"Сирени лунатимуть по всій Литві – перевірка системи".
"До Литви прибудуть два американські батальйони".
"Країни Балтії закликають Росію одуматися...".
Литовські ЗМІ кишать новинами на тему ймовірних провокацій та атак російськими дронами. З липня 2026 року розвідка країни все активніше говорить про загрозу з боку Росії, а литовська влада впевнено готується до потенційної війни.
Тим часом самі литовці щоранку без паніки п'ють каву, читають новини й міркують, чи не поновити свої запаси в тривожній валізці, яка вже давно складена – приклад України все ж не дозволяє знехтувати загрозою.
В українських біженців у Литві ситуація викликає сильне дежавю – вони вже пережили час, коли новин про російську загрозу з'являлось дедалі більше, а війна ставала все ближчою.
"Дуже багато українців (у Литві – УП) скаржаться на те, що не сплять ночами, мають тривожні, панічні атаки. В них відбувається дежавю. Їм важко повірити, що ситуація в Литві може повторитися", – розповіла УП директорка ГО "Центр для українців", жителька Вільнюса Наталя Дапкєнє.
Розвідки європейських країн наголошують: немає чітких ознак, що напад Росії є неминучим чи станеться найближчими тижнями. Та навіть перспектива можливої агресії змінює життя країни.
Що відбувається в Литві останніми тижнями, яким є життя людей, що про загрозу говорять медіа країни, влада та військові – читайте далі у форматі "УП. Коротко".
Що про загрозу пишуть литовські медіа
Тон місцевих ЗМІ виважений та спокійний. Здебільшого немає сенсаційних заголовків, які можуть посилювати тривогу. Водночас і ймовірність атак з боку Росії ніхто у медіа не заперечує.
Суспільний мовник LRT постійно акцентує: окрім загрози існує великий психологічний тиск з боку росіян, тож не варто вірити усім лякалкам та історіям про "могутність" Кремля. Більшість литовських медіа обговорюють загрозу Росії з експертами не як неминучий напад, а ставлять інше питання: "Росія справді готується до війни з НАТО чи намагається переконати нас, що вона точно станеться?".
Показовою є ситуація, коли російські пропагандисти опублікували на сайті "РИА Новости" колонку про те, що "Росію чекає ще одна СВО (війна – УП) у Литві". Матеріал був публічним недовго, за деякий час росіяни його видалили. Пропагандист Дмитро Кисельов згодом назвав публікацію "технічною помилкою".
Видання LRT писало про інцидент, наголошуючи: це не випадковість чи помилка, а свідоме залякування литовців. Схожа риторика звучала і на телеканалі TV3.
"Я хочу нагадати вам, що завдання як Росії, так і всіх пропагандистів – залякати нас. Це їхня головна тактика", – сказав речник Збройних сил Литви Лютаурас Багочюнас.
Все частіше на литовських інформаційних сайтах чергуються новини про гібридні загрози для Литви з повідомленнями про повномасштабну війну в Україні, яка триває вже 5-ий рік.
Так, люди не панікують, однак постійне обговорення плану евакуації, стану армії та ППО все одно породжує легке занепокоєння, розповів УП литовський політичний журналіст і оглядач Томас Дапкус. Тож цей інформаційний фон радше схиляє литовців до питання, чи зможе їхня країна вистояти.
"Люди вимагають посилення протиповітряної оборони, зокрема для захисту від безпілотників і можливих ракетних ударів. В цьому аспекті Литва має слабкі позиції. Країна не виконала належним чином "домашнє завдання", особливо щодо систем боротьби з дронами. Саме ці питання зараз є ключовими", – сказав Дапкус.
Що каже влада і військо
Литва готується до різних сценаріїв з боку Росії: гібридні атаки, атаки дронами, диверсії, кібератаки та удари по критичній інфраструктурі. Депутат Європейського парламенту від Литви Пятрас Ауштрявічюс розповів у коментарі УП, що загроза з боку Росії є реальною, литовська влада це розуміє, тож нарощує свої оборонні спроможності, посилює підготовку та зміцнює стійкість.
