Єднаймося! На професійній основі

Дезорганізована власними конфліктами влада, швидко наближає країну до хаосу. За таких обставин нам залишається розраховувати на самоорганізацію, як єдиний доступний спосіб вижити.

Стихійно виникаючі повсюди об’єднання, в тому числі і професійні, демонструють настрої значної кількості співгромадян і розуміння, що без такого об’єднання, ця злочинна влада знищить нас разом із собою.

Головна проблема цих здорових процесів це брак часу, і саме тому є дуже важливим ефективне використання вже існуючих, раніше створених організаційних інструментів.

Сьогодні є неприпустимою розкішшю віддати владі і її наймитам наші професійні об’єднання, профспілки, союзи підприємців тощо, адже це наш єдиний  спосіб чинити організований, легальний опір та захистити свої інтереси.

Донедавна ми не особливо цим переймалися і охоче голосували за обрання випадкових, малопрофесійних, малоактивних, байдужих людей на так звані громадські посади. Ми були занадто зайняті і безпечні.

Тепер, коли наші власні проблеми виросли до масштабів загальнонаціональних, з’ясувалося, що командні пости у нашому власному таборі зайняті або безхребетними нездарами або провладними холуями.

Окремі виключення скоріше підтверджують таку практику.

Звичайно, можна створити нові структури, навзамін недієздатних, але на то потрібен час, якого обмаль. Крім того влада використає діючі, лояльні до себе структури, для дискредитації новостворених.

Саме тому є дуже небезпечним створення нових організацій за наявності аналогічних попередніх, це призведе до хаосу і непорозумінь між нами самими.

В такому разі ми не набудемо необхідного статусу і всі зусилля будуть розтрачені на внутрішні розборки.

Статути громадських об’єднань передбачають процедуру швидкого, позачергового процесу заміни керівного апарату за ініціативою з низу.

І, хоча цей процес ускладнений опором діючого керівництва, його необхідно пройти, як би нам не хотілося уникнути цього шляхом створення альтернатив.

Практика останніх місяців довела, що громадські об’єднання можуть бути ефективним інструментом протидії владі, що втратила зв’язок з реальністю, та захисту власних інтересів.

Ці інструменти дозволяють вирішувати питання, не чекаючи чергових виборів або нових редакцій Конституції чи законів, вони можуть бути дієвими і оперативними, на відміну від політичної схеми зворотного зв’язку.

Цей процес врешті решт може привести країну до створення нової позаполітичної еліти, оскільки, очевидно, ідея вдалого політичного проекту себе дискредитувала і основою держави має стати не політика, а здоровий і всім зрозумілий прагматизм.

Адже, вживане у нас, словосполучення "професійний політик" абсурдне по змісту і на практиці трактується як професіонал з усіх питань, по-українськи кажучи – брехун.

Українські економічні негаразди, значною мірою, обумовлені саме тим, що до керма дорвалися спеціалісти широкого профілю.

Саме тому ми не бачимо виходу з ситуації, бо шукаємо його в політичній площині.

Але лише через самоорганізацію ми зможемо показати хто в домі хазяїн, як зробили це 2004 року. Зробімо це знову, красиво і без мордобою, лише гуртуватися потрібно не на політичних платформах, тим паче не довкола політичних фігур, а на професійних засадах.

У 2004 року ми відстояли право на власний вибір, дарма, що вибір виявився помилковим. Сьогодні ми мусимо відстояти право на контроль над нашим вибором, і громадські організації мають стати інструментом цього контролю.

Звертаюся до всіх небайдужих людей України: поверніться до політики тим місцем на яке вона заслуговує. Очольте, реанімуйте галузеві союзи, асоціації, профспілки. З цією силою ми викинемо з країни весь політичний мотлох.

 

Сергій Шкарівський, для УП