Дональд Трамп 9 жовтня домовився із Володимиром Путіним про постачання 1,8 млн тонн російського дизелю у США. Йдеться про порівняно невелику частку, адже лише за добу Штати споживають 518,6 тисяч тонн. Попри це, домовленість уже дала Вашингтону привід послабити санкції проти російських нафтопродуктів. Ця тема поклала початок черговому загостренню у відносинах України зі Сполученими Штатами.
Американського президента дратує, що Україна атакує російські НПЗ, тож він тисне на Володимира Зеленського і вимагає припинення ударів. На цьому фоні з'явився перший важіль впливу США на нас: ймовірна зупинка обміну розвідданими.
Разом з цією погрозою лунав другий елемент тиску – блокування продажу зброї для України. Як пишуть видання Financial Times і Axios, американські посадовці погрожували українським обмежити поставки у рамках програми PURL.
Ультиматуми підсилилися фразою Трампа, що Україні настав час отримати нового президента, мовляв, Зеленський не хоче укласти угоду з Росією. Цю думку підтримав також американський мільярдер Ілон Маск.
Схоже, у ніч на 14 жовтня додався і третій інструмент примусу. Раптово Сили оборони зафіксували проблеми у роботі Starlink – йдеться про систему Starshield. Сам Маск каже, що контроль над нею належить уряду США, а у Трампа відхрещуються: не несуть відповідальність за SpaceX.
Насправді, нового у цій історії мало: Трамп уже неодноразово пробує схилити Україну до поступок цими трьома важелями впливу. Часом обговорення стихає і США стають непохитними у підтримці України, а вже згодом настрій американського президента різко змінюється – угода з Росією, відраза до Зеленського та бажання втримати Україну на короткому повідку.
Чи можливо закрити прогалини щодо розвідданих, PURL та Starlink, якщо США обмежать допомогу – читайте далі у форматі "УП.Коротко".
Розвідувальні дані
Втрата розвідданих від США не означає повну "сліпоту" Сил оборони, йдеться більше про критичне звуження наших можливостей. Повний перелік розвідувальної інформації, яку Україна отримує від США, закритий.
Авіаексперт Анатолій Храпчинський наголошує в коментарі УП на важливому моменті: саме завдяки Штатам ми заздалегідь знаємо про пуски балістичних і крилатих ракет. Американська система SBIRS фіксує інфрачервоне випромінювання від ракетних двигунів під час запуску. І чим раніше українська ППО отримує інформацію про ракету, яка заходить в наш повітряний простір, тим більшим є час для її збиття.
Пряма мова Храпчинського: "Основна критичність лежить в оборонному секторі: якщо обмеження раптом зачеплять постачання ракет до Patriot або перекриють систему раннього попередження SBIRS – це безпосередньо оголить українське небо перед балістичними атаками".
З високою ймовірністю система SBIRS зберігатиметься відкритою для України за будь-якого сценарію, прогнозує авіаексперт. Якщо США відключать механізм, це спричинить для Вашингтона неприйнятні гуманітарні та політичні збитки: збільшиться кількість жертв серед цивільних, а також під загрозою будуть дорогі комплекси Patriot і NASAMS – вони стануть легкою мішенню для російських ракет.
Один із факторів, на який можуть тиснути Штати, це закриття розвідданих, якими користується Україна для глибоких ударів по території Росії.
Пряма мова Храпчинського: "Без американської радіотехнічної розвідки стає значно важче фіксувати передислокацію комплексів "Панцир-С1", "Тор" і систем РЕБ навколо НПЗ та аеродромів. Відтак складніше прокладати низьковисотні маршрути для українських БПЛА".
США ще жодного разу не надавали готові координати російських мобільних пускових установок, наголошує авіаексперт. Україна власними силами – або ж з допомогою європейців – виявляє ворожі цілі та б'є по них.
Та насправді бити вглиб Росії можна й без США, проте Силам оборони у такому разі доведеться суттєво збільшити обсяг засобів: зокрема йдеться про дрони-приманки для виснаження російської ППО.
Чи буде катастрофа без розвідданих: дивіться випуск подкасту "Кляті питання"
Чи є альтернатива розвідданим від США?
Основою американських розвідувальних спроможностей є їхні супутники на орбіті і ті ж Starlink, які дуже важливі для України. Замінити їх буде дуже складно, адже Україна не має потрібної кількості супутників – в американців їх тисячі на орбіті.
Та все ж схожий досвід уже був. У березні 2025 року США призупинили обмін розвідувальною інформацією з Україною після конфлікту Трампа із Зеленським в Білому домі 28 лютого. Секретар комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко розповів УП, що у той час Європі вдавалося "перекривати" для України великий відсоток тих даних, які ми тимчасово не отримували від Штатів.