Пряма мова Ауштрявічюса: "Ми не піддаємося паніці, але серйозно занепокоєні... Не може бути жодних сумнівів щодо рішучості Литви захищати свою територію та громадян. Наші сили оборони та воєнізовані формування докладають максимум зусиль, щоб вчасно й ефективно реагувати на будь-які виклики".
Розглядають і найгірший варіант, коли людям буде небезпечно перебувати в деяких регіонах країни – Литва спільно з Польщею розробляє план міжнародної евакуації населення.
У центрі обговорення – Сувальський коридор, через який і планують провести евакуацію в разі потреби. Цю територію вважають вразливою точкою. Це вузька ділянка між Білоруссю та Калінінградською областю Росії, яка є єдиним сухопутним сполученням країн Балтії з іншими країнами НАТО.
Після вступу Швеції в НАТО російська Калінінградська область опинилася в оточенні Альянсу. Росія та Білорусь у цьому регіоні неодноразово влаштовували гібридні провокації, проводили військові навчання поблизу литовсько-польського кордону та навіть публічно говорили про плани атаки. Лукашенко ще в 2024 році обговорював з білоруським військовим командувачем можливий напад їхньої країни на Сувальський коридор – розмови велись відкрито, щоби "залякати" НАТО.
Посол Литви в НАТО Дарюс Яунішкіс у липні 2026 року публічно заявив, що країна захистила регіон, з якого можливий напад ворога.
"Вони (росіяни – УП) погрожують напасти сьогодні, напасти завтра, напасти через два роки... Створюють психологічний тиск, щоб тримати нас у напрузі. Росія стільки разів повторювала це, і це триває так довго, що ми вже, власне, винесли свої уроки і зробили підготовку", – сказав посол Яунішкіс.
На фоні політичних заяв, у Литві стартували масштабні військові навчання "Грім Перкунаса – 2026", які триватимуть до 15 жовтня – країна оцінюватиме готовність штабів і підрозділів армії, комунікацію з державними підрозділами в умовах воєнного стану.
Депутат Європарламенту Ауштрявічюс наголосив УП, що Україна є яскравим прикладом опору та стійкості у військовому плані, тому литовська влада хоче продовжувати співпрацю між державами.
Пряма мова Ауштрявічюса: "Я хотів би запросити більше українських ветеранів війни для проведення інструктажу наших сил оборони".
Щодо питань оборони – опозиція та уряд демонструють єдність, розповідає литовський журналіст Томас Дапкус. Жодна серйозна політична сила не виступає за скорочення оборонного бюджету. Звучить і критика в бік влади, але лише в контексті "треба діяти швидше і ефективніше".
Країні активно допомагають союзники: у Литві розгортають німецьку бригаду чисельністю приблизно 5 тисяч військових і цивільних – її мають повністю сформувати до кінця 2027 року. Також у країну повертається ротаційний американський військовий контингент, незважаючи на обговорення в Пентагоні про скорочення військ Сполучених Штатів Америки в Європі. Йдеться про орієнтовно 1000 військових США.
Пряма мова журналіста Дапкуса: "Чисельність контингенту невелика, але головне – це сама присутність американських і німецьких військових, що слугує потужним стримувальним фактором для Росії.
Іноді один американський солдат може важити більше, ніж цілий литовський батальйон, саме завдяки ефекту стримування".
Ще з квітня 2024 року Міноборони Литви створило нову систему військових комендатур у мирний час, це так звана тероборона. Люди готуються до конкретної ролі в захисті країни під час війни: охорона важливих об'єктів, облаштування блокпостів, допомога в мобілізації та інші завдання.
За перші 2 дні до комендатур записалося 1659 людей. З травня до вересня кількість охочих зросла до 6 тисяч. Загально населення Литви становить приблизно 2,8 мільйона людей.
Які настрої серед литовців
Саме завдяки підтримці союзників у жителів Литви, з якими спілкувалася УП, є відчуття безпеки та стабільності. Вони є членами НАТО, цей факт додає спокою.
