Політична нумерологія: що чекає губернаторів після виборів

Вівторок, 16 жовтня 2007, 16:27

В українському політикумі поняття "відповідальності" є непомітним як явище і рідко вживаним у проекції на себе.

Протягом скількох виборчих кампаній українці були свідками, як політичні партії/блоки зазнавали відчутних втрат у своїй підтримці, але як правило ніхто з лідерів цих сил не наважувався визнати себе у цьому винним.

Скажімо, під час виборів 2006 року поразку отримали КПУ, УНП, Пора, блок Литвина і інші, але ні в одній з цих політсил лідер не змінився. І ніхто з керівництва партії не пішов, навіть однопартійці просили їх залишитись - єдиним, мабуть, винятком став Роман Безсмертний.

Зазвичай відповідальність за поразку чи втрати відсотків скеровувалась на місця і все обмежувалось доганами і незначними змінами лідерів на рівні осередків.

Виборчу кампанію-2007 для деяких сил теж можна визнати невдалою, зокрема у даному контексті часто кажуть про пропрезидентський блок НУНС, для якого настав час осмислити свої виборчі здобутки.

На перший погляд може здатися, що блок зазнав невдачі на виборах - 13,95% у 2006 році і лише 14,15% у 2007 році. Але більш уважний розгляд може показати протилежне. Адже за початковий показник, з яким блок вийшов на старт виборів 2007 року, варто визнати дані соцопитувань напередодні указу президента про розпуск парламенту, коли рейтинг НУ поступово спадав.

Так, згідно з соціологічним дослідженням центру імені Разумкова, у лютому 2007 року за блок НУ готові були проголосувати лише 7,1% опитаних. Зрозуміло, що діяльність блоку після виборів 2006 року призвела до відчутних розчарувань його виборців, та їх перетік у коло симпатиків БЮТ.

За цих обставин результат 2007 року можна вважати доволі успішним для блоку, оскільки їм вдалось практично подвоїти кількість своїх прихильників, які збереглись ще за попереднього політичного керівництва блоку.

Однак, очікувались кращі результати за рахунок долучення до блоку Нашої України інших політсил - Народна самооборона, Українська правиця, Пора. Проте, мабуть, крім НС, інші сили так і не додали до зростання рейтингу блоку, а імена їхніх лідерів і членів практично були відсутніми у політичному дискурсі під час кампанії.

Можливо, це результат роботи глави секретаріату президента, а можливо, - реальна на сьогодні електоральна підтримка Ющенка.

Однак усі очікували кращого підсумку виборів для блоку НУНС, і за невиправдання сподівань хтось буде змушений відповісти. І відповідати доведеться не перед виборцями, яких також запевняли у високому рейтингові їхнього блоку, а перед президентом, якого у цьому приватно переконували заохочуючи до участі в кампанії на підтримку НУНС.

Тими хто запевняв Ющенка у перемозі, був не лише глава секретаріату і лідери блоку, але й голови обласних адміністрацій. Тому, у переговорному процесі щодо створення демократичної більшості у парламенті власне голови адміністрацій - як обласних так і районних - можуть і стануть розмінною монетою і предметом торгів.

І хоча їх роль не можна вважати ключовою у виборчій кампанії, оскільки їх вплив на виборчий процес зменшився порівняно з попередніми менш демократичними виборами, сподівання все-таки були.

Звичайно при оцінці результатів виборчої кампанії буде враховано багато факторів, які вплинули на показники блоку у регіонах – наприклад, наявність потужних локальних фігур політичних опонентів в регіоні. Однак ці фактори не будуть такими очевидними і промовистими, як результат голосування за блок НУНС по області чи районі, та ім’я голови відповідної державної адміністрації, з яким пов’язувався успіх у тому чи іншому регіоні.

Щоб передбачити подальші долі принаймні голів обласних адміністрацій, складемо таблицю відсоткових і загально-кількісних показників блоку НУНС, щоб порівняти результати виборів 2006 і 2007 років. І на підставі даних спробуємо спрогнозувати, хто з керівників облдержадміністрацій залишиться на своїх посадах, а хто, мабуть, буде змушений їх покинути.

(Звичайно ми уникаємо тут багатьох чинників, які можуть бути більш вагомими у визначенні відповідності тих осіб своїм посадам, наприклад економічні показники області за рік, рівень наближеності до президента і його прямого оточення, та багато інших).

Розмістимо області у три групи і дві підгрупи, в залежності від підтримки блоку НУНС на виборах 2007 року, порівняно з підтримкою блоку НУ на виборах 2006 року:

Області, у яких відмічено відсотковий і кількісний зріст показників підтримки НУНС.

Тут слід виділити підгрупу лідерів (А), які забезпечили і відсотковий приріст на 2 і більше відсотки, і кількісний приріст (понад 10 000 голосів) - керівники цих областей матимуть вагомий аргумент для залишення на своїх посадах:

А) Чернігівська, Київська, Харківська, Черкаська.

Б) Кіровоградська, Закарпатська, Дніпропетровська, Тернопільська, Донецька.

(Закарпатська область хоча і дала найбільший відсотковий приріст, приріст же кількості голосів є мізерним і дорівнює приросту у Донецькій області).

Області, у яких відмічено відсотковий зріст, але кількісний спад.

Сумська, Полтавська, Миколаївська, Крим, Одеська, Хмельницька області.

Області, у яких відмічено і відсотковий і кількісний спад.

У цій групі виділимо підгрупу аутсайдерів (Б), у яких відсотковий спад понад 2% і кількісний спад понад 10 000 голосів. Керівникам даних регіонів треба буде навести доволі поважні аргументи, щоб залишитись на своїх посадах.

А) Київ, Луганськ, Севастополь, Запоріжжя, Херсон, Волинська, Львівська, Вінницька області.

Б) Івано-Франківська, Чернівецька, Рівненська, Житомирська області.

Загалом виглядає, що із завданням найкраще впорались голови адміністрацій Чернігівської (Хоменко), Київської (Ульянченко), Харківської (Аваков) і Черкаської областей (Черевко).

Дивно виглядатиме, якщо буде замінено когось з когорти тих, які прямо чи непрямо спричинились до зростання показників пропрезидентського блоку.

Голови ж адміністрацій Чернівецької (Павлюк), Рівненської (Матчук) і Житомирської (Павленко) областей не виправдали сподівань, і їхні посади можуть бути винесені на політичний аукціон учасників демократичної коаліції.

Така ж саме доля може чекати і розпорядників областей, у яких були від’ємні показники, або лише один з показників був позитивним.

Незважаючи на спад підтримки блоку у Івано-Франківській (Ткач) і Львівській областях (Олійник), не повинна відбутися зміна голів даних облдержадміністрацій, оскільки саме ці області давали і досі дають найбільшу підтримку блоку серед усіх регіонів, яка в понад 2,5 рази перевищує середню по Україні.

Доля ж голів адміністрацій інших областей знаходиться поза цифровим форматом.

Чи справдиться прогноз?

Остап Одушкін, доктор політології (Ph.D.), філософський факультет, Львівський національний університет ім.І.Франка



powered by lun.ua
Головне на Українській правді
Підпишіться на наші повідомлення!