Європейські партнери наростили свої розвідувальні спроможності і в багатьох аспектах вони є досить успішними, але все одно не дотягують до рівня США. Супутникова розвідка і наші партнери можуть допомогти і замінити розвіддані від США, якщо все ж обмін інформацією зупинять – тож Костенко вважає це питання "не катастрофічним".
У Європи, зокрема, є спроможності, щоб відстежувати саме стартові позиції росіян – станом на зараз Україна бере ці дані від Сполучених Штатів.
Костенко додав, що Україна працює з фінськими компаніями, а також з іншими європейськими цивільними компаніями, які мають свій флот супутників.
Система постачань зброї PURL
Тиск щодо постачання озброєння, схоже, менш обнадійливий. Та перш ніж розповісти про ймовірні наслідки – пояснимо, що таке PURL.
Prioritized Ukraine Requirements List або "Список пріоритетних потреб України" – так розшифровується механізм, який створили у липні 2025 року. Основна ідея PURL полягала у тому, щоб Україна продовжувала отримувати американську зброю, а її закупівлю оплачували партнери.
Схема PURL виглядає орієнтовно так:
- Україна визначає, що потрібно військовим;
- США та НАТО погоджують пакети зброї;
- країни-партнери збирають гроші;
- з запасів США постачають озброєння.
Кожен пакет зазвичай містить перелік зброї на суму у 500 мільйонів доларів. Країни, які є донорами програми, мають різні частки грошових вкладень.
Ініціатива PURL Трампу дуже подобалася, бо нарешті, мовляв, Штати не просто так віддають зброю, як це було за часів президентства Байдена, а заробляють на цьому.
Що важливо, контроль над постачанням все одно зберігає за собою США. Трамп може зупинити навіть уже погоджені й законтрактовані поставки, хоч і Європа вже могла за них заплатити, запевнив експерт-міжнародник Дмитро Шеренговський. Як би європейські країни не намагались домовитись, вони не можуть змусити Вашингтон передати зброю, якщо той ухвалить рішення про скасування.
З початком американської операції проти Ірану ситуація з PURL ускладнилася, пояснив УП експерт-міжнародник Олександр Краєв. Якщо раніше Штати заробляли на продажі зброї у рамках програми, то тепер зіштовхнулись з дефіцитом боєприпасів.
У відповідь на американські удари Тегеран почав атакувати дронами країни Близького Сходу. США та союзники використовували дорогі ракети до Patriot для перехоплення відносно дешевих безпілотників. Це посилило дефіцит перехоплювачів та створило суттєве навантаження на виробництво.
Проблема зараз може полягати у тому, що великі виробники зброї просто не зможуть покривати всі потреби і запити програми PURL.
Ймовірна зупинка цих постачань може завдати Україні проблем щонайменше у питанні ракет-перехоплювачів PAC-3, які здатні знищувати балістичні та крилаті ракети. PAC-3 нам передають Сполучені Штати, пояснив Костенко з комітету нацбезпеки. У разі скасування допомоги PURL Україні доведеться шукати перехоплювачі в інших країнах. Цей процес буде складним, адже ракет не так багато.
За словами Костенка, країни зазвичай мають обмеження на передачу ракет іншій державі без дозволу країни-постачальника. Ба більше, PAC-3 – не ті ракети, які можна швидко виготовити у великих кількостях. Виробничі потужності обмежені, а попит на них високий, тож це лише ускладнює ситуацію. Війна в Ірані та загалом по всьому Близькому Сходу створює додаткове змагання за цей вид зброї.
У The Washington Post 15 жовтня повідомили, що в Україні закінчилися ракети-перехоплювачі до Patriot – про це кажуть двоє українських посадовців та представник НАТО, імена яких видання не називає.
Чи є альтернатива PAC-3?
Єдиний європейський комплекс, здатний збивати балістику, це франко-італійський SAMP/T із ракетами Aster 3. Однак масштаби його виробництва абсолютно не зрівняються з реальними потребами війни.
Пряма мова Храпчинського: "Якщо США перекриють постачання через PURL, перед проблемою порожніх пускових опиниться і сама Європа, яка масово законтрактувала ті самі Patriot для свого щита ESSI. Тож прискорити виробництво SAMP/T і дати відчутний результат для фронту європейці зможуть лише в перспективі кількох років, а не прямо зараз".
Starlink
StarShield, з яким виникли проблеми в української армії, розроблений для урядових і військових потреб. Він використовує технології Starlink, але має додаткові засоби захисту зв'язку та підтримує спеціалізовані завдання, зокрема супутникове спостереження. Засновник SpaceX Ілон Маск писав, що він не причетний до збоїв у роботі, адже "не ухвалює рішень щодо швидкості зв'язку для військових".
При користуванні цим пакетом встановлений ліміт – близько 160 км/год. Термінал втрачає зв'язок, якщо перевищити швидкість, але у ніч на 14 жовтня українські військові фіксували перебої навіть від 72 км/год. Зв'язок станом на 15 жовтня вже покращився, а Міноборони України продовжує комунікацію зі SpaceX, аби налагодити стабільну роботу.
