Надламана гілка соціології

Вітчизняна соціологія в епіцентрі скандалів. За два тижні до виборів від імені соціологів в інформаційному просторі з'являються все і нові і нові прогнози виборів.

На жаль, результати опитувань від кількох професійних соціологів тонуть в загальній масі фальшивок. Більш того, на превеликий жаль, журналісти ЗМІ в полюванні за "гарячими" прогнозами свідомо чи несвідомо грають на руку новоз'явленим "соціологам".

У переддень вересневих виборів в Україні навіть з'явився свій "герой соціології" – пан Бондаренко з інституції, назву якої - Інститут політичних та соціологічних досліджень ім.Т.Г.Шевченка - неуважний виборець легко спутає з найбільшим київським університетом.

Пан Бондаренко опинився в центрі скандалу з "намалюванням" рейтингу Християнському блоку з неіснуючими 2,5%. У всій цій ситуації вже й не так важливо, кому належить газета, яка спровокувала скандал, які були мотиви в газети при публікації матеріалу, чи навіть яку суму грошей отримав горе-соціолог за свої послуги.

Найважливіше, що соціологи, а заодно і політологи, між якими переважна більшість виборців ставить знак рівності, практично на грані повної дискредитації. У громадській думці вони мають всі шанси зайняти ганебну нішу таких собі "козачків", "прислуг" для грошових мішків, які вільно замовляють і купують рейтинги.

"Малювання" процентів одним соціологом рівнозначне "замальовуванню" іміджу всієї соціології. Після таких "художеств" окремими її представниками імідж соціології доведеться відмивати роками.

У виборчій гарячці мало хто пам'ятає, що за термінами "соціологія" чи "політологія" стоять фундаментальні знання, наукові інститути, академічні дисципліни, приналежність до світу яких є визнанням у всьому світі.

Тільки ось в Україні з її фінансуванням науки і освіти нижче 2% від бюджету країни, науковці так-сяк перебиваються коштами від міжнародних донорів й приватними замовленнями. У той час як в Європі найважливіші опитування нерідко спонсорує держава.

Практично, сьогоднішні науковці, і в тому числі соціологи - "за бортом". Тож не дивно, що в умовах борсання соціології на відстані простягнутої руки до рятувального круга, передвиборчі спокуси таки знаходять своїх жертв — соціологів з ослабленим імунітетом людської гідності.

З метою хоч якось пом'якшити завданий по репутації соціології удар, відомі в Україні науковці Ірина Бекешкіна, Олександр Вишняк, Володимир Паніотто на днях провели прес-конференцію щодо "війни цифр". У цьому своєрідному "лікбезі" для громадськості соціологи в першу чергу звернули увагу журналістів як розрізняти доброчесні і недоброчесні опитування і їх організаторів.

Для мене ця знакова подія мала стати таким собі Рубіконом, битвою за Сталінград, тріумфом доброчесної соціології чи бодай ще чим. Мені видавалося, що все стане на свої місця - журналісти довіряться багаторічному авторитету соціологів і, бодай за три тижні до виборів, не публікуватимуть неперевірену інформацію.

І все йшло до цього. Впродовж двох годин під час конференції журналісти записували критерії справжніх соціологічних інституцій, оголошені Володимиром Паніотто з КМІС: великий досвід роботи, наявність опитувань поза виборами і не тільки на виборчу тематику, веб-сайт з інформацією про методологію досліджень, членство в міжнародних соціологічних асоціаціях і т.д.

Однак, як виявилося ще під час прес-конференції, посіяти "добре і вічне" в голови журналістів не так вже і просто. Коли настала черга питань, журналісти повернули на круги своя і видали своє класичне: "ну а все ж таки, які відсотки наберуть політичні сили?"

Зависли в повітрі питання від Ірини Бекешкіної (Фонд Демократичні Ініціативи) - як сталося, що керівництво одного з двох найбільших каналів пустили в ефір сюжет з результатами, за всіма ознаками, замовного опитування?

Більш того, на захід мав наглість з'явився і сам герой скандалів пан Бондаренко, роль якого на прес-конференції звелася до погроз судовими позовами в адресу відомих соціологів.

Однак наших журналістів мало які застороги соціологів стримують. В Інтернеті знову гуляють цифри чергового рейтингу від Всеукраїнської соціологічної служби на чолі з паном Михальченком, який має більш ніж сумнівну репутацію в середовищі соціологів.

Учора кинув оком на анонси подій. На підході нові "рейтинги". Більш того - УНІАН вдруге дає "зелене світло" пану Бондаренку. На сайті агенції анонсована чергова його прес-конференція. Вкотре з "несподіваними прогнозами".

Звісно, як кажуть, "хто платить гроші за прес-конференцію, той замовляє музику". Цікаво було б звернутися до керівництва УНІАНу з питаннями: чи виписані в агенції етичні засади, і чи були випадки відмови проведення прес-конференцій для осіб, які себе скомпрометували?

Залишається тільки сподіватися, що журналісти таки підуть дізнаватися результати опитувань до Фонду Демократичних Ініціатив, що відбудеться одночасно з конференцією Бондаренка. І не оминуть увагою прес-конференцію Володимира Паніотто з Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).

Говорити про етику роботи соціологів і журналістів під час виборів за українськими мірками щонайменше неетично. Ті, хто свідомо фальсифікує цю реальність, мають чудове виправдання – їх більш шановані колеги визначили, що 52% виборців не вірять у чесність вересневих виборів. А ще 56% не вірять в свою спроможність вплинути на цю владу.

То й не дивно, що в країні підозрілих і неспроможних виборців напередодні виборів знайдеться своя дюжина "соціологів", готових своїм спритним жонглюванням цифрами потягнути за собою на дно всю науку.