Ціна дружби Азарова і Путіна - 170 мільйонів гривень?

246 переглядів
Сергій Лещенко, УП
Понеділок, 24 травня 2010, 17:16

Непомітно для широкої публіки, увага якої зайнята політичним протистоянням, в Україні наближається перша велика приватизація при новій владі.

Уряд збирається поповнити бюджет за рахунок повторного продажу "Луганськтепловозу".

У сутичці за промисловий актив планують зійтися російський бізнес та великий комбінатор Ігор Коломойський. Кремль уже заявив про захист своїх інвесторів, а Микола Азаров пішов їм на зустріч в питанні ціною 167 мільйонів гривень.

Історія хвороби

Попередній продаж "Луганськтепловозу" відбувся за уряду Януковича 23 березня 2007 року.

Тоді новим власником активу стало російське акціонерне товариство "Керуюча компанія "Брянський машинобудівний завод", яка заплатила 292 мільйони 505 тисяч гривень за 76% акцій підприємства.

Фактично переможець "боровся" сам з собою, тому що до конкурсу було допущено тільки афільовану з ним структуру - "Деміхівський машинобудівний завод" з Московської області.

Обидва учасники "змагання" входили до російського "Трансмашхолдингу", за яким стоять російський олігарх Іскандер Махмудов і уряд Росії.

Переможець перевищив стартову ціну лише на 505 тисяч гривень, тобто менш ніж на 0,2%, і тут же наразився на звинувачення у перетворенні конкурсу на фарс.

Відсіювання усіх інших претендентів здійснювалося за допомогою конкурсної вимоги про те, що взяти участь у приватизації можуть лише споживачі основної продукції "Луганськтепловозу".

До аукціону 2007 року не допустили олігарха українського - Ігоря Коломойського.

Хоча він теж оригінально намагався пояснити свою присутність на конкурсі. Заявку Коломойський подавав через Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат. Де, виявляється, використовують... тепловоз, запчастини для якого закупляються на "Луганськтепловозі".

Фонд державного майна, який в 2007 очолювала Валентина Семенюк, заблокував заявку Коломойського, за що отримав квиток на юридичну війну.

І зрештою, договір купівлі-продажу "Луганськтепловозу" росіянами було визнано недійсним.

Сталося це за позовом іншої структури Коломойського "Дніпровагонмаш" в травні 2007-го. Але юридична війна не припинилася, і тільки у листопаді 2009 акції луганського підприємства були переведені на рахунок Фонду держмайна.

На початку 2010-го, щоб повернути заплачені кошти, росіяни звернулися з позовом до Господарського суду Києва.

Однак у позовній вимозі вони вказали, що вимагають назад не 292.505.000 гривень, а 58 мільйонів доларів, що на момент позову становило вже 459.000.000 гривень.

Так девальвація в Україні створила різницю аж в 167 мільйонів гривень.

Перемога росіян

Господарський суд Києва повністю задовольнив позов росіян. 1 квітня 2010 року було постановлено стягнути з Фонду державного майна саме 58 мільйонів доларів.

"Аналіз змісту пункту 3 Договору купівлі-продажу свідчить, що валютою виконання зобов'язань було визнано долари", - ідеться в рішенні суду, якого досі немає в Єдиному державному реєстрі судових рішень, але "Українській правді" вдалося його віднайти.

У самому Договорі купівлі-продажі, уривок з якого наведено нижче, в різних пунктах наводиться ціна як в гривнях, так і в доларах.

 
 

Вердикт про відшкодування росіянам доларів винесла суддя Людмила Гелярівна Пукшин - рідна сестра колишнього заступника глави секретаріату президента Ігоря Геляровича Пукшина. До речі, посаду судді вона отримала після указу Ющенка у 2008 році, тобто за часів роботи свого старшого брата на високій посаді.

А до цього Людмила Пукшин була співробітником...  юридичного управління Фонду державного майна.

Цікава деталь: в середині 2000-тих вона встигла більше року попрацювати під керівництвом такого собі Андрія Підгайного.

Тоді пан Підгайний був директором юридичного управління Фонду державного майна, а сьогодні - приватний юрист, який представляє інтереси... "Брянського машзаводу" в суперечці за "Луганськтепловоз".

Однак у розмові з кореспондентом "Української правди" адвокат не побачив конфлікту інтересів в діях судді Пукшин, яка була раніше його підлеглою, а зараз виносила рішення в інтересах його клієнту.

"Оскільки вона тривалий час працювала у Фонді державного майна, то знайома не лише зі мною, але і з деякими нинішніми юристами Фонду ", - сказав Підгайний.

За словами юриста, у Господарському суді Києва справи, які стосуються приватизації, часто спеціально розписують на суддю Пукшин "як фахівця з цих питань".

Представники "Брянського машинобудівного заводу" показали Українській правді платіжки російського Сбербанка, які підтверджували, що за "Луганськтепловоз" в 2007 році платили в доларах.

"Чому ризики за те, що курс гривні упав, повинен нести інвестор? Це не його відповідальність. Якби нам відмовили в поверненні доларів, ми радили б нашому клієнту звертатися до Європейського суду з прав людини", - зазначила адвокат росіян Марина Шарапа - в минулому теж юрист Фонду держмайна.

Дивні метаморфози

Вимога суду заплатити не 292,5 мільйона гривень, а 58 мільйонів доларів не влаштувала Фонд - тому що зобов'язувала повертати на 167 мільйонів гривень більше.

