Юлія Тимошенко у задзеркаллі
У завершальному кадрі культового серіалу 1990-х "Твін Пікс" агент ФБР Дейл Купер підходить до дзеркала і замість свого відображення бачить Боба – всесвітнє зло, з яким він боровся усі попередні 28 серій.
Коли сьогодні Юлія Тимошенко підходить до дзеркала, то замість каштанових очей, тугої коси і ретельного макіяжу на неї дивиться кремезний чоловік за 50, із піджатими губами і зачесаним на бік волоссям.
Дзеркало – ось основний символ нинішніх подій. Після заяви Ющенка про розпуск парламенту Юлія Тимошенко обрала симетричну лінію поведінки до тієї, яку минулого року демонстрував Віктор Янукович, за що вона його ж нещадно критикувала.
Як і в квітні 2007, так і в жовтні 2008 дострокові вибори блокують за допомогою парламенту. Робить це та політична сила, яка в результаті розпуску парламенту втрачає посаду прем’єр-міністра.
Якщо минулого року локомотивом дострокових виборів був БЮТ, то тепер напрягтися заради повернення до влади має Партія регіонів. Якщо минулого року Янукович зривав усі плани для легалізації виборів, то тепер це робить Тимошенко.
"Не буде ніяких виборів, розслабтеся!" – казали в ніч з 2 на 3 квітня 2007 року регіонали, які були приголомшені новиною про розпуск парламенту. "Вибори? Забудьте! Ми Ющенка закошмаримо!" – кажуть сьогодні БЮТівці, які значно менше, але все одно приголомшені.
Дух загострення політичної війни перекинувся і в кабінет спікера, де збираються лідери фракцій для узгодження порядку денного.
– Шановні колеги, атмосфера, яка сьогодні царює на засіданнях погоджувальної ради, в десять разів гірша, ніж коли було блокування трибуни проти НАТО, – поскаржився Арсеній Яценюк. - Ми ні зійтись по-людськи не вміємо, ні розійтись. Треба ж так наплювати один другому в душу, щоб вже потім не вітатися...
Остання місія, яку Ющенко поклав на Верховну Раду – це ухвалити зміни до закону про вибори, щоб зняти підстави для оскарження результатів голосування, а також прийняти зміни до бюджету для фінансування акту волевиявлення в розмірі 417 мільйонів гривень.
У четвер ввечері, після багатогодинних перерв у парламентському засіданні Яценюк оголосив розгляд цього питання і запросив до слова регіоналку Олену Лукаш. Вона виступила автором закону, яким скасовується норма необхідної участі у легітимних виборах 50% електорату. Не встигла Лукаш вийти на трибуну, як представники БЮТ миттєво взяли в облогу всю президію.
Поведінку своїх соратників пояснив лідер фракції Іван Кириленко: якщо будемо виділяти гроші на фінансування виборів, то давайте приймемо в цілому бюджет на наступний рік, бо якщо не ми – то хто?
Вагітна Лукаш образилася на свій не допуск до трибуни.
– Говорять, люди, которые поступают таким образом против беременных, обрекают себя на бедность и мышей, - заявила регіоналка.
Однак забобонам не місце в боротьбі за владу. Приводи для подальшого блокування валяються під ногами прямо на парламентському ковроліні. Депутати не голосують особисто? Ні. Це суперечить Конституції? Суперечить. Все, вперед на штурм президії!
Рік тому повернути статус-кво у парламенті таким же чином намагалися "регіонали". Втім більш правдоподібної неправди, аніж прикритися прийняттям бюджету, лідер фракції БЮТ Іван Кириленко придумати не міг. Ще зранку на погоджувальній його соратники називали свої дії операцією "примус до миру".
– Мы их загоним за синие горы, - ділився з "Українською правдою" один з диригентів блокування трибуни Верховної ради. – Примут бюджет – у нас там еще вагон требований: начнутся пенсионеры, защита села, дети войны… Что, мало поводов?
Задум Тимошенко – блокування трибуни - має затягнутися до тієї межі, щоб вибори вибилися з графіку. Потім це може стати причиною оскарження їх результатів. Ющенко змушений буде видати ще один указ, як це відбувалося в 2007 році, потім ще один, потім піде на поступки Тимошенко, почнуться торги...
Щоб показати незначну вірогідність проведення дострокових виборів, депутат Портнов намагався жартувати в кулуарах.
– Увага-увага, я оголошую про створення на нових виборах блоку Портнова-Кріля! – іронізував юрист Тимошенко. – Прошу всіх підходити і записуватися!
Журналістів, які пам’ятають жарти 2006 року про партію "херов-бубликов", спіткало відчуття дежа-вю.
– Скажіть краще, що ви знаєте про плани звільнити Тимошенко з посади прем’єра за підсумками Ради національної безпеки? – запитали у Портнова журналісти.