Хоча насправді StarShield є продуктом компанії американського мільярдера, у Reuters з'явилась інформація, що наказ обмежити роботу Starshield для України надійшов із Білого дому. Українська сторона про це нічого не знала, тож проблеми зі зв'язком стали "сюрпризом" для усіх.
Що кажуть військові?
Військові фіксували зникнення зв'язку на 10-20 секунд, коли БПЛА летіли на швидкості 110-120 км/год. Відтак керування дронами для ЗСУ було ускладнене, а натомість росіяни мали більше шансів на збиття українських літальних апаратів.
При відсутності нормального зв'язку виникає наступна проблема – запуск БПЛА загалом. Наприклад, дрони Middle Strike на старті мають набирати високу швидкість. Якщо перебої зі StarShield будуть періодичними, це унеможливить запуск таких бортів.
У 12-й бригаді "Азов" розповіли УП, що жодного попередження з приводу послаблення зв'язку ні вони, ні інші підрозділи Сил оборони не отримували. Зараз вони працюють над альтернативними технічними рішеннями, щоб не бути залежними від однієї системи забезпечення зв'язку.
Чи є альтернатива Starlink?
Тут знову пробує допомогти Європа – ЄС планує підключити Україну до своєї захищеної системи супутникового зв'язку Govsatcom, яка працює із січня 2026 року та об'єднує можливості державних супутників країн-членів Союзу.
За словами представника Єврокомісії Томаса Реньє, на початку 2027 року до Govsatcom підключать комерційні супутникові послуги, тоді військові сервіси зможуть надавати.
Також у Європи є плани щодо власної супутникової мережі IRIS² – її мають розгорнути у 2029 році. Та схоже, що альтернативи Starlink, на яку можна було б опиратись вже зараз, немає.
Засновник проєктів Народний Starlink та SkyLinker Володимир Степанець в коментарі УП пояснив, що існує багато технічних засобів супутникового зв'язку, які здатні забезпечити схожі характеристики зв'язку, але проблема виникає в іншому – вони не здатні бути альтернативною за усіма параметрами: ціна, доступність, кількість, швидкість та інше.
Пряма мова Степанця: "І ось тут все дуже погано. Можна сказати, що всі альтернативні засоби, які існують: або значно дорожчі, або дорожчі та одночасно ще й набагато важчі".
Зараз є різні виробники, які заявляють про свої засоби як альтернативні та якісні. От тільки ціни там набагато дорожчі, ніж на будь-що інше на ринку. Зокрема й на Starlink".
Насправді американська система від SpaceX не є революційною з погляду збору технологій: все, з чого складається Starlink, не нове – пояснює Степанець. Однак американська система переважає саме в інженерії, організації, зручності.
Пряма мова Степанця: "Найближчий конкурент, який потенційно здатний, на мою думку, конкурувати в усіх згаданих параметрах – це Amazon Leo, який планує стартувати цього року, бо супутники вже є.
Але це теж американська компанія. Тож чи не буде потім подібних інцидентів, коли виникають якісь політичні потреби?".
***
Досвід відносин України та США показує, що загострення та тиск на кожен із важелів впливу відбувається регулярно. Та все ж рано говорити, що американський президент вирішить остаточно залишити Україну без розвідданих, PURL чи Starlink.
Міжнародник Краєв пояснює: на цьому етапі будь-який подібний рух Трампа буде сприйматися як абсолютна слабкість в очах Китаю.
"Трамп вже неодноразово заявляв, що не допомагатиме більше Тайваню. І цим він дуже сильно підважив позицію Тайваню. Настільки, що досі в територіальних водах Тайваню проходить навчання китайської берегової охорони, яка заблокувала майже 20% усього водного простору довкола острова.
Якщо він ще й "кине" в цьому контексті Україну та європейську безпеку – ми можемо собі лише уявити, які висновки з цього зробить Китай", – підсумував Краєв.
Водночас тут є й інший бік: наближаються проміжні вибори у США, які спонукають Трампа зіграти на темі України, запевняє міжнародник Шеренговський. Американський президент може подавати вимоги до України як боротьбу за дешевше пальне, чим хоче покращити ставлення виборців до себе. Парадокс у тому, що у партії Трампа думають інакше: 22 конгресмени вимагають скасувати генеральну ліцензію щодо постачання російського дизелю та збільшити тиск на Росію. Навіть спікер Палати представників від республіканців Майк Джонсон встиг заявити, що проблеми на ринку дизелю пов'язані не з Україною, а з блокуванням Ормузької протоки.
Утім, при всіх "але" і незгоди у партії Трамп може дуже легко перейти межу. А якщо послабить український захист напередодні важкої зими – це може зіграти із ним злий жарт та лише похитне його політичне становище. Щоправда, Україні від того не легше.