Арсенали Ющенка, Тимошенко і Януковича в юридичній війні
Вибори не закінчаться разом із закриттям дільниць 30 вересня. Можливо, у цей момент вони тільки по-справжньому почнуться. В залежності від результатів та чи інша сторона, невдоволена цифрами на моніторі Центрвиборчкома, почне юридичну війну. Їхні опоненти, виходячи з тактики "напад – кращий захист", займуться тим самим.
Про наближення серйозних конфліктів свідчить і факт, який став відомий "Українській правді" – повноваження правового менеджера Партії регіонів перейшли від Олени Лукаш до... Сергія Ківалова. Він має давно випробувані методи роботи з судами і роками вибудувані стосунки з Віктором Медведчуком.
У свою чергу блок Тимошенко направляє в Донецьку область групу юристів з досвідом участі у корпоративних конфліктах групи "Приват".
Тому любителі політичних триллерів уже можуть закупляти попкорн і влаштовуватися якнайзручніше в очікуванні виборів.
"Українська правда" у переддень бойових дій вирішила проаналізувати активи і пасиви ворогуючих таборів.
Конституційний суд
Конституційний суд, який опинився у центрі розборок кілька місяців тому, ще відходить від моральних потрясінь. За цей час ледь не половина суду побувала на лікарняних. Водночас непоміченою пройшла одна новина: скандально відома Сюзанна Станік виграла суд проти Віктора Ющенка стосовно незаконності її звільнення.
Але, за деякою інформацією, в обґрунтуванні свого рішення на користь Станік суддя послалась на норми Конституції в старій редакції.
Тому Станік перебуває в підвішеному стані. Вона бере участь у роботі колегій КС, однак внутрішнім рішенням її відсторонили від засідань безпосередньо суду.
По суті, Станік була останнім бойовим патроном антикризової коаліції в Конституційному суді.
Щоправда, команда Януковича має свої стосунки з нинішнім главою Конституційного суду Андрієм Стрижаком. Зокрема, за клопотанням Стрижака до списку регіоналів був включений його давній соратник.
Однак голова КС, який походить з Закарпаття, має також контакти і з Віктором Балогою. Тому можна прогнозувати, що Стрижак коливатиметься між двома ворогуючими політичними таборами.
Зараз Конституційний суд має на своїх плечах три питання, які стосуються виборів.
Перше і найрезонансніше – подання від Віктора Ющенка, яким він намагається скасувати норму, яка забороняє голосувати тим громадянам, що виїхали з України та не повернулися за три дні до виборів.
Розгляд цього питання просувається ударними темпами і вердикт очікується до 30 вересня.
Відтак Партія регіонів звинуватила Ющенка в зриві домовленостей – оскільки ця заборона була частиною пакету по виходу з політичної кризи, яку включили окремим пунктом у закон про вибори.
На думку Партії регіонів, зняття такого обмеження дозволить на Західній Україні фальсифікувати вибори, коли будуть незаконно голосувати за внутрішніми паспортами тих громадян, які виїхали на заробітки до Європи.
Водночас Банкова бачить обмеження прав громадянина, оскільки під обмеження потрапляють і ті, хто збирався повернутися до України в останні три дні перед 30 вересня.
Після невдалих експериментів коаліції над Конституційним судом ними втрачено внутрішню ініціативу. Тому цілком вірогідно, що КС винесе рішення по дозволу голосувати, яке Банкова зможе протрактувати на свою користь.
Друге подання в Конституційному суді – від омбудсмена Ніни Карпачової про застосування при голосуванні заборонених зараз відкріпних талонів. Але яким би рішення не було, воно буде застосовано лише на наступних виборах – оскільки зразки відкріпних талонів не затверджені і вони не надруковані.
Третє подання – від депутатів про надання дозволу на включення до списку виборців у день голосування. Ця проблема теоретично може бути розглянута до дня голосування.
Однак у цій всій історії Конституційний суд так і не виконав своєї головної місії – надати вердикт, чи був законним указ Ющенка про розпуск парламенту. Зробити до дня виборів він це не встигне, а після виборів – не зможе.
Центральна виборча комісія
У основу діяльності Центрвиборчкому покладений принцип велосипеду – щоб механізм працював, одна сторона змушена рахуватися з інтересами іншої. Опозиція контролює там сім членів та голову комісії, а коаліція – вісім членів та секретаря, без підпису якого протокол також вважатиметься недійсним.
І коли Партія регіонів заявляла про можливу відмову від виборів – вона не жартувала. Є ціла низка способів:
Перше – бойкот засідань з боку членів ЦВК, обраних за квотою коаліції.
Друге – відмова брати участь у роботі окружних і територіальних виборчих комісій членів, призначених Партією регіонів, комуністами і соціалістами.
