Десять заповідей українського опозиціонера
Партія регіонів іде в опозицію. Іде розгнівана, порівнюючи жовтогарячих коаліціантів з непотрібним сміттям і лякаючи їх електричним стільцем.
Утім, створюється враження, що за словесною бравадою "біло-блакитні" ховають елементарну розгубленість. Опинитися в опозиції регіонали ніяк не очікували, у прем'єрство Тимошенко не вірили до останнього і до свого нинішнього статусу звикають дуже важко.
Янукович і Ко змушені освоюватися на новому місці та розробляти стратегію дій. З яким багажем регіонали прийшли до опозиції, чого від них варто чекати та що їм можна порадити?
Спробуємо відповісти на ці питання в популярній формі, яка відома з часів пророка Мойсея:
1. Банкова – Господь Бог твій, так не буде у тебе богів, окрім неї!
Застаріла та досить шкідлива заповідь, яка захопила розуми деяких впливових регіоналів. Закоренілі оптимісти з ПР щиро вірили, що Ющенко з Балогою забезпечать створення широкої коаліції і не допустять прем'єрства Тимошенко.
Наслідок відомий: президент не впорався з фракцією НУНС, Юля – прем'єр, регіонали, які сподівалися на Ющенка, залишилися в дурнях, втративши безцінний час.
"Біло-блакитним" настав час відмовитися від примітивного монотеїзму. Віктор Андрійович – не Бог, Віктор Іванович – не пророк, і постійно оглядатися на Банкову в очікуванні чудес не варто.
Як ситуативний союзник, зацікавлений у нейтралізації Тимошенко, президент, звичайно, корисний, і координувати з ним антипрем'єрські акції можна та потрібно. Але робити співробітництво з Банковою ключовим пунктом своєї стратегії невірно. Насамперед опозиція повинна спиратися на власні сили. Як говорить народна мудрість, на Балогу надійся, а сам до роботи берися!
2. Не зажадай картки свого ближнього!
Найпростіший та найефективніший прийом з арсеналу нової опозиції – невсипно відслідковувати оборот депутатських карток у парламенті.
Запас міцності в "коаліції-227" надзвичайно малий: нардеп може лягти в лікарню з інсультом, виїхати на гастролі, піти в запій... Зрештою, всі ми люди! Знищити в зародку спроби використання чужих карток – найперше завдання регіоналів.
Якщо колись у Верховній Раді голосував дух пані Богатирьової, то нині Раїса Василівна та її товариші оголосять рішучий бій паранормальним явищам.
Щоправда, щоб успішно виступати в ролі ревнителів Конституції та регламенту, треба самим шанувати відповідні заповіді. А з цим у ПР великі проблеми. Відбирати картки у спікера або власних депутатів – це, знаєте, нагадує справжню казармену демократію...
3. Не прелюбодій із прем'єром!
Завдання Юлії Тимошенко – заручитися додатковими голосами в парламенті, приваблюючи чужих депутатів. Завдання опозиції – не допустити цього. Чесність рядових регіоналів забезпечити неважко, але як відгородити від бісівської спокуси інші фракції?
Моральне обличчя комуністів занадто добре відоме Партії регіонів; Литвин – той взагалі собі на розумі. За незміцнілі душі парламентських малят розгорнеться серйозна битва.
Щоб не програти бій на самому початку, регіонали повинні твердо засвоїти – вони вже не при владі! У процесі політичних консультацій ПР повинна відмовитися від звичного амплуа "головної правлячої". Стосунки з тим же Симоненком треба вибудовувати по-новому, забувши про благословенні антикризові часи. Інакше неминуче фіаско.
Утім, якщо утримати комуністів і литвиновців від гріхопадіння все ж таки не вийде, можна перевести негатив у позитив, зганьбивши розпусників Нехай південно-східний електорат бачить: єдина сила, яка зберегла опозиційну чистоту та непорочність, – це Партія регіонів!