– Відставка прем’єра руками РНБОУ – це те ж саме, що на колегії Міністерства агропромислового комплексу ухвалити рішення про звільнення президента! – обурився депутат.
Однак для Тимошенко справді постає проблема пошуку самої себе у нових реаліях.
Якщо вона залишиться на посаді прем’єра, то це будуть перші вибори в житті, де вона балотуватиметься як влада. Але вся презентація Тимошенко як політика побудована на критиці та звинуваченні. Така технологія доводила свою ефективність, коли вона була опозицією. Однак використовувати цю риторику, будучи главою уряду, абсурдно.
Добровільно подати у відставку – це зовсім не в стилі Тимошенко. Вона втратить не лише ресурс держбюджету для конвертації його в рейтинги, але елементарні статусні можливості прем’єра – безкоштовні трансляції прес-конференцій, державний авіатранспорт чи охорону.
Водночас проблему самоідентифікації Тимошенко відчуває і Микола Томенко, який анонсував можливе рішення Тимошенко про добровільну відставку.
– Як прем'єру тепер працювати? У неї немає абсолютно ніяких важелів – і що, вона буде відповідати за ситуацію, якою ніхто не займається? – пояснив віце-спікер проблеми, що постали перед його лідером. - Будемо радитися. Можливо, ми приймемо і радикальне рішення...
Тим часом, схоже, радикальне рішення вже ухвалив екс-мер Києва Олександр Омельченко, який потрапив до парламенту за списком НУНС і по квоті Луценка.
– Я вже був мером, зараз побув депутатом... – меланхолійно розмірковував Сан Санич в кулуарах. – От, буває, сяду собі і думаю – може, піду в бізнесмени, назбираю 22 мільйони доларів і полечу в космос?
Закривши засідання, Арсеній Яценюк покинув зал через вихід для народних депутатів. Не звертаючи уваги на журналістів, спікер втомленою ходою прямував коридорами Ради.
– Арсеній, це було достойно! - зустрів його Петро Ющенко.
– Дякую-дякую… - розгублено відповів Яценюк. – Але як же мені всі вони надоїли, як можна бути такими тупими, а?
– Сєня, ти просто ще молодий… – заспокоював його брат президента.
– Але ж має ж бути якась межа тупості!!?
– Ні, Сєню, врешті-решт залишаться все одно найтупіші. Повір мені!
Арсеній Яценюк може стати однією з політичиних жертв цієї парламентської кризи. Дійсно молодий політик ще декілька місяців тому розглядався як один з найперспективнших лідерів нового політичного проекту.
Зараз в нього цейтнот. З одного боку, в нього немає часу на розкрутку, з іншого – він не може собі дозволити залишитись поза процесом.
Єдине що в нього залишається – погодитись на використання свого обличчя на агітаційних плакатах Блоку Віктора Ющенко, що ще рік-два відтягне його становлення як самостійного діяча.
Ввечері, коли в парламенті вже погасили освітлення, в тінях кулуарів зіткнулися член "Єдиного Центру" Віктор Тополов та БЮТівець Андрій Шкіль. Деякий час тому обидва мали всі шанси опинитись в союзі з Партією регіонів: один – за своєю волею, інший – за волею Юлії Тимошенко.
– Ну що, Вікторе, створюйте вже коаліцію з регіонами і покінчимо з цим цирком, - намагався бравувати Шкіль.
– Ми?! З регіоналами? – посміхаючись, парував Тополов. – Андрію, ну зізнайся, що вам просто образливо, що вони вас кинули.
– Нас кинули? Це неможливо, бо ми не вели переговорів…
– Ні, ну що ти! Ти, звісно, не вів – я в це вірю. Для тебе ці переговори – озареніє….
– Ні! Нічого не було, чесно вам кажу!
– Та почекай-почекай... Я вам ще фото покажу, як ви ведете переговори з Януковичем.
Очевидно, що спринтерська дистанція дострокових виборів для помаранчевого табору пройде під лозунгом – "доведи зраду з Януковичем".
Зараз головна теза БЮТівців полягає в тому, що дострокові вибори – це не наслідок подій в залі засідань, а чітко спланована акція Ріната Ахметова та Віктора Ющенка. Скоріш за все, це лише початок сюжету "змова олігархів з президентом проти народного прем’єра", який Юлія Тимошенко буде використовувати на президентських виборах.
– Моєї ролі тут взагалі немає, - обурено прокоментував "Українській правді" Ахметов. – Чому, коли в помаранчевих весілля, я не причому, а коли розлучення, то винуватий одразу я?
Ахметов переконує, що Партія регіонів "просто не захотіла продаватись" за якісь посади в обмін на коаліцію з БЮТ. Але головний спонсор "регіоналів" майже відверто захоплюється Ющенком, який пішов на вибори попри несприятливу для нього електоральну картину.
