"Несепаратистський" з'їзд

170 переглядів
80
Мустафа Найєм, для УП
Понеділок, 3 березня 2008, 12:04

За всіма ознаками після з'їзду в грудні 2004 року Сєвєродонецьк мав би стати символом єднання усіх прихильників Віктора Януковича. Це було б місто, де вони, збираючись з силами, згадували трагедію президентських виборів, переслідування Євгена Кушнарьова та ув'язнення Бориса Колеснікова... Але попри весь пафос підготовки до заходу, другий Сєвєродонецький з'їзд став лише жалюгідною тінню минулого.

Формально з'їзд у Сєвєродонецьку не можна називати другим. У Партії регіонів неохоче згадують про те, що насправді перший Всеукраїнський з'їзд депутатів рад усіх рівнів пройшов у Харкові, 4 грудня 2004 року. Його організатором у тому числі виступав на той момент лідер партії "Нова демократія" Євген Кушнарьов.

Славнозвісний з'їзд у Сєвєродонецьку називався трошки інакше – Всеукраїнський з'їзд депутатів Верховної ради АР Крим, місцевих рад усіх рівнів – і був скликаний через п'ять днів після другого туру виборів президента 26 листопада 2004 року.

Але не дивлячись на цю формальність, організатори проявили неабияку впертість, аби більше ніж через три роки провести з'їзд саме в Сєвєродонецьку, заплативши мільйон доларів за оренду покритого тріщинами Льодового палацу.

– Ну, яка різниця? – посміхаючись відповів "Українській правді" Віктор Янукович. – Хіба вам не подобається? Ви ж зрозумійте, що рішення приймали організатори, і я з ними повністю згоден.

Оргкомітет не зупинив навіть той факт, що після 2004 року це місто стало синонімом сепаратизму, а його згадування обурює майже половину країни.

– Хай ті, в кого це викликає нерозуміння, звертаються до психіатра, ми можемо проводити з'їзд, де хочемо, - прокоментував "Українській правді" Дмитро Табачник.

Потім він трохи задумався і вже більш впевненим голосом назвав істинну причину проведення з'їзду саме в Сєвєродонецьку:

– Ми хотіли продемонструвати некапітулянтську позицію!

Поважних делегатів з'їзду з шаною проводили на місця у центрі палацу. Перед ними була змонтована велика сцена з партійною символікою і гаслами. Деякі написи так і залишились загадкою. Наприклад, праворуч від президії було виведено: "Регионы забирают у центра деньги и власть".

Віктор Янукович зайшов у зал під урочисті фанфари. Три роки тому лідер "регіоналів" скаржився делегатам на свій сумний настрій. А в минулу суботу він крокував по тому ж залу на своє місце, без краватки та широко усміхаючись.

– Минулого разу ви були в більшому розпачі, що вас так радує сьогодні? - запитав кореспондент "Української правди".

– Ну... як що? – лідер зробив паузу і здалося, що він і сам на мить замислився. Три роки тому в нього була надія швидко повернути собі владу, зараз ця перспектива виглядає дуже туманною і за іронією долі багато в чому залежить від його співробітництва з Віктором Ющенком – людиною, проти якої він колись боровся. – Знаєте, сам не знаю чому, я думаю, що в мене сьогодні нормальний настрій... Але все-таки три роки тому була зовсім інша ситуація, інша атмосфера...

Одразу після відкриття з'їзду до мікрофона вийшов депутат Віктор Тихонов і вщент розкритикував систему місцевого самоврядування. Він ретельно наводив статистичні дані, розкритикував сумісництво Петьовкою депутатського мандату з посадою мера Мукачевого.

– Надо же какой!.. – іронічно посміхнулась під час виступу Тихонова жінка, що сиділа в першому рядку у секторі делегатів Луганської області. – А что же это вы на выборы под указку Юща-то пошли?! А ведь когда-то он прямо с той сцены кричал, что не собирается ползать на коленях перед Ющенко?