4. Пам’ятай день суботній, а також понеділок, вівторок, середу, четвер і п'ятницю!
Заблокувати роботу Верховної Ради та тим самим приректи парламентаріїв на вимушений відпочинок – мабуть, єдина опозиційна технологія, досконально освоєна Партією регіонів. У "біло-блакитних" є й перевірені бійцівські кадри, і фірмові прийоми на кшталт зведення імпровізованих барикад зі стільців.
Тим більше в ПР спокус зловживати цим сильнодіючим засобом. А будь-яке зловживання, як відомо, згубне. Якщо опозиція буде кожного разу влаштовувати парламенту позачергові канікули, ефект від блокування знизиться, коаліціанти поступово адаптуються до екстремальних умов і знайдуть антиотруту, а самі регіонали, напевно, відштовхнуть від себе зважених литвиновців.
Краще вже розглядати параліч Ради як запасний козир, який може бути задіяний в особливо серйозних ситуаціях.
5. Поважай своїх виборців!
Плекати електорат, який дав тобі парламентське життя, – священний обов'язок будь-якого політика, тим більше опозиційного. На жаль, в очікуванні широкої коаліції регіонали виявляли нечувану лояльність до Ющенка та демонстрували обурливу ідеологічну безхребетність. Лідер ПР дійшов – о жах! – до цілування хреста, піднесеного розкольником-Філаретом.
"Янукович вже не той, що колись..." - журиться Південний схід, дивлячись на своє дитя. А самі регіонали визнають: у випадку дострокових виборів результат партії напевно погіршиться.
Блудним синам із ПР треба терміново вертатися під рідний електоральний дах. Шлях відомий – проблеми НАТО, російської мови, УПА й ін. Скажімо, Нацрада з телебачення та радіомовлення з 2 січня приступає до моніторингу телеканалів, щоб витіснити з ефіру незаконну іноземну мову. Встати на захист великого та могутнього – чим не розминка для новоспеченої опозиції?
Виборець Партії регіонів має потребу в позитивних месседжах: "Ми пам'ятаємо про тебе, друже, ми захистимо тебе від помаранчевої сваволі!"
6. Не промовляй хибного свідчення на Кабмін!
Регіоналам дійсно не варто зводити наклеп на прем'єра Тимошенко та її команду – у біло-блакитних опозиціонерів буде цілком достатньо реальних приводів для критики уряду.
Інфляція росте, ціни на газ – теж, Євро-2012 – під загрозою зриву, передвиборчі обіцянки Юлії – з області наукової фантастики, професійні якості багатьох міністрів викликають сумнів. Опозиційним критиканам буде де розгулятися.
Але перш за все регіонали повинні забезпечити собі стабільну присутність в інформаційному просторі. Бонусів, пов'язаних з перебуванням в уряді, відтепер не буде; цей збиток треба якось відшкодувати.
Ідея тіньового Кабміну, озвучена Віктором Януковичем, звучить привабливо, але чи впорається ПР із її реалізацією? "Тіньовик" повинен не тільки щось розуміти в проблемі, але і бути яскравим, вмілим оратором. А з кадрами, які поєднають обидві ці якості, у регіоналів завжди було туго.
Звичайно, спробувати варто в будь-якому випадку. От тільки унікального Миколу Яновича до тіньового уряду краще не підпускати.
7. Не вбий нікого, крім міністрів Юлії!
Майбутня розправа над урядом Тимошенко, про яку мріють регіонали, – справа заморочлива. Доцільніше почати з атак на окремих міністрів, які вірні Юлії Володимирівні.
Технологія індивідуального цькування вже була випробувана на Луценку та Тарасюку. Підшукати для цих цілей ситуативну більшість за рахунок внутрішніх опозиціонерів із НУНС цілком реально: 18 грудня міністерських портфелів, як звичайно, не вистачило на всіх, і скривджених у рядах правлячої коаліції вистачає. Та й секретаріат президента у крайньому випадку може допомогти.
