Вони вбили Ігоря Індила

675 переглядів
Дмитро Гнап, для УП
Середа, 16 червня 2010, 12:31

Продовження розслідування смерті студента Ігоря Індила. Першу частину читайте тут.

Міліцейська версія про смерть Ігоря Індила від падіння наче і не дуже схожа правду. Але щось заперечити їй предметно до останнього часу було не можливо, оскільки бракувало доказів та фактів.

І тільки оглянувши місце події - ту саму кімнату у відділку, отримавши нарешті результати судмедекспертизи, та вкотре опитавши свідків, бачиш, як версія міліціянтів не тримається купи. А винним у смерті хлопця все очевидніше стає один вже відомий персонаж.

Перепитуємо у правоохоронців, як вони пояснюють загибель студента в стінах Шевченківського райуправління. Дільничний Приходько, на свідченнях якого міліцейське керівництво і побудувало власну стратегію захисту, чомусь не може пригадати як впав хлопець:

- Ви можете розказати, як впав Ігор в кімнаті оформлення затриманих?

- Слухайте, відкрийте Інтернет, газети, там все написано.

- Краще ви самі розкажіть, щоб не було перекручень. Ігор на спину впав?

- Ну так, по ідеї...

- Ви що, не бачили?

- Ну я не можу стверджувати, бо я, блін, сидів та реально писав...

Дільничний Сергій Приходько: "Я, блін, сидів та реально писав..." Фото - "Газета по-киевски"
За дільничного, який не побачив, що діється просто перед його очима, картину доповнює речник київської міліції Володимир Поліщук:

- З того, що нам вдалося встановити, Ігор впав на спину, вдарився потилицею та втратив свідомість. Йому викликали швидку. Лікарі приїхали, привели хлопця до тями, стали його оглядати, але той почав агресивно поводитись. І з використанням ненормативної лексики відмовився від надання будь-якої допомоги.

Для наочності, краще поглянути на фото та графічну схему подій за версією правоохоронців.

Дільничний Приходько завів хлопців до цієї кімнати.

 
А ось так сталося саме падіння за твердженням міліціонерів:
 
Але результати судмедекспертизи тіла Ігоря повністю заперечують міліцейські свідчення про те, що хлопець втратив свідомість, впав на спину і вдарився потилицею. Міліціонери, м'яко кажучи, розповідають неправду.

У висновку за результатами судмедекспертизи тіла хлопця експерт Микола Труш встановив, що більшість пошкоджень черепу та головного мозку розташовані в правій та лівій скроневих частинах голови.

"Крововилив у м'які тканини скроневої ділянки голови праворуч та правий скроневий м'яз", "лінійний перелом кісток склепіння та основи черепа праворуч", епідуральна гематома об'ємом 70 кубічних см в скроневій та тім'яній ділянці праворуч", "крововиливи під м'яку оболонку на базальній поверхні лобної частки праворуч".

Це невичерпний перелік пошкоджень. В повному тексті судово-медичної експертизи тут. навіть неспеціаліст може побачити, що більшість пошкоджень локалізовані саме з правого боку черепної коробки та на правих кінцівках - синці, садно на правому лікті, плечах, стегнах.

Але в усьому тексті експертизи тіла немає жодних згадок про ушкодження потилиці, як це мало бути б згідно з міліцейською версією!

Микола Труш не коментує предмет свого дослідження. Посилається на таємницю слідства і підписку про нерозголошення.

Прохання прокоментувати висновки пана Труша по справі Індила відкинуло багато київських судмедекспертів. Їх можна зрозуміти - світ людей цієї професії дуже тісний, прихильне ставлення колег, а тим більше керівництва, визначає кар'єру на багато років.

Тим не менше, експерт Віктор, який просить не називати його прізвище, дає свою оцінку:

"Черепно-мозкова травма, що зрештою призвела до смерті Ігоря Індила, виникла не від падіння на потилицю. Тут такого і близько не має. Ви ж бачите - лінійний перелом скроневої кістки. Значить, голова або й тіло займало інше положення в просторі при падінні. Пошкоджено праву скроневу ділянку голови і утворилося багато синців на правій руці. Отже, він падав боком".

Якщо міліціонери свідомо кажуть неправду або плутаються щодо обставин фатального падіння хлопця, чи можна вірити решті їхніх свідчень?

Наприклад, про те, що Ігор при падінні вдарився головою саме об підлогу?

В камері оформлення затриманих Шевченківського райуправління міліції виявилось не так багато тупих предметів з необмеженими площинами. Меблі відпали одразу - ними важкувато завдавати смертельного удару. Тим більше, що стілець прикручено до підлоги.

Підлога, на яку міг впасти Ігор, вкрита лінолеумом. Якщо постукати по ній кістками пальців, чути дзвінкий дерев'яний звук - знизу де-не-де через продраний лінолеум видно старий, потертий паркет. При ходінні по кімнаті, навіть подекуди поскрипують половиці.