Заступник глави Ігор Миронюк оскаржив рішення до Вищого господарського суду 28 квітня. Він пояснив скаргу тим, що у Фонду немає грошей на компенсацію курсової різниці.

Але вже через тиждень Фонд... відкликав свою скаргу.

"У процесі опрацювання матеріалів судової справи з'ясувалося, що касаційна скарга Фонду державна майна потребує доопрацювання", - туманно написав заступник голови Фонду той же Миронюк.

 

Відкликання власної скарги Фондом держмайна тим більше дивне, тому що там звикли судитися до останнього. Адже якщо доведеться повертати гроші, то прокуратура в ході перевірки може замучити запитаннями - а чому ви не пішли до кінця, щоб не спустошувати бюджет?

Що могло статися між 28 квітня та 6 травня? Країна переважно відпочивала. Але працював Микола Азаров - 30 квітня він вкотре літав до Москви на переговори з Володимиром Путіним.

За інформацією джерел, на цій зустрічі прем'єрів укотре лунало прохання не чинити перешкод російському бізнесу. Після чого касаційна скарга зникла з Вищого господарського суду.

"Українська правда" звернулася до Фонду державного майна в зв'язку зі зміною власної позиції. Там відмовилися від коментарів.

За інформацією джерел, Фонд відкликав скаргу після наказу Азарова, якого не злякала необхідність заплатити росіянам ще 167 мільйонів гривень. На заваді цьому не став навіть дефіцит бюджету України.

Не факт, що Фонд виграв би касацію в росіян, але принаймні він зробив би все від себе залежне для з'ясування істини.

До слова, це вже не перший конфлікт між урядом і Фондом держмайна, керівник якого призначений за квотою комуністів. У березні вони зіштовхнулися щодо проведення зборів акціонерів "Турбоатому".

Конфлікт стенд-бай

Повторний продаж "Луганськтепловозу" має відбутися 15 червня 2010 року шляхом аукціону. Стартова ціна - 400 мільйонів гривень. Умови цього конкурсу відрізняються від 2007 року тим, що допускають ширше коло учасників.

За останньою інформацією, угоду про конфіденційність з Фондом держмайна для вивчення стану "Луганськтепловозу" уклали пять структур - три українських та дві іноземні.

"Українській правді" вдалося встановити чотири з них.

Так, знову подаватися на конкурс буде "Брянський машинобудівний завод", за яким стоїть російський "Трансмашхолдинг".

Конкурентом їм буде той же Ігор Коломойський. Його Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат також виявив бажання ознайомитися з документами.

Крім того, вивчають матеріали ще дві маловідомі структури - ВАТ "Гірничо-переробне підприємство кварцитів "Товкачівський" і ТОВ "Рибальський гранітний кар'єр мігматитів".

За інформацією джерел, загадкові підприємства також пов'язані з Коломойським.

Наявність дублерів у списку потенційних учасників свідчить про підготовку судової війни.

Заблокувати аукціон можна різними технологіями.

Перша: якщо якийсь з інвесторів не буде допущений, то оскаржувати аукціон в зв'язку з фактом дискримінації.

Якщо ж, навпаки, всі охочі учасники будуть допущені, то можна піти другим шляхом: інспірувати штучний судовий процес, де компанія А оскаржить конкурс в зв'язку з дозволом брати в ньому участь компанії Б. При чому обидві компанії, А і Б, будуть негласно спорідненими.

Крім того, проблемою може стати склад кінцевих власників "Брянського машинобудівного заводу".

Завод входить до російського "Трансмашхолдингу", акціонерами якого є російський олігарх Іскандер Махмудов з партнерами, а також "Российские железные дороги".

Державному залізничному оператору Росії належить 25% "Трансмашхолдингу".

Цей факт - слабке місце росіян.

За законом "Про приватизацію державного майна", покупцями об'єктів приватизації в Україні "не можуть бути юридичні особи,  у  майні  яких  частка  державної  власності перевищує 25 відсотків".

Однак при цьому в законі не вказано, чи ідеться про державну власність України, чи державну власність інших країн. Така двозначність стане нагодою учасникам аукціону позмагатися не лише на аукціоні, але і на полях юридичної війни.

У разі, якщо на повторний продаж заявиться "Брянський машинобудівний завод" або інша структура, пов'язана з "Трансмашхолдингом", Ігор Коломойський, найпевніше, оскаржуватиме їхню участь в приватизації.

Власне, минулого року Коломойський з тих же причин намагався вибити з конкурсу по продажу Одеського припортового заводу доньку російського СИБУР, більш ніж на 25% пов'язану з частково державним "Газпромом".

Враховуючи, що держава не повернула Коломойському 400 мільйонів гривень застави за ОПЗ, він має всі підстави ображатися - і йти до кінця в питанні "Луганськтепловозу".

Так повторна приватизація "Луганськтепловозу" додасть напруги у стосунки Азарова і Путіна - і стане ще одним українським блокбастером, де тісно переплетені політика і економіка.



powered by lun.ua
Експорт та імпорт за веб-посиланням: як Нефьодов планує "оцифрувати" митницю
"Хамерман знищує віруси": Ми практично відбили собі право виступати в мереживних трусах (uncensored)
Реформа освіти: про садочки, школи, училища, університети та науковців. Велике інтерв'ю Ганни Новосад
Президентсько-Богданська республіка. Як Зеленський концентрує владу
Усі публікації