Про буревій львів’ян інформували польські синоптики
Вже через кілька годин після проходження Львовом стихії, місцеві журналісти перейнялися резонним запитанням: чому про таке масштабне природне явище ніхто не попереджав.
"Західна Інформаційна корпорація", навіть, провівши власне розслідування, розмістила на своїй інформаційній стрічці матеріал з промовистим заголовком "Метеорологи про буревій попередили всіх, окрім львів’ян".
І це при тому, що з практично постійною періодичністю раз на кілька днів місцеві прогнозисти погоди інформують львівські ЗМІ про чергове "штормове попередження". Таким терміном метеорологи попереджають про пориви вітру, сильні опади, туман, ожеледицю тощо.
Якось в редакції одного з львівських Інтернет-видань автор став свідком спілкування працівників цього видання. Готуючи поповнення стрічки новин, одна з працівниць спитала у колеги: чи прийшло попередження про штормове попередження.
Та пожартувала, мовляв, ні, бо сьогодні ж парний день тижня, а такі повідомлення приходять переважно по непарних дня…
Чи буде погода демонструвати якісь вибрики, чи не буде, зате люди, які мали б займатися прогнозуванням погоди, завжди зможуть сказати: ми ж вчора (нехай після вчора) попереджали…
Мер постраждалого від жахливого буревію 23 червня Львова Андрій Садовий виступив з ініціативою придбати для Львівщини серйозну техніку – локальний метеорадар, вартістю мільйон євро, який мав би допомогти вчасно передбачати надзвичайні ситуації природного характеру.
Зрозуміло, що міський голова Львова тепер, як ніхто краще, розуміє, наскільки важливо вчасно мати інформацію про ймовірність непередбачуваної стихії. Тим більше, що про наближення до районів Львівщини і самого обласного центру надзвичайно потужного буревію, як виявилося, попередити було нікому.
Наступного дня, коли практично у всіх медіа України розповідали про наслідки стихії у Львові, одразу кілька столичних телеканалів у випусках новин брали коментарі у працівників Київського метеоцентру. Питання було одне: чому ніхто не попереджав.
Експерти-метеорологи пояснювали, що, атмосферні явища типу львівських 23 червня можна передбачити не швидше, як тільки години за дві до атаки стихії. Ми не маємо підстав не вірити київським прогнозистам погоди, чи, тим більше, скептично оцінювати їхній професійний рівень, проте про певне здивування, з приводу почутого, таки насмілимося висловитися.
Поляки нормально прогнозують за добу, а тутешні спеці максимум за дві години до біди.
Йдеться про те, що вже упродовж кількох десятиліть мешканці Львівщини найбільше довіряють прогнозові погоди, що його роблять сусіди-поляки. Якщо поляки кажуть, що у їхніх східних областях завтра слід чекати дощу, то з 90 %-вою ймовірністю можна твердити, що в західних районах Львівської області, а бо й в самому Львові, дощ таки буде.
Так от, у неділю ввечері автор, як, напевне, і тисячі інших мешканців Львова, за звичкою дивився прогноз погоди в новинах першого каналу польського телебачення. У неділю 22 червня про погоду на завтра в ефірі новин TVP-1 розповідав такий собі Томаш Ліс.
Цей завжди усміхнений чоловік на карті показав, що практично уся територія Польщі і значна частина України (заледве не до Дніпра) у першій половині понеділка перебуватимуть під впливом жаркого повітря, яке прямує з Греції, зате після обіду через Польщу на Україну має пронестися дуже сильний холодний циклон низького тиску.
І ці антагонізуючі фронти мали зійтися десь поблизу польсько-українського кордону. Після цього пан Ліс почав говорити речі, які автор, за вже десятки років слідкування за прогнозом погоди на польському телебаченні, ніколи від їхніх ведучих не чув.
Він попросив дуже серйозно поставитися до речей, які він зараз говоритиме. І розповів про те, як слід себе поводити під час грози: в разі, якщо гроза застала когось поза домівкою, то в жодному випадку не можна ховатися під високими деревами, якщо негода застала в полі – то варто просто влягтися на землю і прикрити голову руками. В жодному випадку не можна під час негоди користуватися мобільними телефонами.