Майор чергової частини з підозрою спостерігає за процесом простукування долівки.

- Товаришу майор, а з чого зроблена підлога?

- Шо?

- Ну, вона ж дерев'яна, навіть не цементна!

- І шо?

- Ну як це "шо"? Ви не знаєте, як загинув студент Індило?

- ... Як загинув, як загинув... Напився та впав... - бурчить майор.

Дерев'яні дошки рідко бувають твердішим за кістки черепу. А от інший тупий предмет міг би зробити це легко. Бетонні стіни в кімнаті - товсті й міцні. Вдариш по такій зопалу кулаком - перелом руки гарантований.

Брудні та місцями з вм'ятинами - ці стіни могли стати тим самим тупим предметом з необмеженою поверхнею, об який Ігор вдарився головою при падінні.

Питання в наступному: він впав самостійно чи йому допомогли?

Експерт Труш пише, що черепно-мозкова травма, яка призвела до смерті, утворилася за механізмом прискорення. Хтось надав тілу Ігоря цього прискорення?

Валентина Індило - тітка Ігоря, після відвідин прокуратури розповідає: "В матеріалах справи я бачила фотографії. На них Ігоря фотографували одразу після смерті. Футболка задерта і на грудях два таких овальних синця. Можливо, його сильно штовхнули в груди і це сліди від кулаків лишились?"

Мати Ігоря нещодавно розмовляла телефоном з Сашком Хоменком, який був свідком подій у відділку. "Я з ним спочатку спокійно говорила. А потім вже не витримала, бо ж він нічого не хоче розповідати. "Не мовчи! Я знаю, що Ігор впав через те, що його в груди вдарили! Скажи мені це так чи ні? Він сопів в трубку, а потім каже тихо: "Так!".

Олександр Заруцький, адвокат Шевченківської колегії адвокатів, який спеціалізується саме на карних справах, також не вірить в те, що падіння Ігоря могло відбутись без сторонньої допомоги:

"Почитайте висновки експерта. Він зазначає: у хлопця садно на тілі. А садно - це не синці, які лишаються від того, що ти впав чи вдарився. Там де є садно, там є тертя. А де є тертя - там прикладається сила!".

У Сашка Хоменка, начебто, немає мотиву штовхати Ігоря в стіну. Але мотив міг бути у дільничного. Сергій Приходько - людина рішуча. З журналістами та оточуючими спілкується впевнено, часом навіть зухвало. Про смерть Індила особливо не шкодує, вважаючи, що хлопець сам багато зробив для цього.

Не виключено, що Приходько та Індило - обидва сильні та вперті чоловіки, могли посваритися настільки, що сварка закінчилася штовханиною. А штовханина - роковим падінням Ігоря. Тоді реконструкція події виглядатиме так:

 
Така версія події багато чого пояснює, а саме:

чому міліція так вперто і впевнено доводить, що хлопця ніхто не бив і не катував. В цьому не було потреби - його просто добряче штовхнули, а він вдарився об стіну головою. Тому, правоохоронці і не брешуть про тортури. От тільки про падіння розповідають не всю правду.

Це пояснює, чому Олександр Хоменко відмовляється спілкуватися з журналістами, а мати його старанно оберігає від зовнішніх контактів. Хлопець, можливо, таки побоюється проговоритися про справжню причину падіння друга у відділку.

Це пояснює двоякість позиції судмедекспертів, які, з одного боку, прагнуть допомогти своїм колегам міліціонерам, а з іншого, бояться відповідальності за це.

Так керівник київського міського бюро судово-медичних експертиз Володимир Юрченко нещодавно переконував пресу, в тому, що Ігор запросто міг впасти сам і від цього померти.

З іншого боку - у письмових висновках, експерти не такі рішучі, і про те, що смерть могла настати від удару головою об підлогу, майже не згадують. Воно й зрозуміло, за інтерв'ю для журналістів експерту нічого не буде, а от фальсифікація висновків експертизи - це вже кримінальний злочин.

Речник столичної міліції Володимир Поліщук, вислухавши аргументи автора про експертизу, підлогу та плутані свідчення, вже не виглядає таким впевненим:

- Якщо слідство прокуратури підтвердить те, про що ви говорите, Приходько буде покараний по всій суворості. Міністр же сказав працівникам: я нікого не захищатиму, якщо ви переступите закон. Так що, і стосовно Приходька будуть зроблені всі організаційні висновки: догана, пониження, аж до звільнення.

- Якщо це було вбивство, навіть вбивство за не обережністю, то за це ще й до в'язниці садять...

- Ну, значить - до в'язниці. Якщо все підтвердиться.

- І за давання завідомо неправдивих свідчень?

