Компромісний фінал літа
Президент Віктор Ющенко вже не зможе розпустити Раду шостого скликання. Він має на це право до 23 серпня 2009 року, але фактично привід міг знайти до завершення п'ятої сесії парламенту. Зокрема, такою підставою могло стати те, що Рада не може розпочати засідання більше 30 днів.
Ющенко отримав би таку нагоду, якби Партія регіонів знайшла в собі сили блокувати трибуну парламенту ще два тижні. За цей час якраз збігли б уже згадані 30 днів.
Але соратники Януковича, яким не раз закидали невміння працювати в опозиції, і на цей раз не змогли довести блокування парламентської трибуни до логічного кінця.
Якщо вони звісно вони цього хотіли. Бо складається враження, що в регіонів немає довготривалої стратегії дій через невирішеність одного питання – дружити з Тимошенко чи ні.
За останні півроку регіонали блокували Раду п'ять разів, висуваючи ті чи інші претензії до уряду, але жодного разу не довели гру до кінця.
У лютому 2009 року регіонали кілька днів не давали парламенту працювати, щоб добитися звіту уряду, визнати його роботу незадовільною, і відтак - відправити Тимошенко у відставку.
Питання про недовіру уряду соратники Януковича піднімали ще у грудні.
Вони обіцяли масові акції протесту, походи на Київ тощо. Але справа далі обміну словесними люб'язностями не дійшла.
Далі сталася газова криза і регіонали в особі "енергетичного крила" Бойка-Льовочкіна знову активізували атаку на уряд. 12 січня Партія регіонів зареєструвала постанову про відставку Кабміну, але замість того, щоб протягом 10 днів, відведених для цього регламентом, добити опонента, опозиціонери... пішли на канікули.
А 5 лютого, коли регіони нарешті домоглися блокуванням розгляду цього питання, їм не вистачило людського ресурсу для висловлення уряду недовіри. Більше того, регіонали тоді навіть недорахувалися голосів однопартійців - за відставку не голосували Василь Грицак, Святослав Піскун та Тарас Чорновіл.
В той же день регіонал Сергій Льовочкін, який був одним з найбільших прихильників повалення Тимошенко, заявив про намір регіоналів скласти 150 мандатів, і тим самим "убити" Раду. Але звісно далі заяв справа не дійшла.
У кінці березня – на початку квітня регіонали знову повернулися до блокування трибуни – на цей раз вони вимагали від уряду антикризової програми і змін до бюджету. В запалі боротьби регіонали навіть "захопили" канал "Рада", але свого так і не добилися.
Через тиждень соратники Януковича, не солоно сьорбавши, здали свої позиції під обіцянку, що уряд внесе антикризову програму до 14 квітня. Результат? Антикризова програма Радою не ухвалювалася. А уряд не вніс зміни до бюджету й станом на середину липня. І навряд чи це зробить до кінця року. Хіба що його змусить це зробити МВФ.
Черговий привід зірвати роботу парламенту регіоналам дав міністр внутрішніх справ
Луценко інцидентом у Франкфурті.
Блокада почалася 13 травня, а вже 18-го регіонали розраховували, що рада почине в Бозє, оскільки на той момент вона не працювала б 30 днів. План був не дуже вдалий, бо більшість із цього часу парламент не працював через вихідні дні і не пленарні тижні.
Крім того, зламав плани регіоналів Конституційний Суд, який визнав незаконною дату президентських виборів 25 жовтня. Довелося терміново очищати трибуну і президію, щоб призначити дату виборів. При цьому регіонали так і не пояснили ні виборцям, ні рядовим блокувальникам фракції, чому ж вони дали Луценку вийти сухим із води.
Більше того, вже за тиждень Янукович вкотре зустрівся з Тимошенко, щоб домовлятися про внесення змін до Конституції і створення широкої коаліції.
До сьомого червня країна жила в передчутті коаліції Соборності й Відродження, і президента, обраного в парламенті, але на Троїцю лідер Партії регіонів сходив в церкву, намотав кілька кіл навколо Лаври і поховав "ширку".
