Рада спеціального призначення

"Правоохоронні органи України в їх нинішньому стані неспроможні здійснювати надійний захист прав і свобод людини і громадянина, ефективну боротьбу із злочинністю, зокрема організованою, криміналізацією економіки, корупцією"
Стратегія національної безпеки України. Затверджена 12.02. 2007.

Отже, політична криза тимчасово вирішена. У її розвитку та спробах подолання не останню роль грала Рада національної безпеки та оборони (РНБО).

Цей дорадчий орган стає все більш вагомим учасником політичної боротьби. Здається, що така особливість є суто українським винаходом.

Адже у войовничих США та Росії аналогічні ради не мають впливу, схожого з можливостями РНБО у "мирній" Україні.

Дитя Конституції та "кучмізму"

РНБО була утворена в 1996 році замість Ради оборони та Ради нацбезпеки. В перші роки незалежності структура дорадчих органів була ще не врівноваженою. Бачимо, що дві ради дублювали одна одну. Після прийняття Конституції Рада з питань безпеки була вже одна.

Під час керівництва Радою Горбуліним, Марчуком чи Радченком, РНБО була важливим, але аж ніяк не самостійним органом. "Кучмізм" не передбачав окремої гілки правоохоронної влади.

Президент, щоб там про нього не казали, керував самостійно, не потребуючи мати тіньовий уряд стримування.

Перше пришестя РНБО в якості органу влади сталося після президентських виборів 2004 року. Складна боротьба за розподіл повноважень призвела до появи у кріслі секретаря ради Петра Порошенка.

І почалося. РНБО відчула себе не радою, а владою. Втім, передумови для такого розвитку подій існували.

Якщо процитувати Закон України про основи національної безпеки, то Рада може мати досить широкі повноваження: "Рада національної безпеки і оборони України координує та контролює діяльність органів виконавчої влади у сферах національної безпеки і оборони".    

Ключовою в даному разі є друга частина речення, де йдеться про контроль інших органів влади. А там де царює правова неузгодженість, є багато місця для маневру політиків-"важковаговиків".

Апогеєм посилення позицій РНБО могло стати створення Національного бюро розслідувань.

Воно, поєднуючи слідчі та оперативні функції,  за словами політолога Володимира Фесенка повинно було працювати на користь одного політика – Порошенка, та однієї структури – РНБО. Однак, швидкоплинний перебіг подій у 2005 році відклав цю ідею, як-то кажуть, "на майбутнє".

Ручне управління держбезпекою

Хто ж сьогодні входить до складу цього важливого органу під назвою РНБО? Перший ешелон складають головні дійові особи: президент, прем'єр, його перший заступник, голова Секретаріату Президента та секретар самої Ради.

Далі йдуть керівники силових відомств та підрозділів: міністр оборони, начальник Генштабу, міністр внутрішніх справ, командувач внутрішніх військ, генеральний прокурор, голова СБУ, керівник зовнішньої розвідки.

Також до складу РНБО входять міністр закордонних справ, директор Національного інституту стратегічних досліджень - аналітична структура виконавчої влади - та голова Національного банку України.

І нарешті губернатори та мер Черновецький. Завдяки їхньому включенню кількісний склад РНБО збільшився втричі і сьогодні більшість у ній складають саме керівники місцевих адміністрацій.

Але ж згідно Закону про РНБО: "До складу Ради національної безпеки і оборони України за посадою входять Прем'єр-міністр України, Міністр оборони, Голова Служби безпеки, Міністр внутрішніх справ, Міністр закордонних справ. Членами Ради національної безпеки і оборони України можуть бути керівники інших центральних органів виконавчої влади".

Що робить у РНБО голова Полтавської чи приміром Кіровоградської обласної адміністрації? А мер Черновецький з його своєрідною поведінкою, що ніяк не схожа на образ радника з питань безпеки?

Крім голови уряду та його першого заступника, голови Національного банку та генерального прокурора, усі інші члени Ради або призначаються президентом або він має вирішальний вплив на їхнє призначення.

З прокурором теж не все зрозуміло в останні дні. Хто такий Шемчук, і в якій раді має засідати Піскун чи може для цього слід запросити Медведька?

РНБО перетворюється на уряд президента, де солдати голови держави виконують його накази, рухають війська та очікують нових вказівок. Чи готуються взяти ініціативу до власних рук?

Людина з бородою Карла Маркса

За українським законодавством секретар РНБО організовує роботу, пов'язану з підготовкою та проведенням засідань Ради та контролем за виконанням прийнятих нею рішень.

На перший погляд, людина з такими вагомими повноваженнями має бути фахівцем з питань безпеки.

Однак, новітня українська традиція свідчить про зовсім інше ставлення до цієї посади. Якщо при Кучмі діяльність Ради координували фахівці-кадебісти, то після приходу до влади Ющенка ситуація змінилася.

На посаду секретаря РНБО призначали представника великого капіталу Порошенка, лідера промисловців Кінаха, досвідченого парламентарія Плюща.

Певний час вже за Ющенка Радою керував Горбулін, і це було більш зрозуміло. Однак, його термін секретарства виявився незначним.

Подивимося більш пильно, наприклад, на особу сьогоднішнього керівника Ради.

Спочатку своєї кар'єри Іван Плющ працював бригадиром овочівників радгоспу. Пізніше він закінчив сільськогосподарську академію і Академію суспільних наук при ЦК КПРС.

Іван Степанович обіймав посади голови колгоспу ім. Кірова і радгоспу ім. Леніна Баришівського району та працював завідуючим сільськогосподарським відділом Київського обкому КПУ.

В 1984 році Іван Плющ був призначений першим заступником голови виконкому Київської обласної ради. Що було далі відомо.

Вільні вибори до Верховної Ради в 1990 році відкрили нову сторінку в біографії Плюща. Але питаннями держбезпеки він не займався.

Між тим, незважаючи на буремні зміни у її складі, апарат Ради ще й досі не сформовано повністю.

За інформацією, що розміщена на сайті РНБО, вільними залишаються посади трьох заступників секретаря Ради.

Дмитро Чоколов, для УП