Минулого разу роль Ахметова полягала в тому, що саме під його тиском Партія регіонів погодилася на дострокові вибори. В оточенні Тимошенко у президента немає такого ж "агенту впливу" – але, порівняно з попередньою ситуацією, зараз Ющенко має набагато сприятливіші умови домогтися свого.
По-перше, розпуск Верховної Ради стався на законних підставах – у парламенті протягом місяця відсутня коаліція, що ні в кого не викликає сумнівів.
По-друге, у Ющенка надійний тил в особі спікера Яценюка, тоді як в 2007 йому доводилося ще витрачати сили на війну з Олександром Морозом. Голова Верховної Ради не встигає почати самостійну гру і приречений ще залишатися в патронташі президента, щоб в майбутньому перейти працювати в уряд або очолити Нацбанк.
По-третє, Ющенко має спосіб дестабілізувати роботу уряду, якщо Тимошенко почне саботаж виборів. Президент не дарма особисто визначав міністрів під час створення демократичної коаліції.
Тепер Ющенко має вплив на щонайменше дев’ять урядовців плюс міністр агропромислового комплексу, який контролюється керівником Державного управління справами Ігорем Тарасюком – виходить 10. Вони можуть облишити свої посади, поставивши під сумнів усю легітимність Кабміну.
По-четверте, Тимошенко не зможе оскаржити указ про розпуск парламенту в Конституційному суді, де більшість членів чутливі до побажань Банкової та Партії регіонів. Тому прем’єр піде до Київського окружного адміністративного суду, а Ігор Пукшин – до апеляційного.
По-п'яте, перед минулими виборами відбулася ротація членів Центрвиборчкому, і тепер Ющенко з Партія регіонів контролюють ЦВК, від якого, власне, і залежить проведення виборів.
По-шосте, помиляються ті, хто думає, що Ющенка має лякати падіння рейтингу НУНС, і як наслідок – зменшення фракції у новому парламенті.
Насправді лояльних до Ющенка депутатів у фракції НУНС від сили 40. Показовим моментом для Банкової став збір підписів про відновлення коаліції з БЮТ, ставити які було категорично заборонено секретаріатом президента. Однак прем’єр все одно зібрала 34 автографи серед 72 депутатів НУНС. Фракція, яка не контролюється Ющенком, йому не потрібна.
 |
| Група НУНСівців, які тяжіють до Тимошенко, самопроявилася на прес-конференції |
У новому парламенті Ющенко має всі шанси отримати те ж саме – щоб провести 40 депутатів, треба буде набрати близько 8%, що президентській силі зробити цілком реально.
У дострокових виборах "Наша Україна" хоче брати участь як окрема партія, але, швидше за все, Ющенко переконає В'ячеслава Кириленка утворити блок з обмеженим числом учасників.
Можливо навіть, що їх єдиним партнером буде Українська народна партія, яка найбільше інтегрована у владу серед націонал-демократів: вони мають Ігоря Тарасюка в ДУС, губернатора Полтавщини, голову Нацради з телебачення-радіомовлення і безліч заступників серед голів місцевих адміністрацій.
Народний рух України розколовся – Борис Тарасюк підтримує участь у блоці з Тимошенко, тоді як депутати Кендзьор, Ткач і Стойко – за Ющенка. Ці троє – керівники наймасовіших організацій НРУ – Львівської, Івано-Франківської і Тернопільської. Втрата базових осередків для Руху може бути катастрофічною.
Другою опорою Ющенка у новому парламенті має стати політична сила, яку на виборах можуть утворити Леонід Черновецький і Віктор Балога. Глава секретаріату президента, якому В’ячеслав Кириленко відмовив у блокуванні з "Нашою Україною", цілком серйозно проробляє варіант об’єднання з мером Києва. Найтривожнішим же для Балоги має бути те, що Кириленка у цьому підтримав Віктор Ющенко.
Хоча опитування Центру Разумкова, проведене на замовлення Леоніда Черновецького, показало йому рейтинг 0,9% у всеукраїнському вимірі, мер має всі шанси.
Для того, щоб набрати 3% на виборах, треба заручитися підтримкою близько 800 тисяч виборців. 300 тисяч Черновецький може взяти в Києві. 200 тисяч може принести Балога з Закарпаття. Щоб отримати решту голосів, треба вміти користуватися таким інструментом як адміністративний ресурс.
Головною ж проблемою Ющенка залишається позиціонування його політичних сил після виборів. На фоні звинувачень БЮТ у зраді з Партією регіонів, Віктор Ющенко поставив свою майбутню фракцію в досить незручне становище.
З одного боку, Банковій стратегічно невигідно поновлення будь-якого формату коаліції з БЮТ, адже це змусить повернути Юлії Тимошенко все, що вдалося відібрати такими зусиллями. З іншого, будь-який рух вбік регіоналів майже стопроцентно буде використано Юлією Тимошенко як доказ "олігархічної змови" президента з Рінатом Ахметовим.
Ув’язуючись у дострокові вибори, президент ще не встиг подумати над цим питанням.