Справді, 28 листопада 2004 року Віктор Тихонов, виступаючи на з'їзді, просто з трибуни звертався до Віктора Ющенка: "Господин Ющенко, посмотри на меня, разве я могу тебя испугаться? И второе: вспомни слова, что лучше умереть стоя, чем жить при тебе на коленях".

Пізніше виявилося, що жінка, яка так гарно пам'ятала події минулого Сєвєродонецького з'їзду, була представницею Прогресивної соціалістичної партії Вітренко. Не чекаючи закінчення з'їзду, вона вискочила на сцену і кинула на стіл перед Тихоновим текст свого виступу. Той демонстративно відвернувся, а жінці слова так і не дали.

– Тепер вы поняли, чем мы отличаемся?! - обурювалася пізніше сама пані Вітренко. – Все это говорит об одном – они хотят дружить с Балогой и сделать второй раз президентом Ющенко!

Можливо, зі сцени Вітренко була б такою ж палкою, але оргкомітет її промову не затвердив.

Утім, виступи з трибуни дедалі ставали довшими, а погляд Віктора Януковича похмурішав. У його голові могли виникати різні картини з минулого.

Можливо, він пригадував як поруч з ним, стоячи на тій самій трибуні в листопаді 2004 року, Раїса Богатирьова кричала:

– У той день, коли раптом комусь прийде на думку проводити повторне голосування (за президента України – УП), ми на нього не підемо, ми будемо проводити референдум про створення Південно-Східної держави!

Минуло трохи більше трьох років, пані Богатирьова перейшла працювати до Віктора Ющенка і фактично покаялась у свої словах. На з'їзд вона не відправила навіть телеграму.

– Раїса Василівна в нашій партії, але вже в іншому таборі, - пояснювала Ганна Герман.

Проте в іншому таборі опинилась не тільки Раїса Богатирьова.

Борис Колесніков разом з групою депутатів хоч і прийшов на з'їзд, проте до залу так і не спустився. Весь час свого перебування він провів... на трибунах під табличкою "Донецька область" як пересічний делегат.

Окрім внутрішньопартійних суперечок, Бориса Колеснікова могли спеціально посадити поодаль від телекамер та уваги делегатів, адже він був першим, хто у листопаді 2004 році вийшов на трибуну з пропозицією про проведення референдуму і створення Південно-Східної республіки.

Цікаво, що традиційний опонент Колеснікова Андрій Клюєв сидів у залі, прямісінько по центру першого ряду. В якийсь момент вони перетнулися поглядами, і Клюєв, вставши, попрямував до дверей. За ним вийшов і Борис Колесніков.

Їх вдалося знайти перед чорним виходом з будівлі. Нервово палячи, вони стояли в скляному прийомі дверей.

– А чому б вам не сісти до зали? – спитав кореспондент "Української правди" Бориса Колеснікова.

– А чого мені туди йти? – здивовано відповів він. – Слухайте, ну всі ваші розмови про якісь там розколи в партії – це все нісенітниця! Я з областю на трибуні, там мої люди, мені й так гарно...

– Може, у вас і з Андрієм Петровичем конфліктів немає?!

– А що є? – перепитався сам пан Клюєв. – Боря, ти скажи – в нас що, конфлікти?

У відповідь Борис Колесніков розсміявся.

– Ну от хочеш зараз для тебе зробимо кадр? Хочеш? Диви. Андрію, йди сюди, - він закинув однопартійцю на плече руку. – От фотографуй і запам'ятай – у нашій партії немає розколу! І все в нас єдине і ціле.

Проте з моменту переходу Партії регіонів до опозиції розбіжності між її радикальним і ліберальним крилом стають дедалі очевиднішими, і з'їзд у Сєвєродонецьку мав би в першу чергу показати єдність "біло-блакитних". Але насправді Сєвєродонецький з'їзд поставив останню крапку в дискусії про існування такого розколу.

І єдина людина, участь якої на з'їзді могла б дозволити "біло-блактиним" називати чутки про розкол у Партії регіонів "домислом журналістів", у цей день так і не прибула. Ще за декілька днів до зборів депутатів люди Ріната Ахметова казали, що він захворів. Те ж саме потім офіційно повідомили у партії. І все б нічого, але того ж дня пан Ахметов був помічений на трибунах в іншому місці – в Донецьку на матчі "Шахтар" – "Закарпаття".