- І за це також.

- І за покриття злочинців начальством?

- Само собою. Ніхто не уникне покарання!

Останнє важливе питання: якщо міліцейське керівництво таки готове віддати дільничного до рук правосуддя, навіщо воно досі його так активно захищає? Пояснює Олег Веремєєнко - адвокат, кілька підзахисних якого, за його словами, були закатовані в тому ж таки Шевченківському райуправлінні:

"Розумієш, щоденна робота в міліції формує там практично непробивну систему кругової поруки. Кожен, починаючи від рядового опера, начальника чергової частини, і аж до керівників управлінь бодай в чомусь замішаний.

Тому, коли приходять брати "перевертнів в погонах", кожен з міліціонерів сидить і думає: "Якщо я сьогодні буду свідчити проти Петренка, то завтра проти мене свідчитиме Іваненко. Краще мовчати".

Друга причина взагалі унікальна. Я якось запитав одного з відомих міліцейських чинів прямо: чого б не звільнити кількох негідників, які тільки псують репутацію управління?

Знаєш, що він відповів? "У мене, каже, по більшості напрямках нестача кадрів 20%. Якщо я цих звільню, хто сюди працювати прийде? Ці хоч і злочинці, так зате з досвідом, професіонали. А імідж - таке. Його вже не полагодиш, ви все одно думаєте, що всі мєнти - козли!".

***

"Вони вбили Ігоря Індила!", "Ні поліцейській державі!", "Менше міліції - більше порядку!" - демонстранти, вигукуючи такі гасла, підходять 10-го червня до будівлі Шевченківського РУ УМВС, щоб вимагати покарання тих, хто винен у смерті студента.

Працівники відділку підійшли до вікон, і хто здивовано, а хто, кепкуючи, спостерігають за протестувальниками. Міліціонери не розуміють, чому громадяни невдоволені їхньою роботою.

"Слухай, ну чого ви протестуєте? Чого ви прийшли? Хіба в інших країнах немає злочинності чи катувань? Он, в Москві міліціонери просто в магазинах по людях стріляють! Так що у нас все ще нормально!"

У відповідь на те, що саме в їх відділку загинув хлопець, міліціонер спокійно відповідає: "Ну загинув. Ну так кожного дня хтось десь помирає. Хіба тільки в нашому управлінні? А що в інших районах робиться?"

 
Уповноважена Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова каже, що міліціонери Шевченківського РУ давно перевершили колег з інших районів за кількістю порушень:

"В 2008-му році працівники цього відділку затримали Максима Коляду - він працював прибиральником на вулиці. Схопили просто в робочому одязі. Його побили, катували, примушували підписати заяву про відсутність претензій до працівників міліції. Через це хлопець потрапив до лікарні з діагнозом "закрита черепно-мозкова травма, синці, забої, травма грудної клітини".

Далі, в цьому ж році, в цьому ж райуправлінні були закатовані і доведені до смерті Томаз Кардава, а також Тимур Федус. Перед смертю вони дали свідчення, яким збоченим тортурам їх піддавали.

Федуса тривалий час били по голові пластиковою пляшкою з водою - у нього виникла закрита черепно-мозкова травма з крововиливом під оболонку мозку.

"Вам цей діагноз нічого не нагадує? - питає омбудсмен.- І це не весь перелік випадків, які знаходяться в нашому провадженні. При цьому жоден з керівників цього "славетного" Шевченківського райуправління не поніс жодної відповідальності!"

Начальник Шевченківського РУ УМВС Петро Мірошниченко. Фото - "Газета по-киевски". 
Петро Мірошниченко - начальник Шевченківського райвідділу міліції може не перейматись. Щодня, стрічка новин повідомляє про звірства міліціонерів в різних куточках країни:

"12-го червня на Херсонщині троє п'яних міліціонерів побили хлопця. Постраждалий з важкими травмами в реанімації".

"14-го червня Святошинському райуправлінні міліції повісився затриманий - 25-річний хлопець. Міліціонери відкидають свою причетність до повішання".

На фоні таких "подвигів" своїх колег, Мірошниченко вже не виглядає білою вороною, а вбивство Ігоря Індила вже скоро не здаватиметься чимось надто резонансним і помітним.

Дмитро Гнап, для УП

Інфографіка - Олександр Акименко

Даний матеріал підготовлено за сприяння SCOOP - міжнародної програми підтримки журналістських розслідувань



powered by lun.ua
Опозиційний розкол. Як Бойко і Вілкул ділять спадок "регіоналів"
Око за ОККО. Як нелегали захоплюють ринок нафтопродуктів
Змінна асоціація: як у Брюсселі узгодили перші правки до Угоди між Україною та ЄС
Бонжур, Москво. Як Ощадбанк може змусити Росію оплатити рахунки на 1,3 мільярда
Усі публікації