У разі, якщо Центрвиборчком буде недійсним, то рахувати голоси буде просто нікому. Інструменти впливу були вигадані давно і не нами – страх і гроші. У списку якої партії перебуває найбагатший українець – загальновідомо, тому переагітувати членів ЦВК від коаліції – завдання нездійсненне. Щоправда, можна спробувати примусити членів ЦВК приступити до роботи – шляхом порушення кримінальних справ – але це також є сумнівним.
Генеральна прокуратура
Притягнення до відповідальності членів Центрвиборчкому є зоною відповідності Генпрокуратури, де позиції Партії регіонів також є сильними.
Навіть якщо вважати, що Олександр Медведько займає нейтральну позицію, ключові заступники орієнтовані на команду Януковича і його союзників.
Так, першим заступником генпрокурора, який має взяти владу в разі раптової відсутності керівника відомства, є Сергій Вінокуров – людина, не чужа комуністам.
Ще одним заступником є Віктор Пшонка – давній товариш багатьох депутатів-регіоналів. Навіть його син вже робить кар’єру в рядах партії Януковича. Слідством в прокуратурі керує давній опонент всього помаранчевого Ренат Кузьмин – колишній прокурор Макеєвки і Кіровського району Донецька.
Інструмент впливу Генпрокуратури на дострокові вибори – це порушення кримінальних справ за фактом фальсифікації. Однак така перспектива не лякає опозицію.
Печерський райсуд Києва
Усі постанови про відкриття кримінальних справ, винесені генпрокуратурою, підлягають оскарженню в Печерському суді Києва.
Після нетривалих боїв з регіоналами, зараз ця установа лояльна помаранчевим - і в силу дружби голови суду Інни Отрош з бютівцями, і в силу перебування райсуду у вертикалі Василя Онопенка, який очолює Верховний суд.
Вища рада юстиції/Рада суддів
Онопенко зосередив у себе вплив над всіма судами України. Протистояння за право призначати суддів на адміністративні посади завершилося перемогою голови Верховного суду.
Як відомо, влітку Конституційний суд проголосував за позбавлення Ющенка інструменту впливу на судову гілку влади, який він мав, призначаючи керівників судів.
Рішення було сумнівним, бо за нього проголосувала Сюзанна Станік, яка мала на той момент незрозумілі права. Але вердикт кинулися виконувати і Вища рада юстиції, де коаліція мала більшість, і Рада суддів, яка перебуває під "начебто помаранчевим" Онопенком.
Спочатку Верховна Рада присвоїла повноваження призначати суддів Вищій раді юстиції, в якій щойно поновився Медведчук. Цей орган ініціював кілька розслідувань щодо суддів, які ухвалювали вигідні Банковій рішення, та закрив очі на схожі прояви "бєспрєдєлу" з боку коаліції.
Однак Онопенко перехопив ініціативу – спочатку повноваження Медведчука зупинили, а пізніше право працевлаштовувати суддів на адмінпосади забрала Рада суддів, повністю синхронізована з Онопенком.
Останнім акордом стала відмова Онопенка ходити на засідання Вищої ради юстиції, оскільки вони не підкорилися рішенням про зупинення повноважень частини членів ВРЮ, лояльних до антикризової коаліції.
Зараз робота Вищої ради юстиції зупинена, а відтак судді, які ухвалюватимуть рішення в межах виборів, можуть не боятися гніву з боку цього органу нагляду за їх роботою.
Більше того, нещодавно стали відбуватися зовсім нетрадиційні для Донбасу події – блок Тимошенко виграв процес, ініційований Партією регіонів у Донецькому окружному адміністративному суді.
Результати виборів на окремих дільницях можуть оскаржуватися тільки мережею адміністративних судів. А сама вертикаль адмінсудів була сформована в часи Ющенка, що має гарантувати її взаємопорозуміння з Банковою.
А прикладом співпраці секретаріату і керівництва Верховного суду є призначення указом президента до окружного адміністративного суду Києва Петра Ковзеля – брата депутата від блоку Тимошенко Миколи Ковзеля.
Сам Ковзель, за словами Тимошенко, у неї є "улюбленим сусідом" – їхні будинки на дамбі розташовані поруч. Крім того, Ковзель – друг Василя Онопенка.
Вищий адміністративний суд
Цей суд є єдиним органом, який може поставити під сумнів результати виборів у масштабах всієї країни.
Як відомо, тиждень тому Ющенко прозоро натякнув, що Вищий адміністративний суд є його зоною впливу. За указом президента, цей орган був взятий під нагляд Управління державної охорони, яке очолює земляк і найближчий соратник Балоги Валерій Гелетей.
Крім того, Василь Онопенко ініціював перевірку Вищого адмінсуду. Виявлені недоліки стали приводом для хвилювань керівництва цього органу і запорукою їхньої лояльності.
Звичайно, будь-який механізм має збої, однак станом на фінал кампанії саме команда Ющенка-Тимошенко, а не Януковича, проявила системний підхід у підготовці до післявиборчих боїв.