А, головне, у завербованих депутатів буде вигідний привід для відступництва – відвертий непрофесіоналізм колег по коаліції. Адже турбота про благо країни вище коаліційної солідарності!
Привід для розправи знайти нескладно. Допустимо, зійде з рейок черговий потяг – і на килим можна сміливо викликати Йосипа Вінського.
8. Не вкради!
Із цією заповіддю регіонали традиційно не дружать. Список гріхів нинішньої опозиції великий – від картки, викраденої нардепом Лук'яновим, до горезвісного "Дніпроенерго".
А Тимошенко вже анонсувала безжалісне полювання на розкрадачів народного майна. Що ж, в умовах, коли порадувати українців позитивними соціально-економічними зрушеннями вдасться нескоро, хрестовий похід проти "банди" – відмінний пропагандистський крок.
Опозиціонери заговорять про переслідування за політичними мотивами та частково будуть праві: Юлею рухає скоріше політична доцільність, ніж вроджений потяг до справедливості. З іншого боку, регіонали, звичайно, не ангели.
Гоніння на "донецьких" можна розглядати і як справедливу відплату, і як нейтралізацію конкурентів навпіл з піаром. Чи зуміє опозиція переконливо відстоювати другу точку зору?
Відбити дебютну атаку шаленої Юлії – справа честі для регіоналів. Від здатності "біло-блакитних" тримати удар залежить багато чого – і репутація ПР як опозиційної сили, і поведінка малих парламентських фракцій, і масштаби колабораціонізму з боку нестійких опозиціонерів.
Гріш ціна Партії регіонів, якщо вона не зможе захистити своїх синів, обвинувачених у порушенні 8-ої заповіді!
9. Не створи собі кумира!
Ще одна проблема, з якою зіштовхнеться опозиційна Партія регіонів – роль особистості Віктора Януковича в історії ПР та її можливе зниження.
Під час виборчої кампанії Віктор Федорович незамінний як живий символ, на чолі Кабміну він теж почуває себе впевнено, але в кулуарних парламентських баталіях малокомпетентний. І тим паче вплив Януковича зменшиться, якщо крісло першого віце-спікера все-таки посяде Раїса Богатирьова.
В ім'я політичного виживання амбіційний екс-прем'єр буде змушений змиритися з таким станом речей і не йти на відкриту конфронтацію з конкурентами.
Партія регіонів завжди славилася вмінням стримувати внутрішні конфлікти в рамках пристойності та не виносити сміття з хати. У теперішніх умовах це особливо важливо – розкол у рядах опозиційної ПР буде подібний до смерті.
10. Не промовляй слово "влада" дарма!
Поняття "Влада" для Януковича та компанії настільки ж святе, як для інших громадян слова "Мама", "Батьківщина" або "Бог". Регіонали стали полоненими цього сакрального поняття – ось у чому їхня головна проблема.
Звідси – явна неготовність до опозиційного статусу; спроби конвульсійно чіплятися за владу, коли давно настав час вибудовувати раціональну лінію поведінки в опозиції; бажання демонструвати замашки правлячої сили, вже не будучи нею.
Регіоналам необхідно вжитися в образ опозиціонерів. Для цього слово "влада" варто... ні, не забути – до певного часу витиснути в глибини підсвідомості, як ховають у сейф фамільні коштовності.
Шанс-2007 втрачений Партією регіонів, і спогади про загублену велич можуть їй лише зашкодити. "Біло-блакитні" повинні почати з чистого листа, терпляче освоюючи опозиційну премудрість.
Не виключено, що згодом це дозволить регіоналам повернутися в затишні кабінети на Грушевського, де, нарешті, можна буде розслабитися та забути про всі заповіді – як Божі, так і людські.
 |
Михайло Дубинянський