Мешканка Вільнюса Наталя Дапкєнє розповіла УП, що литовці не ставлять життя на паузу через загрозу нападу Росії: інвестиції ростуть, активне будівництво триває, ціни на нерухомість теж стають вищими. Звісно, люди говорять про війну, але більше в контексті допомоги Україні.
Пряма мова Дапкєнє: "Є (у людей – УП) впевненість у тому, що Литва захищена. Ротаційна присутність військ США надає віри, що Америка не покине у важкий момент. Також йдеться про інших союзників НАТО на ротаційних засадах, які перебувають у Литві й демонструють свою спроможність захищати нас".
Впевненість у партнерах підкріпили нещодавні події. В середині вересня на територію Литви з Білорусі залетів дрон із вибухівкою – тоді італійські повітряні сили його збили.
Подія, яка змусила всіх серйозно сприймати загрозу для Литви, сталась у травні 2026 року – коли вперше оголосили повітряну тривогу в країні. Людям доводилось ховатися в укриттях через російський дрон. Більшість злякались і подумали, що цей інцидент є початком війни. Литовцям довелося заспокоювати українських біженців, яким здавалось, що "от, війна наздогнала нас тут".
Наталя Дапкєнє є директоркою ГО "Центр для українців" у Литві, тож розповідає, що після першої повітряної тривоги в травні вона з колегами організувала координаційний штаб. На ньому обговорювали, як долучитись до цивільної оборони в разі війни, якими мають бути перші дії населення і як українці можуть допомогти для захисту Литви.
До першої повітряної тривоги жителі Вільнюса ніколи не звертали уваги, де розташовані укриття. Зараз ситуація вже інша.
Щодо виїзду з країни зараз – серед мешканців Литви немає ажіотажу, розповіла Дапкєнє. З одного боку, є повна довіра до держави і союзників НАТО, переважна більшість населення у цьому не сумнівається. З іншого боку, кожна сім'я моделює різні варіанти розвитку подій, адже бачить приклад України. Тож тривожні валізи в більшості вже зібрані.
Пряма мова Дапкєнє: "Інколи люди з'їдають запаси круп, якихось консервів, тому доводиться поповнювати (сміється – УП). Були такі жартівливі ситуації".
Чи вірять литовці, що повторять досвід України
Люди зважають на досвід українців у війні, але не порівнюють теперішній час із 2022 роком, коли сталось повномасштабне вторгнення Росії. У Литві зараз обговорюють здебільшого атаки гібридного характеру. Натомість в Україні були факти тактичної підготовки, яка мала стратегічно-оперативний характер.
Наталя Дапкєнє наголосила УП, що у мешканців Литви немає жодних ілюзій щодо росіян – усі розуміють, на що здатні окупанти. Вона спілкувалася зі старшими людьми, які під час Другої світової війни були маленькими або підлітками. Вони бачили такі ж злочини Росії, як були в Бучі й на інших окупованих територіях України. Зараз ці люди проживають у Вільнюсі.
Пряма мова Дапкєнє: "Старше покоління пам'ятає, як могли розстріляти батька і викинути його тіло в центр міста. Він був партизаном і не називав своє прізвище.
Окупаційні російські війська просто чекали, коли прибіжить дружина, матір, діти – розстрілювали їх прямо на місці або арештовували. Тож литовці дуже добре знають, хто такі росіяни".
***
14 вересня Наталя Дапкєнє з чоловіком та друзями сиділа в кав'ярні, коли в Литві сповістили про жовтий рівень небезпеки – потенційна загроза російського дрона.
"І я просто спостерігала за тим, як реагують люди. Не було ніяких дій, ніяких розмов. Просто всі продовжили пити каву. У місті тривав марафон – учасники просто продовжували бігти", – пригадала жінка.
Ця історія добре передає настрої литовського населення: вони усвідомлюють російську загрозу, але не піддаються паніці та впевнені в своїх силах.
Тетяна Кривішин, Емал Набі УП