Курочкін повернувся до України, для багатьох це було шоком – він їхав, знаючи, що його арештують.

Насправді, за інформацією "Української правди", в Росії у Курочкіна виникли ще більші проблеми, пов’язані з його контактами у правоохоронних органах. Тому Курочкін прибув до Києва, впевнений, що його не видадуть до Москви. Тоді як в Україні він мав більші шанс вийти на волю. Тепер Курочкін повертається до Росії в труні.

Святошинський суд Києва потрапив у історію
Нахабне вбивство прямо на ганку "храму правосуддя"

Курочкіна вбили на виході з приміщення Святошинського районного суду, коли він мав сісти у автозак та на його борту попрямувати до слідчого ізолятора. Відтворити трагічні події спробували журналісти, які працювали на місці злочину в умовах інформаційного вакууму.

Снайпер або снайпери, які вбили Курочкіна, перебували на горищному поверсі або на даху над четвертим під'їздом будинку №23 по вулиці Якуба Коласа на Борщагівці.

Такої версії дотримуються правоохоронці та місцеві мешканці, які навіть бачили, що після появи оперативної групи слідчі винесли з під'їзду рушницю.

Таким снайпер побачив подвір'я Святошинського суду. Вид з даху будинку номер 23 по вулиці Якуба Коласа
Чи міг звідси снайпер влучно натиснути на курок?

Піднявшись шляхом убивць на дев'ятий поверх четвертого під'їзду, далі вдається без проблем потрапити на дах будинку. Двері не зачинені, звідси тільки-но пішли слідчі. З цієї точки подвір'я суду, справді, як на долоні.

Місцеві також стверджують, що, начебто, одна з мешканок будинку бачила двох чоловіків, які в масках вибігли після того, як пролунав постріл.

На восьмому, передостанньому поверсі кореспондент "Української правди" натрапив на жінку, яка виходила гуляти із собакою і охоче поділилася враженнями:

- О, я почула один дуже сильний хлопок. Ну, майже як вибух! Я зовсім не здивувалася. Це - спальний район, тут і голову проломити можуть...

- А що ви побачили?

- На жаль, нічого, я була в квартирі... А одна жінка з нашого під’їзду, коли заходила в будинок, в цей момент зіштовхнулася з двома людьми, які вибігали з масками на голові.

Як і слід було очікувати, у вказаній квартирі, де мав мешкати цей несподіваний свідок, двері журналістам не відкрили.

- Ви знаєте, кілька днів тому в нашому будинку зламали електронний кодовий замок. Тепер зайти в середину міг будь-хто, - розповідає чоловік з першого поверху.

- Як ви думаєте, звідки стріляли?

- З технічного поверху. Бо двері на дах після пострілів були закриті, я особисто їх відкривав міліції. А щоб потрапити на техповерх, відкривати замок не потрібно. І там дуже гарний обстріл, при цьому ти нікому не потрапляєш на очі, бо сидиш у вікні.

Вікна технічного поверху - звідси убивці поцілили в Курочкіна?

Крім того, на місці можна побачити ще одну деталь, яка пояснює вірогідний спосіб, як вбивці потрапили на свою бойову позицію. Хоча вхід з дев'ятого на технічний поверх закритий решітками, але збоку сходів відпиляна одна планка, яка дозволяє людині середньої комплекції, не напружуючись, пролізти нагору.

Щоб потрапити на дах, достатньо пролізти між цим пруттям

Версія місцевих мешканців різниться зі словами речника МВС Костянтина Стогнія, який каже: "Поки що можна говорити про три постріли, можливо, їх було і більше. Експерти ще працюють на місці злочину".

Дільничні міліціонери, які вийшли на роботу, щоб опитати мешканців під'їзду, кажуть що Курочкіна вбили, а конвоїра поранили однією-єдиною кулею. Випущеною із саморобної гвинтівки.

На подвір’ї суду, який через ремонт швидше нагадував сміттєзвалище, до пізнього вечора залишався стояти автозак, яким привезли Курочкіна. Жодної крові через паркан побачити не вдалося.

Автомобіль конвою завмер на подвір'ї суду

До журналістів так ніхто й не вийшов. За всіх розважав оточуючих чоловік, який назвався другом батька Курочкіна – Георгій Долгорукий-Симанський. Без трагічних ноток в голосі він повідомив: "Та Максима вбили ті, хто хоче забрати його бізнес – готелі та енергоресурси".

За його словами, наступними жертвами можуть стати слідчі у справі Курочкіна та потерпілий, який звинуватив бізнесмена у вимаганні 10 тисяч доларів.

Чоловік також сказав, що свою позицію відносно трагедії мав би висловити український прем'єр: "Янукович повинен бути тут, адже це Максим зробив йому вибори у 2004 році!".

На питання, чи не боїться він, що сам може стати жертвою, Долгорукий-Симанський сказав: "Ех, я помру у 2056 році у місті Єрусалимі!", - чим наштовхнув журналістів на думку про його неадекватність.

Саме таким намагався себе подати Курочкін протягом судових засідань.

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама:
Головне на Українській правді