Чесно кажучи, у неділю я повноцінно уваги на почуте не звернув. Лише в понеділок після буревію згадав про попередження від Ліса. Виходить, цей поляк знав і попереджав (як міг) ще майже за добу, а українські професіонали можуть про щось говорити лише за 2 години до буревію?!!
…Пригадалося, як кілька років тому, працюючи в одній з львівських газет, я напросився підготувати репортаж про те, як прогнозують погоду місцеві синоптики. Я знав, що запускають якийсь спеціальний зонд, який і інформує про стан атмосфери на найближчі дні.
Пізно на вечір я рушив на метеостанцію, щоби на власні очі побачити так би мовити весь технологічний процес. Побачене вразило ще до початку самої роботи метеорологів. Станція міститься зовсім не далеко від центральної частини Львова у халупі, яку колись, можливо, можна було назвати "фінським будиночком".
Для того, щоби не ображати фінів поясню, що спеціалісти метеостанції сиділи у домі, який нагадував недоруйновану школу в "неперспективному" селі. Прикру картину від побаченого доповнював туалет, типу "шпаківня".
Метеорологи запускали наповнений гелієм зонд, до якого прикріплено радіопередавач, що транслює сигнал на радіолокаційну станцію. Ця РЛС потребує теж окремого описання. Скажу лише, що це екс-чудо військової техніки, було виготовлено ще в 50-ті роки. Після отримання дивного для непрофесіонала великого набору цифр, ці дані передаються в аналітичний центр, який власне і робить прогноз.
Набравшись нахабства, я попросив дозволу поспілкуватися з аналітиком метеоцентру. Моє питання було простим: якою буде погода. Досвідчений працівник (судячи з голосу, пенсійного віку) запевнив мене, що за кілька годин суттєво похолоднішає, бо посилиться північний вітер.
Прямуючи пішки додому вже над ранком я спершу не повірив словам синоптика-аналітика, Але після сну, вийшовши на балкон покурити десь біля 10 ранку, я переконався, що літній метеоролог не помилився: температура повітря порівняно з 6 ранку знизилася градусів на 10 і дув пронизливий вітер з Півночі.
Готуючи матеріал, я почув від працівників метеостанції слова, які просто мене потрясли. Вони розповіли, що тепер запускають зонд раз на дві доби, а за Союзу таке дослідження атмосфери здійснювали 4 рази на добу – тобто у 8 разів частіше. Зараз так не є, бо як завше бракує грошей…
Грошей в нашій державі бракує всім, відповідно прогнози погоди роблять гірше, ніж колись. Питання, кому потрібні такі прогнози, попри свою риторичність, все одно не втрачає актуальності…
Кому не вигідна система попередження стихій?
Під час візиту до Львова прем’єр Тимошенко заявила, що в країні слід відпрацювати систему попередження стихійних лих. За словами прем’єрки, у світі такі системи вже давно введені в дію і вони допомагають уникати великих збитків, а в Україні з цього приводу роботи не проводили.
"Тут міністр Шандра показує мені, що це гроші, але вони все одно менші за ті кошти, що ми їх потім маємо надавати на ліквідацію наслідків стихії" – підкреслила пані Тимошенко.
Висловимо певне здивування з приводу, що в державі донині ще хтось сумнівається у доцільності існування державної структури, яка б відпрацьовувала систему попередження стихійних лих. Адже ж приказка про мужика, який хреститься тільки після того, як грім уже вдарив придумали не сьогодні…
Хтозна, може й справді надто багатьом привладним спритникам вигідно, щоби після жахливих за наслідками природних явищ, держава виділяла немалі (як на свою небагатість) кошти, що мали б виділятися постраждалим.
Скільки фактично доходить (чи та пак, не доходить) коштів до людей, які внаслідок стихійний явищ втрачають домівки, чи зазнають ушкоджень – відомо. Тобто – майже нічого.
Натомість чиновники на районних, обласних і столичному рівнях ще більше покращують своє матеріальне становище. Згадати б лише повені у Закарпатті у часи, коли "за Кучми" там губернаторствував Балога. Скілька реально державних коштів отримали потерпілі від повеней закарпатці (а скільки осіло в кишенях і на банківських рахунках у різного масштабу чинуш), то це, мабуть, тема зовсім іншої розмови…
 |
Павло Бук, Львів, для УП