Але дехто на з'їзді, мабуть, усе ж таки розраховував, що пан Ахметов буде в залі. Дмитро Табачник у своєму виступі майже особисто звертався до якихось підприємців у Партії регіонів, що постійно домовляються з Віктором Ющенком:

– Бізнесмени, що входять до партії, зрозуміли прислів'я "гроші люблять тишу" і постійно намагаються виторгувати у Ющенка гарантії бізнесу в обмін на політичні поступки. Але вони повинні зрозуміти, що ніколи жоден помаранчевий уряд не виконає ніяких гарантій південно-східному бізнесу, - говорив пан Табачник, виступ якого насправді був присвячений проблемам культури. – Я хочу, щоб ми зрозуміли: бізнесмен не може домовлятися з піратом – у них діаметрально протилежні інтереси.

Хоча ці ж слова могли бути адресовані і представникам іншого бізнесмена, якого все частіше називають одним з кандидатів на посаду головного фінансиста Партії регіонів – Дмитра Фірташа.

По залу були розсипані його партнери, друзі та колишні співробітники: одразу за спиною Андрія Клюєва сидів екс-керівник його охорони депутат Іван Мирний, в першому ряду розмістився Сергій Льовочкін, а трохи далі від нього Юрій Бойко, та рідна сестра Льовочкіна – Юлія Володимирівна Новикова.

Взагалі, попри всі очікування, з'їзд виявився достатньо млявим. Оргкомітет зробив усе, аби уникнути можливих непередбачуваних обставин – список виступаючих був суворо затверджений керівництвом, а всі радикальні елементи, на кшталт виступу Наталії Вітренко, були виключені.

На мовну тему виступав Вадим Колесніченко. Його вступ українською мовою був зустрінутий оваціями, але довжелезна промова змусила багатьох вийти до буфету.

– Какая мерзкая игра против собственных граждан, для которых русский язык – родной! Через два года ты не сможешь сдать выпускной экзамен на родном языке – ты не имеешь аттестат о среднем образовании, ты не сдашь экзамен в ВУЗ на родном языке – ты не сможешь учиться и получить диплом о высшем образовании...

Під ці надривні заклики Колесніченка заснув Юрій Бойко. Вслід за ним почав позіхати Янукович-молодший.

Трішки пожвавішав зал від виступу Михайла Добкіна і голови Житомирської облради Ірини Синявської, якій особливо вдався нарис на тему "Юлія Тимошенко – політичний рейдер".

Єдиним не передбачуваним елементом став виступ депутата Госдуми Костянтина Затуліна з "Єдиної Росії". Росіянин був другим після Віктора Януковича, кого зал зустрічав не просто оплесками, а скандуванням.

Натхненний палкими "Росія! Росія!", пан Затулін одразу почав з того, що назвав усіх присутніх співвітчизниками, а Сєвєродонецьк своєю Батьківщиною.

– Мы уважаем суверенитет Украины, уважаем и знаем, где проходит граница, но от этого не перестаем считать Луганщину, не перестаем считать Северодонецк своей родиной...

На цих словах у багатьох депутатів з облич зникли посмішки. Дехто просто почав робити вигляд, що не чує виступаючого, а дехто відверто запитував, як ця людина потрапила на сцену. Віктор Янукович слухав гостя мовчки, без емоцій на обличчі.

Здавалося, що організаторів більше дратує не те, що говорить пан Затулін, а те, як на це реагують люди на трибунах – вони перебивали виступаючого скандуванням "Росія!", кричали, аплодували.

– Мене не вразив його виступ, - ділився пізніше Олександр Кузьмук. – Я йому так і сказав! Є в його словах якась ностальгія за минулим...

А Дмитро Табачник взагалі заявив, що не побачив "у виступі Затуліна особливої політичної глибини".

Коли пан Затулін сів на місце, по губах Ганни Герман можна було прочитати лише "Слава Богу".