Любові не вийшло. Головні опоненти на виборах знову повернулися до ненависті. Регіонали знову почали критикувати економічні дії Тимошенко. Більше того, вони осідлали її головний коник - соціальний популізм.
Правда, Віктору Федоровичу ця тема теж не чужа – напередодні виборів 2004 року Янукович активно підвищував пенсії, щоб отримати додаткові бали.
І ось зараз регіонали знову вирішили перед виборами підвищити соціальні стандарти. Микола Азаров, яки ще вчора на Інтері критикував Тимошенко за тисячі, які спровокували інфляцію, сьогодні виправдовував необхідність роздачі народу 16 мільярдів.
Правда регіонали не написали, з яких джерел гроші брати. Мотивували лише тим, що якщо Тимошенко знайшла 18,5 мільярдів на збільшення статутного капіталу "Нафтогазу", значить мала знайти і для народу. Нічого, що гроші для "Нафтогазу" збиралися банально надрукувати?
Втім регіоналам вдалося залучити на свою підтримку комуністів і литвинівців, і проголосувати підвищення прожиткового мінімуму.
Але далі справа не пішла, і регіонали знову заблокували Раду.
Тимошенко звинувачувала їх в тероризмі і руйнуванні бюджету , Литвин нагадував, як регіонали, перебуваючи при владі самі ж цей прожитковий мінімум урізали.
Але регіонали стояли на своєму. І трибуну не розблокували. Вони знову мали нагоду довести справу до логічного завершення - або дотягнути до 30 днів і добитися розпуску Ради, або в обмін на розблокування Ради таки вибити голосування за свій проект.
По-перше, в Тимошенко було значно більше термінових тем для голосування – це і кадрові ротації уряду, це і гроші для "Нафтогазу", і оздоровлення банків, чого вимагає МВФ.
По-друге, вже є прецедент отримання грошей з повітря. 1 липня Верховна Рада зобов'язала Нацбанк у 2009 році внести до держбюджету додаткові прибутки у сумі 9,8 мільярдів гривень, отримані від поквартальної різниці доходів і витрат. Ці гроші підуть на фінансування підготовки до Євро-2012
Фактично Нацбанк змусили ці гроші надрукувати. І нічого, що дехто з депутатів кричав, що це спровокує ріст інфляції в два, а то й в три рази, і що в економіці вже й так близько 100 нічим непідкріплених мільярдів.
Тоді інтереси БЮТ і ПР збіглися, бо як сказав спікер Володимир Литвин, там уже "кожен відхопив собі шматок".
Так само інтереси збіглися в голосуванні закону про вибори, за яким ПР і БЮТ зможуть щонайменше контролювати виборчі дільниці.
А от в питанні підвищення мінімальних соціальних стандартів інтереси розійшлися. Тимошенко ніколи не погодиться облуговувати виборчі обіцянки Партії регіонів. Та й грошей в бюджеті на такі залицяння з електоратом дійсно немає. Якщо надруковані гроші під Євро ще можна закопати в дороги і аеропорти, то гроші, видані на руки населення, неминуче призведуть до інфляції.
Напевно, це прекрасно розуміли регіонали. До того ж квитки на відпочинок вже були викуплені. Втім не можна ж вп'яте відмовлятися від своїх вимог!
Патову ситуацію в Раді вирішила розмова між Януковичем і Тимошенко , на яку цілий день натякав Володимир Литвин. Опоненти знову взяли тайм-аут.
І хтось навіть придумав для регіоналів прекрасний вихід з гри - закон про підвищення соціальних виплат відправили більш ніж 400 голосами на повторне друге читання.
При нагоді регіонали зможуть використати цю тему ще восени, в розпал виборчої кампанії.
А зараз депутати, отримавши щонайменше по 35 тисяч з бюджету на оздоровлення після брєнних трудов, відбули на відпочинок.
Втім чимало з них залишаться відпочивати в Україні – на випадок позачергової сесії, яку планують на серпень. У Партії регіонів і БЮТ залишилося ще одне невирішене питання – зміни до закону про вибори, інакше вибори доведеться проводити за законом написаним під третій тур виборів президента 2004 року.
