Знижуємо ціни на нерухомість!

Друг-одноліток просить молитися за його молоду сім'ю. Мені стало моторошно – невже щось зі здоров'ям? Виявилося – сім'я бере кредит на однокімнатну. Під Києвом. При середній київській зарплаті – це, як у Василя Стефаника, важко нести під гору свій хрест.

Мій друг познайомився з майбутньою дружиною під час революції. Тогочасні студенти, "діти революції", кидали себе під автобуси, на яких бюджетників відправляли організовано голосувати. Були готові кидатися хоч під танки. Танків не було, але запалу боротися – хоч відбирай.

Сьогодні тогочасні студенти створюють сім'ї. Народжують дітей. Дочекатися ще одної революції – житлової не у всіх вистачає терпіння. Подають документи на кредит.

Десь в тумані своєї недієвості і малозначущості випала з поля уваги державна програма молодіжного кредитування. Хтось з молоді отримав молодіжний кредит під 5% річних? Може це та молодь, що приїздила забирати документи на кредит на батьківських іномарках?

Найсвіжіша ініціатива президента доступного житла вже стала об'єктом справедливої критики. Дай чиновникам розпоряджатися черговими мільярдами – і уважно слідкуй наступного року за динамікою індексу корупції в Україні.

На цьому фоні голки багатоповерхівок, що підпирають київське небо, дірявлять й свідомість. Ось все нові і нові будинки, а нинішні ціни від минулорічних відрізняються як Черновецький від мера європейського столиці.

Може варто піти ва-банк, проклавши дорогу в якийсь з банків за кредитом?

Саме до цього підштовхують покупців будівельники, ріелтори і посередники. Недарма на професійному жаргоні їх називають "ростишки". Завдяки й постійному нагнітанню ситуації на ринку впродовж останніх років ціни на житло потягнулися в космічну далечінь.

В хід йшли і йдуть навіть абсурдні "аргументи". З місяць тому один з найбільших "ростишек", власник компанії і спонсор київських виборів переконував, що київські ціни будуть рости, адже вони ще не наздогнали.... московські!

Однак невдовзі житлова "революція" у вигляді іпотечної кризи відбудеться. Сприятливі фактори на світовому ринку і цілеспрямовані зусилля ентузіастів, які вірять в зміни – достатній імпульс.

На початку лютого один 30-ти літній київський підприємець висловив вголос те, що практично у кожного на думці: нинішні ціни на нерухомість є "віртуальними", і оголосив війну забудовникам і посередникам. Ініціатор "війни" за визначенням не програє її, адже має переконання, що зміна ситуації хоч на 0,001% вже вартує вкладених зусиль.

Ініціатива підприємця під назвою "Кризі – так!" вже вийшли з інтернету оффлайн. Наліпки на автомобілях, футболки, і непідробний інтерес журналістів до ініціативи дають чим далі, тим більший розголос. Хоча традиційних скептиків в стилі "скільки йому за це заплатили?", "все одно нічого не вийде!" теж вистачає.

Ініціатор – один з тих "дітей революції", хто при всьому сьогоднішньому хаосі, залишився тверезо мислити. Базовим показником для ціни житла в світі є коефіцієнт співвідношення "реальна середня зарплатня до ціна кв. метра". В Україні такий коефіцієнт значно вищий як у європейських країнах.

Ініціатор, пам'ятаючи досвід солідарності людей під час попередньої революції, переконаний, його ідею підтримають не тільки молоді сім'ї.

Що робити сьогодні киянам і мешканцям великих міст? Ініціатор пропонує головні кроки: утриматися на даному етапі від купівлі нерухомості, не брати кредити на нерухомість, вивчати можливості для зменшення оренди площ для малого і середнього бізнесу.

Важливим є психологічний момент – поширювати переконання, що іпотечна криза вже настає.

Ціни на квартири впадуть на 50% вже до осені. $1200 замість $2500 – це і є конкурентно ринкова ціна на житло в Києві. Всі передумови для цього існують. Ринок практично стоїть, банки зробили більш жорсткі умови кредитування, а пропозиція житла збільшилася у два рази...

Крім того, привіт з Америки! На помилках варто вчитися.

Прикладом, що надихає учасників ініціатив, є досвід країн Балтії. За неповний останній рік ціни на житло там впали на 30%.

В Естонії, Латвії і Литві ситуація була неймовірно подібною до української. Спекуляції на ринку, галопоподібний стрибок цін – до 60% щорічно, великі інвестиції (переважно іноземні) в ринок житла з метою надприбутків і самовпевненість забудовників, що ціни можуть тільки підвищуватися, але не знижуватися.

Як наслідок – сьогодні в країнах Балтії практично ніхто не купує житло. В суспільстві панує переконання, що ціни найближчим часом ще більше впадуть. Найбільша естонська будівельна компанія YIT Ehitus була змушена двічі з початку року знижувати ціни на виставлене житло.

Хто перший заговорить мовою естонців в Києві? Київміськбуд? Житло-інвест? Познякижилбуд? Ріелтори? Покупці зустрінуть оплесками...

Віталій Мороз для УП