УкроШтірліц

П'ятниця, 13 червня 2008, 17:23
 СЄМЯННІКОВ. Тьфу, черт. Да говорите вы, товарищ, по-человечески, ей-Богу. Вот наказание Господне.

СОФІЯ. Вчіться розуміть. Я вам заявила ще з самого початку, що ні одного слова по-руськи ви од мене не почуете. Ви живете на Україні й повинні знать її мову.

СЄМЯННІКОВ. Да на какого дьявола она мне нужна, ежели меня везде и я всех отлично понимаем и по-русски? Зачем этот национализм, разъединение, не понимаю? Когда вы отделаетесь от этого буржуазного национального фетишизма? Такая вы славная, енергичная, умная, такая социалистка хорошая и... все портите этим своим украинофильством. Ну, да будем надеяться, это, наконец, выветрится.
Володимир Винниченко, "Між двох вогнів".

"Кто "заспивае украинською мовою" песни Микаэла Таривердиева?" Спасибі Анатолію Назаренку з "Ізвєстій" і московським комсомольцям Катерині Пєтуховій і Олегу Базаку, сміливим людям, котрі відкривають очі на злочинну націоналістичну політику українського уряду Ющенко-Тимошенко!

Як, ви ще не в курсі? Штірліца українською переклали на ТВІ! От же ж... смішно?

Відверто знущальні заголовки - "Штандартенфюрер заговорил на мове", "Нэ думай о сэкундах згоры". В кінці, як у терраріумі - "Как теперь звучат крылатые фразы из фильма".

"Штiрлiц йде коридором."

"А вас, Штiрлiц, я прошу лишитись."

"Народжувати и годувати - ось завдання жiнки, все iнше - химера".

Хі-хі-хі, ой як смішно, ой, не можу, ой, зараз під стіл впаду...

А щоб ви не думали, людоньки, що це просто так - на вас наживаються, з жиру бісяться, грошики державні освоюють. А ще українська мова принципово до дубляжу не годиться - убога мова така, мабуть. А ще оце піаряться на цьому - от не було як висунутися, так вони, падлюки, озвучкою зайнялися. Ай-яй-яй... Та ви що, та ми ніби і не проти - але ж подивіться, які паразити!

Хлопці, а давайте глянемо в дзеркало: ви в такій інтонації про російську мову заговорили б? Ась? Чи вас не вчили критику від хамства відрізняти?

Це - імперська звичка зневажати аборигенів. Аналогічно "смішними" вважалися, наприклад, мови народів Кавказу - викривлена російська з грузинським акцентом і досі складає вагому частину радянських анекдотів.

А що, полякам, угорцям і німцям теж обов'язково дивитися "канонічну" версію? Та ні! Для них його уже перекладали - ще в семидесятих. І що, зле Штірліцу стало? В 1989 році книжку з оповіддю про Штірліца видали в Канаді англійською – в чому проблема?

І мова тут йде не про дванадцятисерійний агітпродукт часів холодної війни, що тонко натякає на те, як західні альянти пробували якшатися з нацистами – про Штірліца не було б анекдотів, якби він сприймався серйозно. І не про якість українського перекладу.

Справа тут - в принципі: не можна і все. Бо привикли, бо так найкраще, бо просто не рухай...

А що, мої діти теж ПОВИННІ дивитися це кіно російською? Вони що, не зможуть подивитися "Королеву бензоколонки", "Кавказьку полонянку" чи "Ати-бати, йшли солдати" рідною мовою тільки тому, що старші покоління звикли до іншого?

Ось у чому справа: нас, україномовних, не хочуть визнавати СУБ'ЄКТАМИ. Нам в очі кажуть: вам воно українською не треба. Ви ж російською розумієте, чи не так? В перекладі: навіщо вам своє, якщо ви розумієте чуже?

У цьому відлунює щось знайоме, валуєвське: Штірліца українською нема, не було і бути не може, а якщо й може, то це так смішно, що абсолютно несерйозно і не варто уваги.

Є ще один пласт проблеми: іде боротьба за те, щоб ні в якому разі не з'явилося покоління, котре не споживає культурний продукт російською, або принаймні не залежить від нього такою мірою, як ми залежимо зараз. Таке, котрому достатньо українського і перекладеного іншими мовами.

І це насправді - не така вже й банальна річ, як може здатися на перший погляд: це боротьба за те, щоб українці не стали самодостатніми, щоб вони не перестали залежати від іншомовного культурного простору. І от тут постає питання: як російськомовному українцеві повернутися до української, якщо при всьому бажанні мовного простору банально бракує?

Як забезпечити достатній масив? Відповідь банальна: перекладом надбань інших культур рідною мовою.

Так роблять всі. Данець, котрий перекладає датською книжку Сухомлинського, надає їй перевагу перед "канонічною" іншомовною версією. Ніякого шовінізму - звичайне піклування про своє.

І насамкінець: російськомовні друзі - вам справді українська здається смішною?

Оце, як на мене, абсолютно чіткий тест на шовінізм.

 

Автор Остап Кривдик



powered by lun.ua
Головне на Українській правді