Утім, межу ніхто не переступив, і в залі не пролунало жодного заклику до відділення якоїсь частини України або утворення якихось нових держав.

Віктор Янукович виступав уже традиційно – з суфлером.

(Звідси прес-секретар тіньового Кабінету міністрів контролював сигнал на суфлери)

Оглядаючи зал, він визначив, що однією з нових загроз є "спроби змінити Конституцію фактично в обхід парламенту".

Він у черговий раз критикував "лист трьох" і декілька разів нагадував про шлях євроінтеграції через децентралізацію влади.

– І нехай усі розмови про сепаратизм, дух якого начебто тут витає ледь не з 2004 року, залишаться на совісті тих, хто їх розповсюджує!

Утім, виступи делегатів носили майже формальний характер – текст резолюції з'їзду був заготовлений ще до початку заходу.

За інформацією "Української правди", остаточно тексти всіх документів були затверджені особисто Віктором Януковичем десь за годину до початку з'їзду. Ніякі правки до нього ані під час обговорення, ані за пропозиціями Соцпартії, Компартії і ПСПУ не вносилися.

Весь з'їзд зайняв менше чотирьох годин. Коли делегати почали виходити на вулицю, почався дощ. Одним з останніх до автобусів крокував соціаліст Станіслав Ніколаєнко.

– Якщо б усе повернулося у 2005 рік, ви б знову з'єднали долю вашої партії з Партією регіонів? - запитав навздогін колишньому міністрові кореспондент "Української правди".

– Ми би подумали, ми би дуже гарно подумали... - відповів соціаліст і вийшов під першу весняну зливу.

Авторизуйтесь щоб писати коментарі
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення
IP: 77.121.137.---ганна_ахметова..
збіговиська такого типу - це варіанти відомого органїзації "Союз меча и орала", де бендер видурював гроші на свої потреби, прикриваючися бідними дітьми. Так і зараз партія шарікових прикривається стражданнями руськоязичних, влаштовуючи свої оборутки.А мета та наслідки ті ж самі – хтось спритний покладе собі до кишені дещицю, лякаючи: нам будет трудно, прийдется отстреливаться. Сатирики відпочивають. А таку особу як колишній полковник" та музейний злодій табачник у пристойні доми не впускають
IP: 91.145.220.---амид..
я думаю следующее. надо уровень жизни в государстве поднимать, а не демагогию разводить и какая разница кто, где заседает на каком языке разговаривает.
все страны обьединяются в союзы, федерации для достижения стабильности и развития потенциала, а мы все в дерьме копаемся, врагов народа ищем. они были есть и будут никуда от них не денешься. надо, чтобы в нашу страну было пристижно ездит и зарабатывать здесь деньги, а вот такое поведение наших избранников шаг не в перед, а Римскую империю.
IP: 77.123.52.---DEDY..
Мустафь молодець.
Але мені здається, що потрібно було б провести більше поглиблений аналіз і відповісти тільки на одне питання.Чому стільки років на території України вільно діють антиукраїнські організації відкрито фінансовані РФ, що є частиною геополітичної акції Кремля, яка спрямована на розкол й анексію частини українських земель? Чому гарант нашої незалежності не діє?Хто або що заважє?
Може боїться, що «замочать» у сортирі??А може всіх цих федерастiв у телятник і на хутір Михайлівській?
IP: 77.109.26.---Helter-Skelter..
Да-а-а-а-а-а... Не тот теперь "регионал" пошёл, не тот... Каскаду нет, задор испарился... Скукота и серость сплошная.
IP: 77.122.228.---чг..
сть обыкновенное стравливание украинцев и россиян силами, являющимися кукловодами для нас и россиян. Т.е. союз дьявола и анти-Христа в действии. первый:жыдо-историк табачник.
Усі коментарі
"Білий попіл". Уривок з дебютного роману Ілларіона Павлюка
Sapiens, але не Homo. На що ще здатний штучний інтелект
Ліквідація "Мамая". Що відомо про ватажка осетинських бойовиків на Донбасі
Вічний олівець і папір з опалого листя – найкращі українські стартапи
Усі публікації